Вечір-спомин загиблого земляка Сергія Петрика

Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз її вояки

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають саме цінне - життя,

України найкращі сини!

22 лютого минає шість років з дня трагічної загибелі нашого земляка, який загинув захищаючи Україну від ворога, Сергія Петрика. За нас він віддав найдорожче – своє молоде життя.

Учні вшанували пам’ять Сергія Петрика та всіх полеглих захисників України хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної таблички загиблого військовослужбовця.

У хоробрих є тільки безсмертя, смерті у хоробрих не буває!

Більше зображень тут: cutt.ly/Bhevl7R