Прялка/прядка — дерев’яний ручний інструмент для прядіння ниток із вовни, льону або конопель. Вона широко використовувалась в українських селах до середини XX століття, допоки не почалася масова індустріалізація текстильного виробництва.

 Виготовлена з деревини.  

Складові частини:

Колесо — приводило в дію механізм обертання.

Веретено — намотувало нитку.

Складається з чотирьох ніжок, підставки-столика та лапки-приводу. Вертикально у підставку закріплено три стояки (два однакові, один більший). Між більшим і меншим стояком на металевій осі - махове колесо з вісьмома спицями. Всі деталі фігурно виточені. 

Прядка була не лише робочим інструментом, але й символом жіночої праці, охайності та родинного затишку. Часто її прикрашали, і вона передавалась як родинна реліквія. У вечірні години біля прядки збиралися жінки — працювали, співали пісень, обмінювалися новинами.