«Роксолана» П. Загребельного: 45 років з часу видання роману ‎

Загребельний Павло Архипович

(25.08.1924–03.02.2009)

«У всі віки людина прагнула перетворювати світ і шукати істину, і справжня література намагалася це показати. Коли мене питають, що роблять мої герої, я відповідаю: як і я сам, вони шукають істину.

П. Загребельний «Неложними устами»

Український письменник Павло Загребельний народився 25 серпня 1924 р. у селі Солошине на Полтавщині в родині Архипа Опанасовича та Варвари Кирилівни. Життя Загребельного завжди було непростим: на його долю випали війна, полон, утиски з боку влади.

Павло Архипович закінчив філологічний факультет Дніпропетровського державного університету, Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого. Був головою Спілки письменників України з 1979 по 1986 рік, лавреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка (1974), членом Національної спілки кінематографістів України.

У доробку письменника більше 20 романів, гостросюжетних повістей, десятків оповідань, есе, публіцистичних і літературно-критичних статей, п’єс. Його твори перекладені 23 мовами світу. Павло Загребельний був талановитим сценаристом. Його сценарії, як і романи, містять глибокий історичний підтекст та яскраві психологічні портрети героїв.

Історія написання роману «Роксолана»

«Роксолана» – історичний роман, присвячений подіям української історії XVI ст. Був надрукований у 1980 році. Героїнею роману є Роксолана (Анастасія Лісовська) – донька українського священника з Рогатина, яку викрали татари й повезли до гарему турецького султана Сулеймана.

Перед написанням твору письменник два роки вивчав традиції мусульман, Коран, закони Шаріату. Щоб відтворити на сторінках історичне тло, автор відвідав Туреччину та подивився місця, де жила Роксолана. Потім поїхав на її батьківщину в Рогатин – невеличке містечко в Галичині, яке потерпало від нападів Османської імперії та Кримського ханства.

Анастасія Лісовська, героїня роману, народилася приблизно 1506 р. Здавалося б, звичайна дівчина, але мала у своїй крові батькову несамовитість і материн легкий норов. Дівчина навчалася старослов’янської мови й латини в сусіднього священника, потім у вікарія Скарбського, який приголомшив дівчину «огромом своїх знань і суворістю розуму». Але якось вночі на Рогатин налетіли татари, підпалили його, і Анастасію разом із молодими дівчатами забрали в ясир, продали на невольницькому ринку в Кафі турецькому купцю Синануазі. Вона потрапила в гарем турецького султана Сулеймана I, уже за рік вибилася з простих рабинь-одалісок у султанські жони (згідно з Кораном, їх не могло бути більше чотирьох), стала улюбленою дружиною султана баш-кадуною, майже 40 років вражала безмежну Османську імперію і всю Європу.

Сулейман, побачивши дівчину, закохався в неї до нестями. Він захоплювався її розумом, освіченістю, музичним талантом, тактовністю, чемністю, гідністю. Роксолана здобуває любов і повагу султана завдяки оптимізму, легкому характеру, сміху, неприборканості: «Нарешті знайшов жінку, яка переконала, що існує на світі щось важливіше, цінніше, вище за нього самого в його недосяжності». Віддаливши першу дружину, кавказьку княжну, та її сина, Сулейман одружився з Настею. Своїм незвичайним розумом, волею і вродою горда слов’янка виборює собі іншу долю. Запаливши серце могутнього султана вогнем любові, вона незабаром стає його законною дружиною, володаркою Сходу, відомою світу як Роксолана.

Під час ретельного опрацювання історичних документів, письменника вразила мужність українки, яка й на чужині дбала про рідний край.

У ній перемогла велич як раціональна домінанта української душі. I тому історія Роксолани не просто показова – вона повчальна.

У Стамбулі велика міська дільниця носить ім’я Хасекі, на ній знаходиться збудована Роксоланою мечеть, притулок для убогих, лікарня – усе це на місці Аврет-базару, на якому колись продавали людей у рабство. А біля мечеті Сулеймана Пишного, поряд із його величезною восьмигранною гробницею, – теж кам’яна і теж восьмигранна усипальниця його дружини Роксолани.

Всередині, під високим куполом, султан Сулейман звелів вирізьбити алебастрові розети і прикрасити кожну з них смарагдом – улюбленим самоцвітом Роксолани. Коли султан помер, його гробницю так само прикрасили смарагдами. Біля Роксоланиного кам’яного саркофага на потемнілій від часу дерев’яній підставці лежить Коран. Понад триста років читав тут ходжа священну книгу мусульман. У ній можна знайти чимало гірких слів про людське життя. «І коли похована живою буде спитана: за який гріх вона вбита?» На жаль, таких слів тут ніколи не читали, а тільки ті, де Аллах великий і всемогутній і де він грозиться простій людині, де невтомно закликає: «Бийте їх по шиях, бийте їх по всіх пальцях!..». Роксолана – це тільки роман. Автор зробив усе, що міг. Тепер настала черга для читача. Історією не завжди можна втішитися – в неї треба ще й учитися».

Роксолана (Анастасія Лісовська),

Хасекі-Хуррем-султан

Образ Роксолани та сюжет твору

Павло Загребельний повернув із легенди в історичний часопростір полонянку Роксолану, яка досягла вершини султанші, у деякій мірі трансформувала безправне становище жінки, традиційне для мусульманського світу.

Письменник у своєму романі виписав багатогранний образ Анастасії Лісовської, яку всі знають як Роксолану. Автор показав її життя від дитинства, у якій сім’ї виростала, якими були батьки, що впливало на формування її як особистості. Тож Роксолана постає перед читачем не просто турецькою Хасекі Хуррем-султан, а українкою, що досягла такого високого становища.

В образі Хуррем Загребельний втілив найкращі риси не тільки українських жінок, а взагалі українського народу. Роксолана – справжня патріотка своєї країни. Опинившись далеко від рідної землі, живучи в розкоші й достатку, вона не забула про біди свого народу. Маючи велику владу, найбільшу, що мала колись жінка в цій державі, Хуррем скористалася нею на благо рідної землі. Вона подарувала Батьківщині 40 вільних років, коли Україна могла повноцінно розвиватися і квітнути. Вона сприяла відбудові міст, церков у рідному краї, забезпечувала мир.

Сулейман І Пишний

Роксолана навіть на чужині не забуває про Україну. Вона проявляє патріотизм, коли дає Гасанові гроші на відбудування церков у Рогатині та звільнення з полону українських людей. Коли у Стамбулі з’являється польський посол, вона відразу розпитує його про Рогатин та дає доручення поїхати туди й дізнатися про її рідних. Навіть молодшого сина Баязида вона відправляє з Гасаном на Батьківщину, щоб той побачив її рідний край. Роксолана хоче всупереч чоловікові віддати заміж свою єдину доньку за полоненого козака, який разом зі своїми побратимами хотів підпалити Стамбул. Під час правління Роксолани на Україну припинилися турецькі напади. І це далеко не все, що вона намагалася робити для рідного краю.

Роксолана постає перед читачем надзвичайно розумною жінкою, однією з найосвіченіших на той час. Її прагнення до знань було помітне ще в дитинстві. Уже тоді була помітною вдача, яка допомогла дівчині стати султаною.

Роксолана – це досвідчена і тверда, а коли треба – ласкава. Вона ніколи не вимагає, а тільки просить; не лютує, а тільки скаржиться; не втручається в султанові справи, а тільки співчуває і допомагає. Палка патріотка свого краю, жорстока і смілива, добра й чутлива водночас. Саме оточення та обставини зробили з неї жорстоку інтриганку й лагідну жінку. Завдяки цим рисам вона змогла підкорити серце наймогутнішого султана – Сулеймана I.

Автор у романі показує її поступовий духовний та моральний ріст. Якщо під час викрадення та продажу в гарем тоді ще зовсім юна Настя весела та співуча, то з часом, набираючи влади над Сулейманом та й усією Туреччиною, вона вже зображується як сильна жінка та підступна інтриганка, яка бореться за себе та своїх дітей, за їхнє місце під сонцем, але водночас слабка і любляча.

Саме завдяки своїй веселості та співучості Роксолана і підкорила наймогутнішого володаря Туреччини. Не вона запам’яталася Сулейману після першої ночі, а її голос, який не давав спокою йому цілий місяць. Через її сміх Ібрагім не вчинив з нею так, як з рештою дівчат, а вирішивши, що вона незвичайна, віддав у гарем султана. Роксолана була ще й доброю та співчутливою. Отримавши доступ до влади вона займається благодійністю, за її правління у країні було побудовано безліч притулків для бідних та лікарень, було проведено водопровід до Мекки.

Роксолана була розумною та освіченою. Її перше навчання забезпечили батьки, хоча на той час це було дуже дорого. На чужині продовжувала читати, вивчати мови та поезію. Сулейман підтримував і сприяв їй у цьому. Султанша могла проводити ділові переговори з керівниками інших країн та організовувати важливі зустрічі. Розум був однією з її переваг над усіма іншими одалісками гарему.

Роксолана була хорошою матір’ю, тож після народження четвертого сина мертвим, впадає в глибоку депресію. Вона народжує дітей з метою закріплення своєї влади над султаном, як робили всі жінки в усі часи до її появи і після. Але додатковим тягарем були нелюдські закони Османської імперії, де султаном Фатіхом було виголошено закон, за яким султаном мав стати лише один син володаря (найстарший), а всі інші його діти чоловічої статі мали бути знищені. Звичайно ж, вона не могла цього допустити. У Туреччині до цього ставилися нормально, але Роксолана так не могла, бо в Україні матері присвячували своє життя дітям. Це було поштовхом до її боротьби й інтриг.

Султанша не змогла вберегти дітей і помирає не через прихід старості, а внаслідок виснаження від боротьби за їхні життя. Її відчай посилено тим, що султан Сулейман, вихований на османських традиціях, відносно спокійний навіть тоді, коли гинуть один за одним його діти. Отже, усе життя Роксолани – боротьба за виживання та помста. Вона водночас повелителька і рабиня.

Із фондів бібліотеки

Загребельний, П. А. Роксолана : роман / П. А. Загребельний. – Київ : Рад. Письменник, 1980. – 574 с.

Загребельний, П. А. Роксолана : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Євроекспрес, 2002. – 640 с.

Загребельний, П. А. Роксолана : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2007. – 685 с.

Загребельний, П. А. Роксолана : роман / П. А. Загребельний. – Київ : САКЦЕНТ ПЛЮС, 2016. – 703 с.

Читати книгу онлайн

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=999

Слухати аудіокнигу

https://4read.org/1175-zagrebelniy-p-roksolana.html

Стислий переказ роману «Роксолана»

https://www.youtube.com/watch?v=h5ARDYL3rUs

Телесеріал «Роксолана»

https://www.youtube.com/playlist?list=PLxg6AWRTz6SZ_4qTxC8eS_BZQz9VFgiWP

Турецький гостросюжетний телесеріал «Величне століття. Роксолана»

https://uaserials.com/422-velichne-stolittya-roksolana-sezon-1.html

Бібліографічні джерела про П. Загребельного та його роман:

1. Джи, Д. Загребельний «Роксолана» : аналіз твору (паспорт). – [Електронний ресурс] / Джей Джи // Dovidka.biz.ua : [сайт]. – Електрон. і текст. дані. – Режим доступу : dovidka.biz.ua/zahrebelnyi-roksolana-analiz-tvoru/ (дата звернення: 09.11.2025). – Назва з екрана.

2. Загребельний, М. П. Павло Загребельний: [спогади сина письменника про життя батька та його творчість] / М. П. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2013. – 121 с.

3. Запорожець, В. Із спогадів про Павла Загребельного / Валентина Запорожець // Культура і життя. – 2014. – 22-28 серп. (№ 34). – С. 22.

4. Марко, В. Особливості внутрішнього монологу у творах Павла Загребельного / В. Марко // Дивослово. – 2007. – № 1. – С. 53–56.

5. Наєнко, М. Три художні Роксолани : Стамбульська, Львівсько-Київська і Загребельна : [образ Роксолани в творах худож. літ., зокрема, романі Павла Загребельного «Роксолана»] / Михайло Наєнко // Літ. Україна. – 2019. – 21 груд. (№ 47/48). – С. 18–19.

6. Павло Загребельний: «Людина, може, й не безсмертна, але – безмежна» : 100 років тому [25.08.1924 р.] народився один із найвідоміших укр. письменників минулого століття // Публіка. – 2024. – 13-19 серп. (№ 33). – С. 15 : фот.

7. [Роксолана. Загребельний Павло Архипович] [Електронний ресурс] // Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара : [вебсайт]. – Електрон. і текст. дані. – Режим доступу : lib.kherson.ua/publ.roksolana-966-7297-50-0 (дата звернення: 09.11.2025). – Назва з екрана.

8. Сизоненко, О. Павло Загребельний у координатах миті й вічності : [спогади про письменника] / Олександр Сизоненко // Літ. Україна. – 2010. – 5 серп. (№ 27). – С. 7.

9. Слабошпицький, М. Пригоди його душі : до 90-річчя від дня народж. Павла Загребельного / Михайло Слабошпицький // Слово Просвіти. – 2014. – 11-17 верес. (Число 36). – С. 12–13.

10. Шпиталь, А. Жіноча доля на тлі історії : [про роман П. Загребельного «Роксолана»] / А. Шпиталь // Загребельний, П. А. Роксолана : роман / Павло Загребельний. – Київ, 2016. – С. 5–23.

Підготували Левченко А. І., Поліщук-Левченко В. М., працівники відділу наукової інформації та бібліографії Черкаської ОУНБ імені Тараса Шевченка

Page updated

Report abuse