Тема уроку : Будова тексту
Домашнє завдання: Прочитати параграф 34, виконати вправу 412
Укласти словниковий диктант за збірником (текст 5)
Тема уроку : Мікротема й абзац. Ключові слова в тексті й абзаці
Домашнє завдання: Прочитати параграф 34, с.192, повторити параграф 18 виконати вправу 421
виконати вправу за посиланням https://miyklas.com.ua/
Тема уроку : РМ№ 17. Тези прочитаних публіцистичної чи науково-пізнавальної статей.
Домашнє завдання: Прочитати Тема 14, с.246, повторити параграф 15 виконати вправу 522
виконати вправу за посиланням https://miyklas.com.ua/
Тема уроку : Ключові слова в тексті й абзаці. Види й засоби міжфразового зв’язку (повторення й узагальнення).
Домашнє завдання: Прочитати параграф 35, с.195, повторити параграф 19 виконати вправу 430, виконати вправу за посиланням https://miyklas.com.ua/
Тема уроку: Ключові слова в тексті й абзаці. Види й засоби міжфразового зв’язку (повторення й узагальнення).
Домашнє завдання: Прочитати параграф 35, с.195, повторити параграф 12; виконати вправу 431(Варіант Б), виконати вправу за посиланням https://miyklas.com.ua/ ( дедлайн - 25 березня 2020р.)
Тема уроку: РМ № 18. Конспект сприйнятого на слух науково-навчального тексту.
Конспект — це стислий письмовим виклад змісту прочитаного чи прослуханого тексту. Конспект дає змогу його автору одразу чи через деякий час швидко відновити в пам’яті зміст тексту. Для конспекту характерна змістова, смислова і структурна цілісність.
Етапи роботи
Підготовку конспекту можна розбити на такі етапи:
Етап 1. Виділяють смислові частини (інформація, що стосується однієї мікротеми).
Етап 2. У кожній смисловій частині формують тему з опорою на ключові слова і фрази.
Етап 3. У кожній частині виокремлюють головну й додаткову інформацію.
Етап 4. Фіксування головної інформації в конспекті.
Види конспектування
Конспектування може бути трьох видів:
• конспектування своїми словами;
• конспектування лише за допомогою цитат, які передають зміст тексту;
• змішане конспектування (своїми словами, застосовуючи окремі влучні цитати).
Конспект є корисним тільки тоді, коли в ньому записано найбільш істотне, основне. Конспектування розвиває розум, тренує пам'ять і сприяє закріпленню знань. Переписувати чужий конспект не тільки безглуздо, а й шкідливо.
Тематичні виписки
Виписки є спрощеною формою конспекту, за якої з усього тексту вибирають те, що стосується досліджуваної теми чи побічно з нею пов’язане, і занотовують у формі окремих, не пов’язаних один з одним логічно записів.
Тематичні виписки з тексту роблять звичайно дослівно, у вигляді цитати. При цьому вибирають найбільш важливі, вагомі вислови, основні ідеї. Після кожної цитати, запозиченого висловлення мусить бути посилання на автора й джерело.
Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Доведіть, що текст належить до наукового стилю. Виділіть смислові частини, у кожній з них назвіть ключові фрази і слова, виокремте головну й додаткову інформацію. Продумайте план тексту.
СКІФИ
Скіфи, нові володарі українських степів, були войовничими племенами. На теренах України скіфи розселилися між річками Дон і Дунай.
Утворена ними держава дістала назву Скіфія. Відвідавши Північне Причорномор’я, Геродот у своїй «Історії» стверджував, що скіфи називали себе сколотами і поділялися на царських скіфів, скіфів-скотарів, скіфів-землеробів та скіфів-орачів.
Царські скіфи жили на берегах Азовського моря і степового Криму. Їхнім основним заняттям була війна. Та вони не тільки воювали, а й торгували з грецькими колоніями у Причорномор’ї. В обмін на зерно, хутро, віск, мед і рабів скіфи отримували зброю, вино, предмети розкоші. Скіфи-скотарі кочували на схід від пониззя Дніпра в пошуках нових пасовищ. На Придніпров’ї жили скіфи-хлібороби. Вони вирощували пшеницю, жито, ячмінь, коноплі, використовуючи великий плуг та тяглову силу волів.
За словами Геродота, скіф міг поцілити у ворога з лука на відстані 500 метрів. Навіть скіфські дівчата вправно володіли зброєю і не виходили заміж, доки не вбивали трьох ворогів. Більшість худоби та рабів, захоплених під час воєн, діставалася багатим скіфам.
Кочували скіфи на чотири- та шестиколісних возах. Їх супроводжували озброєні воїни. У разі нападу ворогів вози ставили в коло, створюючи укріплений табір. Пізніше цю тактику використовували українські козаки.
На культуру скіфів великий вплив мала грецька культура, носіями якої були жителі грецьких колоній. Історія зберегла імена скіфів за походженням - лікаря Токсаріса й філософа Анахарсіса, які здобули освіту в Греції.
Скіфи мали свою оригінальну міфологію та релігію. Особливу пошану в них мали богиня домашнього вогнища Табіті (зі скіфської - «полум’яна»), володар неба і творець людства Папай, богиня землі Апі. Від шлюбу Папая й Апі народився пращур усіх скіфів Таргитай. Усім богам скіфи приносили жертви. Переважно це були коні або інші тварини. Винятком був бог війни Арей, якому віддавали кожного сотого полоненого.
Скіфи шанували могили предків. Їхня віра в потойбічне життя змушувала здійснювати жорстокий і складний поховальний обряд. На місці поховання насипали великий курган - «піраміду степів».
Найвідомішими похованнями, які через розміри курганів дістали назву «царських», є: Солоха і Гайманова Могила на Запоріжжі, Чортомлик і Товста Могила на Дніпропетровщині.
У кінці IV - на початку ІІІ століття до н. е. Скіфія занепала. Через висихання степів кочівники вже не мали достатньо пасовищ для худоби. На територію Північного Причорномор’я прийшли сармати, які захопили їхні землі. Частина скіфського населення відступила і створила в пониззі Дніпра й Північного Криму Малу Скіфію зі столицею в Неаполі Скіфському, поблизу теперішнього Бахчисарая. Державу скіфів згодом підкорили римляни (3 підручника).
ПАМ'ЯТКА
Поради щодо конспектування
1. Записувати автора й назву тексту, який конспектуєте.
2. Перед складанням конспекту прочитати весь текст і осмислити його основний зміст.
3. Складати конспект після того, як продумали план тексту.
4. Записувати тільки основне: спочатку основну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.
5. Виклад у конспекті розбивати на пункти, параграфи, дотримуючись абзаців.
6. Намагатися, щоб записи були чіткими, змістовними й лаконічними.
7. Для зручності користування конспектом підкреслювати найважливіші словосполучення, слова.
8. Пам’ятати, що в конспекті окремі фрази й навіть окремі слова мають вагоміше значення, ніж у докладному переказі.
9. Цитувати правильно й точно.
10. Учитися конспектувати відразу начисто.
Домашнє завдання: 1. Складіть конспект прочитаного тексту. Скористайтеся поданою пам’яткою.
2. Доберіть з підручника географії, фізики чи історії текст (1-2 сторінки). Складіть конспект тексту.
Тема уроку: Ключові слова в тексті й абзаці. Види й засоби міжфразового зв’язку (повторення й узагальнення).
Домашнє завдання: Прочитайте текст і виконайте завдання.
Народження пісні
Усі знають, що «Реве та стогне...» написав Тарас Шевченко, але ж автора музики цієї пісні згадують нечасто. Учитель словесності Болградської чоловічої гімназії Данило Крижанівський щоразу, коли в Одесі гастролювала трупа Марка Кропивницького, бодай на день приїздив за сотню верст із свого містечка до шумливого приморського міста. З Марком Кропивницьким він був знайомий давно, схилявся перед блискучим талантом свого земляка, тягнувся до нього. Спостерігаючи за глядачами, зачарованими грою улюбленого актора, відчуваючи особливе емоційне напруження в залі, коли він співав народні пісні (їх у кожному спектаклі було завжди кілька), Крижанівський мріяв присвятити Кропивницькому власний музичний твір.
Словами пісні став початок балади «Причинна» Тараса Шевченка. Однієї щасливої миті народилась і мелодія. За першої ж нагоди Данило Крижанівський награв Маркові Кропивницькому на фортепіано свою мелодію. За хвилину пісня залунала на повний голос, ніби була давно й добре відома знаменитому акторові.
Обом дуже хотілося оприлюднити пісню. Ноти вдалося надрукувати окремим виданням із присвятою Маркові Кропивницькому, але загал їх не побачив: усі примірники видання конфіскували (з 1876 року було заборонено ставити українські слова під нотами, можна було друкувати тільки ноти). Та навіть через п’ять років після скасування цієї безглуздої заборони твір на слова Шевченка не допустили до людей. Що ж робити? Невже цю пісню ніколи не почує народ? І Кропивницький вирішує заспівати її в одному зі спектаклів. Це, звичайно, було ризиковано, бо відходити від затвердженого цензурою тексту заборонялося. Можливі серйозні неприємності: заборона гастролей, штрафи... Однак від свого рішення Марко Лукич не відмовився. У цей день у театрі ставили п’єсу Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю». Коли в четвертій дії Іван Непокритий, якого грав сам автор, повідомляв, що йде в солдати замість свого побратима Семена, який щойно одружився, у залі завжди відчувалось емоційне піднесення: учинок Івана зворушував своєю людяністю. І ось у цей найяскравіший момент спектаклю, коли в ньому мала звучати інша пісня, Марко Лукич вийшов на авансцену й, витримавши невелику паузу, заспівав: «Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива...» Прекрасний баритон Кропивницького лунав особливо повноголосо, помітно було, що артист хвилюється, що настав якийсь значущий момент. Мелодія зачаровувала, вона гармоніювала з образом буряної ночі. Марко Лукич відчув настрій залу й ледь помітним рухом руки подав знак: «Співаймо разом!» І зал підхопив пісню, бо ж багато присутніх добре пам’ятали слова, якими розпочинався «Кобзар».
Той вечір детально описали його учасники. Відомо навіть прізвище поліцейського (Рудковський), який, здогадавшись, що відбувається щось «незаконне», не гаючи часу, побіг із першого ряду через увесь зал на вулицю, а там, із приміщення фабрики, де був телефон, кричав у слухавку: «Бунт... демонстрація... прошу негайно приїхати!» За кілька хвилин з’явився пристав, спектакль було перервано, розпочалися дізнання. Однак твір, який ненависники всього українського намагалися не пустити до людей, уже вилетів на волю, щоб стати улюбленою піснею нашого народу (За Г. Клочеком).
А. Визначте основну думку й стиль тексту.
Б. Стисло перекажіть текст (усно).
В. Визначте засіб міжфразового зв’язку між реченнями останнього абзацу.
2 . Від поданих імен утворіть і запишіть чоловічі й жіночі імена по батькові.
Зразок. Іван — Іванович, Іванівна.
Ілля, Ігор, Юрій, Григорій, Василь, Андрій, Богдан, Лука.
3. До поданих тематичних речень (зачину) доберіть речення з розвитком думки, використавши різні засоби міжфразового зв’язку. Запишіть їх.
Дніпро в межах Києва широкий. [займенник].
Небувальщину про горіхи мені розповіла мама. [синонім].
Північний вітер зірвався якось несподівано. [часові форми дієслів-присудків]. На урок фізкультури я йшов без будь-якого ентузіазму. [вставне слово].
Не забувайте людям казати добрі слова. [лексичний повтор].
КУЛЬТУРА СЛОВА
• Перегляньте експрес-урок «Що таке гай і діброва?» і перекажіть його.