1927

Кіно в театрі

Херсонський Х. Кіно в театрі // Кіно. — 1927. — № 10 (22), черв. — С. 5.

Про виставу Моск. ляльк. театру Н. Сац, в якій поєднано пантоміму, танок, мультиплікац. фільм, циркові номери. На фотогр. кадри з мультфільму «Муринятко й мавпа» худож. Н. П. Ходатаєва.

Мультиплікаційний фільм

[Кадри Заходу] // Кіно. — 1927. — № 12 (24), черв. — С. 16.

Відома німецька художниця Лотте Райнінгер разом зі своїми помічниками виготувала дивний своєю викінченістю та художністю сільветний фільм „Пригоди принця Ахмеда“, що здобув величезної слави та великого поспіху по кіно-театрах Парижу та Берлину.

На фотографії показано роботу Лотте Райнінгер із удосконаленим апаратом для мультиплікаційного знимання.

ВУФКУ до Жовтня

Глеб Затворницький. ВУФКУ до Жовтня // Кіно. — 1927. — № 18 (30), жовтн. — С. 9.

[...]

Другий жовтневий фільм „10“ — це робота мультиплікаційної майстерні ВУФКУ за матеріялами Держплану. „10“ — це деякі цифри господарчого та культурного зросту УСРР що їх подано в живих діяграмах, збудованих за принципом контрастів.

Пролог — епоха військового комунізму, боротьба з контр-революцією та інтервентами.

Далі епоха мирного будівництва, наше повільне, але впевнене зростання з 21–27 р. — промисловість, кооперація сльське господарство, транспорт, лікнеп, народнє здоровля і т. ин.

Сухі цифри Держплану стали живими, стали явними, вони врізаються в пам'ять кожному глядачеві, говорять самі за себе, переконано доводять міць та силу; свідчать про вяжку працю Радянської влади, що її покладено на відновлення та будову фабрик і заводів, на машинізування сільського господарства, збільшення засівної площі, електрофікацію нашої країни

[...]

Гліб Затворницький

Кадри з фільму „10“ (робота художників Макарова, Дев'ятніна, Левандовського та Дубинського)

1928

Нова робота Старевича

По кіно фабриках світу // Кіно. — 1928. — № 4 (40), квіт. — С. 15.

Всесвітньо-відомий мультиплікатор Старевич незабаром закінчує працю над новим своїм фільмом.

На жаль, через дорожнечу, ми не мали змоги бачити на наших екранах його праць, але рецензії та статті в закордонній пресі про його роботу доводять, що він є неперевершеним майстром в цій галузі.

Подаємо кадр з нової його роботи.

Нові роботи В. Старевича

По кіно фабриках світу // Кіно. — 1928. — № 6 (42), черв. — С. 15.

Відомий мультиплікатор Владислав Старевич підписав з французькою компанією угоду на поставу низки мультиплікаційних фільмів. З постав В. Старевича визначаються: «Пісня солов’я», «Жаби вимагають короля», «Дівчинка, що схотіла стати принцесою».

Дитяча казка на екрані

По кіно фабриках світу // Кіно. — 1928. — № 9 (45), верес. — С. 14.

Мультиплікаційна майстерня ВУФКУ кінчає знімати дитячий мультиплікаційний фільм «Казка про білку-чепурушку та мишку-злодюжку» за сценарієм Туровського.

Це буде досить велика картина, метрів на триста. В продукції ВУФКУ вийшла досі лише одна подібна картина «Казка про солом'яного бичка».

Малюнки до «Білки-чепурушки» — роботи В. Девятніна та В. Левандовського. Знімає фільм В. Левандовський.

Ми наводимо кадр з цього фільму.

1929

Нові культур-фільми

По кіно фабриках світу // Кіно. — 1929. — № 1 (49), січ. — С. 14.

ВУФКУ береться до постави великого наукового фільму «Механізм нормальних пологів», що являтиме собою частину курсу гінекології в обсязі ВИШ’ів. Ставить фільм К. Болотов, науковий редактор — проф. Г. Писемський. Знимання забезпечено усією технічною апаратурою. В цьому фільмові буде вперше застосовано натурно-графічний мультиплікат та рентгено-кіно-знимання. Фільм буде поставлено на матеріялі гінекологічного відділу Київського Клінічного Інституту.

Запрошено нових робітників до ВУФКУ

По кіно фабриках світу // Кіно. — 1929. — № 2 (50), січ. — С. 14.

Для роботи в Мультиплікаційному кабінеті Київської кіно-фабрики, ВУФКУ запросило відомого московського художника Фридберга-Армана, що працює зараз над мультиплікацією на масовому рисункові для фільму ВУФКУ «Механізм нормальних пологів».

«Механізм нормальних пологів»

По кінофабриках світу // Кіно. — 1929. — № 7 (54), квіт. — С. 14.

На Київській кіно-фабриці ВУФКУ закінчують тепер мультиплікаційні роботи до наукового фільму «Механізм нормальних пологів», що його ставить режисер К. Болотов з оператором Г. Химченком, за науковим керівництвом проф. Г. Писемського й лікаря Є. Янкелевича. Натурні зйомки зроблено на багатющому матеріялі Акушерської Клініки Київського Клінічного Інституту. Фільм призначається для медицинських ВИШ ів. До фільму застосовано методи рентгено-кіно-знимання. Через об’єктив кіно-апарату виявлено деякі цікаві риси у поводженні новонародженних, що до цього часу простим оком не спостерігалися.

На фото — обмір новонародженого.

«Механізм нормальних пологів» (закінчено мультиплікат)

По кіно фабриках світу // Кіно. — 1929. — № 18 (64), верес. — С. 14.

Закінчено мультиплікат до великого науково-технічного фільму „Механізм нормальних пологів“ постави режисера К. Болотова за консультацією проф. Г. Писемського.

Перший навчальний фільм

По кінофабриках світу // Кіно. — 1929. — № 21/22 (69/70), листоп. — С. 14.

Режисер К. Болотов закінчив великий найковий медичний фільм „Механізм нормальних пологів“. Значну частину фільму становлять мультиплікаційні показники внутрішньої будови організму жінки та зростання плоду, що їх документально підтверджено рентгено-здійманням. Кінцева частина фільму зроблена рапідним методом: в повільному темпі вона подає конспект всього фільму.

ВУФКУ на Берлінській виставці Українського Мистецтва

По кінофабриках світу // Кіно. — 1929. — № 23/24 (71/72), груд. — С. 10.

Управа ВУФКУ ухвалила взяти участь у Виставці Українського мистецтва, що відбудеться у Берліні 1930 року. На виставці буде експоновано фота найвидатніших фільмів ВУФКУ та Київської фабрики, роботи мультиплікаційної майстерні, реклямні афіши та інші матеріяли, що ілюструватимуть так виробничу, як і культурно-освітню діяльність ВУФКУ.

1930

Держпозика на екрані

По кінофабриках світу // Кіно. — 1930. — № 3 (75), лют. — С. 14.

Мультиплікаційна майстерня Київської кіно-фабрики прискореним темпом розпочала знімати фільм про „Держпозику“.

Фільм всебічно й якнайдетальніше висвітлюватиме питання держпозик та п'ятирічки у зв'язку з соцбудівництвом.

Великий відсоток матеріялу фільму складає мультиплікація, але в картину буде вмонтовано натурно-хронікальний матеріял моментів соцбудівництва.

Велику частину зйомок обсягового мультипліката, а саме: зйомка дзвінкої монети, облігацій держпозик тощо, було переведено у приміщенні Держбанку, куди спеціяльно виїздив зі знімальною апаратурою та освітлювальним приладдям мультиплікатор Макаров, який фільмує цю картину.

Мультиплікаційний фільм для села

По кінофабриках світу // Кіно. — 1930. — № 5 (77), берез. — С. 14.

На Київської кінофабриці ВУФКУ мультиплікаційна майстерна фабрики закінчила фільм „Посівна кампанія та колективізація“. У фільмі в гротесковій формі подано боротьбу павука-куркуля з трактором і багато інших яскравих моментів, що щільно переплетені з гаслами нашого сьогодні.

Яскравою ниткою через фільм проходить гасло: „перетворимо засівкампанію у генеральний наступ проти куркуля“.

Фільм робила мультигрупа, що складалася з молодих художників Київського Художнього Інституту на чолі з художником мультиплікатором Левандовським.

«Політогляд»

По кінофабриках світу // Кіно. — 1930. — № 13 (85), лип. — С. 14.

Група молодих мультиплікаторів Київської кінофабрики прискореним темпом взялася до фільмування картини „Політогляд“.

Цей фільм всебічно висвітлюватиме питання клясової боротьби на заході і в кольоніях, а також міжнароднє становище СРСР та радянське будівництво.

Складається фільм переважно з площинно-графічного мультиплікату, але певний відсоток у картині становить точно-документальний матеріял (кадри будівництва) і комбіновані кадри, що їх здіймають спеціяльно для цього фільму.

Вживатимуть також вдруковування мультиплікату в натуру.

Українське тонове кіно

По кінофабриках світу // Кіно. — 1930. — № 14 (86), лип. — С. 14.

Звукове ательє Київської кінофабрики починає експериментальне виготовлення трьох звукових програм, а саме: ігрової, мультиплікаційної та музичної. До цієї роботи притягнуто низку робітників кінофабрики за відповідними вертикалями. Програми буде виконано протягом найближчого часу.

«1905 рік у сатирі та карикатурі»

По кінофабриках світу // Кіно. — 1930. — № 19 [91, жовт.]. — С. 15.

Мультиплікаційний короткометражний фільм-сатира про пригоди Мурзілки-опортуніста, що збирається писати історію революції. Сценарій В. Дев’ятюна, П. Каца, В. Левандовського. Виготовляє Мультиплікаційна Майстерня Київської кінофабрики.

«Фронт»

По кінофабриках світу // Кіно. — 1930. — № 20 [92, жовт.]. — С. 10.

Режисер В. Соловйов з композиторами І. Белзою починають ставити тонфільм про механізацію Донбасу. Оператор Я. Куліш. Художник Ю. Швець. Художник мультиплікатор К. Левандовський.

Лінії танцорки

По кінофабриках світу // Кіно. — 1930. — № 20 [92, жовт.]. — С. 11.

В Берлінському театрі „Камера“, єдиному німецькому кіні, що завжди ставить своєрідні та дуже цікаві фільми, кілька тижнів тому були показані фільми Оскара Фішінґера. Це були мультиплікаційні фільми, намальовані до музики. Лінії, що танцюють.

Фішінґер уже в минулі часи німого фільму належав до тих, що робили спроби з абсолютним абстрактним фільмом. Таких фільмів дуже обмежена кількість і публіки, що знає ці фільми, також дуже мало. В цих фільмах намагалися довести до безпосереднього висловлювання чисто ритмічну цінність руху в кінематографії. Ці фільми намагались досягнути цього через підпорядкування та окарикатурення дійсности, вони заміняли дію на об'єктивні або коливальні асоціяції, грали тілесними формами в музичний спосіб.

Фішінґер робив це з невеликими білими лініями на темному тлі. Але він раніш робив це без музичного супроводу. Тепер, коли розвинувся тонфільм, фільм іде з музикою, але поки ще не з оригінальною музикою, а з готовою музикою. З уже готовою грамофонною платівкою танцю маленькі білі лінії рухаються по п'ять або шість, вигинаються в один і в другий бік, підносяться й спускаються, з'єднуються з іншими групами, розбігаються в різні сторони, ідуть в різних напрямках знов з'єднані, розділяються при ударі в літаври й знову з'єднуються наче-б то нічого не сталося, кивають, гнуться, підносяться, відбивають мелодії, а глядачі радіють.

Так, але публіка, „Камери“ радіє не тільки тоді, коли вона бачить лінії, що нічого не значуть, але й тоді, коли вона бачить ноги „герлс“ або „Фелікса“, або „Катера“, „Освальда“ й т. д. Основна ідея цих вистав все та ж сама, це однаковий видресований по серіях ритм, це, по-друге, — однаково нереальна дотепність. Ця нова варіяція, послідовно доведена до кінця, надала фільмам Фішінґера оригінального значення, в очах глядачів, але значно більше значення, в очах фахівця, йому бо ці фільми можуть дати стимул чи товчок, цінний для науки.

Постава художніх фільмів: «Фронт»

По кінофабриках світу // Кіно. — 1930. — № 21/22 [93/94, листоп.]. — С. 6.

Режисер О. Соловйов ставить за своїм сценарієм перший ігровий звуковий фільм „Українфільму“ — „Фронт“ на тему про механізацію Донбаса. У фільмі знимаються артисти: С. Шагайда, В. Сокіро, Д. Капка. Для здіймання цього фільму в тонательє Київської кінофабрики споруджено перші декорації. Крім того для фільму роблять ігрову мультиплікацію, щодо неї буде застосовано тоновий супровід. Композитор Ігор Белза. Оператор Я. Куліш, тоноператор Павдолюбов-Коле.

Фільми до ювілею 1905 року

По кінофабриках світу // Кіно. — 1930. — № 21/22 [93/94, листоп.]. — С. 7.

До ювілею революції 1905 року Київська кіно-фабрика випускає 2 великих художніх фільма: «Генеральна репетиція» (режисер М. Белінський) та «Чорні дні» (режисер П. Долина). Крім того закінчено документальний «Кіно-альбом» пам’яток та образів учасників революційних подій 1905 року в промислових пунктах України (автор-керівник, М. Олійніченко, оператор І. Лозієв, монтаж Н. Мединської). Зроблено також мультиплікаційний фільм під назвою «1905 рік у сатирі та карікатурі» (режисура В. Дев’ятніна).

1931

Військові фільми

Наша хроніка // Кіно. — 1931. — № 11/12 [107/108]. — С. 21.

[...] Мультиплікаційна майстерня Київської кіно-фабрики бере ставити популярно-інструктивний фільм про літак за сценарієм Б. Павлова „Авіо-моделізм“. [...]

1932

«Штурм»

«Штурм» // Кіно. — 1932. — № 1/2 [108/109], січ. — 2-а с. обкл.

Політосвіт. кф у 5 ч.; вир-во «Міжробпомфільм», сцен. О. Леонідова, реж. К. Еґерт, оператор Л. Форестьє, мультиплікатор І. Нікітченко. Про демонстрування кф на всіх екранах України у січ.

Військові фільми

Наша хроніка // Кіно. — 1932. — № 1/2 [109/110], січ. — С. 24–3-я с. обкл.

Учб.-інструкт. кф «Авіомодель» (реж.-мультиплікатор П. Кац, оператор Є. Горбач і М. Балухтін).

«Казка про білого бичка»

Наша хроніка // Кіно. — 1932. — № 3/4 [111/112], лют. — С. 24–3-я с. обкл.

Мультимайстерня Київ. кіноф-ки закінчує звук. кінокомедію-байку «Казка про білого бичка» про роботу Ліги Націй (сценаристи С. Антимонов і В. Сутєєв)

Робота мультицеху Київської кіно-фабрики

Наша хроніка // Кіно. — 1932. — № 7/8 [115/116]. — С. 24–3-я с. обкл.

Перетворення мультмайстерні на цех та створення 7 госрозрахунк. бригад за галузями знань.

1933

Новини мультиплікації

Ятко М. Міцна база розвитку кінопромисловості // Кіно. — 1933. — № 4 [134]. — С. 1–4.