Початкові відомості про Сонячну систему


Тисячі років люди вдивлялися в нічне небо. Вони помічали, як
яскраві вогники рухаються по небу, і мріяли хоч щось дізнатися
про них. Вивчення планет почалося давно, коли перші астрономи
помітили, що 5 зір (планети, які можна бачити без телескопа)
яскравіші за інших.
Стародавні греки саме ці зорі назвали планетами, що означає
«мандрувати».
Римляни назвали ці 5 планет на честь своїх богів:
Інші планети було відкрито пізніше.
Закони руху планет навколо Сонця відкрив німецький учений Йоган
Кеплер, а пояснив цей рух Ісак Ньютон. Саме завдяки дії на планети
сил всесвітнього тяжіння вони не можуть полетіти в космічний
простір, а рухаються навколо Сонця по еліптичним орбітам.
                     9 планет, що обертаються навколо Сонця, і саме Сонце утворюють
                                                            Сонячну систему.
Одна з планет Сонячної системи більша за нашу Землю в 11 разів, а
друга — розміром з Місяць. Одна планета оточена кільцями з льоду,
а на другій температура поверхні сягає 482  С. У однієї планети є
21 супутник, подібний до нашого Місяця, інші ж узагалі не мають
супутників. Деякі — тверді й кам’янисті, інші складаються з газу.
Сучасні вчені поділили планети на «зовнішні» і «внутрішні».
Внутрішні планети  називають  земними, оскільки вони щільні,
кам’янисті й тверді. До цього класу планет належать:
1. Меркурій;
2. Венера;
3. Земля;
4. Марс.
Зовнішні планети газоподібні, вони більші за

Відео YouTube

розміром за земні, але менш тверді. До зовнішніх планет
належать:
1. Юпітер,
2. Сатурн,
3. Уран,
4. Нептун,
5. Плутон (із 2006 року не вважають планетою).
Остання зовнішня планета — Плутон — найбільш унікальна,                                                                               оскільки вона не земна і не газоподібна.