Лабораторно- практичні роботи

Мета роботи: ознайомити студентів з процесом технічного обслуговування та діагностики ходової частини автомобіля, зокрема заміною зношених деталей.

Обладнання та інструменти: автомобіль, діагностична станція, змінні ключі, гайковий ключ, плоскогубці, викрутки, молоток, динамометричний ключ.

Хід роботи:

1. Перевірка геометрії ходової частини

Першим етапом діагностики є перевірка геометрії ходової частини. Це дозволяє визначити, чи є відхилення від заводських параметрів. Для цього підіймаємо автомобіль на підйомнику і вимірюємо кут нахилу коліс та їх відстань один від одного за допомогою діагностичної станції. Якщо виявляться відхилення від норми, то проводимо регулювання ходової частини.

2. Перевірка стану амортизаторів

Другим етапом діагностики є перевірка стану амортизаторів. Для цього натискаємо на кожне колесо і спостерігаємо, як воно повертається в своє початкове положення. Якщо колесо повертається повільно або не повертається взагалі, то амортизатор несправний і потребує заміни.

3. Перевірка стану гальмівної системи

Третім етапом діагностики є перевірка стану гальмівної системи. Для цього запускаємо двигун і натискаємо на педаль гальма. якщо педаль гальма м'яка або доходить до підлоги, то це може свідчити про проблеми з гальмівною системою. Перевіряємо рівень гальмівної рідини та стан гальмівних дисків та колодок. Якщо виявляються проблеми, то замінюємо зношені деталі.

4. Заміна зношених деталей

Останнім етапом є заміна зношених деталей. Якщо виявляється, що якась деталь несправна, то її потрібно замінити новою. Для цього використовуємо необхідний інструмент, щоб демонтувати стару деталь і встановити нову.

Після заміни деталей проводимо повторну діагностику, щоб переконатися, що всі проблеми вирішені та ходова частина автомобіля працює належним чином.

Висновок:

Технічне обслуговування та діагностика ходової частини автомобіля заміною зношених деталей є важливим процесом для забезпечення безпеки та комфорту під час руху. Виконання всіх необхідних діагностичних процедур та заміна зношених деталей допоможе зберегти добре стан автомобіля та зменшити ризик небезпечних ситуацій на дорозі.

Мета роботи: Навчитись виконувати роботи з технічного обслуговування та діагностики приладів електроустаткування.

Обладнання та матеріали:

• Електроустаткування (електродвигуни, трансформатори, кабелі, пульт управління, інші електроприлади);

• Мультиметр, оцилограф, вимірювальні інструменти;

• Технічна документація;

• Інструменти для ремонту та обслуговування електроустаткування.

Хід роботи:

1. Ознайомлення з технічною документацією. Перед початком роботи необхідно ознайомитись з технічною документацією на електроустаткування, яке підлягає технічному обслуговуванню та діагностиці. Технічна документація містить інформацію про характеристики електроустаткування, порядок виконання робіт, схеми підключення та інші важливі відомості.

2. Перевірка електроприладів мультиметром. Для виконання перевірки електроприладів на робочі характеристики використовують мультиметр. Перед початком роботи необхідно перевірити мультиметр на належне функціонування та налаштувати його на відповідні режими вимірювання.

3. Перевірка електродвигунів. Електродвигуни є основним елементом електроустаткування. При виконанні технічного обслуговування та діагностики необхідно перевірити стан електродвигунів, здійснити їх випробування на наявність дефектів та оцінити їх робочі характеристики. Для цього можна використовувати мультиметр, оцилограф, а також вимірювальні інструменти, наприклад, тахометр.

4. Перевірка трансформаторів. Трансформатори також є важливим елементом електроустаткування. Під час технічного обслуговування та діагностики необхідно перевірити стан трансформаторів, здійснити їх випробування на наявність дефектів та оцінити їх робочі характеристики. Для цього також можна використовувати мультиметр, оцилограф та вимірювальні інструменти.

5. Перевірка кабелів та з'єднань. Кабелі та з'єднання також можуть бути джерелом проблем у роботі електроустаткування. При технічному обслуговуванні та діагностиці необхідно перевірити стан кабелів та з'єднань, зокрема, перевірити на наявність пошкоджень та корозії.

6. Виконання ремонтних робіт. У разі виявлення дефектів під час діагностики необхідно здійснити ремонтні роботи. Для цього необхідно мати необхідні інструменти та запасні частини, а також знання про порядок виконання ремонтних робіт та відповідних правил безпеки.

7. Проведення тестування після ремонту. Після виконання ремонтних робіт необхідно здійснити тестування електроустаткування для перевірки його робочих характеристик та належного функціонування.

Висновок:

Технічне обслуговування та діагностика приладів електроустаткування є важливим етапом у забезпеченні безперебійної роботи електрообладнання. Під час виконання таких робіт необхідно дотримуватись відповідних правил безпеки, щоб уникнути небезпеки для життя та здоров'я працівників.

Також важливим елементом при технічному обслуговуванні та діагностиці приладів електроустаткування є використання відповідних інструментів та обладнання. Для виконання робіт можна використовувати мультиметр, оцилограф, вимірювальні інструменти, тахометр та інші.

Отже, технічне обслуговування та діагностика приладів електроустаткування є важливим етапом у забезпеченні безперебійної роботи електрообладнання. Виконання таких робіт допомагає попередити можливі неполадки та зберегти час та гроші на ремонті.

Мета роботи: Навчитися розбирати, діагностувати та ремонтувати системи та механізми інжекторних двигунів.

Обладнання: інжекторний двигун, інструменти для діагностики та ремонту, мануал з експлуатації та ремонту двигуна.

Порядок виконання:

1. Діагностика системи паливоподачі.

• Перевірити роботу насосу палива та фільтрів на чистоту.

• Перевірити стан форсунок, розкрутивши кожну окремо та перевіривши, чи є наявність витоку палива.

• Перевірити стан дросельної заслонки, датчика тиску повітря та інших елементів системи паливоподачі.

2. Ремонт електричної системи.

• Перевірити стан ізоляції проводів та наявність корозії на контактах.

• Перевірити роботу свічок запалювання та датчиків.

3. Діагностика системи витрати повітря.

• Перевірити наявність витоків повітря в системі.

• Перевірити стан датчика тиску повітря.

4. Ремонт системи охолодження.

• Перевірити роботу водяної помпи та її наявність на вільному ходу.

• Перевірити стан радіатора та наявність корозії на його елементах.

• Перевірити наявність витоку антифризу.

5. Діагностика системи змащення.

• Перевірити роботу насосу масла.

• Перевірити наявність корозії на елементах системи змащення.

• Перевірити роботу масляного фільтра та його наявність на вільному ходу.

6. Збирання та встановлення.

• Зібрати систему та механізми в зворотному порядку.

• Перевірити правильність увімкнення всіх елементів і зв'язків між ними.

• Здійснити повторну діагностику та перевірити роботу системи після ремонту.

Результати:

• Було навчено діагностувати та ремонтувати системи та механізми інжекторних двигунів.

• Були отримані навички роботи з інструментами для діагностики та ремонту.

• Була отримана практична досвід ремонту систем та механізмів інжекторних двигунів.

Висновок:

Методи та способи ремонту систем та механізмів інжекторних двигунів є досить складними, але необхідними для ефективної експлуатації транспортних засобів. Для успішного виконання ремонту необхідно мати належну кваліфікацію та досвід роботи з інжекторними двигунами. Виконання лабораторно-практичної роботи дозволяє збільшити практичний досвід та навички в даній сфері.

Вступ

Дизельний двигун є складним механізмом, що складається з багатьох елементів, які повинні працювати у відповідному порядку та синхронізації для забезпечення ефективності та довговічності роботи двигуна. Однак, незалежно від того, як добре дизельний двигун доглядається та обслуговується, з часом він потребує ремонту, щоб продовжити свою роботу та забезпечити оптимальний рівень продуктивності.

Мета роботи: дослідження методів та способів ремонту систем та механізмів дизельних двигунів, що дозволить учням отримати практичні знання та навички щодо ремонту дизельних двигунів.

Обладнання

Для проведення даної лабораторно-практичної роботи необхідно мати наступне обладнання:

• дизельний двигун;

• інструменти для розбирання та збирання дизельного двигуна;

• деталі та запчастини для ремонту дизельного двигуна;

• вимірювальні інструменти;

• робочий стіл;

• спеціальні робочі одяг та рукавиці.

Порядок виконання роботи

1. Підготовчі роботи

Перед початком ремонту дизельного двигуна необхідно його ретельно діагностувати та визначити причину його неполадок. Для цього використовуються вимірювальні інструменти та спеціальні програми діагностики, які дозволяють визначити точну причину неполадок та необхідні запчастини для їх усунення.

2. Розбирання дизельного двигуна

Після діагностики та визначення причини неполадок необхідно розібрати дизельний двигун, щоб замінити несправні деталі та запчастини. Для цього використовуються спеціальні інструменти та техніки, які дозволяють розібрати двигун без пошкодження його елементів.

3. Заміна деталей та запчастин

Після розбирання дизельного двигуна, несправні деталі та запчастини замінюються на нові. На цьому етапі необхідно мати необхідну кількість запасних деталей та запчастин, щоб усунути всі неполадки двигуна та запобігти їх повторенню.

4. Збирання дизельного двигуна

Після заміни несправних деталей та запчастин необхідно зібрати дизельний двигун. Цей етап вимагає пильної уваги та точності, щоб уникнути пошкодження деталей та забезпечити правильну синхронізацію всіх елементів двигуна.

5. Тестування дизельного двигуна

Після збирання дизельного двигуна, його необхідно піддати тестуванню, щоб переконатися в його ефективності та правильному функціонуванні. Для цього використовуються спеціальні інструменти та техніки, які дозволяють визначити рівень продуктивності та правильну роботу всіх елементів дизельного двигуна.

Висновок

У результаті виконання даної лабораторно-практичної роботи учні зможуть набути практичних навичок та знань щодо методів та способів ремонту систем та механізмів дизельних двигунів. Вони будуть знати, як діагностувати та виявляти неполадки в дизельному двигуні, як розібрати його та замінити несправні деталі та запчастини, а також як зібрати та протестувати дизельний двигун після ремонту. Здобувши такі знання та навички, учні зможуть з легкістю ремонтувати дизельні двигуни та забезпечувати їх ефективне функціонування.

Також учні зможуть дізнатися про сучасні технології та інструменти, які використовуються для ремонту дизельних двигунів, та про техніки підтримки та обслуговування цих систем. Важливим елементом роботи є також вивчення безпеки при роботі з дизельними двигунами та застосування відповідних заходів безпеки.

Отже, виконання даної лабораторно-практичної роботи дасть учням можливість поглибити свої знання та навички щодо ремонту систем та механізмів дизельних двигунів, підготуватися до роботи в галузі автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, а також підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці.

Мета роботи: Дослідити та вивчити методи та способи ремонту агрегатів трансмісії передньопривідних автомобілів, навчитися розбирати, діагностувати та відновлювати роботу трансмісії передньопривідного автомобіля.

Обладнання: передньопривідний автомобіль, інструменти, засоби для ремонту трансмісії.

Завдання:

1. Вивчити будову та принцип дії трансмісії передньопривідного автомобіля.

2. Навчитися розбирати та діагностувати роботу трансмісії передньопривідного автомобіля.

3. Ознайомитися з методами та способами ремонту трансмісії передньопривідного автомобіля.

4. Провести ремонт трансмісії передньопривідного автомобіля.

Хід роботи:

1. Дослідження будови та принципу дії трансмісії передньопривідного автомобіля.

Передньопривідний автомобіль має дві осі - передню та задню. Мотор розташований спереду, а трансмісія - між мотором та передньою осію. Трансмісія передає обертальний момент від мотора до коліс, що забезпечує рух автомобіля. Трансмісія передньопривідного автомобіля містить такі елементи:

• Механічна коробка передач (МКПП) або автоматична коробка передач (АКПП).

• Вал ведучий, що передає обертальний момент від мотора до коробки передач.

• Вал ведучий проміжний, що забезпечує передачу обертального моменту від коробки передач до півосі передньої осі.

• Півосі передньої осі, які з'єднують колеса з коробкою передач та передають обертальний момент до них.

2. Розбирання та діагностика трансмісії передньопривідного автомобіля.

Перш за все, необхідно зняти трансмісію з автомобіля та розібрати на складові частини. Під час розбирання необхідно звернути увагу на стан всіх елементів, їх зношеність, наявність пошкоджень та інші дефекти. Необхідно також відремонтувати або замінити всі пошкоджені елементи.

Після розбирання трансмісії необхідно провести діагностику та перевірку всіх елементів. Для цього можна використовувати спеціальні засоби та прилади, які дозволяють виявити незначні дефекти та пошкодження.

3. Методи та способи ремонту трансмісії передньопривідного автомобіля.

Для ремонту трансмісії передньопривідного автомобіля використовуються різноманітні методи та способи. Основні з них:

• Заміна пошкоджених деталей або їх відновлення.

• Промивання трансмісії та заміна мастила.

• Регулювання та налаштування елементів трансмісії.

• Заміна півосей передньої осі.

4. Проведення ремонту трансмісії передньопривідного автомобіля.

Після проведення діагностики та визначення необхідних ремонтних робіт, можна приступати до ремонту трансмісії. Для цього необхідно розібрати трансмісію, замінити пошкоджені елементи або їх відновити, а також провести регулювання та налаштування трансмісії. Після збирання трансмісії необхідно промити її та замінити мастило, щоб запобігти подальшому зносу елементів трансмісії.

5. Висновок.

Таким чином, для ремонту трансмісії передньопривідного автомобіля необхідно провести розбирання та діагностику трансмісії, виявити всі пошкоджені елементи та їх відновити або замінити. Далі необхідно провести регулювання та налаштування елементів, замінити мастило та зібрати трансмісію. Важливо дотримуватись вимог виробника щодо технічного обслуговування та ремонту трансмісії, щоб забезпечити її довговічність та надійність.

Мета роботи: ознайомлення з методами та способами ремонту ходової частини автомобілів, що включають діагностику, заміну окремих деталей, вирівнювання коліс, налаштування кермування та підвіски.

Обладнання та матеріали:

• автомобіль з несправною ходовою частиною;

• інструменти для діагностики (наприклад, комп'ютер для діагностики автомобіля);

• запасні частини (якщо потрібно);

• інструменти для ремонту (наприклад, ключі, гайковерти, молотки, вимірювальні інструменти);

• змащувальні матеріали (наприклад, мастило, графітовий порошок).

Послідовність виконання:

1. Діагностика ходової частини автомобіля. Для цього можна використати комп'ютер для діагностики автомобіля, який допоможе виявити проблеми з ходовою частиною.

2. Заміна окремих деталей. Якщо під час діагностики виявлено, що деякі деталі ходової частини несправні, їх необхідно замінити на нові.

3. Вирівнювання коліс. Після заміни деталей необхідно перевірити вирівнювання коліс. Для цього можна використати вимірювальний інструмент.

4. Налаштування кермування та підвіски. Після заміни деталей та вирівнювання коліс необхідно налаштувати кермування та підвіску автомобіля. Для цього можна використати спеціальні інструменти.

5. Перевірка результатів ремонту. Після виконання всіх необхідних робіт необхідно перевірити результати ремонту, щоб переконатися, що ходова частина автомобіля працює належним чином.

6. Профілактичний огляд. Після ремонту ходової частини автомобіля рекомендується провести профілактичний огляд, щоб переконатися, що немає інших проблем.

7. Рекомендації для водіїв. Водії повинні звертати увагу на стан ходової частини автомобіля та проводити регулярний огляд, щоб вчасно виявляти проблеми та уникнути серйозних аварій.

Висновок:

Методи та способи ремонту ходової частини автомобілів є важливим елементом підтримки безпеки на дорозі та експлуатації автомобіля. Під час ремонту необхідно проводити діагностику, заміну окремих деталей, вирівнювання коліс, налаштування кермування та підвіски. Дотримання рекомендацій та проведення профілактичних оглядів допоможе уникнути небезпек на дорозі та зберегти автомобіль у хорошому стані.

Мета роботи: Ознайомити учнів з методами та способами ремонту рульового керування автомобіля, навчити їх діагностувати та виявляти несправності, а також розуміти основні принципи роботи системи керування.

Обладнання: Автомобіль, набір інструментів для ремонту.

Хід роботи:

1. Вступ

Рульове керування є однією з найважливіших систем у будь-якому автомобілі. Ця система відповідає за керування автомобілем, тому важливо знати, як діагностувати та виявляти несправності в системі.

2. Діагностика системи керування

Першим кроком у ремонті рульового керування є діагностика системи. Для цього потрібно виконати наступні кроки:

• Перевірити стан рульового механізму. Переконайтеся, що руль повертається легко і без затримок.

• Перевірити рівень рідини в гідроусилителі. Якщо рівень нижче норми, то потрібно додати рідину.

• Перевірити стан рульових тяг. Переконайтеся, що тяги не пошкоджені і мають належний зазор.

3. Виявлення несправностей

Якщо після діагностики були виявлені несправності в системі керування, то потрібно визначити їх природу та місцезнаходження. Для цього потрібно виконати наступні кроки:

• Перевірити стан рульового наконечника. Якщо він зношений або пошкоджений, то потрібно замінити його.

• Перевірити стан рейки рульового механізму. Якщо вона пошкоджена, то потрібно замінити її.

• еревірити стан гідроусилителя. Якщо він не працює належним чином, то можна спробувати його відремонтувати або замінити.

• Перевірити стан рульових зчеплень та шарнірів. Якщо вони зношені або пошкоджені, то потрібно їх замінити.

4. Ремонт системи керування

Після визначення причини несправності потрібно виконати ремонт. Для цього можна використовувати різні методи та способи, зокрема:

• Заміна пошкоджених деталей. Якщо деталі пошкоджені або зношені, то потрібно їх замінити на нові.

• Відновлення деталей. Деякі деталі можуть бути відновлені, наприклад, шліцовані штоки рульових наконечників.

• Чищення та змащення. Для забезпечення правильної роботи системи керування необхідно вчасно чистити та змащувати рульові механізми та тяги.

5. Висновок

Методи та способи ремонту рульового керування автомобіля включають в себе діагностику, виявлення несправностей та їх виправлення. Важливо пам'ятати, що правильний ремонт системи керування забезпечує безпеку водіння та підвищує тривалість роботи автомобіля.

Мета роботи: Ознайомитись з основними методами та способами ремонту гальмівної системи автомобіля та навчитись їх використовувати.

Обладнання та матеріали:

• Автомобіль з несправною гальмівною системою

• Комплект інструментів для ремонту гальмівної системи

• Нові запчастини для гальмівної системи

• Мануал по ремонту гальмівної системи

Хід роботи:

1. Діагностика несправності гальмівної системи.

Першим кроком у ремонті гальмівної системи є діагностика несправності. Для цього необхідно провести тест-драйв та перевірити стан гальмівних дисків та колодок. Якщо диск або колодка зношені, необхідно їх замінити. Якщо несправність полягає в інших деталях системи, необхідно провести детальну діагностику за допомогою діагностичних інструментів.

2. Ремонт гальмівного барабана.

Якщо автомобіль оснащений гальмівними барабанами, то несправність може бути пов'язана зі зношеністю барабана, колодок або циліндра. Якщо барабан зношений, його необхідно замінити. Якщо колодки зношені або зламані, їх необхідно замінити. Якщо циліндр зношений, його необхідно відремонтувати або замінити.

3. Ремонт гальмівного гальма.

Якщо автомобіль оснащений дисковими гальмами, то несправність може бути пов'язана зі зношеністю гальмівного диска або гальмівного барабана. Якщо диск зношений або пошкоджений, його необхідно замінити. Якщо барабан зношений або пошкоджений, його необхідно відремонтувати або замінити.

4. Ремонт гальмівних шлангів та трубок.

Гальмівні шланги та трубки можуть витікати або бути пошкоджені, що призводить до несправності гальмівної системи. Якщо шланг або трубка витікає, його необхідно замінити. Якщо шланг або трубка пошкоджені, їх можна відремонтувати або замінити.

5. Ремонт гальмівних циліндрів.

Гальмівні циліндри можуть бути забрудненими або пошкодженими, що призводить до несправності гальмівної системи. Якщо циліндр забруднений, його необхідно очистити та відремонтувати. Якщо циліндр пошкоджений, його необхідно замінити.

6. Ремонт гальмівного механізму.

Якщо несправність гальмівної системи пов'язана з гальмівним механізмом, необхідно провести детальну діагностику та відремонтувати або замінити несправні деталі.

7. Перевірка та налаштування гальмівної системи.

Після проведення ремонтних робіт необхідно перевірити та налаштувати гальмівну систему. Для цього можна скористатися діагностичними інструментами та відповідними настановами.

Висновок:

Ремонт гальмівної системи автомобіля є важливою задачею, яка повинна виконуватися з великою увагою до деталей та процесів. Необхідно мати відповідні знання та навички для проведення ремонтних робіт та скористатися відповідним обладнанням та інструментами для досягнення кращих результатів.

Мета роботи: Навчитись ефективно розбирати, складати, знімати та встановлювати стартери, генератори та АКБ на автомобілях.

Обладнання: Стартери, генератори, АКБ, набір інструментів для ремонту автомобілів.

Хід роботи:

1. Розбирання стартера:

• Зняти стартер з автомобіля і розташувати його на робочому місці.

• Відкрутити гайки та болти, які тримають кришку стартера.

• Зняти кришку та вийняти щітки з ящика.

• Оглянути деталі на наявність пошкоджень та зносу.

• При необхідності замінити деталі та зібрати стартер назад.

2. Розбирання генератора:

• Зняти генератор з автомобіля та розташувати його на робочому місці.

• Відкрутити гайки та болти, які тримають кришку генератора.

• Зняти кришку та вийняти щітки з ящика.

• Оглянути деталі на наявність пошкоджень та зносу.

• При необхідності замінити деталі та зібрати генератор назад.

3. Зняття та встановлення АКБ:

• Вимкнути автомобіль і відкрити капот.

• Зняти клеми АКБ, спочатку від'єднати клему "-" (мінус) та потім клему "+" (плюс).

• Зняти АКБ з автомобіля та розташувати його на робочому місці.

• При необхідності замінити АКБ на новий, встановити його на місце та з'єднати клеми "+" (плюс) та "-" (мінус).

4. Встановлення стартера та генератора на місце:

• При необхідності замінити стартер або генератор на новий.

• Встановити стартер або генератор на місце, зручне для монтажу.

• Закрутити болти та гайки, що фіксують стартер або генератор на місці.

• Під'єднати електричні кабелі до стартера або генератора, переконатися, що всі з'єднання щільно затягнуті.

5. Перевірка роботи:

• Після встановлення стартера, генератора та АКБ перевірити роботу автомобіля.

• Запустити двигун та перевірити, чи працює стартер та генератор.

• Переконатися, що АКБ належним чином заряджена.

6. Закінчення роботи:

• Після завершення роботи перевірити, щоб всі деталі були зібрані на місце і затягнуті належним чином.

• Закрити капот автомобіля.

• Надати клієнту рекомендації про те, як доглядати за стартером, генератором та АКБ для забезпечення їх тривалої роботи.

Висновок:

Виконання робіт з розбирання, складання, зняття та встановлення стартерів, генераторів і АКБ є важливим елементом ремонту автомобілів. Правильно виконані роботи забезпечують безперебійну роботу автомобіля та підвищують безпеку його власників.

Мета роботи: Ознайомити учнів з приладами світлової сигналізації автомобіля, навчити розбирати, збирати, знімати та встановлювати їх згідно з вимогами безпеки.

Необхідні інструменти та матеріали:

• Набір ключів

• Вимірювальний інструмент

• Мультиметр

• Нові лампочки для світлових приладів

• Дієлектрична стрічка

• Ізопропільний спирт

• Чиста ганчірка

• Інструкції з технічного обслуговування автомобіля

Порядок виконання роботи:

1. Перш за все, необхідно визначити, які саме світлові прилади потребують обслуговування або заміни. Для цього слід перевірити всі лампочки, що відповідають за роботу фар, габаритів, гальмівних ліхтарів, поворотних ліхтарів та інших приладів.

2. Після визначення несправностей слід розібрати потрібний світловий прилад за допомогою набору ключів. Перед тим, як розбирати світловий прилад, слід переконатись, що автомобіль вимкнено та ключ вийнятий з запалювання.

3. Вийнявши лампочку з приладу, слід перевірити її на наявність пошкоджень. Якщо лампочка потребує заміни, вона повинна бути замінена на нову.

4. Перед збиранням світлового приладу, слід переконатись, що його компоненти чисті та сухі. Для цього можна використовувати чисту ганчірку та ізопропільний спирт.

5. Після того, як лампочку було замінено, слід встановити її назад у світловий прилад та зібрати його. Перед збиранням слід переконатись, що всі деталі збережені та не пошкоджені.

6. Після збирання світлового приладу слід перевірити його роботу. Для цього можна використовувати мультиметр або спробувати ввімкнути світловий прилад на автомобілі. Якщо світловий прилад працює нормально, роботу можна вважати завершеною.

7. Якщо при виконанні робіт замітили пошкодження проводів або інших деталей світлової сигналізації, слід провести необхідні ремонтні роботи.

8. Після завершення робіт необхідно переконатись, що всі прилади світлової сигналізації автомобіля працюють нормально.

Висновок:

Під час виконання лабораторно-практичної роботи учні ознайомилися з приладами світлової сигналізації автомобіля, навчилися розбирати, збирати, знімати та встановлювати їх згідно з вимогами безпеки. Дана робота допомогла учням набути практичних навичок та умінь, необхідних для проведення технічного обслуговування автомобіля.