Тема уроку

Якою буває інформація?

Мета уроку

Дослідити, чи можна побачити звук.

Обладнання

Інтерактивна панель (проєктор, інтерактивна дошка тощо).

Витратні матеріали

Чашка або миска, пластикова упаковка (плівка), гумова стрічка, пшоно.

Опис завдання для учителя

1. Натягнути плівку зверху на посудину, зафіксувати її гумовою стрічкою.

2. Плівка повинна бути добре натягнута.

3. Насипати на плівку трохи пшона.

4. Увімкнути поруч з посудиною джерело звуку (наприклад, мобільний

5. телефон).

6. Змінювати гучність телефону. Звернути увагу, що відбувається з пшоном на

7. поверхні плівки.

Якщо це не працює, то спробуйте:

• Використати більш дрібні зернисті матеріали (наприклад, дрібну сіль або цукор).

• Взяти чашу або миску іншого розміру.

• Спробувати ємність, виготовлену з іншого матеріалу (кераміка, метал, пластик тощо).

• Щільніше натягти пластикову упаковку.

Графічний алгоритм для учнів

Зауваження

• Найпростіший спосіб побачити звукові хвилі – піднести пір'їнку до динаміка звукової колонки.

• Усі звуки викликані вібраціями, навіть якщо ми їх не бачимо.

• Якщо натягнути на динамик звукової колонки поліетиленову плівку, нанести на неї неньютонівську рідину та увімкнути колонку, то можна побачити, що рідина буде змінювати свою форму і ця форма буде мінятися в залежності від гучності звуку.

• Перегляньте відео за темою.

Тема уроку

Як я можу досліджувати світ навколо себе?

Мета уроку

Розглянути приклади використання людиною інформації про навколишній світ для створення приладів, машин.

Обладнання

Інтерактивна панель (проєктор, інтерактивна дошка тощо).

Друковані роздаткові матеріали

Таблиця, набір карток (для кожного учня).

Витратні матеріали

Ножиці, клей.

Опис завдання для учителя

1. Розповісти про науку «біоніка», її дослідження.

2. Роздати дітям заготовки Таблиця та Картки (діти самостійно вирізають картки або вчитель робить це заздалегідь).

3. Заповнити разом з учнями таблиці, обговорюючи, які саме властивості об’єктів природи були використані людиною для створення нових конструкцій.

4. Приклад кінцевого результату.

Графічний алгоритм для учнів

Зауваження

Біоніка – наука про використання в архітектурі, техніці і будівництві знань про форми, принципи і технологічні процеси живої природи. Дослідження щодо моделювання живих систем складають основу біоніки. Біоніка не просто досліджує живу природу, як це робить фізика, хімія, біологія, і т.д., а на основі вивчення закономірностей природи і використання досягнень інших галузей знань створює по образу природи нові конструкції та споруди в цілому, які безпосередньо не існують в природі.

Тема уроку

Інформація. Дії з інформацією.

Мета уроку

Дослідити, як довжина соломинки впливає на звук. Виготовити панфлейту.

Обладнання

Ноутбук або комп’ютер.

Витратні матеріали

Соломинка для напоїв (8 шт), скотч двосторонній, картон, матеріали для декорування, лінійка, ножиці, фломастери.

Опис завдання для учителя

1. Короткий екскурс. Прототип.

На думку вчених, музика існує щонайменше 50 тисяч років з часів кінця середнього-початку пізнього палеоліту, коли Землю населяли неандертальці та краманьйонці. Першими музичними інструментами були ударні, що й не дивно – звук найлегше отримати вдаривши об щось. Після ударних інструментів з’явилися духові. Грецькі пастухи поєднували між собою від 4 до 18 очеретин, які скріплювали за допомогою льняних мотузок або воску і дмухали в них. У них не було бічних отворів – різні ноти випускали очеретини різної довжини. Цей інструмент мав назву Сирінкс. Сьогодні ми називаємо такий тип флейт – панфлейта. Ти можеш знайти грецьку легенду про Пана та німфу Сирінкс, щоб дізнатися звідки взялися обидві назви.

Підказка.

Якщо ти хочеш, щоб на панфлейті можна було грати по нотах, використай соломинки такої довжини:

До = 17.5 см Соль = 11 см

Ре = 15,5 см Ля = 10 см

Мі = 13,5 см Сі = 9 см

Фа = 12,5 см До = 8,5 см

2. Завдання.

Подумай, яким чином ти можеш зробити власну панфлейту з підручних матеріалів. Зроби це.

3. Випробування.

Піднеси панфлейту до рота, дмухай не в соломинки, а наче поверх них. Повільно переміщуй флейту вліво-вправо. Зроби декілька проб, щоб знайти своє звучання.

Зауваження

Особливістю цього завдання є відсутність покрокової інструкції виготовлення, натомість учням пропонується дещо прочитати про прототип, і самостійно подумати, яким чином вони могли б створити подібний до нього інструмент з наявних матеріалів.

(Матеріал взято з Інженерних тижнів, автор Микола Колесник).

Тема уроку

Інформація. Дії з інформацією.

Мета уроку

Дослідити, чи однаково звучать маракаси. Дізнатися більше про природу звуків.

Витратні матеріали (на одного учня)

• Капсула Kinder Surprise (2 шт)

• Пластикова столова ложка (4 шт) Нитки

• Зерна/насіння

• Бусини

• Матеріали для декорування

• Ножиці

• Скотч, звичайний або кольоровий.

Обладнання

Ноутбук або комп’ютер.

Опис завдання для учителя

1.Розповідь про походження. Прототип.

Згадки про перші маракаси доходять до нас із Африки до Південної Америки. Хоча правильно називати їх «мараки», зараз дізнаєшся чому. Індіанські шамани вірили, що звук маракасів допомагає отримувати заступництво духів природи, яким вони поклонялися, а тому використовували їх під час ритуальних обрядів.

У Гвінеї, регіоні Західної Африки, місцеві мешканці розповідають легенду про виготовлення маракасу з висушеної і вичищеної тикви, в яку засипали білі камінчики. Уродженці Конго в Африці та індіанці хопі в Америці для виготовлення «брязкальців» використовували панцирі черепах.

Коли у Сполучених Штатах Америки з’явилися перші переселенці, корінні американці почали використовувати для виготовлення маракасів металеві банки та коробки від спецій та інших товарів, якими ті користувалися.

Традиційно мараки виготовляють із тикви сорту калабаш, яка набула популярності в майстрів через свою форму – завдяки довгій «шиї» марак зручно тримати в руці. Висушена тиква має всередині порожнечу, через невеликий отвір в неї засипають різноманітне насіння або зерно. Після цього отвір надійно запечатують. Деякі мараки мають ззовні ряд намистин, які роблять звук більш насиченим. Нитки однакової довжини довжини прив’язують до основи «кулі», нанизують на них камінчики або мушлі з дірочками всередині і завязують на верхівці мараку. Зазвичай, кожен марак у парі має трохи інше звучання.

2. Завдання.

Подумай, яким чином ти можеш зробити власну пару маракас із матеріалів, що маєш під рукою. Зроби це.

3.Випробування.

Потруси маракаси та спробуй відтворити з їх допомогою якусь мелодію.

Зауваження

Особливістю цього завдання є відсутність покрокової інструкції виготовлення, натомість учням пропонується дещо прочитати про прототип, і самостійно подумати, яким чином вони могли б створити подібний до нього інструмент з наявних матеріалів.

(Матеріал взято з Інженерних тижнів, автор Микола Колесник).