Черемський природний заповідник

         Черемський природний заповідник – територія природно-заповідного фонду загальнодержавного значення у пн. частині Маневицького р-ну Волинської обл. Створений 2001 р. Пл. 2975,7 га. Розташований у зх. частині Поліської низовини. Ліси (переважно соснові, вільхові) займають 63,9% території, болота – 33,7%, водні екосистеми (озера Черемське, Редичі, струмки, канали) – 0,9%, луки – 0,4%. На дерново-підзолистих та болотних ґрунтах сформувалась бореальна рослинність з локалітетами неморальної. Природна флора вищих судинних рослин представлена 762 видами. Домінують види, що мають широкі ареали, трапляються також субендемічні: гвоздики несправжньопізня і несправжньорозчепірена, смілка литовська. Відмічені види на крайній межі поширення ареалу (щитолисник звичайний – крайня пд.-сх. точка у Європі, мучниця – пд. межа поширення, ломиніс прямий – пн. межа поширення), чимало льодовикових реліктів (шейхцерія болотна, верба лапландська, осока дводомна, осока багнова та інші). Тут зростає 25% всіх рідкісних видів рослин Полісся, такі як лядвенець трясовинний, ожина шорстка, багатоніжка звичайна, зимолюбка зонтична, пухирник малий, астрагал пісковий, горошок кашубський, ситняг сосочковий та ін.
        Після проведених експедиційних досліджень, за даними наукових співробітників Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України зафіксовано значне різноманіття водоростей – 134 види, мохоподібних – 111, лишайників – 53, грибів – 133.
        Ряд угруповань (40 асоціацій) занесено до Зеленої книги України. Типові: соснові ліси зеленомохові, чорничні, з ялівцем, ялинники, дубово-соснові ліси з ліщиною, грабово-дубові волосистоосокові ліси та рідкісні: формації фускум-сфагнова пригніченососнова, шейхцерієво-сфагнова, осоково-шейхцерієво-сфагнова, альдрованди пухирчастої, латаття білого і сніжно-білого, глечиків жовтих, їжачої голівки малої. 36 видів флори занесені до Червоної книги України (1996): альдрованда пухирчаста, баранець звичайний, береза низька і темна, булатка червона, верби чорнична і Старке, вовчі ягоди пахучі, гніздівка звичайна, дифазіаструм сплюснутий, жировик Лезеля, журавлина дрібноплода, зозулині черевички справжні, коральковець тричінадрізаний, коручка чемерниковидна, лілія кучерява, лікоподіела заплавна, любки дволиста і зеленоквіткова, меезія тригранна, молодильник озерний, мутин собачий, осока Девелла, пальчатокорінники Фукса, м’ясочервоний, плямистий, травневий, плаун річний, росички довголиста і середня, ситник бульбистий, хамарбія болотна, хара витончена, шейхцерія болотна, щитолисник звичайний.
          Відмічено 227 видів хребетних тварин фауни заповідника, з яких риб – 18, земноводних – 12, плазунiв – 7, птахiв – 141, ссавців – 49 видів. 44 види фауни (із них 22 хребетні) занесено до Червоної книги України (1994): борсук, ванесса чорно-руда, вечірниця Лейслера, видра річкова, волохатий стафілін, вусач великий дубовий західний, вусач мускусний, глухар, горностай, джміль моховий, джміль яскравий, дозорець-імператор, ендроміс березовий, жовтянка торф’яникова, жук-олень, журавель сiрий, змієїд, кордулегастер кільчастий, корольок червоноголовий, красотiл пахучий, красуня-діва, ктир гігантський, кутора мала, лелека чорний, люцина, ляра анафемська, махаон, мегариса  рогохвостова, мідянка, нічниця Наттерера, норка європейська, очеретянка прудка, п’явка медична, підорлик малий, пугач, райдужниця велика, рись звичайна, ропуха очеретяна, синявець Мелеагр, сколія степова, скопа, сова бородата, сорокопуд сірий, шуліка рудий.

          До Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи включено 16 видів фауни: вечірниця мала, видра річкова, рись звичайна, норка європейська, бобер європейський, чернь білоока, баранець великий, очеретянка прудка, деркач, тритон гребенястий, кумка звичайна, рахкавка звичайна, вусач великий дубовий, сінниця Едіп, мурашка руда лісова, п’явка медична.
           Із Європейського червоного списку відмічено 3 види рослин (глід український, смілка литовська, козельці українські) і 14 видів фауни (вовк, рись, видра річкова, вовчок ліщиновий, нічниця Наттерера, шуліка рудий, очеретянка прудка, деркач, п’явка медична, вусач великий дубовий західний, сінниця Едіп, красотіл пахучий, мурашка руда лісова, мурашиний лев звичайний).
           Зафіксовано 6 видів флори занесених до Додатку I „Бернської” конвенції: альдрованда пухирчаста, зозулині черевички справжні, жировик Лезеля, сон широколистий, льонолисник безприквітковий, дикран зелений та 94 видів фауни (Додаток II конвенції). 23 види птахів охороняється у відповідності до Конвенції збереження диких мігруючих тварин.
           Черемське еумезотрофне осоково-сфагнове болото – одне з найбільших і найкраще збережених перехідних боліт України, що розглядається як цінне водно-болотне угіддя міжнародного значення за „Рамсарською” конвенцією. 
            В заповіднику проводиться еколого-освітня та екскурсійна робота, розроблено екологічну стежку (в межах урочища Сузанка знаходяться Меморіал „Кухів Груд” та партизанські землянки). Закладено 13 науково-дослідних полігонів та ряд пробних площ для фонового моніторингу. Відзнято відеофільми „Зелений бастіон” (2002), „По лісовій і озерній Волині” (2005).
            На логотипі зображена шейхцерія болотна, яка є символом заповідника. Саме за наявності угруповань цього третинного релікту в 1978 році Черемське болото не було осушене і створений ботанічний заказник загальнодержавного значення площею 903 га, що став ядром Черемського природного заповідник