Перша вчителька

Я зазирну в маленькі оченята,

Дитячої долоньки я торкнусь руками,

Пишу життя, яке мої малята

Із пам’яті не викреслять з роками.

Свій скарб батьки довірили мені,

Щоб йти в майбутнє вірними стежками.

Я пам’ятати буду, навіть уві сні

Таке звання почесне – «друга мама»!

Н.Єфремова