Ситуація припущення

Завдання: з’ясувати предмет розмови та проблему для дослідження. 

Пригадайте, хто із письменників використовував біблійні мотиви?

… Серед українських письменників можемо назвати Григорія Сковороду, «Сад Божественних пісень», Іван Франко, «Іван Вишенський», «Смерть Каїна», «Мойсей», Богдан Лепкий, «Молитва», Леся Українка «На полі крові», «Вавілонський полон», Павло Тичина «Весна» (про Всесвітній потоп), Максим Рильський «Рукам трудящим слава» (про маслинову гілку), Микола Сингаївський «Мечі та струни», Улас Самчук «Марія», Іван Багряний «Сад Гетсиманський», Ліна Костенко, «Райська елегія», поетичний триптих «Давидові псалми», Володимир Сосюра, «Каїн»,  Дмитро Кремінь, «Здіймає Каїн Авеля на вила», Джодж Байрон, «Каїн», Шарль Бодлер, «Авель та Каїн», польський письменник Г. Панас над романом «Євангелiє вiд Iуди», Дефо «Робінзон Крузо», Вільям Шекспір «Гамлет», Данте Аліг'єрі,  «Божественна комедія та ін.

Не залишився осторонь і Тарас Шевченко: «Марія», «Давидові псалми», «Пророк», «Неофіти» – не повний перелік його творів, де центральним є біблійні мотиви.

Маємо визначити проблему, яку будемо вирішувати упродовж заняття за текстами Тараса Шевченка. Познайомтеся із твердженнями. Яке з них може стати основою формулювання проблеми.

Віктор Радуцький, який прагне переконати, що Шевченко «став чи не класичним прикладом українського діяча культури, для якого Псалтир та народні пісні завжди стоять поруч».

Менш помірковано оцінює Іван Дзюба: «Шевченка розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе».

Євгеном Сверстюком у його менш категоричному, зате глибшому, порівняно з В. Радуцьким, судженні: «Очевидно, Псалтир і народна пісня одкрили йому (Т. Шевченкові – наша прим.) в дитинстві тайну символіки, яка охоплює таємницю сутності»

св. Василій Великий писав: «Чого тільки не знайдеш у них (псалмах – наша прим.) Прояв могутності, досконалість справедливості, поважність поміркованості, повноту мудрості, шлях до покути, міру терплячості, одне слово, – уся сукупність блага».

АБО

У поетичних текстах Тараса Шевченка слова «Україна» і «український» вжито 269 разів, відносно часто. Але слова Бог, Божий, Господь, Господній, Ісус, Христос та Христів – 1281 раз!... Правда, певна частина випадків припадає на стійкі звороти менше-більше вигукової форми типу: «Боже мій!». Та навіть коли їх відкинути від загального числа, то все одно згадка про Бога значно переважатиме згадку про Україну». Тарас Шевченко – національний трибун чи духовний пророк української нації?

Методичний коментар: учні-читачі за одним із варіантів визначають проблему для дослідження; учитель літератури розміщує на екрані або/і в робочих картках учня-читача / учениці-читачки вписує вислови. Можливі варіанти:

1) … таїна символіки, яка охоплює таємницю сутності …

2) Тарас Шевченко – національний трибун чи духовний пророк української нації?

3) Твори Тараса Шевченка – повнота мудрості, шлях до покути …

4)    Розмова із Богом у кожного своя … «Давидові псалми: Тараса Шевченка: переклад, переспів чи наслідування?

Методичний коментар: із оголошеної теми за модельною програмою важливо учнів-читачів відразу увести в проблемну ситуацію, саме вона буде «рухати» читацькі дії.

Тема за модельною програмою:

Тарас Шевченко. «Давидові псалми» («Блаженний муж на лукаву не вступає раду …»)

Тема інтегрованого літературного заняття:

Розмова із Богом у кожного своя …
«Блаженний муж на лукаву не ступає раду …» Тараса Шевченка: переклад, переспів чи наслідування?

1. Компетентнісні літературні запита́ння:

відтворення набутої інформації із попередніх літературних тем;
«блаженний», «муж», «лукавий», «псалми», «Давид», «псалтерій»

Завдання для суб’єктів ІЛЗ (інтегрованого літературного заняття): підготувати УЧ (учнів-читачів) до сприйняття теоретичної інформації; з’ясувати проблему для обговорення; актуалізувати понятійно-термінологічне «поле», базових понять.

Формування літературної компетентності* УЧ:

1. Читацька компетентність: культурологічна

-  розуміти і цінувати творчі способи вираження та передачі ідей у різних культурах через різні види мистецтва та інші культурні форми.

2. Ціннісне ставлення:

-  сприймати цінності, актуалізовані в текстах різних народів і культур.

3. Ціннісно-етична норма: благодать / праведність // лукавство?

4. На́скрізні вміння: критично й системно мислити.

-  прочитувати з розумінням тексти різних мистецтв.

5. Ключова компетентність: культурна компетентність.

-  виявляти приховану і очевидну інформацію, закодовану в текстах різних видів мистецтва.

Продукт читацької діяльності: усна відповідь учнів-читачів; коментарі.

Методичний коментар:* Цей блок учитель літератури визначає для себе як орієнтир, який допоможе формувати інтелігентного (компетентного читача / читачку), також допоможе визначити, який читацький продукт мають підготувати школярі в результаті співпраці.

Орієнтовна основа читацьких дій:

1.1.         Яке відношення до нашої розмови має цей інструмент? Прослухайте звучання? Що таке «псалтерій»? Що таке псалми? Виокреміть характеристики за моделлю «Псалми».

1.2.         Хто такий цар Давид? Віднайдіть факти із інформації про нього, які увідповіднюються до теми заняття.

1.3.         Які чесноти ви цінуєте в людях? Чому саме ці?

1.4.         У якому значенні Шевченко вжив слово «муж» у назві вірша? Що означає словосполучення «блаженний муж»? Можете скористатися довідкою.

1.5.         Що означають поняття «праведний» / «праведність», «лукавий» / «лукавство»? З’ясуйте за тлумачним словником і за тлумаченням теологів.

1. Блаже́нний (від давньорус. благо; грец. μακάριος, лат. beatus — букв. щасливий) –  багатозначний термін у християнстві: 1) У широкому розумінні — щасливий, благословенний, той, хто перебуває у духовній радості спілкування з Богом, у Царстві Небесному. 2) Найменування особливої категорії подвижників і подвижниць, які обрали аскетичний, принизливий і жебрацький спосіб життя, схильних до божевілля або його симуляції (Джерело).

2. Блаженний муж – муж тут мається на увазі кожна людина, не тільки чоловік, а й жінка, який / яка намагаються жити за заповідями Божими, отримувати вищу радість – блаженство (Джерело).

3. Лукавий: 1) людина, здатна на різні хитрощі або жарти; 2) сповнений добродушних хитрощів; грайливий (про очі, погляд і т. ін.); 3) здатний на нещирість, брехню; єхидний; 4) людина, яка має злі, ворожі наміри; підступний; 5) грішний, нечестивий; 6) біс, диявол (Джерело).

4. Праведний: 1). Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. 2). Справедливий, правильний (Джерело).

5. Праведний – це той, хто вірить і приймає Ісуса Христа Господом – тоді Кров Ісуса Христа очищає його від усякого гріха. Праведний – це коли Ісус Христос являється Господарем нашого життя, нашої душі, наших бажань, наших думок. І перш, ніж щось зробити, ми запитуємо в Господаря Його волі: «I все, що робите, робiть вiд душi, як для Господа, а не для людей,…» (Кол. 3:23). Праведність – це коли ми живемо з Ним, і перед Ним, коли ми хочемо догодити своїм життям Йому, а не собі. Праведність – це коли ми живемо, думаємо, чинимо, плануємо, і т. п. не одні! Праведність – це коли ми весь час з Ним! Тоді Він і дає нам цю праведність! Можна сказати ще краще: якщо ми завжди з Ним – тоді Його праведність завжди з нами. Якщо ми завжди з Богом – ми знаємо Бога, чуємо Бога, знаємо Його голос, і тоді виконуємо Його волю: «І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос.» (Ін. 10:4) – Автор – Олексій Волченко.

6. Давид (івр. ‏דָּוִד‏‎ – «коханий») – другий цар давнього Ізраїлю. Найчастіше згадується в Біблії. Давид був наймолодшим із вісьмох синів Єссея, народився в місті Вифлеємі бл. 1035 року до н. е. Увійшов до історії як Цар, автор псалмів. Царював 40 років (близько 1004-965 до н. е.): сім років і шість місяців був царем Юдеї (зі столицею в Хевроні), потім – царем об’єднаного царства Ізраїлю та Юдеї (зі столицею в Єрусалимі) (Джерело).

7. Псалтерій, псалтеріум (від ірец. – перебирати струни) – багатострунний щипковий музичний інструмент з трикутним або чотирикутним корпусом. Звук видобували пальцями або плектром. У XIV ст. виник струнно-ударний різновид П., подібний до цимбалів (с. 213) (Джерело).

Методичний коментар: мета компетентнісних літературних запитань – підготувати учнів-читачів до сприйняття образу Давида та вірша Тараса Шевченка «Блаженний муж на лукаву не ступає раду»; автор не ставить за мету «навернути» школярів у «вірування»: важливо зіставити різні варіанти потрактування, виокремити ті значення / сенси, які увідповіднюються Шевченковим образам; поставити учнів-читачів у ситуацію вибору і прийняття рішення: які норми і їх потрактування будуть ближчими / зрозумілими / прийнятними для школярів.

2. Компетентнісні літературні завда́ння:

первинне читання вірша й аналіз;
«Блаженний чоловік …» у Біблії, «Блаженний муж…» Тарас Шевченко, «Блаженний муж …» Іван Франко, «Блажен той муж» Ліна Костенко, «Блаженний муж … (Покаянні псалми. Сонети)» Дмитро Павличко

Завдання для суб’єктів ІЛЗ (інтегрованого літературного заняття): опрацювати поняття і терміни; вчитатися в тексти поетичних текстів визначити сутність образів у зіставленні; побудувати / використати узагальнювальну модель «Твір: переспів, переклад, наслідування»; зробити висновки та висловити своє ціннісне ставлення.

Ситуація несподіваності

Учитуючись у тексти біблійної оповіді-псалму та поетів, які по-своєму передали зміст й етичну глибину псалму «Блажен муж», зрозуміти, які акценти розставлялися ними в різні часи. Отож проблема дослідження:

Розмова із Богом у кожного своя …
«Давидові псалми» Тараса Шевченка:
переклад, переспів чи наслідування?

Можлива читацька співпраця за текстами:

Розмова із Богом у кожного своя …
«Давидові псалми»: Тарас Шевченко, … Іван Франко …,
Ліна Костенко …, Дмитро Павличко …

Формування літературної компетентності УЧ:

1. Читацька компетентність: літературознавча.

-  аналізувати й інтерпретувати художній твір – псалм, його образи («блаженний муж») із використанням алгоритму / схеми у стандартних і нових ситуаціях

2. Ціннісне ставлення:

-  усвідомлювати цінність художнього твору – образу для побудови власної системи цінностей.

3. Ціннісно-етична норма: незламність.

4. На́скрізні вміння: висловлювати власну думку.

-  висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків

5. Ключова компетентність: математична.

-  аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську / читацьку позицію

Продукт читацької діяльності: літературознавче повідомлення.

Методичний коментар: реалізація низки завдань передбачає набуття навичок аналізу синтезу із використанням різножанрових текстів: критична стаття підручника й художній твір – псалми.

Орієнтовна основа читацьких дій:

1.  Прочитайте біблійний псалм «Блажен муж». З’ясуйте, про кого йде мова. Хто такий «муж»? Хто такі «злоріки»? Яка тема псалму? Яка ідея? Вичитайте ці норми із тексту псалма. (муж – людина мужня, смілива, із твердим переконанням; злоріки – лихослови, злоязикі, лайливці, лихослівники, чорнороті. Мова йде про долю праведних і неправедних. «Блажен» є синонімом «щасливий». У тексті Псалма говориться про шлях до земного благополуччя і до нагороди на Божому суді: духовного, небесного блаженства. Головна ідея: нагороду блаженства від Господа одержать лише праведники).

2.  Перечитайте першу строфу псалму Івана Франка. Чи збігається лексичне значення «Блаженний муж» із сакральним варіантом Давида? Зверніть увагу на вживання частки «не». Зіставивши два варіанти першої строфи, якими у вашій уяві постають «блаженні мужі»? (Відсутність частки «не» у Франка засвідчує через вислови-твердження протилежну позицію «блаженних мужів» - активна позиція, що відповідає духові епохи, переконанням поета і його системі цінностей. У сакральному тексті вони пасивні, у варіанті Івана Франка: «муж» йде, за правду голос підносить – не мовчить,  його мучать сумління).

3.    Який художній засіб використовує Іван Франко в кожній строфі? Яка її мета / функція / роль? (Анафоричний прийом – єдинопочаток – повторення двох слів у кожній строфі увиразнює образ «мужа», демонструє ціннісне ставлення автора до образу «блаженного мужа». У першій строфі «блаженний муж» – муж-подвижник, активний діяч; у 2-й: муж-юродивий – справжній виконавець заповіді Христа; у їх діях – прихований сенс, який потрібно «розшифрувати»; зачасту їх вважали божевільними чи із психічними відхиленнями. Муж-юродивий у 2-й строфі «хоч криком» хоче достукатися до «глухих» душею, і його слово «правдиве» і «щире»).

4.    Перечитайте третю строфу сакрального тексту й Івана Франка. Який образ змальовано? Який його підтекст? Яким є «блаженний муж» у поета? (У сакральному образ «дерева». У Франка – «дуб». Не просто абстрактне дерево. У народних піснях дуб символізує чоловіка, у прислів’ях – поважну справу (за В. Жайворонок. Знаки української етнокультури, 2006, с. 203-204). В українців дуб був завжди деревом роду, прообразом Світового Дерева. Дуб – оберіг, який укріплює дух свободи, дає енергію для волелюбності. Козаки своє зібрання, як правило, проводили під древнім дубом. У цій строфі «блаженний муж» – муж-незламності, муж-нескореності, який стоїть стійко посеред «бур і грому», «підлості не простягає руку», готовий згинути, але не «поклонитися злому». У сакральному тексті «муж» – він доброчинець, справжній праведник, а не «безбожник-полова»).

5.    Перечитайте 4-у строфу. Який фразеологізм вжив Іван Франко? Який його підтекст? Що він додає до розуміння образу «блаженного мужа»? Які синоніми використано поетом і їх смислове навантаження? (Фразеологізм «поб’ють камінням». У Давній Юдеї побивання камінням було способом покарання людей, які вчинили тяжкий злочин. У Біблії знаходимо таке попередження від Бога блудниці: «І скличуть проти тебе громаду, і поб’ють тебе камінням, і порубають тебе мечами своїми» (Книга пророка Єзекіїля, 16, 40). Темна юрба також побивала камінням пророків, що закликали людей до праведного життя. В образному слововживанні «побити камінням» – по-звірячому розправитися з людиною. Джерело: https://cutt.ly/1evuq9FZ . тут основна закладена проблема: «боротьба зі злом». Позиція автора й «блаженного мужа» збігаються. Як образ «муж» – «праведний мученик», готовий нести покарання за свої переконання без вагання. Він готовий пережити і пройти шлях, коли тебе «лають, кленуть, гонять, поб’ють». Контекст цих синонімів увідповіднюється названому типові «мужа»).

6.    П’ята строфа – кульмінаційна і містить головну ідею. Перечитайте її. Які зміни у сприйнятті центрального образу відбулися? У сакральному псалмі 6 строфи утверджується ідея, чи інша? (автор вживає займенник «всі». Автор наголошує, що «блаженним» може стати кожен / кожна людина та отримати нагороду, за однієї умови – жити за законами Божими, бути стійким до спокус. Праведники виживуть, а безбожники загинуть – прочитуємо в сакральному тексті псалма.).

7.    Розгляньте модель «Переспів. Переклад. Оригінальний твір». З’ясуйте їх особливості і зробіть висновок щодо псалму Івана Франка.

8.    Вивчаючи псалми канонічні, у переспівах, перекладах й нових трактовках, підіб’ємо підсумки. Розпочати це хочу із твердження відомого літературознавця, критика, філософа, в’язня радянських таборів Євгена Сверстюка: «Біблійні гори для всіх великих завжди недосяжно високі й вічно манливі. Але вони приймають до себе і тільки тих, хто увесь час піднімається крізь терни. Вони відкриваються тільки блаженним, що чисті серцем і готові бути гнаними та вмерти за правду». Перечитайте стежки-істини і спробуйте внутрішньо «піднятися» до вершин істинних, правдивих, тих, які ви щиро поділяєте, тих, які дійсно обирете для себе як ціннісно-етичну норму.

Методичний коментар:

Підсумковим етапним вивченням псалмів канонічних і в перекладах поетів стане останнє завдання; воно спрямоване на вивчення ціннісно-етичної позиції / ставлення учнів-читачів до художніх творів як читачів, як людей, як громадян своєї країни; чи оцінювати й оприлюднювати їх вибір – вирішувати вчителеві й самому школяреві / школярці; проявити делікатність і тактовність – обов’язково педагога; віддистанційовано варто відстежувати ціннісне ставлення й етичні позиції учнів-читачів – важливо створити ситуацію вибору, осмислення й підвести до розуміння, якщо хочеш бути Людиною Культури, патріотом, інтелігентним читачем – то все в твоїх руках; така табличка має бути в кожного / кожної учня-читача / учениці-читачки.

Сакральний означає «священний, святий» в перекладі з латині. Слово «сакральний» часто вживається в переносному сенсі, в значенні «особливий, недоторканний, унікальний».

Канонічний: 1). церк. Стос. до канону або який є каноном (у 1 знач.); 2). церк. Узаконений церквою як святе письмо; який входить до складу канону (у 3 знач.). Канонічні книги; 3). перен., книжн. Визнаний зразковим, твердо встановлений; узаконений.

Автентичний: справжній, дійсний; який має характерні особливості, не схожий на інших; незвичайний, оригінальний; цілком вірогідний, заснований на першоджерелах.

Оригінальний: своєрідний, справжній, самобутній, сміливий, непідробний, новий.

(Джерело: словникові статті з усемережжя).

Примітки: Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1906, кн. 1, с. 3.

3. Компетентнісні літературні задачі:

заглиблення в художні тексти: псалми;
«Блажен той муж» Ліна Костенко, «Блаженний муж … (Покаянні псалми. Сонети)» Дмитро Павличко

Завдання для суб’єктів ІЛЗ (інтегрованого літературного заняття): використати понятійний теоретико-літературний апарат для виконання завдань задачі; виокремити особистісне ставлення до псалмів різних поетів; побудувати літературознавче дослідження, послуговуючись із твердженнями теологів, учених і використати поняття із теорії літератури; робити висновки та висловлювати своє ставлення.

Ситуація несподіваності

Завдання: узагальнити теоретичний матеріал із візуалізацією, вирішуючи протиріччя.

Важливо навчитися виявляти особистісне ставлення до ціннісно-етичних норм, які закладено в канонічному тексті-псалмі, а також в літературних інтерпретаціях із урахуванням епохи і тих подій, які переживав автор. Ви зможете продемонструвати своє розуміння необхідності людям ХХІ століття звертатися до філософських основ Біблії взагалі і Давидових псалмів зокрема. Зрозумієте, наскільки один і той же образ «блаженного мужа» в інтерпретації поетів може «заграти по-іншому».

Формування літературної компетентності УЧ:

1. Читацька компетентність: інтерпретаційна.

-  визначати роль образів у розкритті ідейно-художнього змісту творів, виокремлюючи своєрідні підтексти.

2. Ціннісне ставлення:

-  висловлювати власну думку про естетичний об’єкт, який аналізується / інтерпретується.

3. Ціннісно-етична норма: благочестя / святість.

4. На́скрізні вміння: діяти творчо, продукувати ідеї.

-  співпрацювати з іншими, що передбачає вміння домовлятися у відборі літературознавчого, літературно-мистецького та  теологічного матеріалів.

5. Ключова компетентність: громадянська / соціальна.

-  аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську й читацьку позиції.

ЛІТЕРАТУРНА ЗАДАЧА № 1

Передзавдання для учнів-читачів: прочитати уважно псалм 93 і переспів Тарасом Шевченком; з’ясувати змістові підтексти псалма Тараса Шевченка і його поеми (фрагмент) «Кавказу»; розглянути тезу із наступним коментарем: «діла вершать серцем або/і розумом»  і виявити, до якого виду належать псалми Ліни Костенко й Дмитра Павличка.

Літературознавча оповідка
для використання учнями-читачами

У перекладі Тараса Шевченка образ Бога – це символ «правди, і волі, і слави». Символ справедливого судді, всемилосердного заступника «убогих», «сиріт», «людей тихих». За допомогою антитези автор протиставляє чесним людям «лукавих», «неситих», які «стяжають і кров невинну розливають людей убитих». Сказані слова перегукуються із нинішньою ситуацією в Україні.

Орієнтовна основа читацьких дій:

1.    Опрацювати тексти канонічного псалму 93, перекладеного Шевченком.

2.    З’ясувати образи, які він змальовує у псалмі; виокремити їх із тексту.

3.    Прокоментувати антитезу / протиставлення «серце» – «розум»; виписати / виокремити твердження поета до образів: «душа» і «гріхи / діла».

4.     Поміркувати і висловити своє розуміння тези: «діла вершать серцем або/і розумом».

5.    Вибудувати висновок, у якому дати пояснення: Яку істину таїть у собі псалом 93? Чи містить псалом національно-політичний підтекст?

Умова літературної задачі для учнів-читачів: опрацювати художні твори: канонічний псалом 93 і переклад Тараса Шевченка та його фрагмент із поеми «Кавказ»; підготувати літературознавче повідомлення / мінідослідження; подати своє розуміння запропонованої тези та зробити обґрунтовані висновки на поставлені питання.

Художні тексти для опрацювання
учнями-читачами

Псалми 93

1 Бог помсти – Господь, Бог помсти з'явився, —

2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!

3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?

4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?

5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.

6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т

……………………………………..

11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!

12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,

13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,

14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,

15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!

16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

……………………………………

22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,

23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!

Тарас Шевченко

Псалом 93

Господь Бог лихих карає —
Душа моя знає.
Встань же, Боже, Твою славу
Гордий зневажає.
Вознесися над землею
Високо, високо,
Закрий славою Своєю
Сліпе горде око.
Доки, Господи, лукаві
Хваляться, доколи
Неправдою? Твої люди
Во тьмі і неволі
Закували... Добро Твоє
Кров’ю потопили,
Зарізали прохожого,
Вдову задавили
І сказали: «Не зрить Господь,
Ніже теє знає».
Умудрітесь, немудрії,
Хто світ оглядає,
Той і серце ваше знає
І думи лукаві.
Дивітеся ділам Його,
Його вічній славі.
Благо тому, кого Господь
Карає меж нами,
Не допуска, поки злому
Ізриється яма.
Господь любить свої люди,
Любить, не оставить,
Дожидає, поки правда
Перед ними стане.
Хто б спас мене од лукавих
І діющих злая?
Якби не Бог поміг мені,
То душа б живая
Во тьмі ада потонула,
Проклялась на світі.
Ти, Господи, помагаєш
По землі ходити.
Ти радуєш мою душу
І серце врачуєш,
І пребудет Твоя воля
І труд Твій не всує.
Вловлять душу праведничу,
Кров добру осудять.
Мені Господь пристанище,
Заступником буде,
І воздасть їм за діла їх
Кроваві, лукаві,
Погубить їх, і їх слава
Стане їм в неславу.

Тарас Шевченко
«Кавказ»

І перед образом Твоїм
Неутомленнії поклони:
За кражу, за війну, за кров,
Щоб братню кров пролити, просять
І потім в дар Тобі приносять
З пожару вкрадений покров.

ЛІТЕРАТУРНА ЗАДАЧА № 2

Передзавдання для учнів-читачів: прочитати уважно псалми поетів сучасності; з’ясувати змістове наповнення образів «блаженний муж»; розглянути запропоновану модель «Твір: переспів, переклад, наслідування» і виявити, до якого виду належать псалми Ліни Костенко й Дмитра Павличка.

Орієнтири літературознавчого дослідження

У геометрії, щоб провести пряму, необхідні дві точки. І тоді вже можна продовжувати ту пряму в обидві сторони до безконечності і навпаки – можна брати будь-яку точку на тій прямій, і вона обов’язково буде пов’язана з тими двома, з яких усе починалося.

Щось подібне маємо і в літературі. У літературі майже кожного народу знаходимо двох найталановитіших письменників, коли весь літературний процес визначається як «до» чи «після», двох атлантів, які тримають на собі весь небозвід літератури з його більшими й меншими світилами. І пишуть ці таланти на одну і туж тему / проблему. Кладуть в основу один і те ж джерело або художній твір. До Давидових псалмів зверталися багато письменників, поетів, митців. Серед них виокремили Ліну Костенко й Дмитра Павличка. Об’єднує їх обох псалм «Блаженний муж». Але кожен із них зберіг свою неповторність у прочитанні образів псалму.

Орієнтовна основа дій для учнів-читачів:

1.    Перечитайте псалом у варіанті Ліни Костенко. Яким постає образ «блаженного мужа»? Який художній засіб використала поетеса, щоб надати експресії псалму?

2.    Перечитайте 5-6 строфу. Яким протиставним сполучником розпочинається одна із строф? Яке навантаження вона виконує? Які етичні норми закладено поетесою у другій половині свого псалма?

3.    Вчитайтеся ще раз у текст псалму. Якою була «розмова з Богом» у Ліни Костенко і чи вписується її псалм у ту чи іншу категорію творів: це переспів, переклад чи оригінальний твір?

Наш коментар для вчителя літератури:

Основним прийомом є градація – використання заперечних часток «ні», «не»: «ні блазнем», «ні вужем»; «не піде», «не схибиться», «не спита», «не змінює» … таких конструкцій вживає 18 раз. Ліна Костенко використала заперечення-означення – «блажен той муж, воістину блажен»; використання «багатосполучниковості» (полісиндетону) – забезпечує експресію псалму, а також визначає ціннісні життєві орієнтири поетеси: непохитність митця-побратима – образ  «непохитний муж». Цей образ наближений до образу канонічного тексту-псалму.

Протиставний сполучник а наводить на роздуми, що відступництво від правди і благочестя може стати фатальним: «А хто від правди ступить на півметра, - душа у нього сіра й напівмертва. Авторка переконує, що праведник і справжній митець не буде служити «всіляким ідолам і владам»; свою душу не проміняє на «набитий гаманець». Вдале порівняння: сучасний «пузатий гаманець». Для Ліни Костенко це ціннісна норма: зберегти істинність словом-зброєю, словом-дією, безкомпромісністю до всього, що може тебе звести на втрату свого морального обличчя. Образ моральної стійкості обсягово виписаний у через образ душі «горобця», образ «сліду», який змиють дощі, втратою «дороги» правди, дороги істинності, а зведе «ницих в землю», до загибелі. Ниций – негідний , підлий, ганебний.

Письменниця Віра Сулима пише: «Порівняння класичного, майже дослівного перекладу Псалму 1-го, поданого у Біблії Іваном Огієнком, з художньою версією Ліни Костенко показує, що самобутній талант і висока майстерність поетеси забезпечили адекватну віддачу релігійного змісту, історичних реалій та композиційних особливостей оригіналу. При цьому Ліна Костенко надала творові самостійного художнього звучання, актуалізувала його головні смислові коди. Таким чином, поет ХХ ст., користуючись поетично-сакральним текстом ХІІ ст. до н.е., виповідає сучасникам власний морально-етичний канон, згідно з яким людина залишається справжньою людиною лише тоді, коли зберігає людську гідність – не блазнює, не принижується, не піддається на ідейні та політичні облуди, не торгує принципами і совістю…» (за Віктором Гриценком, джерело: https://cutt.ly/nevuePCv ).

Літературознавчий матеріал
для учнів-читачів у підготовці
літературознавчого мінідослідження

Градація – це послідовне розташування слів із зростаючим або спадаючим значенням з метою посилення емоційності твору.

Полісиндето́н (грец. πολυσύνδετον), або багатосполучнико́вість — стилістична фігура, що полягає у такій побудові фрази, при якій всі або майже всі однорідні члени речення зв’язані між собою одним і тим самим сполучником (найчастіше сполучником «і»), тоді як звичайно в цьому випадку з’єднуються лише два останніх однорідних члени речення. Використовується для посилення експресії (Джерело: https://cutt.ly/zevurROV ).

Антитеза в літературі – стилістична фігура, протиставлення контрастних явищ, образів і понять. В основі антитези часто лежать антоніми. Наприклад: «Згинь старе із мріями – йди нове з героями» (Павло Тичина). Антитеза вживається в ліриці, художній публіцистиці, поширена як ораторський прийом (Джерело: https://cutt.ly/GevuyWu0 ).

Орієнтовні питання / завдання для учнів-читачів
у підготовці літературознавчого зіставного мінідослідження

1. Перечитайте «Покаянні псалми» Дмитра Павличка. Що об’єднує його із канонічним псалмом і текстом Ліни Костенко? Чи назва увідповіднена до канонічного варіанту?

2. З’ясуйте, про що йде мова, яка тема оповіді в псалмі «Блажен муж» і варіанті Дмитра Павличка? Чи наявний діалог поета із самим собою? Опишіть можливу розмову-діалог поета із собою? Які сенси / норми виголошує він?

3. «Блаженний муж» … Яким змальовано цей образ у Дмитра Павличка? Яким у Ліни Костенко? Чиє спільне розуміння цього образу поетами?

4. Що таке шляхетність і «валенродизм»? Чи ці поняття і їх сенси* розкриває Дмитро Павличко у своєму варіанті псалму? Чи можемо його текст уважати переспівом, перекладом чи авторським твором?

5.    Яке змістове наповнення образу «блаженного мужа» для вас найближчий і чому? Чи маєте інші сенсові наповнення цього образу, зважаючи на події в Україні?

Се́нс – сутність чого-небудь; значення; зміст, розумна підстава; рація (Джерело: https://cutt.ly/Jevuuw8L ).

Шляхетність – сукупність особистісних якостей, зазвичай притаманних людині, що походить зі знатного (благородного) роду, тобто аристократу, дворянину, і людині, яка отримувала спеціальне виховання, яке необхідне для несення відповідальності, що покладалася на неї через своє походження. В основному шляхетність пов’язана з поняттям індивіда про честь, для позначення якої нині часто використовується більш вузький термін – «почуття власної гідності» (Джерело: https://cutt.ly/vevufMGO ).

Шляхетний: 1) аристократичного, дворянського походження; 2) який відзначається високими моральними якостями; який дістав добре виховання; благородний; 3) який відзначається витонченістю, досконалістю, елегантністю; вишуканий (Джерело: https://cutt.ly/Mevuhk6Y).

Валенродизм – вкорінення у ворожі лави (організацію, військо тощо) з метою їхнього розвалу і знищення.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови. Видавництво «Перун», 2005

Літературознавчий коментар
до поняття «валенродизм»

До нас поняття «валенродизм» прийшло завдяки Франковій статті «Поет зради» (Der Dichter des Ferrates»), опублікованій у віденській газеті «Час» (Die Zeit»). Тут Франко, з одного боку, так само сприймає валенродизм як патріотичний вчинок: «Конрада Валенрода» написав поет у Росії (Одесі й Москві), куди його заслано після тюремного арешту у Вільні. Незважаючи на дуже сердечне прийняття, він почувався пригнобленим і ображеним у своєму патріотизмі. Він бачив зблизька страшну могутність Росії. Як могла його улюблена Польща перемогти цю могутність і визволитися від неї! Він почував себе «рабом», і це почування рабства уособила його уява у великій поемі. «Ти раб (так звучить один рядок цього твору, а одинока зброя раба – це зрада». Таким чином, Міцкевич сам уподібнився до свого героя: увійшовши в довіру до царської влади (здобувся на «сердечне прийняття»), написав твір вочевидь антицарського спрямування.

Але, з другого боку, далі Франко трактує вчинок Валенрода лише як зраду, хоча й називає її «патріотичною», проте з виразно негативним значенням. У цьому зв’язку деякі критики (і польські, й наші) звинуватять Франка у хибному витлумаченні особи Міцкевича як «поета зради». Одначе Франкові йшлося не так про польського поета, як про поведінку окремих тодішніх польських діячів під час виборів 1897 р. до австрійського парламенту, що керувалися своїми корисливими (далеко не патріотичними!) інтересами. Тому, напевно, Франко й відкидав у принципі валенродизм і не вдавався до нього у своїй практиці.

Проте ідея валенродизму у постфранківські часи не зникла із українського політичного і публіцистичного лексикону. Під час визвольних змагань в Україні до отого «все можна» вдалися російські опоненти української державності, Росія в обох своїх іпостасях – біла і червона, але однаково жорстока й безкомпромісна. Інтелігентні й цивілізовані вожді революції не зуміли осягнути цих простих істин будь-якої революції, будь-якої міжнаціональної боротьби. Згодом зрозумів С. Петлюра – занадто пізно, але незадовго до смерті він писав у статті «Пам’яті полеглих за державність»: «Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров’ю. Нашої – так само. Кров’ю чужою і своєю».

Моторнюк Ігор. Новітній валенродизм: що це таке? / Слово і час, 2004, № 12, с. 28.

КОСТЬ Степан. Концепція валенродизму: від Івана Франка до Дмитра Донцова, 2006, с. 95. (Джерело: https://cutt.ly/Uevubw1a ). 

Умова літературної задачі для учнів-читачів: опрацювати художні твори, літературознавчі коментарі-тексти, запропоновану модель і тлумачення понять; підготувати літературознавче повідомлення / мінідослідження, запропонувавши своє розуміння образу «блаженний муж», виокремивши ціннісно-етичне розуміння цього образу Ліною Костенко і Дмитром Павличком.

Методичний коментар: запропонована компетентнісна літературна задача має декілька складників, на якому зупинитися – вибір за учнем-читачем / ученицею-читачкою. Для створення ситуації успіху надаємо учням-читачам орієнтовні питання / завдання для розв’язання літературної задачі. Пропонуємо набір тверджень і понять, які учнями-читачами можуть бути використанні для підготовки роботи. Обрати обидві частини або одну – вирішувати словесникові, зважаючи на рівень літературної комптетності учнів-читачів.

Продукт читацької діяльності: літературознавче мінідослідження /  повідомлення.

Для реалізації запропонованих компетентнісних літературних вправ автор використав низку публікацій:

1. Гриценко В. «Шевченко і…Біблія» (від єврейських псалмів Давида – до

2. Задорожна О. «Перший псалом Давидів в інтерпретації Івана Франка» (лінгвостилістичний аналіз).

3. Переломова О. «Художній універсум «Давидових псалмів» як результат творення індивідуального сенсу в процесі взаємодії текстів.

українських молитов Тараса).

4. Чередник Л. «Давидові псалми» Т. Шевченка та Л. Костенко в аспекті інтертекстуальності.