Психологічні засади розвитку загальних і професійних компетентностей вчителя НУШ. Особистісна готовність педагога до змін у контексті реалізації змісту Концепції НУШ. Нові соціально-професійні ролі вчителя НУШ: фасилітатор, ментор, новатор, тьютор, коуч. Роль учителя Нової української школи у створенні учнівської спільноти, розвитку демократичних цінностей, встановленні правил взаємодії, розвитку лідерства й навичок співпраці. Створення психологічно безпечного освітнього середовища. Соціально-емоційне навчання в НУШ. Психосоціальна підтримка вчителів та здобувачів освіти в умовах війни та післявоєнний період.
Контрольний захід:
Визначте, характеристика якої соціально-професійної ролі (фасилітатор, ментор, новатор, тьютор, коуч) представлена у таблиці.
Очікувані результати охоплюють:
Знання й розуміння:
● психолого-педагогічних інструментів для планування, моніторингу, організації й оцінки заходів для створення безпечного освітнього середовища;
● соціально-професійних ролей учителя: фасилітатора, тьютора, коуча, медіатора;
● педагогіки партнерства;
● сутності і особливостей психологічного здоров’я, стресу і їх вплив на особистість;
● особливостей впливу кризових ситуацій на психологічне здоров’я суб’єктів освітнього процесу;
● шляхи зменшення негативного впливу кризових ситуацій на психологічне здоров'я учасників освітнього процесу;
● методи і прийоми психосоціальної підтримки дітей в умовах змін та надзвичайних ситуацій;
● роль вчителя у наданні психосоціальної підтримки здобувачам освіти.
Уміння:
● створювати психологічно безпечний освітній простір;
● уживати превентивні заходи щодо виникнення конфліктів;
● систематично надавати конструктивні відгуки та встановлювати зворотній зв'язок, вибудовувати діалогове навчання з усіма учасниками освітнього процесу як рівноправними партнерами;
● упроваджувати засади педагогіки партнерства в освітній процес;
● здатність працювати в команді з усіма учасниками освітнього процесу;
● використовувати різні соціально-професійні ролі вчителя (фасилітатор, тьютор, коуч, медіатор);
● здійснювати психосоціальну підтримку.
Диспозиції (цінності, ставлення):
● морально-етичні: самоповага й повага до інших людей, справедливість, гідність, чесність, турбота;
● соціально-політичні: патріотизм, свобода, демократія, культурне різноманіття, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність, культурне різноманіття;
● готовність до змін, партнерства взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу, гнучкість й адаптивність;
● розвиток професійної самосвідомості й рефлексія власної професійної діяльності;
● готовність до роботи в ситуації невизначеності;
● готовність надавати психосоціальну підтримку учням
Діяльнісний підхід як головний інструмент реалізації Концепції НУШ, механізм запровадження Державного стандарту базової середньої освіти. Діяльнісний підхід як сучасна методологія шкільної освіти: головні принципи та методи. Вчитель як фасилітатор навчально-пізнавальної, самоосвітньої діяльності учнів. Агентність як провідна властивість суб’єкта освітньої діяльності. Учнівська агентність.
“Навчання через гру” як сучасний інтегративний підхід та успішна освітянська практика. Ігрові методи навчання.
Особливості діяльнісних методів навчання: відкритих запитань, схематизації, вербалізації, евристик, метафоризації, об’єктивізації, рефлексії та ін. Методи проєктного навчання.
Діяльнісне освітнє середовище: ознаки, умови та рівні розбудови.
Контрольний захід: за власним вибором обрати одне завдання з підручнику для 5 класу (за обраною вами модельною навчальною програмою) та трансформувати його за принципами діяльнісного підходу; здійснити рефлексивний аналіз власної діяльності, заповнивши запропоновані таблиці.
Очікувані результати охоплюють:
Знання й розуміння:
● принципів діяльнісного підходу, етапів та чинників формування навчальних (розумових та предметних) умінь;
● ознак та умов успішної реалізації діяльнісних методів навчання;
● сутності ігрових методів навчання, сутності підходу “навчання через гру”;
● стратегій проєктного навчання;
● агентності як провідної властивості суб’єктів освітньої діяльності;
● ознак діяльнісного освітнього середовища, методів його розбудови;
Уміння:
● реалізувати в освітньому процесі ігрові та діяльнісні методи навчання;
● трансформувати традиційні, знаннєво орієнтовані навчальні завдання у компетентнісні, діяльнісні завдання;
● розвивати наскрізні уміння;
● проєктувати та розбудовувати діяльнісне освітнє середовище;
● здійснювати рефлексивний аналіз власної педагогічної діяльності щодо реалізації принципів діяльнісного підходу;
Диспозиції (цінності, ставлення)
● ціннісне ставлення до ігрових та діяльнісних методів навчання;
● ціннісне ставлення до власного професійного розвитку, рефлексії власної педагогічної діяльності;
Поняття “особливі освітні потреби”, “інклюзивне навчання”, “інклюзивне освітнє середовище”.
Організація інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти.Провідні принципи забезпечення ефективного переходу учнів з особливими освітніми потребами від початкової до базової освіти.
Рівні підтримки в освітньому процесі у ЗЗСО. Особливості загальної та додаткової підтримки учнів під час здобуття базової середньої освіти. Основні ролі додаткового шкільного допоміжного персоналу та батьків.
Використання цифрових технологій під час дистанційного навчання дітей з ООП.
Контрольний захід
З таблиці “Рівні підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти” (Постанова КМУ від 15.09.2921 № 957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», додаток 1) пропонується обрати рівень надання підтримки особи з особливими освітніми потребами відповідно до визначеного твердження.
Очікувані результати охоплюють:
Знання й розуміння:
● основних підходів до організації освітнього процесу в інклюзивному класі;
● принципів побудови та планування індивідуальної освітньої траєкторії учня;
● нових соціально-професійних ролей учителя;
● основних понять: “особа з особливими потребами”, “інклюзивне навчання”;
● ролей і завдань усіх учасників команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП.
Уміння:
● організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;
● визначати й враховувати в освітньому процесі вікові та індивідуальні особливості учнів;
● створювати безбар’єрне, безпечне, інклюзивне освітнє середовище;
● визначати сильні сторони учня;
● застосовувати принципи універсального дизайну в навчанні та стратегії розумного пристосування з метою забезпечення додаткових потреб учнів в освітньому процесі.
Диспозиції (цінності, ставлення):
● професійна мобільність та гнучкість;
● відданість ідеї щодо значущої участі в освітньому процесі усіх учнів, у тому числі учнів з особливими освітніми потребами;
● просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність).
Державні вимоги до організації оцінювальної діяльності.
Об’єкти оцінювання: ключові компетентності, наскрізні вміння, результати навчання.
Взаємозв’язок навчальних цілей та очікуваних результатів визначених у Державному стандарті базової середньої освіти та модельних програмах
Основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Освітні втрати і розриви. Діагностичне оцінювання (первинне та вторинне) освітніх втрат. Планування тактики подолання освітніх втрат.
Компетентнісно орієнтоване оцінювання в НУШ: принципи та ознаки.
Критерії та шкали компетентнісно орієнтованого оцінювання.
Формувальне оцінювання. Сутність формувального оцінювання.
Алгоритм дій педагога щодо запровадження формувального оцінювання.
Зворотний зв’язок, методи отримання вчителем зворотного зв’язку щодо сприймання та розуміння учнями навчального матеріалу. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів.
Рефлексивне оцінювання.
Контрольний захід
З метою виявлення рівня усвідомленості вчителями сутнісних характеристик компетентнісно орієнтоване оцінювання в НУШ та формулювання навичок постановки методичних завдань для професійного вдосконалення з поданої теми учасникам тренінгу пропонується розв’язати ряд методичних задач аналітичного та творчого характеру.
Очікувані результати охоплюють:
Знання й розуміння:
● принципів, функцій, об’єктів оцінювання;
● підходів (бального, вербального, рівневого) до вираження оцінки;
● структури Свідоцтва досягнень,
● концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання;
● сутності формувального оцінювання, стратегій здійснення формувального оцінювання;
● специфіки проведення діагностичного оцінювання освітніх втрат. Планування тактики подолання освітніх втрат
Уміння:
● розрізняти різні види оцінювання результатів навчання учнів (формувальне, поточне, підсумкове);
● організовувати оцінювальну діяльність на основі самооцінювання й взаємооцінювання;
● перетворювати навчальні цілі в критерії для само оцінювання;
● створювати умови для формування в учнів уміння здійснювати рефлексію власної навчальної діяльності.
● планування тактики подолання освітніх втрат у власній освітній галузі
Диспозиції (цінності, ставлення):
● здійснення професійної діяльності з урахуванням принципів дитиноцентризму, розвитку особистості, педагогіки партнерства;
● готовність застосувати нові підходи до оцінювання результатів навчання учнів у сучасній базовій школі.