У серпні 2012 р. виповнилось 85 років заснування при Харківському інституті народної освіти самостійного бібліотечного відділення. З історією факультету пов’язана діяльність таких видатних діячів вітчизняної науки та культури, як Д. І. Багалій, К. І. Рубінський, Л. Б. Хавкіна, Н. Я. Фрід'єва, І. І. Корнєйчик та інши. Кращі традиції факультету продовжують нові покоління культурологів, книгознавців, бібліотекознавців, бібліографознавців.

Нині впроваджено нову концепцію розвитку бібліотечно-інформаційної освіти, спрямовану на оновлення і модернізацію змісту та структури підготовки бібліотечно-бібліографічних кадрів, введено трьохрівневу освіту (бакалавр, спеціаліст, магістр) за наступними профілізаціями:

  • бібліотекознавство та інформаційна діяльність;
  • бібліографознавство та інформаційна діяльність;
  • бібліографія, книгознавство, організація книговидавничої діяльності.
Підготовка кадрів за даними профілізаціями зорієнтована на сучасну видавничо-книготорговельну та бібліотечно-інформаційну індустрію України, забезпечується стандартом вищої освіти, циклами фундаментальних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін.

У системі вищої бібліотечної освіти напрям забезпечує підготовку фахівців за такими кваліфікаційними рівнями: бакалавр — спеціаліст – магістр, кандидат і доктор наук у галузі книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства.

Підготовка бакалаврів здійснюється за такими профілізаціями:
  • Бібліотекознавство та інформаційна діяльність;
  • Бібліографознавство та інформаційна діяльність;
  • Бібліографія, книгознавство та організація книговидавничої діяльності.

Підготовка магістрів здійснюється за такими магістерськими програмами:

  • "Управління бібліотечно-інформаційною діяльністю";
  • "Теорія та методологія книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства".

Перспективи розвитку освітньої діяльності

Перспективні цілі, завдання і напрями підготовки бібліотечно-бібліографічних кадрів базуються на кращих традиціях харківської наукової та освітньої бібліотечної школи, більш ніж 80-річному досвіді підготовки у ХДАК фахівців для бібліотечно-інформаційної сфери, стандартах вищої освіти України.

Концепція зорієнтована на розширення професійної сфери підготовки і використання випускників факультету в інформаційній інфраструктурі та документно-комунікаційній системі України, що включає бібліотеки, органи науково-технічної інформації, інформаційно-аналітичні центри, музеї, архіви, книговидавничі та книготорговельні підприємства усіх форм власності.

Головними стратегічними цілями концепції є збагачення бібліотечної та інформаційної освіти на базі нових інформаційних технологій, створення безперервної багатоступеневої системи підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів для бібліотечних установ різних типів і видів України, введення та подальший розвиток дистанційної і модульної форм навчання, налагодження міжнародних зв’язків з провідними навчальними закладами бібліотечно-інформаційного профілю Європи та США.

Серед пріоритетних напрямів:

  • наближення змісту й організації освіти до вимог Болонського процесу, міжнародних стандартів, рішень ІФЛА, ЕВКЛІД, БОБКАТССС та ін.;
  • орієнтація на електронну бібліотеку та автоматизовані бібліотечно-інформаційні технології (АРМ, АБІС);
  • поглиблення знань змісту та структури документно-інформаційних ресурсів бібліотек різних типів і видів;
  • розширення у навчальних планах блоку інформаційних, економічно-правових та управлінських дисциплін (інформаційний менеджмент та маркетинг, інформаційний ринок, сучасні інформаційні та соціо-комунікаційні технології (PR, іміджеві технології), інформаційний сервіс в Інтернет, бібліотечна економіка і право);
  • поглиблення знань у галузі організації та методики науково-дослідницької діяльності, виконання дипломних робіт та інноваційних проектів на замовлення бібліотек;
  • проведення більшості практичних занять на базі бібліотек, стажування студентів в кращих бібліотеках України;
  • скорочення обсягу аудиторних лекційних занять, збільшення обсягу самостійної роботи студентів;
  • організація дистанційної освіти.

Завданням факультету є опанування спеціальності 6.020102 "Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія". В основі оновлення бібліотечно-інформаційної освіти на факультеті лежать модернізація змісту і структури освітньо-професійної програми, розроблення нових навчальних планів, освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра, спеціаліста, магістра, удосконалення організації навчального процесу, методики викладання навчальних дисциплін, розробка програмно-методичної документації за кредитно-модульною системою, підготовка підручників, навчальних посібників в друкованій та електронній формах.

Необхідність підвищення престижу та конкурентноздатності бібліотечної професії потребують перегляду та уточнення основних знань, умінь, навичок, якими має володіти бібліотекар-бібліограф. Значна увага приділяється формуванню креативності та професійної компетентності майбутніх фахівців.

У сучасних умовах до бібліотекаря-бібліографа вищої кваліфікації, незалежно від профілізації, пред’являються підвищені вимоги. У галузі бібліотечно-інформаційних наук бібліотекар-бібліограф має знати: структуру системи соціальних комунікацій, принципи і методи вивчення інформаційних потреб; традиційні і новітні джерела інформації, технології їх аналітико-синтетичної обробки; структуру, вимоги до організації та надання в користування інформаційних ресурсів; сутність інформаційного менеджменту і маркетингу, економічні та правові основи бібліотечно-інформаційної діяльності; теорію та практику автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем (АБІС) та Інтернет-технологій.

У галузі бібліотечно-інформаційних технологій – вміти: створювати, експлуатувати й оцінювати ефективність баз даних та АБІС; управляти сучасними системами телекомунікацій; застосовувати програмні засоби і системи; вести бібліотечно-бібліографічне обслуговування в традиційному та автоматизованому режимах та ін.

У галузі управління бібліотечно-бібліографічними структурами бібліотекар-бібліограф повинен уміти: планувати їхню роботу; управляти кадрами і фінансами; впроваджувати принципи менеджменту і маркетингу; приймати самостійні рішення, формувати політику і стратегію бібліотеки; впроваджувати інновації та ін.

Випускники факультету зможуть працювати не лише в бібліотеках різних типів та видів, зокрема й електронних, але й спеціалістами з інформаційного управління, маркетологами, спеціалістами зі збуту, реклами, по зв’язкам з громадськістю у книжкових і газетно-журнальних видавництвах, видавничих фірмах, редакційно-видавничих відділах, в поліграфічних і книготорговельних підприємствах, рекламних агентствах, інформаційних та інформаційно-аналітичних центрах, Книжковій палаті України, в мережі розповсюдження вітчизняної видавничої продукції за кордоном та іноземної в Україні, в органах державної бібліотечної реєстрації та централізованої каталогізації, статистики друку, відділах маркетингової інформації, в митницях, архівах, музеях, фондах підтримки розвитку видавничої справи, викладачами фахових дисциплін у вузах відповідного профілю.