Цей рогач — це традиційне знаряддя українського селянського побуту, яке використовувалось у кожній хаті, де була піч. Зовні він складається з довгої дерев’яної ручки, що дозволяла працювати з печами без ризику обпектися, та металевого наконечника у формі вилки або роздвоєного рогу, зазвичай кованого вручну.
Форма металевої частини — напівкругла, що дозволяє надійно захопити горщик або сковороду, які розміщували у печі. Часто рогач мав зігнутий або навіть спіральний наконечник для зручності.
Рогач був незамінним інструментом біля печі, адже використовувався для витягування посуду з розпеченої печі, розсовування жару та вугілля. Іноді — як допоміжне знаряддя під час приготування хліба або вареників у печі.
У багатьох українських селах рогач вважався атрибутом господарської майстерності жінки. Згадується в народних піснях, прислів’ях і приказках: «Якби не рогач, не було б борща» — натяк на важливість побутових дрібниць.
Металева частина покрите іржею.
Перша половина XX ст.