Якщо вам потрібна психологічна допомога, заповніть форму
Війна в Україні докорінно порушила відчуття безпеки і призвела до стресу, психологічні наслідки якого можуть бути небезпечними для здорового майбутнього і дорослих, і дітей. Пережитий травмуючий досвід може стати причиною розвитку посттравматичного стресового розладу.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події.
Зазвичай ПТСР починає проявлятися приблизно через три-шість місяців після травмуючої події. Проте, якщо стресор має потужну тривалу у часі дію (наприклад, перебування в окупації, постійні ситуації обстрілів та повітряних тривог тощо), вірогідність швидкого розвитку ПТСР підвищується.
🚩 ПТСР розвивається у людей, які пережили загрозливу для життя чи гідності ситуацію. Серед них:
❗️ ветерани війни,
❗️ цивільні, які перебували або все ще перебувають в зоні бойових дій,
❗️ жертви сексуального чи/та фізичного насильства,
❗️ полонені та жертви катування,
❗️ свідки терактів,
❗️ люди, які перебували в зоні стихійного лиха,
❗️ інші люди, які знаходяться в кризових ситуаціях, що можуть травмувати психіку.
⁉️ Чому одні люди, потрапивши в ситуацію, пов’язану з наднегативним впливом потужного стресу, з часом починають страждати від ПТСР, тоді як інші – ні? Виділяють три групи факторів, поєднання яких призводить до виникнення ПТСР:
• інтенсивність травмуючої події, її тривалість, несподіваність та неконтрольованість;
• сила захисних механізмів особистості та наявність соціальної підтримки;
• особисті фактори ризику: вік на момент травмуючих подій, наявність травмуючих подій та психічних розладів в попередні періоди життя людини.
Найбільш уразливими є люди у віці до 22 або старше 30 років. Щодо гендерних особливостей науковці зазначають, що у 8% чоловіків та 20% жінок розвивається ПТСР після травмуючих подій. Діти та підлітки так само перебувають у зоні ризику щодо розвитку ПТСР.
Коли у житті трапляється щось вкрай неочікуване та жахливе, виникають паніка та шоковий стан, вчинки стають автоматичними, спрямованими на виживання. Людина втрачає здатність до планування, всі майбутні плани обмежуються кількома годинами.
Коли шок поступово згасає, повертаються базові відчуття та емоції. Пам’ятаєте, як у перші години та дні протистояння ворогу ми відчували піднесення та ейфорію? Тоді ми ще мали для цього достатньо психічного ресурсу. Проте цей стан вимагає від організму багато енергії, яку ми зараз неспроможні генерувати. На зміну ейфорії приходять паніка, агресія, тривога, зневіра, відчай і депресія. Це базові емоції. Вони можуть трансформуватися та змінюватися залежно від психологічного стану людини.
Що цікаво, люди з підвищеною тривожністю та панічними атаками зараз демонструють неабияку внутрішню стійкість і спокій. Це пов’язано з тим, що вони весь час знаходились в очікуванні чогось поганого, жили в стані регулярного стресу і страху. І коли це погане стало реальністю, вони заспокоїлись. Так реагує тіло та мозок на ті найстрашніші сценарії, які люди прокручували в голові, до яких себе готували.
Крива емоцій під час війни виглядає так: оптимізм, збудження, ейфорія, тривога, заперечення, страх, депресія, паніка, відчай, віра, надія, оптимізм. І так по колу.
Американська психологиня Елізабет Рос має власну популярну теорію прийняття життєвих змін: заперечення, злість, торг, депресія, прийняття. Розкажемо про кожну стадію детальніше.
- щоденна рутина (зарядка, догляд за обличчям і тілом, читання, приготування їжі тощо). Дотримання звичного режиму допоможе швидко опанувати себе та свої емоції;
- щирі розмови з друзями та близькими. Зрозумійте, в ситуації, в якій ми опинилися, не існує добрих або поганих почуттів. Ви маєте право відчувати будь-що. Абсолютно все;
- час, щоб отямитися і усвідомити останні події.
Злість, агресія — наслідок усвідомлення змін. Ви можете відчувати несправедливість, сильну ненависть, гнів, будь-які інші руйнівні емоції. Ймовірно, ви шукатимете винних, намагатиметесь звинуватити інших у всьому, що відбувається. Оскільки ви не маєте прямого впливу на відповідальних за цю війну людей, то виміщатимете злість на всіх, хто не підтримуватиме ваші погляди. Перш ніж це зробити, зрозумійте: люди важливіші за ідеї.
- записуйте свої почуття в щоденник або нотатки;
- проговорюйте їх вголос собі або близьким;
- кричіть, плачте, якщо відчуваєте, що так вам легше.
- обговорення з близькими подальших планів;
- багато сумнівів, пошук авторитетних людей, очікування, що вони розкажуть, як краще вчинити;
- чергова перевірка документів та необхідних речей, панічна закупка продуктів, моніторинг графіку поїздів тощо;
- спроба відтягнути момент нових дій.
- говоріть собі, що думки не дорівнюють реальність;
- змініть внутрішній фокус із сумнівів на конкретні дії, які зможуть вплинути на ситуацію.
Депресія — психологічний стан, який характеризується байдужістю, пригніченістю, смутком, зниженням працездатності, відсутністю енергії.
- дотримуйтесь режиму. Зараз, як ніколи, важлива рутина;
- попросіть друзів і близьких підтримати вас;
- робіть зарядку або інші фізичні вправи.
Прийняття — це про відсутність психологічного спротиву. Звісно, повірити в сучасні реалії доволі складно, проте, чим довше будемо чинити опір, тим важче нам буде адаптуватись і почати робити щось корисне. Ви не можете вплинути на глобальні речі, але вам під силу робити інші невеликі, але важливі справи.
До речі, дуже допомагають, відволікають меми та жарти, які створюють наші люди задля підтримки психологічного стану та бойового духу.
1. Пам’ятайте, що ваші емоції нормальні. Ви маєте право на злість, ненависть, смуток. Головне не зануритися у цей стан надовго. Шукайте різні якоря, які за необхідності витягнуть вас. Запитуйте себе: «Чому зараз я відчуваю саме таку емоцію?». Аналізуйте все, що відбувається у вашій голові та тілі.
2. Плануйте. Хоча б свій день і рутинні справи. Звісно, наскільки вам дозволяють умови, де ви перебуваєте.
3. Спілкуйтесь із друзями та рідними. Можливо вони потребують підтримки, а може саме вам зараз важливо, щоб вас вислухали і зрозуміли.
4. Когнітивні задачі. Щодня вивчайте щось нове: іноземні слова, читайте корисні статті, готуйте нові страви (за можливості). Ви маєте не просто автоматично отримувати знання, а сприймати їх усвідомлено, з позиції «я жива/ий». До того ж так ми навантажуємо нашу пам'ять, що корисно для активації префронтальної кори та для профілактики ПТСР.
5. Пам’ятайте про свої цінності та якоря. Це люди, речі (духовні або матеріальні), які можуть повернути вас до стану спокою.
- дихальні практики з акцентом на подовжений видих;
- якщо від стресу вас трясе, краще не зупиняти це, а навпаки свідомо посилити. Наприклад, якщо трясуться руки, варто потрясти ними від самого плеча. Це допоможе витрусити стрес.