Поради вихователів та психолога

1. Пояснюємо, що таке дитячий садок

Розкажіть дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий сад. Наприклад: «Дитячий садок – це такий великий будинок з гарним садочком, куди мами і тата приводять своїх дітей. Тобі там дуже сподобається: там багато інших діточок, які все роблять разом – їдять, грають, гуляють. Замість мене там буде з тобою вихователька, яка стане піклуватися про тебе, як і про інших малюків. У дитячому садку дуже багато іграшок, там чудовий дитячий майданчик, можна грати з іншими дітьми в різні ігри і т.п.».

Інший варіант: «В дитячому садку діти грають один з одним і разом їдять. Я дуже хочу піти на роботу, тому що мені це цікаво. І я дуже хочу, щоб ти пішов в дитячий садок, тому що тобі там сподобається. Вранці я відведу тебе в садок, а ввечері заберу. Ти мені розповіси, що в тебе було цікавого в дитячому садку, а я розповім тобі, що в мене сталося за день на роботі. Багато батьків хотіли б відправити в цей дитячий сад своїх дітей, але беруть туди не всіх. Тобі пощастило – восени я почну тебе туди водити».

2. Формуємо позитивний настрій

Коли ви йдете повз дитячого садочка, з радістю нагадуйте дитині про те, як йому пощастило – восени він зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка про свою вдачу, говорите, що пишаєтеся своєю дитиною – адже його прийняли в дитячий сад. І через деякий час ваша дитина буде сам з гордістю говорити оточуючим про те, що скоро він піде в дитячий сад.

3. Розповідаємо про те, що чекає дитину в дитячому саду

Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності він буде там робити. Чим докладніше буде ваш розповідь – тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий сад. Запитуйте у малюка, чи запам'ятав він, що він буде робити в саду після прогулянки, куди він буде складати свої речі, хто йому допомагатиме роздягатися, і що він буде робити після обіду. Ставлячи ці запитання, ви зможете проконтролювати, чи добре дитина запам'ятала послідовність дій.

У дитячому садку малюків зазвичай лякає невідомість. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь «обіцяно», – вона відчуває себе впевненіше.

4. Чесно говоримо про можливі труднощі

Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у нього в дитячому саду. Обговоріть, до кого в цьому випадку він зможе звернутися по допомогу, і як він це зробить. Наприклад: «Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи: «Я хочу пити», і вихователь наллє тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователю».

Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді йому доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: «Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати».

5. Вчимося спілкуватися з іншими дітьми

Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, в свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.

6. Вибираємо улюблену іграшку

Нехай малюк сам вибере собі в компаньйони улюблену іграшку, з якою він зможе ходити в дитячий сад – адже разом набагато веселіше!

7. Самі готуємося до того, що потрібно буде розлучатися з дитиною

Існують різні думки про те, чи варто перебувати мамі поряд з малюком в початковий період адаптації до дитячого саду. Здавалося б, що тут поганого, якщо мама відвідує садок разом з дитиною? Всі задоволені, малюк не плаче, мама спокійна. Але тим самим неминуче розставання тільки затягується. Та й інші діти, дивлячись на чужу маму, не можуть зрозуміти – а де ж у такому випадку моя? Тому буде краще для всіх, якщо з першого ж дня дитина спробує залишитися в групі одна, без опіки мами. А досвідчені вихователі візьмуть турботу про малюка в свої руки.

8. Вибираємо ритуал прощання

Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги – так йому буде простіше відпустити вас. Наприклад, поцілуйте його в одну щічку, в іншу, помахайте ручкою, після чого він спокійно йде в садок.

9.Плануємо своє життя з урахуванням інтересів малюка

Пам'ятайте, що на звикання малюка до дитячого саду може знадобитися до півроку часу, тому ретельно розраховуйте свої сили, можливості та плани. Краще, якщо на цей період у сім'ї буде можливість «підлаштуватися» під особливості адаптації малюка.

10. Не вагаємося!

Дитина чудово відчуває, коли батьки сумніваються в доцільності виховання в дитсадку. Будь-які ваші коливання хитрий малюк зуміє використовувати для того, щоб залишитися вдома і перешкодити розставанню з батьками. Легше і швидше звикають діти, для батьків яких дитячий сад є єдиною альтернативою.

11. Беремо участь у спілкуванні дитини з дітьми та вихователями

Дитина звикне до дитячого саду швидше, якщо він зможе побудувати відносини з великою кількістю дітей і дорослих . Допоможіть йому в цьому. Познайомтеся з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте його вдома про нових друзів. Заохочуйте звернення вашої дитини за допомогою і підтримкою до інших людей. Чим краще будуть ваші відносини з вихователями, з іншими батьками та їхніми дітьми, тим легше буде вашій дитині.

12. Контролюємо ситуацію, але не впадаємо в паніку

Досконалих людей немає. Будьте поблажливі і терпимі до інших. Але прояснювати ситуацію, тривожну вас, необхідно. Робіть це в м'якій формі або через фахівців.

13. Не дозволяємо собі негативних висловлювань, пов'язаних з дитячим садом, вихователем

У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дитячого саду і його співробітників. Увага – ніколи не лякайте дитину дитячим садом!

14. Забезпечуємо підтримку малюку

У період адаптації емоційно підтримуйте малюка. Частіше обіймайте його і цілуйте. Удачі! Нехай ваша дитина відчує себе в дитячому саду членом дружного колективу і отримає новий поштовх для розвитку.

ЯК ГРАТИ З ДІТЬМИ В АДАПТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

• В адаптаційний період, коли багатьом дітям важко і самотньо в незвичній обстановці, саме гра «в спілкування» може скрасити перший час перебування дитини в дитячому саду.
• Основна задача ігор з дітьми в адаптаційний період – налагодити довірче ставлення з кожною дитиною. Подарувати малюкам хвилини радості, спробувати викликати в них позитивне ставлення до дитячого саду.
• Щоб вирішити це завдання, вихователь повинен в ігровій формі висловити кожній дитині своє доброзичливе ставлення. Тому основний ігровий метою, яку вихователь ставить перед собою, повинна бути мета проявити турботу, доброзичливість і увага до кожної дитини. («Я вас всіх сховаю від дощу», «Я вас в гості запрошу».)
• Іноді цілі спілкування в грі можуть об'єднуватися з практичними цілями. Так, якщо ви варите кашу для дітей, то, пригощаючи їх, обов'язково знайдіть для кожного привітне слово, що виражає ваше ставлення до нього («Я так намагалася зробити для тебе смачну кашу»).
• В таких іграх рекомендується не використовувати ігрові персонажі, оскільки вони будуть відволікати вас і дітей від безпосереднього спілкування один з одним.
• В адаптаційний період потрібні фронтальні ігри, щоб жодна дитина не відчувала себе обділеним увагою. Ініціатором гри завжди виступає дорослий. Ігри вибираються з урахуванням ігрових можливостей дітей, місця проведення.
• Особливої ​​уваги та індивідуального підходу потребують боязкі, сором'язливі діти, які відчувають себе дискомфортно в групі. Полегшити їх душевний стан, підняти настрій можна пальчиковими іграми. Крім того, ці ігри навчають узгодженості і координації рухів.
• Діти двох-трьох річного віку ще не відчувають потреби у спілкуванні з однолітками. Вони можуть з інтересом спостерігати один за одним, стрибати, взявшись разом за руки, і при цьому залишатися абсолютно байдужими до стану і настрою іншої дитина. Дорослий повинен навчити їх спілкуватися, і основи такого спілкування закладаються саме в адаптаційний період.
• Згладити адаптаційний період допоможуть фізичні вправи та ігри, які можна проводити кілька разів на день. Так само слід створювати умови для самостійних вправ: пропонувати малюкам машинки, м'ячі тощо.
• Головною фігурою і центром уваги для двохлітніх дітей завжди залишається дорослий, тому вони з великим інтересом спостерігають за його діяльністю. Якщо малюки не розташовані в даний момент до рухливих ігор, можна почитати їм казку або пограти в спокійні ігри.
• Значною мірою допоможуть адаптуватися ігри, що розвивають навички виконання повсякденних обов'язків, що виробляють відповідальність.