СЯЙВО ПИСАНКИ 

Для наших предків яйце було символом життя, сонця й безкінечного відродження природи. Люди вірили, що ці маленькі орнаментовані шедеври мають магічну силу: оберігають від зла, приносять щастя та добробут. Із приходом християнства писанка зберегла свою важливість і навіть отримала новий зміст – стала символом Христового Воскресіння та надії на вічне життя. Із того часу вона невід’ємно пов’язана з Великоднем та весняними обрядами.

Сам орнамент формувався та вдосконалювався тисячоліттями. В окремих місцевостях писали одні й ті самі орнаменти, кращі зразки відтворювали з року в рік і саме так продовжувалась традиція. Відтак, писанкові орнаменти різних регіонів України вражають своєю різноманітністю. 

В Україні традиція писанкарства зазнала занепаду за радянських часів, проте активно розвивалася в діаспорі. А з часу здобуття Незалежності відбувається її відродження.

Сьогодні писанкарство – це не лише традиція, а й сучасне мистецтво. Майстри створюють авторські писанки, беруть участь у фестивалях і виставках, зберігаючи стародавні техніки та поєднуючи їх із новими ідеями. Писанка стала справжнім культурним брендом України.

Особливе місце серед наших матеріалів займає книга Одарки Онищук «Символіка Української писанки».  Одарка Гаврилівна Онищук (1914–2005) – відома писанкарка та громадська діячка, яка в 1943 році залишила Україну, а з 1948 року проживала в Канаді. У своїй книзі авторка подає  вичерпну інформацію про створення писанок та виступає дослідницею історії писанки в Україні. Її робота також подає інформацію про значення символів в орнаментації писанки, спираючись на багатий етнографічній та археологічний матеріал та на власні спогади про життя на рідній Лемківщині. Видання побачило світ у Торонто 1985 року. Нині книга є оцифрованою та доступною онлайн.

Надзвичайно популярною є праця відомої львівської дослідниці традиції писанкарства та майстрині Віри Манько «Українська писанка», яка витримала вже кілька перевидань. Друге доповнене видання 2005 року пропонує значний теоретичний матеріал, важливою складовою якого є розділ «Символіка української писанки», розповідає про народні звичаї та великодні традиції в Україні та містить чудовий ілюстративний супровід – таблиці взорів писанок за регіонами України. 

Варта уваги книжка відомого мистецтвознавця,  етнографа з Тальнівщини  Вадима Мицика «Писанки Черкащини». Це перше регіональне видання, присвячене писанці. Автор  простежує роль писанки в народних звичаях, обрядах і світогляді українців протягом століть, акцентуючи увагу на писанках саме Шевченкового краю. Книга є своєрідною подорожжю крізь історію та фольклор, де писанка постає як оберіг, символ Всесвіту та об'єкт родинної пам'яті. 

Вадим Мицик писав: «Українська писанка – це світло Сонця і світ Душі, подих Неба і дух Землі, це – геній нашого Народу. З неї, як із невибутнього яйця-райця, безкінечно струмує творча сила митців з народу». 

Ще одне цікаве видання з нашого фонду – «Українська народна писанка» Ірини Михалевич. Авторка – писанкарка з Кропивниччини, яка популяризує фарбування природними барвниками. Майстриня детально описує етапи розпису, секрети роботи з писачком, техніку нанесення орнаментів і рецепти виготовлення  природних барвників. Видання доповнене низкою візуальних покрокових інструкцій для виконання писанок з народними орнаментами та авторськими взорами.

На початку грудня 2024 року елемент «Писанка, українська традиція і мистецтво оздоблення яєць» було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Це визнання засвідчує, що українська культура є невід’ємною частиною світової культури, яка ґрунтується на повазі до творчого розмаїття, традицій та культур народів.

Світлини та відеоматеріали - відділу мистецтв Черкаської ОУНБ імені Тараса Шевченка та учасників акції “Пишемо писанки”.