У жовтні 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми». Згідно з ним у Закони України «Про охорону дитинства» та «Про освіту» додано нові терміни та визначено механізми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дитиною.
Постановою КМУ від 04.06.2025 №658 затверджено Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми. Серед її основних завдань – визначення порядку дій закладу освіти у випадках застосування сили чи тиску щодо дітей, формування у працівників відповідального ставлення до цієї проблеми та поширення культури нульової толерантності до будь-яких проявів жорстокого поводження і забезпечення своєчасного інформування уповноважених органів про такі випадки.
Як підтримати наших дітей у зіткненні із викликами із викликами війни (порадник для батьків).
Як допомогти дітям та молоді, коли вони пережили психотравмуючу подію на війні.
Як підтримати дитину, якщо її рідні зазнали поранення на війні.
Як допомогти дитині, коли вона пережила психотравмуючу подію (путівник для батьків).
Що робити, якщо підліток почав курити?
З метою сприяти згуртування 5 кл. та формувати способи ефективної комунікації в класі.Виховувати любов та повагу до оточених,до самого себе.
З метою інформувати учнів 7-8 кл. про негативну дію реклами вейпів та електронних сигарет,формувати здоровий спосіб життя, мотивацію на відмову від паління.
Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?
У деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи.
У чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?
Шкільні психологи відносяться до групи психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.
Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень. Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт та МАН. Досить багато дітей у наших школах цікавить дослідження тем з психології, адже вони пишуть у своїх роботах саме про ті проблеми, які цікавлять власне їх самих. Це дозволяє їм краще розібратися у своїх проблемах та знайти шляхи їх вирішення.
Чи часто зараз учні звертаються за психологічною допомогою?
Виявляється в різних школах по-своєму. У нашій школі, наприклад, учні часто користуються психологічною допомогою. Знають, хто такий психолог і яким незамінним він може стати у вирішенні їхніх особистих проблем. Майже кожного дня учні приходять поділитись своїми тривогами, — це вважається нормальним.
Які проблеми зараз найбільше турбують дітей та підлітків?
В основному це ситуації пов’язані з проблемами у сім’ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння — різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов’язково знаходили вихід із складного становища. А часто навіть буває, що після візиту до психолога проблема вже не здається такою страшною, адже просто розповівши її, дитина починає краще розбиратись у ситуації та перестає переживати через, як виявлялося, дрібниці.
В яких випадках треба, не боячись, йти просити допомоги у психолога?
Не переживай, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Лише людина, яка об’єктивно зможе оцінити твоє становище, допоможе тобі розібратися. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого хорошого зазвичай не призводить. Це лише може спричинити душевну травму та виникнення комплексів.
Контактні телефони організацій, які займаються проблемами булінгу в Україні:
- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
- Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 76;
- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
- Національна поліція України 102.
Булінг ( цькування )
(від анг. to bull – переслідувати) – небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
Булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:
1. Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
2. В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
3. Булінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров'я.
4. Булінг може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача.
5. Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
Дитині важко впоратися з булінгом самотужки. Поговоріть з нею!