Історія нашого закладу починається з другої половини 60-х років, коли згідно Постанови Ради Міністрів УРСР та з метою збільшення прийому молоді для навчання в закладах професійно-технічної освіти на базах відділення «Сільгосптехніки» по всій Україні створювались професійно-технічні училища сільськогосподарського профілю.

12 липня 1966 р. на базі Ржищівської «Сільгосптехніки» відкрилося сільське професійно-технічне училище № 50, яке прийняло до своїх стін 270 учнів. Умови для навчального закладу були примітивними, але зусиллями колективу майстрів та викладачів було зроблено все необхідне, щоб юнаки і дівчата добре оволоділи майбутньою професією, були готовими стати в ряди механізаторів.

У ці роки половину груп такої б, здавалося, суто чоловічої професії складали дівчата. Опанувати цю професію їх надихав мужній образ відомої трактористки Паші Ангеліної та трудові звершення інших жінок-механізаторів.

У 1969 році СПТУ-50 згідно наказу Міжобласного управління професійно-технічної освіти перейменували в сільське професійно-технічне училище № 8.

До 1973 року училище здійснювало підготовку кваліфікованих робітничих кадрів для сільськогосподарських підприємств району та Київської області з професій «Тракторист-машиніст широкого профілю» та «Тракторист-машиніст ІІІ класу». З 1973 року навчальний заклад проводив підготовку водіїв автомобіля ІІІ класу з кваліфікацією слюсаря-ремонтника  (термін навчання 1 рік).

З 1976 року СПТУ-8 почало функціонувати  у новому навчальному корпусі на 600 місць.

 Набір учнів здійснювався  за професіями: «Тракторист-машиніст широкого профілю з кваліфікацією слюсаря-ремонтника і водія автомобіля» та «Слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики» (термін навчання 3 роки).  

У 1977 році був побудований перший гуртожиток на 216 місць. Ще два гуртожитки на 432 місця введені в експлуатацію у 1980 р.   

У 1978 році були  прийняті в постійну експлуатацію навчально-виробнича майстерня на 600 місць, господарські та інженерні споруди. У ці роки вихованці навчального закладу набували практичних навиків праці на полях допоміжного господарства, училище мало 60 гектарів землі. Перший директор Ю.Т. Панасюк зазначав, що рідко в якому господарстві району, а також навколишніх районів не  зустрінеш механізатора – випускника училища. Щоб прищепити учням любов до хліборобської праці, проводилися зустрічі із знатними людьми району. У ті роки це були Герої соціалістичної праці комбайнер М.Ю. Гурін, бригадир рільничої бригади П.А. Чоповський, комбайнери-орденоносець М.Г. Цапенко, випускник училища, М.М. Кисурін. 

Навчальний заклад став центром підвищення кваліфікації механізаторських кадрів району. На базі училища з 1972 року проводилась

перепідготовка комбайнерів для роботи на зернових комбайнах «Нива», «Колос» та трактористів для роботи на тракторах Т-150 і Т-150К. Також здійснювалась перепідготовка комбайнерів на бурякозбиральні комплекси КС-6 та РКС-6.

За направленнями з колгоспів Кагарлицького району навчалися на шестимісячних курсах з професії «Тракторист ІІІ класу» чоловіки і жінки, які до цього працювали на різних роботах: Віра Мусіївна Боцвін – дояркою в колгоспі «Комуніст» (у 1987-2011 роках  - майстер виробничого навчання), Анатолій Йосипович Рябокляч – водієм зернового комбайна на цілинних землях.

 У 1976 році тільки для Кагарлицького району було підготовлено 119 трактористів ІІІ класу з шестимісячним строком навчання, 89 трактористів-машиністів широкого профілю та 39 водіїв. Підшефне господарство училища – колгосп імені Димитрова.

Згідно наказу Київського обласного управління  професійної освіти

№ 458 від 14.08.1984 року Ржищівське сільське професійно-технічне училище № 8 реорганізовано у Ржищівське середнє професійно-технічне училище № 28.    

У ті роки училище мало 36 тракторів різних марок, 12 автомобілів, 10 комбайнів і багато іншої сільськогосподарської техніки, навчання проводилося у 25 кабінетах та 10 лабораторіях.

Велика увага приділяється в училищі виробничому навчанню. Основною базою початкового виробничого навчання є навчальне господарство. На його полях учні І-ІІ курсів виконують програму лабораторно-практичних занять з предмета «Організація і технологія виконання механізованих робіт». При цьому використовується велика кількість наявної техніки. Так, для виконання завдань на групу учнів виділяється до 15 агрегатів. Фактично в 1986 році на полях господарства виконували лабораторно-практичні завдання і повністю засвоїли програму 300 учнів.

Кузнею хліборобських кадрів називали СПТУ – 28.

З 1996 року, маючи 50 гектарів власної землі та 50 гектарів орендованої в колгоспі «Славутич» (с. Кузьминці), училище відокремилось від громхарчу, взяло їдальню на самофінансування і незабаром мало в достатній кількості рослинних продуктів для приготування смачних страв. Щоб збільшити виробництво харчових культур, училище додатково взяло в оренду ще 250 гектарів землі в колгоспі «Дніпровська зоря» (с. Гребені). Клин зернових культур збільшився: до 50 гектарів гороху, 75 – ячменю, 70 – озимої пшениці, 100 – гречки, 20 – цукрових буряків, капусти, моркви.

Враховуючи соціальні перетворення в галузі сільського  господарства, аналізуючи стан забезпечення училища ресурсами з державного бюджету, в начальному закладі було розроблено конкретний план по залученню земельних сертифікатів у населення на базі ТОВ «Лан». У 2000 році було оброблено 164 га землі (залучено сертифікати 42 осіб). Наслідком цього кроку стало конкретне вирішення проблеми практичного набуття виробничих навичок учнів, починаючи з перших штрихів обробітку ґрунту і до повного збирання вирощеного врожаю.

Важливе значення має посилення уваги до вивчення зарубіжного досвіду господарювання й підготовки кадрів. Налагоджуються тісні зв’язки між училищами, технікумами, інститутами і дослідними господарствами, що займаються проблемами рослинництва, механізації сільського господарства тощо.

Училище має досвід з підготовки спеціалістів для роботи на сучасній техніці для державних і комерційних структур. На базі училища пройшли препідготовку для роботи на нових комбайнах «Джон Дір», «Кейс» більше 100 представників Київської, Кіровоградської, Волинської, Черкаської областей. Створення бази для проходження короткотермінових курсів дало можливість ознайомитись з сучасною технікою нашим інженерно-педагогічним працівникам та учням.

30.08.2002 р. відповідно до наказу № 499 Міністерства освіти і науки профтехучилище № 28 м. Ржищева було реорганізоване у Ржищівський професійний ліцей.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.05.2009 №440 «Про внесення змін до наказу МОН від 09.01.2009 №5» Ржищівський професійний ліцей перейменовано в державний навчальний заклад «Ржищівський професійний ліцей».

У нашому закладі  впродовж 1992–2013 років здійснювалася підготовка кваліфікованих робітників за професією «Бджоляр». 

Підготовка фахівців з професії «Кухар, кондитер» ведеться в ліцеї з  з 1992 року.

Професія «Офіціант» - наймолодша професія у ліцеї. З 2005 року розпочалася курсова підготовка з цієї професії, а первинна професійна підготовка – з 2014 року.

Сьогодні Ржищівський професійний ліцей – державний навчальний заклад другого атестаційного рівня, підпорядкований департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та Міністерству освіти і науки України, який забезпечує реаліза­цію потреб людини в оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до її інтересів, здібностей, стану здоров'я та соціа­льного замовлення суспільства і держави.

За 58 років діяльності навчального закладу його керівниками були Панасюк Ю.Т., Осадчий М.О., Пустовіт М.С., Криворучко В.М., Грицай В. М., які свої знання, досвід і високий професіоналізм віддавали  навчанню,  вихованню  та  підготовці  підростаючого  покоління. З 2001 р. ліцей очолює відмінник освіти України, спеціаліст вищої категорії Гордієнко В.О., метою діяльності якого є підняття престижу робітничих професій, забезпечення потреб області кваліфікованими робітничими кадрами.

       Становлення традицій ліцею,  їх творчий розвиток - заслуга педагогічних працівників, як ветеранів ліцею, так і молодих фахівців, серед   яких є колишні випускники нашого закладу.

Багато пережито за майже  60 років діяльності закладу: досягнення і злети, перемоги і невдачі, позитивні зміни у 80-2000-х роках,  серйозні виклики, що стояли перед профтехосвітою у 2016-2017 рр., перехід на дистанційне та змішане навчання в період епідемії коронавірусу (2019-2021 рр.), ворожа атака закладу дронами 22 березня 2023 року під час російсько-української війни та його відбудова…

Та все ж доброго, радісного і веселого було більше, адже ліцей – це не гола статистика і стіни, а та атмосфера, яку створює прекрасна команда педагогічних працівників, учнів та випускників, – атмосфера напружених навчальних буднів, завзятих справ, веселих свят, що осяяні блиском юних очей. І це – головне…