► Прочитайте інформацію про видатного оратора Цицерона. Познайомтеся з його правилами красномовства. Як повідомлене пов’язане з темою уроку?
Дев'ять правил красномовства Цицерона
1. Говори зрозуміло.
2. Говори легко, але не дуже багато, давай іншим можливість виступити.
3. Не перебивай.
4. Будь увічливим.
5. Прагни говорити вишукано.
6. Ніколи не критикуй інших, коли їх немає поруч.
7. Не відволікайся на другорядні справи.
8. Не говори про себе.
9. Завжди будь витриманим, не втрачай самовладання.
Для групи 11. В зошит запишіть:
26.10.2022. ср. Урок №16. Вимоги до мовлення оратора. Комунікативний стан мовця.
§ 15–16. ст. 52.
1. Точність формулювань.
2. Стислість і небагатослівність.
3. Доцільність.
4. Доступність і зрозумілість.
5. Виразність.
6. Своєрідність та оригінальність.
7. Краса мовлення.
Виконайте в зошиті вправу 5 на ст. 54. Розгляньте світлину й виконайте завдання .
А. Визначте, хто більш активний у розмові, а хто пасивний.
Б. Прокоментуйте міміку, жести й позу кожного учасника розмови.
Вимоги до мовлення оратора
1. Точність формулювань. Використання слів відповідно до їхніх мовних значень. Ця якість виробляє в людини звичку називати речі своїми іменами.
2. Стислість і небагатослівність. Ця риса формує вміння говорити по суті, сконцентровано.
3. Доцільність. Треба враховувати як мету мовлення, так і умови спілкування: час, місце, склад слухачів, тему розмови та ін. Ця комунікативна якість шліфує мовне чуття суб’єкта, допомагає ефективно керувати поведінкою аудиторії.
4. Доступність і зрозумілість. Якщо виклад оратора не доступний аудиторії, то він — неприйнятний.
5. Виразність. Важливий не тільки зміст, а й емоційність мовлення, укладені в слова переживання мовця.
6. Своєрідність та оригінальність. Кожен оратор має свою манеру викладу, через що його й цікаво слухати.
7. Краса мовлення. Бездоганне мовлення викликає в слухачів естетичне задоволення. Краса мовлення створюється за допомогою лексики, синтаксису, вимови, ритму.
Комунікативний стан мовця
Залежно від теми й мети виступу, оратор формує відповідний комплект якостей, за допомогою яких можна якнайкраще донести інформацію до аудиторії. Якщо це наукова доповідь, то яскраві емоції, надмірні рухи — не доречні. Якщо ж тема виступу, скажімо, «Подорож автостопом Європою», то емоційний градус вашої поведінки буде значно вищим, адже навряд чи вдасться цікаво розповісти про нестандартні ситуації, які можуть виникати в країнах з різним менталітетом, пов’язані з побутом під час подорожі, якщо робити це беземоційно. Але якою б не була тема вашого виступу, завжди треба контролювати свій емоційний стан, «фільтрувати» мовлення, не переходити «червоних ліній» у спілкуванні з аудиторією — від зухвалості до панібратства. Добре те, що в міру.
Успішність виголошення публічного виступу залежить від структури доповіді, її змістового наповнення, вдало дібраних прикладів, наочних засобів, що передбачає ретельну підготовку оратора до виступу перед аудиторією, про що йтиметься в наступних параграфах
І. Поза оратора
Яку позу потрібно вибрати під час виступу? Багато хто, не маючи досвіду публічних промов, під час виступу намагається зайняти якусь незвичну позу, яку ніколи не зайняв би у звичних обставинах. Одні стоять струнко, не рухаючись, інші топчуться на місці, дехто хитається з боку в бік. Багатьом початківцям здається, що їхні руки повиростали до підлоги.
Положення тіла має бути природним. Не треба стояти, широко розставивши ноги або, навпаки, виструнчившись. Викликає подив промовець, який рівномірно хитається, переносячи вагу тіла з однієї ноги на іншу. Не можна також стояти заціпеніло, випнувши груди, ніби намагаючись справити враження неабиякої значущості своєї персони. Плечі тримайте прямо, не відтягуйте їх назад, голову — рівно, не нахиляючись уперед або вбік.
Протягом виступу треба час від часу змінювати напрям погляду, начебто спрямовуючи туди свої слова. Знайдіть зручне й природне положення для рук. Одне з найзручніших — це коли руки вільно звисають уздовж тіла. Або обіпріться однією рукою на кафедру, другу опустіть чи, зігнувши, тримайте на рівні попереку.
ІІ. Рухи оратора
Вигляд оратора, який тривалий час нерухомо стоїть за трибуною, стомлює аудиторію, слухачі починають утрачати інтерес, їхня увага послаблюється. Тому досвідчений оратор декілька разів змінює позу, особливо під час тривалої доповіді чи промови. Однак не треба впадати в інші крайнощі: якщо оратор постійно змінює позу, складається враження, що він не може знайти собі місця.
Діапазон рухів оратора, який виступає за трибуною, зазвичай обмежений її розмірами. Виступ без трибуни, коли публіка бачить оратора повністю, вимагає від нього особливих рухових навичок. Потрібно віддавати перевагу рухам уперед і назад, а не рухам убік. Крок уперед у потрібний момент посилює значущість того чи іншого місця в промові, допомагає зосередити на ньому увагу аудиторії. Роблячи крок назад, оратор ніби дає можливість аудиторії «відпочити», а потім переводить її увагу на інше місце в промові (О. Когут).