Наші  Герої, які не вмирають

Начальник медичної служби 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, старший лейтенант медичної служби (посмертно). 

У 2002 році закінчив Черкаську медичну академію. 

З осені 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 

У 2015 році  загинув під час евакуації «кіборгів» в Донецькому аеропорту. 

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно), медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно), нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). 

19 січня 2018 року на фасаді Черкаської медичної академії відкрито меморіальну дошку ГЕРОЮ.

Українська військовослужбовиця, медикиня, санітарна інструкторка евакуаційного відділення Третьої окремої штурмової бригади. 

У мирному житті була біотехнологинею, але приєдналася до українського війська на самому початку повномасштабного вторгнення росії. 

Дівчина потрапила до ТРО Азов Київ і надалі працювала в медичній евакуації та у стабілізаційному пункті Третьої штурмової бригади. 

У 2024 році стала студенткою Черкаської медичної академії, де здобувала освіту за освітньою програмою Лікар. 

        Загинула на під час виконання професійного обов'язку  3 листопада 2024 р.

Військовослужбовець, медик, учасник російсько-української війни. 

Мав бойовий досвід з 2014 року. 

На початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав ССО «Азов». Брав участь в обороні Києва. Згодом продовжив службу в 3-й окремій штурмовій бригаді. 

Воював на найнебезпечніших ділянках фронту, обіймав різні посади. 

З 2024 року розпочав навчання в Черкаській медичній академії за освітньою програмою Лікар. 

Загинув у листопаді 2024 року поблизу Ізюмського району Харківської області. 

Народився та виріс у Черкасах. Навчався у Черкаській спеціалізованій школі №27. Після закінчення школи вступив до Черкаського медичного коледжу, де отримав спеціальність військового фельдшера.                                          На початку повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини. Проходив військову службу на посаді старшого бойового медика стрілецької роти у 118 окремій бригаді територіальної оборони.

Вірний військовій присязі Андрій Григорович загинув в бою за Україну.бойовим медиком 254-го батальйону 118-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Загинув 21 жовтня 2024 року.

Закінчив  Черкаську медичну академію. 

До повномасштабного вторгнення  працював у Черкаській міській станції швидкої медичної допомоги.

Він був головним сержантом та бойовим медиком розвідувального взводу 118 окремої бригади територіальної оборони Черкащини.

Загинув, отримавши осколкові поранення, під час бойових дій в с. Миколаївка Донецької області.

Указом Президента України від 14 лютого 2023 року Василь Безпалий був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. 

Посмертно присвоєно Почесне звання «Захисник України – Герой Черкас».