12.03.2020

Урок 84. Тема: Л.Костенко.Вербна неділя.Вербові сережки

Подивись відео

Завдання: Прочитай виразно с.119 - 120, дай відповіді на питання.

17.03.2020-20.03.2020

Урок 85. Тема : Підсумковий урок за темою «Прилетіла ластівочка»

Бліц -тест. Дай відповіді на запитання.

.Назви назву твору і автора, з якого взятий уривок.

1. ...уквітчала її рястом...

2. ..між ярами над ставами...

3. ...Отоді був рай!

4. ...З того часу у травні іноді березневі морози бувають,...

5. ...А жайвір усе дивиться й дивиться в небо.

6. ...Зацвіли луги ,діброви,

7. ...А після Благовіщення всі виходять у поле,...

8. ...Адже деревце буде рости разом із тобою,...

9. ...Ой вийшла сестра із братом...

10. ..."Не я б`ю- лоза б`є",...

Прочитай самостійно твори про весну. Не забувай вести читацький щоденник.

Урок 86. Тема : Великдень. Л. Глібов «Христос воскрес!»

Познайомся із історією Великодня.

Великдень – одне з найбільших християнських свят. Цьогоріч і православні, і католики відзначатимуть його у квітні.

Великоднем, або ж Пасхою, завершується Великий Піст, який розпочинається одразу після Масляни та триває 48 днів.

Це свято символізує світле воскресіння Ісуса Христа, який загинув за гріхи людства, аби врятувати його від великих бід.

Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа. У давнину Великдень вважався святом бога Сонця Ярила.

Звичай пекти паски та фарбувати яйця виник також дуже давно.

З першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а прихожани хором відповідають: «Воістину воскрес!».

Під час урочистого обходу храму святять паски, крашанки та різний наїдок. Потім усі розходяться по домівках, щоб сповістити одне одного про велику радість та привітати зі світлим урочистим святом.

Як і Різдво, Великдень — родинне свято, на нього збиралася вся родина. За традицією, розпочинаючи урочистий сніданок, господар обрізав зі свяченої паски скибочки з трьох боків, приказуючи:

— Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий!

Ці окрайці тримали до закінчення свят і потім віддавали худобі. Після святкового сніданку діти носили старшим родичам гостинці і отримували за це ласощі та писанки, якими потім гралися.

До свята готуються заздалегідь — печуть паски, роблять крашанки й писанки. Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці — зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя — дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок.

Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова та Саломія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

Свято Великодня має язичницькі корені і народилося набагато раніше за свято Пасхи, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов'язана весняна поминальна обрядовість.

Існує думка, що євангельська подія, на честь якої встановлена Пасха, а також пасхальні обряди найімовірніше запозичені з язичницьких та іудейських культів і у переродженому вигляді пов'язані з особою Христа (хоча спочатку християнські богослови не визнавали спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскресаючими богами і тільки євангельські твори вважалися істинними). Але християнське оформлення свята мало змінило сутність язичницьких обрядів.

Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та обновлення.

Познайомся із біографією Л. Глібова.

Народився Леонід Іванович Глібов 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині. Батько його, Іван Назарович, лужив управителем у місцевих багатих панів Родзянків.

Леонід Глібов народився у українському селі Веселий Поділ на Полтавщині. Змалку мав добру душу і чутливе серце. Захоплювався книгами, і сам почав писати: поезії, казки, байки.

Протягом 1890-1893 років байкар написав понад 50 віршованих загадок, жартівливих пісеньок та акровіршів для дітей. Ці твори друкувалися під псевдонімом дідусь Кендир. Твори Л. Глібова для дітей відрізняється дотепністю, щирістю, досконалістю художньої форми.

Прочитай вірш "Христос воскрес" на с. 122

Дай відповіді на запитання.

Урок 87. Тема : Д. Чередниченко «Розмалюю писанку», Гра «Звію вінець»

Писанка – символ життя, весни і сонця, який народився у прадавніх віруваннях українського народу.

Призначення писанки – вітати зі святом, бажаючи всього найкращого у житті: родючості, здоров’я, щастя, сили, краси... Писанкам надавали магічної сили і зберігали їх із надією, що вони принесуть щастя і добро, захистять людину від таких природних явищ, як грім, гроза, вогонь, паводки, а також від людських хвороб та хвороб свійських тварин.

Легенда

„...Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день його Мати, Марія, журилася – не їсть і не п’є нічого. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її, просили, щоб вона з’їла щось. Але Марія й далі нічого не говорила й нічого не їла. Бідна дівчина Ганя у неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, взяла все своє добро – кілька яєчок – і пішла до Марії. - Маріє! Не плач, не сумуй, - просила вона. Хіба ти не знаєш, що твій син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє! Дівчина дала Марії свій подарунок – кошик із яйцями. Сльози радості потекли з Маріїних очей і впали на яєчка. І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яєчках зацвіли квіточки, чарівні метелики, ясні зірочки...” Тому стали робити крапанки.

Прочитай вірш "Розмалюю писанку" на с.123

Ознайомся із правилами гри, в яку ти можеш грати із своїми друзями на свіжому повітрі.

Гра "Звію вінець" с.123-124

Урок 88. Тема:Робота з дитячою книгою.

Українські народні пісні.

Знайди і прочитай тексти цих або інших пісень.

24.03.2020-26.03.2020

Урок 89. Тема. Л. Силенко «Сонечко»

Ознайомся з біографією Лесі Силенко.

Рід Силенків веде свої витоки із древнього села Мисайлівка, що на Богуславщині. І сьогодні багато мисайлівчан мають прізвище, від якого віє силою.

Леся Силенко народилася 3 січня 1950 р. в сім’ї Сави і Соні Силенків. Крізь ліс, через річку Рось щодня ходила до школи в с. Дибенці. Уроки любила вчити в лісі. Кохалася у квітах. Чиїх назв не знала, – придумувала сама. Зростаючи у традиційній українській родині, дівчина перейняла від батьків загострене почуття справедливості. Стан своєї душі прагнула передати в пісні, малюнку, поезії.

Запам’яталося, як ходили дитячою ватагою в ліс і побачили мурашник. Леся всіх зупинила й загадала шукати мурашину доріжку, щоб ніхто не наступив, бо мурахам буде боляче. Коли хтось вередував, тут же вигадувала для нього іграшку з соснової кори, схожу на коника. Так зацікавила дітей, що всі почали шукати “іграшки” й фантазувати.

1. Прочитай вірш "Сонечко"на с.124.

2. Дай відповіді на запитання.

3. Відгадай загадку.

Леся Силенко написала збірку віршів для дітей "Котився клубочок".

Ти можеш прочитати ці твори .

НА СВІТАНКУ

Зелений автобус їхав зеленим лісом.

Стрибали зелені коники

У зелену траву.

А з-поза лісу

Викотилось сонечко

І всіх позолотило.

ЛІТО

На причілку сиділо літо.

Прийшла кицька

Хвостиком призьбу змітати.

— Хто ти, що робиш? —

Питає.

— Літо я,— каже літо,—

З сонечком розмовляю.

БІЛЯ РІЧКИ

Прийшли до річки дві верби

З маленьким вербенятком.

Прийшла калина зі своїм

Малим калиненятком.

Прийшла і вільха з вільшеням,

Тополя з тополятком.

Та й залишились тут усі,

Щоб потім гаєм розростись,

Зеленим гаєм стати.

ХТО ТАМ?

— Хто там, хто

Заглядає у вікно,

Чи не вовк?

Хто там, хто

Завиває під вікном,

Чи не вовк?

— Ні, то гілка

Махає листком.

Ні, то вітер

Гасає селом.

Ніч осіння

Стоїть під вікном.

В темнім лісі блука

Сірий вовк.

ВЕЧІР

На покошені трави

Уляглась

Тиха спека.

Ходить вечір

Чорнявий,

Як поважний лелека

Верби

Коси розчісують

Над водою

В ставку.

Спить калачиком

Місяць,

Наче котик

В кутку.

ВПАВ ЛИСТОК КЛЕНОВИЙ

Пада лист кленовий

В лісове озерце,

Плава, ніби човник.

Човник золотий.

Де ж ти,

Де, Телесику,

Срібне де весельце?

Принесла кулешику

Припливи,

Приплинь…

ДОЩ

Сині-сині йдуть дощі,

Сірі-сірі вже кущі.

З листопадових дібров

Сірий вовк до нас прийшов.

Каже: «Де мені подітись,

Що бояться мене діти,

А я — добрий сірий вовк,

Під дощем під синім змок».

КОЛИСАНКА

Люлі-люлі, спатоньки,

Нічка йде до нас.

Люлі-люлі, спатоньки

Час, дитино, час.

Зачиняє сонечко

Золоте вікно.

На городі соняшник

Вже заснув давно…

Урок 90. Тема.В. Сухомлинський «Цікавий клубочок». Акровірш

Сухомлинський Василь Олександрович

(1918-1970)

педагог, публіцист, письменник

Закінчив Полтавський педагогічний інститут (1939). 1935 р. розпочав педагогічну діяльність. Працював учителем у Василівській школі Онуфріївського району, учителем і завучем в Онуфріївській середній школі. Багаторічний (1947—1970) директор Павлиської середньої школи. Кандидат педагогічних наук (з 1955), автор багатьох книг, брошур і статей, художніх творів для дітей. Розробляв питання теорії і методики виховання у шкільному колективі та родині, всебічного розвитку особистості учнів, педагогічної майстерності. Особливу увагу приділяв патріотичному вихованню дітей і молоді, проблемам розумового, морального, естетичного та трудового виховання школярів. Книга В.О.Сухомлинського "Серце віддаю дітям" (1969) удостоєна Державної премії УРСР 1974 р.

Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасним адміністративно-територіальним поділом — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр у поміщицьких економіях та заможних селянських господарствах. Після встановлення радянської адміністрації в Україні був активістом колгоспного життя у селі, брав участь у керівництві кооперацією та місцевим колгоспом, виступав у пресі як сількор, завідував колгоспною хатою-лабораторією, керував трудовим навчанням учнів (з деревообробної справи) у семирічній школі. Мати майбутнього славетного педагога, Оксана Юдівна, працювала в колгоспі. Разом з Олександром Омеляновичем вона виховала, крім Василя, ще трьох дітей — Івана, Сергія та Меланію. Всі вони стали вчителями.

Прочитай казку Сухомлинського "Цікавий клубочок" на с. 125.

Дай відповіді на запитання після тексту.

На с.125 прочитай акровірш і встав пропущені слова.

Прочитай слово, яке вийшло.

Чи є це слово спільним для двох текстів?

Урок 91. Тема. В. Підпалий "Гуси". Загадки. Скоромовки.

Ознайомся із біографією ПідпалогоВ.О.

Володи́мир Олексі́йович Підпа́лий (народився 9 травня 1936 — помер 24 листопада 1973) — український поет, прозаїк, перекладач. Батько українського поета Андрія Підпалого. Цей щирий, ніжний, вдумливий і прекрасний поет, син Полтавщини, яку любив соромливо й віддано, якій на славу сплів і свій поетичний вінок, прожив до болю мало — лише 37 років. Невиліковна хвороба передчасно обірвала його пісню про рідну землю, про Григорія Сковороду, що мандрував нею, гартуючи дух людський, про Шевченка... Полетіла і його душа «в дорогу за ластівками» (так називається одна з його поетичних збірок). Та ластівки повертаються з вирію в рідну сторону — повертається й поет своїми віршами. Остання збірка В. Підпалого «Поезії» вийшла 1986 року. Життя письменника — в його творах. Душа поета — у його віршах. А ось життєпис Володимира, викладений ним власноручно. Ця сповідь подається тут уперше.

Прочитай вірш "Гуси".

Ще раз перечитай вірш виразно.

Спробуй його продовжити.

Прочитай загадки і відгадай їх.

Спробуй за аналогією скласти свої загадки.

Попрацюй над скоромовкою.

Прочитай її кілька разів, кожного разу пришвидчуйся.

31.03.2020

Урок 92. Тема. Павло Тичина "А я у гай ходила"

Прослухай аудіозапис.

Робота за підручником.

Прочитай виразно вірш "А я у гай ходила" с.126.

Дай відповіді на запитання.

07.04.2020-09.04.2020

Урок 93. Тема. М.Воробйов "Шум".Загадки.

Мико́ла Пана́сович Воробйо́в (*12 жовтня 1941, Мельниківка) — поет, представник Київської і Лаврської шкіл, маляр.

Народився 12 жовтня 1941 року у селі Мельниківка Смілянського району Черкаської області. У 1968 році закінчив філософський факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Член Спілки письменників України (1987).

Один із фундаторів літугрупування «Київська школа поезії». Один із лідерів андеграунду «витісненого покоління».

Оприлюднювати свої твори почав у київському «Самвидаві», збірки «Букініст» (1966) і «Без кори» (1967). Друкувався в офіційних видавництвах з початком горбачовської Перебудови.

У незалежній Україні відзначений рядом премій: імені Павла Тичини (1992), «Благовіст» (1993), від «Приятелів Руху» (1994), імені Тараса Шевченка (2005).

Твори перекладені англійською (збірка «Місяць шипшини», 1992, Канада), іспанською (збірка «Signos», 1994, Бразилія), португальською, німецькою, сербсько-хорватською, румунською, вірменською, польською, російською, грузинською мовами. Брав участь у мистецьких виставках; персональна — в Торонто (1992).

Належить до Лаврської школи поезії, поруч із Олегом Лишегою і Іваном Семененком.

Одружений з Аллою Воробйовою. Від шлюбу має доньку. Мешкає і працює в Києві.

Прочитайте вірш на с.127.

Ще раз перечитай вірш виразно.

Прочитай загадку і відгадай її.(с.127).

Урок 94. Тема.О.Копиленко «Найвеселіший місяць»

Ознайомся із біографією Копиленка.

Прочитай оповідання «Найвеселіший місяць» на с.128.

Дай відповіді на запитання після тексту.

А чи впізнав ти птахів і весняні квіти на малюнку ?

Інші твори Копиленка можеш знайти і прочитати в інтернеті.

Ось деякі з них.

Урок 95. Тема. Робота з дитячою книгою.

Час поезії. Читання, складання віршів.

Прочитай вірші.

Про дружбу

В житті усім потрібна дружба:

І для розваг, і для журби, й для служби.

Із другом легше в світі жити,

Але й дружити треба вміти.

Слід другові допомагати,

В пригоді завжди захищати,

Слід жарти друга розуміти

Й самому жартувати вміти.

Коли ж якесь нерозуміння,

Потрібно виявить терпіння.

При сварці – швидше помиритись –

Не варто з друзями сваритись.

Про друга

Твій друг

тобі віддасть усе:

і свій квиток на карусель,

і цвях, і ґудзик, і літак,

та не за щось —

а просто так.

І збільшувальне скельце,

найкраще у дворі,

твій друг

зі щирим серцем

тобі віддасть — бери!

І ти нічого не жалій —

ніколи і нітрохи!

І навіть

м'яч футбольний свій

віддай, як друг попросить.

І посміхнеться друг тобі —

аж схочеться співати.

І ти подумаєш тоді:

«Як-гарно — дарувати!..»

Костецький Анатолій

Сонечкова мама

Вмиває кішка кошенят,

Вмиває кізка козенят.

Мене водою з милом

Щоранку мама миє.

І чистим сонечко встає

Щодня з-за небокраю…

І в нього, мабуть, мама є,

Бо хто ж його вмиває?

Костецький Анатолій

Шпак та білка

Поки шпак літав у вирій,

встигла білочка прудка

поселитись у квартирі

у шпака-мандрівника.

Не страшні їй завірюхи,

не страшні морози злі –

у шпаківні тепло й сухо,

ще й запаси чималі

і горішків, і насіння,

і шишок, і всяких страв,

що торік у дні осінні

білчин рід увесь збирав.

Сніг розстав, струмки, мов ріки.

Дні погожі та ясні.

Із далекої мандрівки

шпак вернувся навесні.

Білка дякувала щиро

за притулок. Іч яка!

Знов проситись на квартиру,

мабуть буде до шпака.

Бойко Віктор

Швидко відповів

Коли прийшов зі школи внук,

Дідусь щоденник взяв до рук:

— За віщо двійку ти схопив?

— За те, що швидко відповів...

— За те, що швидко? — гримнув дід.

За це ж п'ятірки ставить слід!

— Та що ви, діду, кричите?

Сказав я швидко, та не те...

Бойко Григорій

Де найкраще місце на землі

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

— Всі народи бачиш ти з висот,


Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі? —

Сонце усміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти.


Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

Виростай, дитино, й пам'ятай:

Батьківщина — то найкращий край!

Павличко Дмитро

Мрії

Ще не був я у столиці.

Мчать без мене поїзди...

А дорога так і сниться —

лиш на Київ, лиш туди!..

Київ з Львовом - брат із братом.

Я це знаю, тим горджусь.

Я про Київ чув багато,

а в мандрівку не зберусь!..

І не бачу перепони,

у дорогу й нині б встиг!

Знов матуся заборонить,

скаже: «Трішки підрости...»

Хоросницька Марія

Можливо ти сам складаєш вірші ?

Запиши свій вірш в читацький щоденник, а пізніше сам його нам прочитаєш.

Творчих тобі успіхів.

ЧЕРЕЗ ТЕХНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САЙТУ ПОДАЛЬШІ УРОКИ ЗНАХОДЯТЬСЯ ТУТ