Основи пожежної безпеки
Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Характерні причини пожежі :
Необережне поводження з вогнем у побуті;
Порушення протипожежних норм у технологічних процесах виробництва;
Порушення норм улаштування систем опалення;
Порушення норм зберігання речовин;
Порушення правил експлуатації електро-обладнання;
Неправильне улаштування пожежних систем або їх відсутність;
Погане знання персоналом основ пожежної безпеки;
Порушення вимог протипожежних інструктажів.
Недбале поводження з відкритим вогнем , при електро-, газозварювальних роботах, при роботі з паяльними лампами та іншими джерелами відкритого вогню;
Несправність опалювальних систем, підігрівання масла, відстійників і порушення правил їх експлуатації;
Несправність перевантаження або неправильний монтаж електроустановок і мереж, що призводить до підвищеного нагрівання або короткого замикання, іскріння;
Несправність обладнання, порушення технології заправляння автотракторного транспорту, вибух горючих сумішей в повітрі при терті, ударах;
Самозагоряння горючих речовин при неправильному зберіганні або через незнання їхньої пожежної небезпеки;
Розряди статичної і атмосферної електрики у разі неправильного виконання заземлень і блискавковідводів;
Куріння в пожежонебезпечних зонах.
Заходи захисту від пожеж:
Види заходів:
Організаційні
Технічні
Режимні
Експлуатаційні
Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацією ДПД та ПТК, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об'єкта в цілому та ін.
До технічних заходів належать: суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об'єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення і т. ін.
Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо.
Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції).
Горіння речовин та способи припинення горіння. Вогнегасні речовини.
Горіння – це процес окислення який супроводжується інтенсивним виділенням тепла і променевої енергії.
Горіння виникає коли є горюча речовина, окислювач та джерело запалювання. Окислювачами можуть бути кисень повітря, бертолетова сіль, пероксид натрію, азотна кислота, хлор, фтор, бром, окисли азоту, тощо.
Горіння може бути повним і неповним.
Повне – при достатній або надлишковій кількості окислювача і при такому горінні виділяються нетоксичні речовини.
Неповне – відбувається при недостатній кількості окислювача. При неповному горінні утворюються продукти неповного згорання, серед яких є токсичні речовини (чадний газ, водень).
При горінні однорідних горючих сумішей виникає кінетичне горіння, швидкість поширення якого залежить від швидкості передавання теплової енергії в суміші і може досягати сотень метрів на секунду і супроводжується вибухом.
Спалимість – це здатність речовини або матеріалу до горіння. Займання – це початок горіння під дією джерела запалювання. За спалимістю речовини і матеріали поділяються на три групи:
Спалимі - речовини і матеріали здатні самозайматися, або займатися від джерел запалювання і самостійно горіти або тліти після його віддалення. До них відносяться всі органічні речовини.
Неспалимі – речовини і матеріали, які не здатні до горіння у повітрі, від джерел запалювання не займаються, не тліють і не обвуглюються. Це неорганічні матеріали, метали та ін.
Важкоспалимі – речовини і матеріали, які горять від джерела запалювання, але не здатні горіти після його видалення. Це матеріали, які містять спалимі та неспалимі складові.
Вибух – швидке перетворення речовин (вибухове горіння), яке супроводжується виділенням енергії і утворенням ударної хвилі. Ударна хвиля поширюється перед фронтом полум’я із швидкістю звуку 330 м/с.
Пожежо-вибухонебезпечність виробництв визначається агрегатним станом речовин та матеріалів та їх показниками пожежо-вибухонебезпечності. Показники пожежо-вибухонебезпечності: група спалимості, температура займання, температура спалаху, температура самозаймання, нижня та верхня концентраційні межі запалення, умови теплового самозаймання та ін.
Спалах – згорання пальної суміші без утворення стиснених газів.
Займання – це загорання речовини з появою полум’я (поступово займається)
Самозаймання – утворення внутрішньої теплової енергії яка переходить у вибух, займання , спалах.
Тління – горіння речовини без утворення полум’я.
Способи припення горіння та вогнегасні речовини.
Ізоляція – пісок, земля, кошма, піна, вода, вуглекислий газ.
Інгібітори – речовини які уповільнюють хімічна реакції.
Механічний зрив полум’я.
Створення умов вогне - перешкод.
Охолодження – вода, піна, хладон.
Вогнегасні речовини:
Рідкі;
Тверді;
Газоподібні.
Д.З. Ст. 109-112 Ознайомтесь з матеріалами, законспектуйте основні терміни . Бажаючі отримати позитивну оцінку можете розробити презентацію