Шахтарська карбідна лампа, один із найважливіших предметів особистого спорядження гірника. Цей тип лампи був поширений до широкого впровадження електричного освітлення у шахтах.

📌Матеріал: Метал (залізо, сталь, латунь)

📌 Період використання: Кінець XIX — середина XX століття

📌 Походження: Використовувалась у шахтах України, а також в інших гірничопромислових регіонах Європи

Лампа складається з двох металевих резервуарів: у нижній частині містився карбід кальцію (CaC₂), а у верхній — вода. Конструкція оснащена регулятором потоку води, що крапельно подається на карбід. У результаті хімічної реакції утворюється ацетиленовий газ (C₂H₂), який, проходячи крізь сопло, запалюється й горить, створюючи стійке яскраве полум’я.

Над верхньою частиною розташовано металеву ручку з гачком — для підвішування лампи на касці чи в шахтному тунелі. Масивна, іноді іржава поверхня свідчить про численні години роботи в умовах підвищеної вологості, пилу і температурних перепадів.

Її перевагами були надійність, автономність та достатня яскравість для безпечної праці в шахті. Такі лампи також використовувалися у спелеології та гірничо-рятувальних операціях.

Цікаві факти:

• Вогонь ацетиленової лампи мав характерне білувате світло, яке не миготіло, що знижувало втому очей.

• Деякі моделі мали відбивач, щоб зосередити світло в одному напрямку.

• Шахтарі часто прикрашали свої лампи гравіюванням або ініціалами.