Поділиться своїми думками з учнями, поясніть свої міркування з приводу спільного та відмін між баладою Шевченка та іншими баладами, «відкрийте» шляхи зіставлення, якими Ви йшли у своїх пошуках, аргументи на користь ствердження про унікальність творчості Кобзаря. 

Дізнайтеся, які балади подобаються Вашим учням і чому саме ці твори привернули їх увагу.

Запропонуйте школярам написати невелике есе: «Балада Тараса Шевченка та…» – твір вони обирають за власним бажанням. 

Фрагмент програми:

«Жанр балади в літературі романтизму.

Адам Міцкевич (1798–1855) «Світязь». Україна в поезії польського поета. Утвердження любові до батьківщини в баладі «Світязь». Фольклорна основа твору.

ТЛ: балада.

МК: В. Ванькович «Адам Міцкевич на скелі Аю-Даг»; скульптура – пам'ятник А. Міцкевичу (скульптор – А. Попель, м. Львів); анімація – «Загублене місто Світязь» (режисер – К. Полак, Польща, 2011).

 «Тарас Шевченко (1814–1861) «Причинна».

Розповідь про ранню творчість поета. Жанрові особливості балади «Причинна». Риси романтизму в творі. Композиція, сюжет, поетика балади.

МК: образотворче мистецтво – М. Бурачек «Реве та стогне Дніпр широкий»; музика – «Реве та стогне Дніпр широкий» (слова – Т. Шевченко, музика – Д. Крижанівський, виконання – І. Паторжинський, Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Верьовки); театр – п'єса «Реве та стогне Дніпр широкий» (режисери – Л. Болобан, Л. Предславич); кіно – анімаційний фільм «Причинна» (режисер – А. Щербак, Україна).

Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894) «Балада про вересовий трунок». Стівенсон – шотландський письменник. Жанрово-стильові особливості «Балади про вересовий трунок». Уславлення у творі подвигу в боротьбі з іноземними загарбниками.

ТЛ: види балад.

МК: анімація – «Вересовий мед» (режисер – І. Гурвич, Україна, 1974).

Сучасні балади (за вибором учителя/учительки та учнів/учениць). Популярність жанру балади в сучасній літературі.

Леонард Коен (1934–2016) «Алілуя». Рок-балада канадського поета. Осмислення безцінності людського життя.

Іван Драч (1936–2018) «Балада роду». Морально-етичні проблеми в баладі. Загальнолюдські цінності в буденних подіях. Їх авторське осмислення.

Богдан Гура (1944–2018) «Балада про мальви». Поетичне звернення до матерів, діти яких загинули на війні. Символічний образ мальви, його роль у розкритті ідеї твору.

Анатолій Матвійчук (народ. 1958) «Кленова

балада». Доля захисників України, відображена в баладі. Вшанування пам’яті про полеглих воїнів.

МК: образотворче мистецтво – Т. Яблонська «Родоначальниця», «Життя продовжується», С. Кольба «Мальви»; музика – пісня «Балада про мальви» (слова – Б. Гура, музика – В. Івасюк, виконання – В. Зінкевич, О. Шумей, О. Муха), «Алілуя» (слова і музика – Л. Коен)» [2, С. 89-91].

ДОВІДКА.  Вчителеві доцільно ознайомитися зі словниковою статтею «Балада», яку розміщено у другому видання «Літературознавчого словника-довідника»:

«Балада (франц. ballade, від лат. ballare — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового ґатунку з драматичним сюжетом. Зазнала посутніх змін від початків свого існування (XII—XIII ст.), коли вживалася як любовна пісня до танцю, поширювалася у Провансі. Невдовзі в Італії, зокрема у доробку Данте Аліг’єрі, під впливом канцони втратила свій танечний рефрен. У французькій поезії X IV ст. Б. набула канонічних ознак, мала постійні три строфи, сталу схему римування (аб аб бв бв), обов’язковий рефрен та звертання до певної особи; зазнала розквіту в творчості Ф. Війона (1431—63). Б., модернізована в англо-шотландському варіанті, розкрилася в напруженому драматичному сюжеті, поглибленому романтиками (Дж. Макферсон, Р. Берне, С. Колрідж, Ф. Шиллер, Л . Уланд, А. Міцкевич, В. Жуковський та ін.). В українській поезії Б., виявляючи свою жанрову спорідненість з думою та романсом, поширювалася у доробку П. Гулака-Артемовського, Л. Боровиковського, І. Вагилевича, раннього Т. Шевченка та ін., сягаючи другої половини X IX ст. (Ю. Федькович, Б. Грінченко та ін.); напружений сюжет в ній розгортався на тлі переважно буряної природи, подеколи переймався фантастичними ознаками. У такому вигляді вона з’являлася в українській ліриці не так часто («Балада» Ю. Липи: «В’ється стежка між кущами, / Що чар-зіллям заросла...»), витіснялася історико-героїчними мотивами, пов’язаними з добою визвольних змагань 1917—21, до яких зверталися поети «розстріляного відродження» та еміграції, зокрема подією цього жанру була «Книга балад» О. Влизька (1930). У другій половині X X ст. Б. набула соціально-побутового взмістовлення, але не втратила своєї драматичної напруги, засвідченої, скажімо, доробком І. Драча, котрий небезпідставно назвав одну із своїх збірок «Балади буднів» (1967), постійно підкреслюючи свідоме заземлення традиційно баладного пафосу» [1, С. 75-76].

Використані джерела

1. Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 7-9 класи : модельна навчальна програма для закладів загальної середньої освіти / Т. О. Яценко, В. І. Пахаренко, І. А. Тригуб та ін. – Режим доступу: http://surl.li/gkdkcs (Дата звернення 25.11.2024). 

2. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. – Київ : Академія, 2007. – 752 с.