Інтеграція навчання як світова тенденція та оптимальний шлях сучасного етапу розвитку національної школи в аспекті її модернізації під час шкільного опрацювання Шевченкової поезії уможливлює здійснення міжпредметної взаємодії не лише на основі вивчення «Української літератури» як окремого шкільного предмета, а й під час реалізації інтегрованих курсів, зокрема внутрішньогалузевих мовно-літературних і міжгалузевих літературно-мистецьких, певний вибір яких тепер мають словесники. Переосмислюючи специфіку інтеграційних механізмів вивчення доробку поета національної ідеї в контексті формування компетентного читача Нової української школи, учителі Миколаївщини впродовж 2024 року в ході підвищення кваліфікації вдосконалювали предметно-методичну компетентність, моделюючи інтегровані завдання учням для опрацювання конкретної теми курсу української літератури за творчістю Тараса Шевченка на основі чинних модельних навчальних програм.

У процесі лекційної роботи словесники розглянули особливості формування та розвитку в учнів системного мислення засобами міжпредметної інтеграції під час вивчення літератури. Конкретизації теоретико-методологічних аспектів організації такого навчання сприяли: ознайомлення педагогів із дидактичними умовами запровадження міжпредметної інтеграції на засадах Нової української школи; характеристика методики інтегрованого навчання літератури, зокрема видів, етапів та форм реалізації міжпредметної взаємодії; з’ясування ключових аспектів формування читацької компетентності учнів на уроках інтегрованого вивчення художнього твору. Наслідком інтерактивного педагогічного спілкування стало уточнення провідної ідеї інтегрованого навчання літератури на основі усвідомлення результату інтеграції, яким є «інтегрований об’єкт (цілісна система) з якісно новими властивостями, у структурі якого зберігаються індивідуальні властивості вихідних елементів» (за Н. Костюк), оскільки це сприяє всебічній реалізації міжмистецьких зв’язків у процесі осягнення літератури, що не обмежуються їх допоміжною функцією і мають сприйматися як повноцінна художня форма пізнання.

Практичне заняття дало змогу вчительству чітко окреслити особливості формування в учнів-читачів НУШ інтегративного типу мислення завдяки розглянутому під час аналізу освітніх ситуацій потенціалу продуктивних методів і прийомів, форм і дидактичних засобів у площині технологізації навчання. Оскільки методи, що спрямовують інтегровані уроки літератури, мають на меті переважно компаративне вивчення художніх творів у національному та світовому культурологічному контекстах, найперспективнішим у цьому взаємозв’язку вказано метод проєктів як освітню технологію, що тепер є невід’ємним складником інформаційно-комунікаційних технологій. Як засадниче підґрунтя розроблюваних інтегрованих завдань означено теорію синестезії, що передбачає встановлення тісного взаємозв’язку зору, слуху, нюху, дотику та інших почуттів у процесі сприймання та аналізу художнього твору з використанням суміжних видів мистецтв для створення цілісного уявлення про історичну епоху, тип культури, художній образ (за А. Богосвятською).

У ході навчального тренінгу, що передбачав вправляння вчителів української мови і літератури в розробленні інтегрованих завдань учням для створення й реалізації міжпредметних навчальних проєктів, прокоментовано дидактичний потенціал мультимедійного проєктування в умовах дистанційного та змішаного навчання за етапами його підготовки: 1) вивчення проблеми і визначення технологій для її розв’язання; 2) створення та колективне обговорення пробних мультимедійних презентацій із запропонованого вчителем інформаційного матеріалу; 3) представлення учнями самостійно підготовленої мультимедійної презентації (за Т. Яценко). Підсумком педагогічної взаємодії є зроблені словесниками висновки щодо доцільності запровадження мультимедійних міжпредметних проєктів для поглиблення розуміння учнями змісту художнього твору, особливостей літературно-мистецької епохи, усвідомлення манери автора, формування особистісного ставлення до літературного явища, активізації їх пізнавальних інтересів, розвитку критичного мислення, творчих здібностей, умінь застосовувати здобуті знання в нових навчальних і життєвих ситуаціях.

За результатами аналізу самостійно запропонованих педагогами інтегрованих навчальних завдань можна стверджувати, що цілеспрямована реалізація можливостей інтегрованого вивчення художнього твору на основі міжпредметних зв’язків, зокрема міжмистецької взаємодії української літератури з творами інших видів мистецтва дає змогу словеснику не лише наблизити учнів до розуміння художньої цінності творчості «істинного» Т. Шевченка, що повною мірою відображає ментальність українського народу, а й реалізувати низку важливих загальнонавчальних завдань – від формування інтегративного мислення і творчих здібностей особистості до розвитку її художньої культури й виховання національної свідомості.

Наводимо приклади змодельованих словесниками інтегрованих літературних завдань.

Шевченко Валентина, учитель української мови і літератури Мар’ївської гімназії Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області