День вишиванки
День вишиванки
Сьогодні дуже складний для нашої країни час, хоча доля України завжди була непростою. Хто тільки не хотів підкорити її собі, починаючи з хозар та монголо-татар. І, мабуть, кожен з нас ще три роки тому не повірив би у те, що братній народ, з яким навіть кордони були умовними, поведе себе таким чином. І, мабуть, саме події Майдану (де Україна показала світу абсолютно нову суспільну модель), анексія Криму та війна на Сході країни відчутно вплинули на ставлення до всього українського. У невичерпній спадщині духовної культури українського народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка.
Ви знаєте, що в травні в Україні святкують День вишиванки. Сьогодні українці одягли весь світ у вишиванки. Вишиванки сприймають як символ єднання, солідарності і підтримки.
Вишиванка є національним символом України та є частиною її культурної спадщини.
Вперше вишиванку згадують у літописах 18 століття, але її історія в Україні відома ще з дохристиянських часів.
Вишиванки можуть мати різні візерунки, які символізують різні речі: квіти, птахи, сонце, зірки та інші символи.
Вишиванки були різними для чоловіків та жінок. Чоловічі вишиванки зазвичай мали більш стриманий дизайн.
Вишиванки були не тільки елементом одягу, але й мали релігійні та магічні значення. Вони захищали людину від злих духів та нещастя.
Вишиванки можуть виконуватись різними техніками вишивки: хрестиком, гладдю, гобеленом, гладдю-гобеленом та іншими.
Вишиванки можуть бути зроблені з різних матеріалів: льону, бавовни, шовку, сатину та інших.
У деяких регіонах України вишиванки мали свої назви та відрізнялися за дизайном та візерунками.
В 2015 році ООН оголосила 21 травня Всесвітнім днем вишиванки.
Сьогодні вишиванки є не тільки елементом національного одягу, але й популярним елементом моди, який можна побачити на модних подіумах по всьому світі.
Українську вишивку називають «молитвою без слів», а сорочка-вишиванка – є головним оберегом людини. Святе покривання, яке найближче до тіла, - це, звісно, своя сорочка. В українців є такий вислів: «Народитися в сорочці» - бути щасливим у житті. Тому сорочка - це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини. Кодування сили має в собі і українська вишиванка, якій надавали величного змісту, вишиваючи сакральними узорами-письменами долю.
Навіть у багатьох українських казках зустрічаються мотиви чарівної сорочки, котру сестри-змії — носії мудрості і магії — вишивають своєму кровному братові і наказують ніколи її не знімати. Число магічних узорів, «квіток», які творять зміївни, — дванадцять: це дванадцять богатирських сил (за числом 12 — усі енергії космічного простору, всіх знаків Зодіаку). І сила цього шиття неймовірно велика. Герой казки, одягнувши сорочку на своє тіло, стає могутнім і нездоланним, він перероджується у безсмертного витязя, що чинить суд на землі, стає володарем земного царства. І сорочка його ніколи не забруднюється, не линяє і не зношується — вона завжди біла і ясна.
Українська вишиванка — це те, без чого важко уявити українську культуру, побут і історію... Кольоровими нитками вона вплетена у наші традиції. І найважливіше те, що українська вишиванка, маючи вікову історію, не втратила своєї популярності і до сьогодні. Більше того, нині можна з впевненістю говорити про відродження українських традицій у сучасній інтерпретації.
Українська вишиванка є абсолютно унікальним, автентичним продуктом, який характеризує не лише темперамент нації, але й є її візитівкою. Символічні кольори – червоне і чорне, як у пісні, ними пройнята вся історія нашого народу. Одним із безумовних феноменів вишиванки є те, що за багатовікову історію свого існування, попри всі історичні події, вона все ж таки зуміла зберегти свій первісний вигляд і пронести його крізь століття.
Українська вишита сорочка здавна в Україні служила як прикрасою, так і оберегом. Таємничою мовою вишивки вона передавала безліч побажань для сімейного благополуччя та щастя людини, яка її одягала. Вишивкою-оберегом вишивалися воріт, манжети, поділ і розріз горловини. Існує повір’я, що якщо сорочка зроблена і вишита на добре життя, то вона буде надійно оберігати людину, чужу вишиванку одягати не слід, бо вважається, що таким чином можна «перебрати» на себе чужу долю. Говорячи про везучу людину, що «народилась в сорочці», ми згадуємо ту саму доленосну вишиту сорочку – символ здоров’я, краси, чистоти помислів і єднання з душею предків.
Вишиті сорочки та вишиванки будуть оберігати вас, наділяти силою рідної землі, тому що символи, вишиті на них, мають глибоке значення, яке закладене тисячі років тому, дійшли до наших днів і зараз використовуються для оздоблення сучасних вишиванок.
Що символізують орнаменти на вишиванці
Українська вишиванка з давніх-давен була талісманом. У радянські часи носити українські вишиванки частково заборонялось, проте це не применшило її значення для українців. Більше того, дослідники вважають, що з проголошенням незалежності, українська вишиванка отримала мало не культову роль. Сьогодні українська вишиванка всюди: без неї не обходиться жодне національне свято, вона є невід’ємним елементом гардеробу бізнес-людей, нею оздоблюють інтер’єр, без вишитого рушника важко уявити будинок справжнього українця... Відтак, популярність вишивки не слабне. Щоправда, на думку деяких дослідників, сьогодні українська вишиванка уже не традиційний символ українства, як це було раніше, а скоріше модний бренд? Такі думки підживлює той факт, що нині українська вишиванка часто фігурує на голубих екранах. Вона головний дрес-код на модних вечірках у мега-крутих клубах, створюються навіть колекції одягу для українських футбольних команд з елементами вишивки. То що це, українська вишиванка: модний бренд чи традиція з віковою історією? Спробуйте дати визначення слову «вишиванка» в контексті української культури і власного сприйняття – прийміть участь в опитуванні.
Спинись, будь ласка, біля рушника —
У ньому хрестики, що бережуть в дорозі.
Тут рідний подих, мамина рука,
І слід сльози, що впала на порозі…
Послухай пісню — ту, що вийшла з вітру,
Вона понесла нас назустріч долі,
Що з роду в рід летіла, наче світло,
Усім своїм єством шукала волі.
Глянь, вишиванка, кольорова нитка,
І голос предків, гілочка калини.
Така знайома й рідна чорна свитка,
І історична пам’ять мов святиня.
І трелі солов’я звучать у тиші,
Несуть крізь час любов і світло мами…
У спадщині — і дні ясні, і вишні,
І рідний дім, що пахне рушниками.
А хусточки — у них не лиш узор,
Тут крик жіночий, сміх і гіркі сльози.
У грі сопілки — вітру тихий хор,
І вічність ду'мок, що забуть не взмозі.
Спинись, будь ласка…
Не зітри сліди.
Тут пахне Україна, пахне мама...
Бо в спадщині — і зерна, і труди,
Рідна земля,
що пахне рушниками.
Творчі роботи учнів до Дня вишиванки можете переглянути за цим посиланням