Коли дитина приходить до першого класу, або змінюються умови організації навчання для здобувачів освіти пятого (десятого) класу, з'являються спеціфічні вимоги до її інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості певних учбових знань, дій, навичок.
Процес звикання до нових умов потребує адаптації, яка може проходити від двох тижнів до декілька місяців.
Саме завдання дорослих (батьків, вчителів, психолога) допомогти дитині пройти цей процес адаптації без наслідків для свого здоров'я.
Більше інформвції про адаптацію п'ятикласників - натисніть червону кнопку
Що потрібно знати батькам про дитину, яка йде в школу:
• що вона ще живе в дошкільному дитинстві, світі гри та іграшок, в світі вільного часу;
• вона зовсім не готова до того, що їй будуть говорити «треба» і «ти зобов'язана»;
• що її працездатність 10-15 хвилин, потім потрібен відпочинок і перемикання на інший вид діяльності;
• що їй незвично «бути однією з багатьох»;
• що вона більш схильний до захворювань;
• їй обов'язково будуть потрібні свіже повітря після занять і рух.
Нижче представлені результати моніторингу адаптації при зміні умов навчання здобувачів освіти різних вікових категорій, проведений практичним психологом в цьому навчальному році.
Результати моніторингу адаптації пятикласників 2020-2021 н.р.d.docx
Результати моніторингу адаптації першокласників до шкільного життя 2020-2021 н.р..docx
Щоб дитині спокійніше було вчитися, Ви потрібні їй поруч, як ніколи: проводити в школу, зустріти, бути поруч, вислухати та ін.
Не забувайте заглядати в рюкзак своєї дитини. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці;
Бережіть психіку дитини, створюйте умови для прояву позитивних емоцій;
Вам потрібно буде стримувати свої емоції, якщо раптом дитина прийде зі школи надмірно збудженим: образили, відняли, не дали, забули... Треба спокійно з'ясувати, що сталося, і намагатися вголос не робити своїх «дорослих висновків»;
Дитина чекає від Вас похвали навіть в дрібницях. Намагайтеся розділити разом з неюїї радощі: вироби поставити на саме видне місце, красиво виведені букви покажіть бабусі і дідусеві і т.д.
Дайте можливість дитині відчувати себе щасливоюта вміючою.
Рекомендації батькам п'ятикласників
1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.
Рекомендації класним керівникам учнів 5 класів
1. Допоможіть учням в налагодженні емоційного контакту з однокласниками (для цього необхідно допомогти новим учням запам'ятати імена однокласників, прізвища, імена, по батькові вчителів-предметників, проводите бесіди та ігри, що дозволяють дітям краще пізнати один одного) .
2. Зробіть грамотне розсаджування дітей у класі з урахуванням їх індивідуальних особливостей, психологічної сумісності, здоров'я, побажань батьків.
3. Постійно підтримуйте контакт з практичним психологом школи, медичними працівниками, вчителями - предметниками.
4. Здійснюйте психологічну підтримку кожної дитини. Для цього необхідно:
• спиратися на сильні його сторони;
• уникати підкреслення промахів;
• показувати, що Ви задоволені Вашими учнями;
• вміти і хотіти демонструвати уважне ставлення до кожного учня Вашого класу;
• внести гумор у взаємини з дітьми;
• знати про всі спроби учня впоратися із завданням;
• вміти взаємодіяти з дитиною;
• дозволяти учневі самому вирішувати проблеми, де це можливо;
• приймати індивідуальність кожної дитини;
• проявляти емпатію і віру в учнів;
• демонструвати оптимізм.
Продемонструвати свою підтримку можна також за допомогою:
Окремих слів ( «красиво», «акуратно», «прекрасно», «здорово», «вперед!», «продовжуй»);
Висловів ( «я пишаюся тобою», «мені подобається, як ти працюєш», «я рада твоєї допомоги», «все йде прекрасно»);
Дотиків (потріпати по плечу, доторкнутися до руки, обійняти дитину);
Спільних дій, фізичного участі (під час праці і відпочинку);
Вирази особи (посмішка, кивок, сміх).
5. Підтримуйте контакт з батьками учнів (зустрічі,, телефонні дзвінки та ін..).
6. На перших батьківських зборах запросіть нових вчителів, щоб сприяти встановленню контакту батьків з ними.
7. Ознайомтеся з умовами проживання дитини, взаєминами в сім'ї, здоров'ям дитини (по медичній карті дитини).
Рекомендації вчителям-предметникам
Враховуйте труднощі адаптаційного періоду, вікові особливості п’ятикласників у виборі термінології, доборі методичних прийомів.
Не перевантажуйте учнів надмірними за обсягом домашніми завданнями, дозуйте їх з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.
Стежте за темпом уроку – високий темп заважає багатьом дітям засвоювати матеріал.
Налагоджуйте емоційний контакт з класом.
На засіданнях методичних об’єднань, класних та шкільних нарадах відпрацюйте єдині вимоги до учнів (дотримуйтесь єдиних критеріїв оцінювання).
Продовжуйте розвиток та формування ключових компетентностей дітей.
Налагоджуйте емоційний контакт з батьками школярів.
Ніколи не використовуйте оцінку як засіб покарання учня. Оцінка досягнень повинна орієнтуватися на успіх, сприяти мотивації навчання, а не її зниженню.
Фіксуйте позитивну динаміку в розвитку кожного учня.
Розвивайте навички самоконтролю, вміння оцінювати свою роботу й роботу класу. Не бійтеся визнавати свої помилки. Постійно аналізуйте «плюси» і «мінуси» у своїй роботі.
Використовуйте різні методики в групах, парах, індивідуально.
Не створюйте психотравмуючих ситуацій при виставленні оцінок за контрольні роботи, семестрові тощо. Виставляйте оцінки не формально, а з урахуванням особистих досягнень кожного учня.