Мистецтво африканського культурного регіону
Тема: Характерні особливості мистецтва африканського культурного регіону.
Африканське мистецтво включає античне мистецтво, ісламське мистецтво Західної Африки, християнське мистецтво Східної Африки та ритуальне мистецтво цих та інших регіонів. Багато африканських скульптур історично були виготовлені з дерева та інших природних матеріалів, які не можуть зберігатися століття. А старі керамічні та металеві фігури можна знайти з різних областей. Серед найбільш ранніх декоративних предметів, скажімо, намистини з черепашок, відносяться до середнього кам'яного віку. Маски - важливі елементи мистецтва багатьох народів, поряд з людськими фігурами, є дуже стилізованими. Існує величезна різноманітність стилів, які часто змінюються в одному контексті походження в залежності від використання об’єкта. Скульптура найпоширеніша серед жителів Африки в районах річок Нігер та Конго. Прямі зображення божеств відносно рідкісні, але маски, зокрема, виготовляються або часто робляться для релігійних церемоній. Африканське мистецтво мало важливий вплив на європейське модерністське мистецтво, яке надихалося відсутністю турботи про натуралістичне зображення.
ознайомитись з презентацією можна:
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-mistectvo-afrikanskogo-kulturnogo-regionu-92554.html
Тема: Особливості архітектури африканського культурного регіону.
Архітектура — це один із найдавніших видів мистецтва, що виражає світосприйняття народу певної історичної епохи. Самобутня етнічна архітектура Африки дуже відрізняється від етнічної архітектури інших народів. Завдяки ізольованому місцю розташування (життя в глибоких джунглях, пустелі Сахара тощо), знаходячись далеко від європейської цивілізації, завдяки місцевим традиціям народи африканського культурного регіону зберегли свою етнічну архітектуру майже в «незайманому» стані (як тисячі років тому).
У будівництві африканці завжди використовували різні натуральні матеріали: у центральному регіоні — солому, на заході — гній і землю, на сході, півдні та у центрі будівлі були з дерева, а на півночі — з каміння.
Найчастіше у північній і південній частинах Африки можна зустріти круглі будинки, які мають різну висоту стін і відрізняються різноманітними формами. Стіни зводять із каменю, а для покриття використовують гній, пісок, землю і глину. Зверху ці житла покривають спеціальними будівельними матеріалами.
https://uahistory.co/pidruchniki/nazarenko-art-10(11)-class-2019-standard-profile-level/4.php
https://naurok.com.ua/prezentaciya-afrikanska-arhitektura-127715.html
28.10.2025. урок №3
Етнічна архітектура Африки – це житла та будівлі, що створюються з місцевих природних матеріалів, адаптовані до клімату та побутових потреб, часто з використанням декоративних орнаментів і геометричних форм. Вона надзвичайно різноманітна, що залежить від регіону: на півночі будують з каміння, на сході, півдні та в центрі – з дерева, а на заході – з глини та гною.
Домашнє завдання: Конспектуємо.
05.11; 12.11.2025. урок №4-5
Африканські маски - результат багатовікових нашарувань ідеології, примітивної, часом реакційної, і в той же час вони свідчення надзвичайної художньої обдарованості африканських народів. Вільний політ фантазії їх творців народжує форми і образи то реальні, то фантастичні, найнесподіваніші, нескінченно різноманітні і неймовірно химерні.* Африканські маски використовуються жителями Африки буквально повсюдно: практично жоден захід не обходиться без них. Також без маски складно уявити чаклуна або знахаря, членів таємних товариств. * Звичайно, маски Африки не можуть бути однаковими для всіх і кожна символізує щось більше, ніж просто зовнішній вигляд. У представників різних вікових груп різні маски, також їх розмальовку і форма залежать від положення в суспільстві і соціального статусу.* Різні народи Африки вносять в мистецтво маски свої образи, свої особливі риси. Кожен клан виконує маски в індивідуальній, часто тотемістичній формі.
презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-afrikanski-maski-10-klas-57290.html
https://www.youtube.com/watch?v=AdW0HxJOvzE
https://www.youtube.com/watch?v=aNTT4but3uE
Домашнє завдання:
Ознайомлюємось з даним матеріалом. Конспектуємо.
Танцювальна магія африканців Африканський танець – незвичайне видовище, адже осягнути суть та логіку рухів неможливо, потрібно просто відчути ритм, присутній у серцях місцевих мешканців і навколишній природі.
Домашнє завдання:
Ознайомлюємось з даним матеріалом. Конспектуємо.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-tancyuvalna-magiya-afrikanciv-127722.html
Саме мистецтву народів цього континенту ми маємо завдячувати появою багатьох стилів і напрямів сучасної музики, масового танцю, модних нині зачісок, різноманітного декорування тіла (татуажу, пірсингу та ін.), стилю одягу та інтер'єрів тощо.
Ознайомлюємось з даним матеріалом. Конспектуємо.
У мистецтві арабського Сходу набула поширення книжкова мініатюра. Ілюстрували книжки світського змісту: історичні хроніки, природничо- наукові праці й особливо - поетичні твори. Імовірно, це й пояснює відхід від заборони зображати живих істот, адже Коран напряму не забороняє зображати людей і тварин, головне, щоб такі зображення не були обєктом поклоніння і не були розміщені в священних місцях.
Світ мініатюри - це злиття реальності, вимислу й символіки. Часто це свого роду формули, де два-три дерева замінювали ліс, пагорб на обрії - гірський пейзаж, квітковий кущ - запашний сад ...
Ознайомлюємось з даним матеріалом. Конспектуємо.
http://www.myshared.ru/slide/1410903/
Музика грає дуже важливу роль у житті африканців. Вона супроводжує трудовий процес, культовий ритуал, звучить під час свят. Особлива сила впливу музичного мистецтва континенту у нерозривному зв’язку зі словом та динамічним танком. Усі присутні на будь-якому видовищі, церемонії чи святі стають їх безпосередніми учасниками. Тут немає стороннього спостерігача, це мистецтво завжди колективне.
Повний конспект: https://ocnt.com.ua/osoblyvosti-afrykanskoyi-muzyky/ Ознайомлюємось з даним матеріалом. Конспектуємо.
Східна Африка - це регіон, який починається в Танзанії на півдні і простягається на північ через великі луки та скраб лісу саван Кенії та Уганди, а потім через нагір'я Ефіопії, включаючи Велику рифтову долину. Регіон також включає країни Сомалі, Джибуті та Еритреї, які розташовані в Африканській перехідній зоні між Північною Африкою та Південною Африкою. Руанда і Бурунді фізично знаходяться в Східній Африці, але вони висвітлюються в уроці про Центральну Африку через їх прикордонну діяльність з Конго. Другим за величиною озером у світі за площею є озеро Вікторія, яке межує з Угандою, Танзанією та Кенією. ..
Творча фантазія та ідеали, відчуття естетичної цінності праці відбилися у декоративно-ужитковому мистецтві народів Африки. Виготовлення та характер виробів цього виду мистецтва тісно пов'язані з місцем та умовами проживання їх творців. Господарський спосіб життя африканських племен сприяв тривалому збереженню самобутніх культурних навичок і традицій донині. Наприклад, у районах тропічного лісу, де поширені дерев'яні житла, стіни, стелю і підлогу покривають плетеними циновками зі складним геометричним орнаментом. У селищах степових районів й сьогодні переважають глинобитні будови, які прикрашені різьбленням і розписом косяків, карнизів, опорних стовпів тощо. Народи Західної Африки, головним чином узбережжя Верхньої Гвінеї, від Ліберії до Нігеру, зберегли традиційну майстерність бронзового литва.
Повний конспект: https://uahistory.co/pidruchniki/nazarenko-art-10(11)-class-2019-standard-profile-level/6.php
відео: https://www.youtube.com/watch?v=hgxLmk7ULHA Ознайомлюємось з даним матеріалом. Конспектуємо.
ПРОХОДИМО ТЕСТ РОЗДІЛ 1
Тестове завдання. Відповіді скидайте мені у вайбер https://naurok.com.ua/test/start/1118534
Мистецтво американського культурного регіону
Американський культурний регіон охоплює два материки, що простяглися від Арктики до Антарктики. Після відкриття Колумбом Нового Світу корінне індіанське населення було змушене поступатися територією проживання європейським колонізаторам: іспанцям і португальцям на півдні й у центральній частині, англійцям і французам – на півночі. З плином часу до них доєдналися африканці, китайці, японці, представники інших народів. Так протягом історії у вирі непростих, а подекуди і трагічних подій, сформувалася своєрідна і багатобарвна культура Америки.
відео https://www.youtube.com/watch?v=B5hyulPP0Pg
повна лекція за посиланням: http://nkkep.com/wp-content/uploads/2020/12/P-12OOPTBD-11-My-st-03.12.pdf
конспектуємо
Процес розвитку архітектури народів розпочався ще до нашої ери. Першими будівлями бали прості хатини, встановлені на невеликі платформидля захисту від повіней. Споруди для жерців і лідерів народу відрізнялися більш високою платформою.
Набільш популярними та легендарними спорудами давніх майя вважаються храми. Зазвичай храм зводився на верхівці піраміди, висота яких могля сягнути 60-70 метрів. Піраміда символізувала гору, а храм - давню печеру, у якій містилася оселя їхніх пращурів. Тому у пірамідах іноді влаштовували гробниці. А частіше піраміда служила п'єдесталом для храму, який був на верхівці.
Повний конспект :
відео презентація
Домашнє завдання: Ознайомлюємось з матеріалом. Дати відповіді на наступні питання:
Що таке Доколумбова Америка?
Хто такі майя? Написати все про них.
Тема: Мистецтво Латинської Америки колоніального періоду: кафедральний собор в Мехіко, комплекс споруд церкви Бон-Жезус - ду- Конгонья.
Кафедральний Собор Успіння Пресвятої Богородиці (ісп. Catedral Metropolitana de la Asunción de María) — католицький храм у столиці Мексиканських сполучених штатів місті Мехіко. Один з найбільших і найдавніших соборів в Латинській Америці[2], кафедра католицького архієпископа Мехіко. Розташований на вершині пагорба в центрі Мехіко — на північній стороні площі Конституції. До собору приєднується скинія, що має баптистерій і слугує для реєстрації відвідувачів. Разом з Національним Палацом собор утворює величний ансамбль центральної площі мексиканської столиці.
Святилище Ісуса Конгоньяського (порт. Santuário do Bom Jesus de Congonhas) — базиліка, розташована в місті Конгоньяс (Congonhas) в штаті Мінас-Жерайс. Відома своїм архітектурним стилем та своїми скульптурами. Вона була спроєктована Алейжадінью, одним з найвидатніших архітекторів стилю бароко у світі. Стеатитові скульптури старозаповітних пророків на терасі вважаються одними з його найкращих робіт. З 1985 року входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
відео:
https://www.youtube.com/watch?v=JTCveNUU7dI
Тема: Художньо-мовні особливості американського регіону.
Поняття художній образ перетинається з поняттями відображення, зміст, форма, твір мистецтва. Художній образ має відношення до творчого процесу, починаючи від образно-смислового задуму і завершуючи втіленням його в опредметнених знакових структурах, а також репродукуванням під час сприйняття мистецтва.
Художній образ співвідносять зі специфікою пізнавальної функції мистецтва в порівнянні з науково-понятійним аналізом, особливим емоційно-споглядальним станом людини, талантом митця в образно-метафоричному творенні. Без перебільшення скажемо, що у своєму повсякденні людська особистість живе в світі образів, тропів порівнянь, метафор, метонімій, гіпербол, алегорій (грец. Tropos – означає слово чи фразу в переносному їх значенні), незмінно спілкуючись з природним і суспільним середовищем.
В історичному процесі зміни цивілізацій упродовж тисячоліть творилося не лише мистецтво як чуттєво-образне відображення, а творився і сам суб'єкт з особливою нервово-психічною організацією поведінки, можливістю відтворення в уяві і збереження в пам'яті безпосередніх картин життя, явищ, переживань.
повний текст: https://osvita.ua/vnz/reports/culture/11001/
відео https://www.youtube.com/watch?v=jl35waXowgQ
Тема: Роль мистецтва американської культури у світовій мистецькій спадщині.
Створення мистецтва США відбувалося на основі синтезу не тільки різних національних, але й расових культур — американських індіанців, народів Африки, іммігрантів з Європи, а пізніше і переселенців із країн Азії (Ізраїлю, Іраку, Сирії, Туреччини, В'єтнаму та іншіх). Саме це зіграло важливу роль у розвитку національної самосвідомості молодої держави, формуванні її нових культурних принципів, пріоритетів, громадської думки і особливо художніх традицій різних видів мистецтва. Зараз кінематограф, телебачення, музика США служать фундаментом світової масової культури
Декларація незалежності Джона Трамбулла (1817-18) - мабуть, його найміцніша і важлива робота - з'явилася в незліченних підручниках історії, і таким чином американські студенти різного віку змусили повірити, що існувало магічне день четвертого липня 1776 року, коли делегати зібралися разом у Залі Незалежності, щоб підписати цей основоположний документ в історії США. Але картини не обов'язково говорять правду, і шедевр Трамбулла не виняток. Декларація незалежності не була офіційно підписана четвертого липня (як може припустити щорічний пам'ятний феєрверк), і не всі 56 чоловіків, які врешті-решт підпишуть Декларацію, були присутні, коли вона була офіційно підписана через кілька тижнів.
Тема: Мистецтво Північної Америки.
Представники різних культур по-різному сприймають дійсність в силу різниці у вихованні, попереднього досвіду, під впливом традицій власної культури, пріоритету ціннісних орієнтирів, стереотипів способу життя і поведінки. Щоб краще зрозуміти американський менталітет, світоглядні цінності населення Північної Америки, їх бачення світу, звернімося до конкретних фактів історії, які визначили становлення американської нації. Своєрідність духовної культури Північної Америки обумовлена її історичними, соціально-політичними та етнічними особливостями.
Повний конспект:
http://nkkep.com/wp-content/uploads/2021/01/OOPTBD-11-My-st-11.01.pdf
презентація https://www.youtube.com/watch?v=jl35waXowgQ
тест: https://naurok.com.ua/test/start/1202749
Тема: Мексиканська школа монументального живопису: Д.Рівера, Х.Ороско, Ф. Кало.
Монументальний живопис Мексики 20 століття — яскравий художній феномен культури Мексики в 20 ст., котрий мав значний вплив як на мистецтво країни, так і на мистецтво інших країн Латинської Америки. Монументальний живопис Мексики мав ансамблевий характер і співіснував з архітектурою, скульптурою та ландшафтним будівництвом.
Монументальний живопис Мексики 20 століття виник на хвилі революційних подій 1910–1917 рр. і реформаторських зрушень першої половини 20 ст. Якщо офіційне мистецтво Мексики зламу 19-21 ст. було охарактеризоване як «суміш пишності і продажності»[1], то нові зрушення в мистецтві Мексики швидко перетворились в нову мистецьку течію, яскравий художній феномен культури Мексики, котрий реформував монументальне мистецтво і втяг у власний вир національні архітектуру, скульптуру, ландшафтне мистецтво тощо.
https://vseosvita.ua/library/embed/01006s9n-ea1a.pptx.html- презентація
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
ПРОХОДИМО ТЕСТ РОЗДІЛ 2
Культурна самобутність далекосхідного регіону найкраще розкривається крізь призму китайської та японської духовної специфіки з доповненнями елементів індійської культури. Світоглядними орієнтирами в регіоні з давніх-давен слугували конфуціанство, даосизм, легізм, синтоїзм і буддизм. Усі вони мали величезний вплив на формування стилю мислення, способу життя і діяльності жителів регіону, були одночасно і релігіями, і філософсько- практичними системами. Так, буддист не втрачав традиційних язичницьких вірувань, що увібрали в себе даосизм і сінтоїзм, дотримувався настанов конфуціанства.
Домашнє завдання:
рхітектура Далекого Сходу втілює особливий, урочистий і водночас надзвичайно декоративний, художній стиль, який відбив життєрадісний і разом з тим філософський дух, властивий у цілому мистецтву цього регіону. Архітектура Далекосхідного регіону - величні і водночас незвичайні будівлі з красиво вигнутими багатоярусними дахами - справляє поетичне враження. Такий дизайн невипадковий, адже це, за повір’ями, допомагає відігнати злих духів: у Давньому Китаї вважали, що духи можуть пересуватися тільки прямо або звертати вбік під прямим кутом, тому вигнуті форми не дають їм можливості дістатися до людей. Подібний символічний зміст має й інший декор будівлі: малюнки, глиняні фігурки міфічних істот, серед яких майже завжди дракон, мають захищати мешканців будинку від злих духів. І що важливіша будівля, то більше таких «захисників» перебуває на ній. Красу декору, що вражає яскравістю фарб, доповнюють різнокольорова черепиця та пишне різьблення.
Домашнє завдання: ознайомлюєтесь з презентацією. Конспектуєте.
https://sway.office.com/6CUhJHL2RKyDHgMy?ref=Link
https://uahistory.co/pidruchniki/gajdamaka-art-10-class-2018-standard-profile-level/7.php
Художня культура далекосхідного регіону включає мистецтво Китаю, Японії, Кореї, Монголії, Тибету. На мистецтво країн далекосхідного культурного регіону великий вплив мали конфуціанство, даосизм, буддизм. Конфуціанство – система цінностей, що регулюють стосунки між людьми за принципом: стався до інших так само, як хотів би, щоб ставилися до тебе.
https://naurok.com.ua/mistectvo-dalekoshidnogo-kulturnogo-regionu-43633.html працюємо з 45 слайду.
Домашнє завдання:
Ознайомлюємось з даним матеріалом.
Коріння театру народів далекосхідного регіону сягають у далеке минуле. Зародження і поширення театрального мистецтва у східних країнах пов`язують з народними традиціями, які влилися в храмові свята з виникненням буддизму. Різна види східного театру – драматичний, ляльковий, тіньовий тощо – мають свої художні особливості. Кожен театральний жанр, що прийшов з глибини століть, зберіг свої початкові канони й індивідуальний стиль. Упродовж багатьох століть актори зберігали і передавали ці традиції своїм учням (зазвичай своїм дітям), утворюючи акторські династії. В історії театрального мистецтва значуще місце належить японському театру – Но і Кабукі. на їх прикладі можна осягнути загалом ознаки «східного театру». Театр Но (з япон. – майстерність) зародився в ХІУ ст. і швидко став популярним серед самураїв і вищої знаті. Він був проголошений «церемоніальним»театром. У ті часи вважали, що хороша акторська гра сприяє процвітанню країни, а погана – гнівить богів і приносить біди. Тому недбалість у виконавстві карали, інколи навіть жорстоко (засудженням до харакірі). Через такі вимоги актори звертали увагу передусім на техніку. Це призвело до створення унікальних виконавських прийомів. Для досягнення урочистості змінили ритм вистави: темп розмовної мови, що існував раніше, замінили на протяжний діалог. Також збільшили танцювальні сцени. Вистава сучасного театру Но, у якій беруть участь актори, співаки і музиканти, будується на художній умовності – символіці жестів, рухів, дій, декорацій. Акторів поділяють на три категорії: виконавців головних, допоміжних ролей та інтермедій. Вони мають різні амплуа. Наприклад, головна дійова особа в певних п`єсах з`являється в різних образах: спочатку як звичайна людина, потім як дух, примара. Актор з амплуа «юнак» виконує ролі дітей, підлітків, також роль імператора. Повільні рухи і жести акторів умовні і багатозначні: стрибок з підставки на підлогу може означати, що героїня «кинулась у річку», а змах батогом – рух вершника. Віяло в одній сцені може означати меч, в іншій – чарівний жезл. Маска – головний засіб виразності в театрі Но. Вона перетворює фігуру актора в розкішному химерному костюмі ніби в задрапіровану скульптуру. Зазвичай актор володіє декількома масками одного виду. Грим у театрі не використовують. Маску носять з перукою, підфарбовують губи, підмальовують очі, брови. Як твори мистецтва маски виставляють у музеях і галереях. Сцена театру має канонічну конструкцію, всі її елементи виготовляють з нефарбованого японського кипариса від золотистого до темно-шоколадного кольору. На 4 стовпи спирається вигнутий дах, що нагадує верхівки японських храмів. Легкі бамбукові або дерев`яні рами, обтягнуті Таниною, можуть зображувати найрізноманітніші речі: палац, хатину, колиску, гори тощо. Оркестр розташовується біля задньої стіни-декорації із зображенням вершини могутньої сосни. На звороті задника – величне дзеркало, що служить елементом інтер`єру розташованої за сценою акторської вбиральні, де актори входять в образ. Зліва від оркестру сидять помічники, які під час вистави подають акторам реквізит, поправляють костюми і перуки. Через розсувні бокові двері, на яких намальовано стебла бамбука, з`являються хористи, виходять актори, яким у перебігу дії необхідно зникнути. Класична програма складається з п`яти частин (п`єс) і трьох комедійних сценок між ними. Джерело сюжетів: історичні перекази, героїчні і романтичні легенди, побутовий фольклор, буддійські оповіді. Хор коментує дію, вступає в діалог з акторами. Співаки володіють особливою технікою співу-читання-вигуку. Музиканти грають на флейті і барабанах у формі пісочного годинника. В акторів бувають різні амплуа (спеціалізація актора на виконанні ролей, схожих за своїм типом, наприклад, трагік, комік): герой – сміливий богатир, мудрий радник, красунчик, коханець; героїня – благородні дівчина, дружина, куртизанка, відьма. Усі ці образи прийшли з древньої Японії з її самураями, імператорами, монахами, красунями. У ще одному унікальному театрі Кабукі (від кабу – пісня і танець) також строго дотримуються сценічних традицій і канонів поведінки персонажів. Загалом слово «кабуку» мало багато значень, зокрема екстравагантно вдягатися, жартувати, розважатися, фліртувати. Ієрогліф «кі» означає артистка, куртизанка. Згодом цей ієрогліф було замінено на інший, який звучав так само, але означав «вміння», «майстерність». Театр зародився з того моменту, коли храмова танцівниця Окуні після гучного успіху її танців, що поступово набували еротичного характеру, почала розширювати програму своїх виступів і створила власну трупу. Вона з`являлась на сцені в чоловічому костюмі з двома самурайськими мечами і зображала пристрасну любов до куртизанки, роль якої виконував чоловік, одягнутий у жіноче вбрання. З роками драматизм видовища загострювався, у виставу були введені інші персонажі. Сюжети Кабукі поділяють на дві категорії: історична драма про подвиги воїнів або вельмож і сімейна драма про життя і кохання представників нижчих верств суспільства. Усі теми добре відомі публіці, тому що в східному театрі важливо не те, ЩО показують, скільки те, ЯК це показують. Тобто акторська майстерність, трактовка і манера виконання посідає головне місце. Усі ролі в п`єсах виконують чоловіки, які в жіночих ролях підкреслюють такі характерні риси, як граційність, кокетство тощо. У виставі діють три основні типи персонажів: герой, героїня і злодій. Відповідно до амплуа розробляли костюми, перуки, грим. Актори Кабукі першими зняли маски. Певну емоцію пов`язували з конкретною мімікою (зміною ліній брів, губ) і кольором-символом: червоний – сміливість, пристрасть; синій – аморальність; чорний і коричневий – потворність тощо. Саме в театрі Кабукі вперше у практиці світового театру було застосовано сцену, що оберталась. Цей театр продовжує дивувати сучасних глядачів. Отже, музичні, танцювальні й театральні традиції країн Далекосхідного регіону належать до провідних елементів їх національної культури. С давніх-давен китайці, японці й корейці ніколи не забували про світоглядне і сакральне значення мистецтва. Національно своєрідною художньою мовою й водночас схожою для східних народів за своєю символічною природою вони відкривають справжні духовні скарби кожному, хто бажає проникнути в глибину їх багатовікових самобутніх мистецьких досягнень.
ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ:
https://naurok.com.ua/test/start/1248443
На порозі XXI сторіччя в суспільній свідомості все більше стверджується думка про те, що людство перебуває на крутому переломі. Сьогодні спостерігається екстраординарний, глобальна криза, що охопила відразу мистецтво, науку, філософію, релігію, право, політику. Навколо панує загальна роздробленість, розірваність науки і релігії, теорії та практики, людини і природи, думки і почуття, свідомого і несвідомого. В умовах культурної кризи, людина шукає опори в традиційних культурних цінностях. У XX ст. увагу як науковців, так і «простих людей» все частіше залучають східні культури, в тому числі культура Китаю, що є базовою культурою країн Далекого Сходу. Культурна спадщина Китаю завжди приваблювало шукаючих людей незбагненною гармонією частини і цілого, людини і природи, «зовнішнього» і «внутрішнього». В умовах кризи західної філософії і релігії багато хто знаходить опору в навчаннях китайських мудреців Конфуція, Лао-цзи, Чжуан-цзи. Чань-буддизм, що має на Заході досить велику популярність і зробив вплив на творчість багатьох відомих західних письменників і вчених, виник саме в Китаї. Деякі дослідники вважають, що саме ідеї даосизму і буддизму можуть допомогти подолати глобальну культурну кризу сучасного суспільства.
Конфуціа́нство — китайська етично-філософська школа, основа китайського способу життя, принцип організації суспільства, засновником якої був китайський філософ Кунфу-цзи, відомий на Заході як Конфуцій, який жив у 551—479 роках до н. е. Спираючись на давні традиції, Конфуцій розробив концепцію ідеальної людини, якій притаманні гуманність, почуття обов'язку, повага до старших, любов до людей, скромність, справедливість, стриманість тощо. Проповідуючи ідеальні стосунки між людьми, в сім'ї та в державі, Конфуцій виступав за чіткий ієрархічний розподіл обов'язків між членами суспільства. Конфуціанство вважало основою соціального устрою моральне самовдосконалення індивіда й дотримання норм етикету, проголошувало владу правителя священною, а метою державного управління — інтереси народу.
Повний конспект за посиланням:
Домашнє завдання конспектуємо
Особливості східного світосприйняття. Загадкове мистецтво Далекого Сходу охоплює традиції Китаю, Японії, Монголії, В’єтнаму, Камбоджі, Кореї. Воно пройшло тривалий шлях розвитку – самобутній і самодостатній, заснований на філософських поглядах і унікальних філософських системах самозбереження культурної традиції. Найголовніше в них – зв’язок людини з природою, прагнення самовдосконалення, гармонія людини і світу. Гасло далекосхідного світогляду: «Спочатку вдосконалюй себе, а потім і світ навколо себе».
Китай – країна, якій світ багато в чому завдячує прогресом: тут створено один із перших сонячних календарів, винайдено компас, сейсмограф, порох, папір, книгодрукування, порцеляну, складено один з перших каталогів зірок. Мистецтво Китаю – дивовижне і багатогранне. Воно міцно пов’язане з філософсько-релігійними вченнями конфуціанства, даосизму, буддизму, які вплинули на китайську культуру та мистецтво сього Далекосхідного регіону.
Серед пам’яток культури далекосхідного регіону важливе місце належить архітектурі. Палаци, храми, архітектурно-паркові ансамблі гармонійно вписуються в мальовничі ландшафти довкілля. Буддійські пагоди, як і вежі готичних соборів, спрямовуються вгору - до неба. Пагода – (із санскр. – священний, з яп. та кит. – вежа скарбів) – буддистська чи індуїстська споруда культового призначення .
Ще одна особливість китайського зодчества – використання яскравих фарбників. Імператорські палаци покривали золотаво-жовтою глазурованою черепицею, храми – синьою або блакитною, звичайне житло – сірою. Дерев’яні деталі часто фарбували червоним лаком. Карнизи, вікна, двері прикрашали дивовижними кольоровими орнаментами з рослинними та тваринними мотивами.
Повний конспект http://nkkep.com/wp-content/uploads/2022/03/P14-my-st.pdf
відео https://www.youtube.com/watch?v=k7huHU2U-k8
Китайського живопису є традиційним живопис опиняємося в Китаї протягом більше тисячі років. Його коріння прийняти джерело в оригінальний спосіб мислення набагато старше якому підкреслюється єдність людини і космосу і безперебійну динамізм цього всесвіту. Більш подання форми , китайський живопис прагне виразити серце , внутрішній рух істот.
Як правило , китайський живопис складається з одного або декількох віршів , каліграфії , пофарбовані зображення та печаткою художника.
Пейзажі , персонажі і квіти і птахи є три привілейовані теми китайських художників. Вона має на увазі ретельне вивчення рослин і квітів відповідно до чотирьох сезонів і в аспекті птахів , комах , риб і ссавців .
Каліграфія мистецтво написання ознаки мови. Китайська каліграфія характеризується оригінальністю і багатством китайської писемності. Китайська каліграфія дозволяє поле художнього вираження дуже широко.
Найвідоміший китайська каліграфія є одним з написів за допомогою кисті.
Повний конспект: https://www.chine-culture.com/uk/%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81.php
Презентація:
uper.urok-ua.com/prezentatsiya-ta-konspekt-uroku-z-mistetstva-kitayskiy-zhivopis-sintez-zobrazhennya-poeziyi-kaligrafiyi-druku-yaponske-mistetstvo-gravyuri/
Танець у країнах далекосхідного регіону має не менш давні традиції, ніж вокальна або інструментальна музика. Упродовж тисячолітньої історії хореографічного мистецтва викристалізовувалися його ознаки, що увібрали в себе світоглядні уявлення, своєрідну ментальність народів Далекого Сходу.
Танці поділяють на такі види: шаманські, буддійські, конфуціанські, придворні, народні, танці в масках. Уже в ХІІІ ст. корейці мали придворний балет з детально регламентованими рухами. Подекуди у виставах брали участь водночас до двохсот танцівників і танцівниць. Серед найвідоміших китайських традиційних танців — танець дракона і танець лева — північного і південного. Сучасний танець дракона виконують близько десяти чоловіків. Для танцю лева двоє танцюристів одягають костюми з величезними дерев’яними головами.
На відміну від придворних народні танці сповнені реалізмом, насичені енергією, віртуозними стрибками, акробатичними рухами. Оригінальний танець у масках є синтезом танцювального і театрального мистецтва.
Популярні танці з барабанами, віялами, шаблями (до речі, жіночі), граційно-величний придворний танець квітів, класичні сюжетні мініатюри «Соловей», «Фенікс», «Збір півоній» та ін.
ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ:
https://naurok.com.ua/test/start/742062
- Тадж-Махал
Цей величезний мавзолей розташований у Агрі й побудований із білого мармуру за наказом імператора моголів Шаха Джахана на згадку про його кохану дружину. Будівництво грандіозного мавзолею, що перевершував красою й розмірами всі інші, тривало понад двадцять років. У роботі брали участь понад двадцять тисяч людей. Висота Тадж-Махала разом із куполом досягає 74 метрів. По кутках мавзолею здіймаються чотири витончених мінарети висотою по 42 метри. Стіни Тадж-Махала викладені білим полірованим мармуром, що сяє як сніг під променями полуденного сонця.
Прекрасний своїми досконалими формами, Тадж-Махал вражає й деталями - витонченою різьбою, ажурними решітками й дорогоцінними кольоровими камінчиками, що виблискують у білосніжних стінах.
- печери Аджанти
Печери Аджанти були створені у II столітті до н.е зі скелі у формі підкови уздовж ріки Вагора. Вони використовувалися буддистськими ченцями як молитовні зали й монастирі протягом приблизно дев'яти століть, після чого несподівано були покинуті. Відкриті знову 1819 року. Печери пронумеровані зі сходу на захід, від 1 до 29. Сьогодні всі печери з'єднані між собою терасою, але у стародавні часи до кожної з печер вів окремий хід від набережної. Тут зберігається безліч шедеврів буддистського мистецтва. Будда тут зображений тільки в символічній формі, у вигляді трону або слідів. В інших печерах розташовуються барвисті фрески і статуї, що зображують життя (й колишні життя) Будди...
Першою релігійною системою індійської культури, як уже зазначалося, був брахманізм. Система брахманізму створилася в результаті розвитку ведичної релігії індоаріїв завдяки подоланню її міфологічного характеру, символічної трансформації її ритуалу жертвопринесення, філософської інтерпретації її основних космологічних та етичних уявлень.
Домашнє завдання: конспектуємо
Розквіт мініатюри.
Традиція живопису на індійському субконтиненті сягає корінням в далеке минуле. Доказами
високої майстерності індійських художників служать збережені до нашого часу фрески в печерах
Аджентів та Еллори, буддійські манускрипи на пальмовому листі, мініатюрний живопис мого і
раджпутської школи та багато чого іншого.
За допомогою малюнків індійське класичне живописне мистецтво виражає радість життя,
щастя її дарів, релігійні почуття і торжество духовного ідеалу. Характерною рисою індійського
живопису є відсутність теми трагічності.
Домашнє завдання: конспектуємо
У ранній період розвитку сакральної архітектури для зберігання реліквій Будди споруджували ступи. За легендою, Будда сам визначив форму ступи, перевернувши круглу чашу для збирання податків. Так ступа набула півсферичної форми — символ неба та безкінечності. У буддизмі вона означає нірвану Будди й самого Будду. У її центральній частині — уявна вісь Всесвіту, яка нібито з’єднує небо із землею.
Однією з найстаріших та найвеличніших ступ Індії вважають Велику ступу в Санчі (близько 250 р. до н. е.). Ворота огорожі покриті різноманітними скульптурами та рельєфами із зображенням людей, птахів, тварин (слонів і левів), рослинних орнаментів. Це своєрідна збірка релігійно-символічних, історичних, побутових сцен і образів, легенд про Будду.
Домашнє завдання: Ознайомлюємось з даним матеріалом, конспектуємо
Інді́йська му́зика включає розмаїтість живих й історичних жанрів народної, популярної, естрадної й класичної музики. Індійська класична музика, представлена традиціями карнатак і хіндустані, сходить до Самаведи й описана як складна та різноманітна система, що впливає на зовнішній і внутрішній світ, у ряді трактатів перших століть нашої ери і середньовіччя. У сучасності вона пов'язана з високою традицією й особливо з релігійною практикою. Народна музика важлива для збереження ідентичности численних народів Індії. У період мусульманського завоювання індійська музика увібрала й асимілювала ряд традицій й інструментів арабської музики, а в період європейського колоніального панування — елементи й інструменти музики Європи. В XX столітті індійська музика за допомогою ряду видатних європейських та американських музикантів, а також кінематографу та рухів хіпі, нью-ейдж, прозелітичного вайшнавізму й інших стала одним зі значних компонентів музичної розмаїтості загальносвітової культури.
Домашнє завдання: Ознайомлюємось з даним матеріалом, конспектуємо
В Джайпурі і Делі народилися стилі Менакарі і кундала. Менакарі - це мистецтво емалі - традиційне індійське ремесло. Емаль накладалася на прикрасу, щоб перевірити якість золота. Чим яскравіше сяє емальоване прикраса, тим краще золото використано. Кундала - це найдавніший спосіб виготовлення прикрас з золота в Індії. Стиль менакундан являє собою справжні витвори мистецтва різних кольорів, представлені на зворотному боці прикраси, у той час як стиль кундала демонструється на передній стороні. Сучасні коштовності в цих стилях роблять майстри в Біканері і Раджастані. Вони привабливі своєю історичною аурою, яка повертає нас у часи, коли така розкіш була доступна лише найбагатшим представникам блакитних кровей. Одні з найбільш простих індійських прикрас без використання каменів - золоті браслети, намиста, сережки, підвіски, що представляють собою кілька рядів плоских деталей, брусків, скріплених між собою найтоншими нитками. Індійське мистецтво славно своїми традиційними мотивами, які відображені і в ювелірній майстерності. Особливо часто вдаються до квіткової і тваринної тематики. Ці прикраси є свого роду талісманами, тому що тут не переслідується тільки декоративною мети. Кожна квітка і кожна тварина уособлюють побажання власнику, оберігають його від нещастя, приносять багатство, родючість, удачу. Навіть в недорогому браслеті не знайдеться випадкового малюнка - все продумано до дрібниць. Прикраса з Індостану - це національні традиції, поєднані з розкішшю, до якої тягнеться інший світ. Розсип дорогоцінних каменів на шиї або скромні сережки - залишається вибирати на свій смак, можливості і відповідний випадок.
Мистецтво мініатюри допомагало віднайти матеріальну форму одухотвореному почуттю природи. Жанр пейзажу, започаткований у XIII столітті майстрами багдадської мініатюри, набуває особливого значення в живописі Середнього Сходу. В мініатюрах школи міста Шираза з'являються унікальні зображення рафінованого пейзажу. Так, на одинадцяти мініатюрах "Антології перської поезії" (1398 р.) зображена фантастична країна з горами, вкритими квітучими деревами, стрункими кипарисами, пальмами різних видів, з річкою, яка сріблястою змійкою тече між різнобарвними горами.
У XV столітті центром мистецтва книги Середнього Сходу став Герат. Правителі Герата мали прекрасну бібліотеку-майстерню, де переписувалися та ілюструвалися нові манускрипти. Серед уславлених каліграфів і живописців найвідомішим художником був Кемаледдін Бехзад (1450-ті роки -- 1533/34 або 1535/36. Високу майстерність і здатність передавати тонкі нюанси реальності виявив Бехзад в ілюстраціях до поеми Сааді "Бустан" (1487--1488 рр.). Одна з цих мініатюр зображає перського царя Дарія й пастухів на фоні чудового пейзажу. Раптова поява вершника лише на хвильку привернула увагу пастухів, не порушивши гармонії буття, не зупинивши спокійної течії їхнього життя.
КИЛИМАРСТВО Як сказано в Корані, світ був створений Аллахом за шість днів. Спочатку виникли сім небес і запалилися світила, а потім під ними прекрасним килимом була розстелена земля, придавлена для міцності горами. Тож килим у мусульманській культурі асоціюється з міні-моделлю земного раю.
«Килимарство Персії, Туреччини»
Прадавнє мистецтво килимарства передавалося в Персії від покоління до покоління й вважалося найдорожчою сімейною цінністю. Килими ткали в домашніх умовах, для сімейного користування або в подарунок. Приблизно в III ст. н. е. з’явилися мануфактури.
На орнамент перського килима вплинули історичні процеси. Коли в Персію прийшов іслам, із килимів зникли птахи, верблюди, коні. Замість них з’явились абстрактна символіка та м’які візерунки. Килими часів монгольського панування позбавлені істинно перської пишності, вони відзначаються простим, переважно геометричним орнаментом.
Перси вміли ткати килими ще 2400 ̶ 2500 років тому, саме так оцінюється вік першого збереженого до наших днів східного килима. Поняття «перський килим» містить у собі велике різноманіття орнаментальних стилів, технологічних типів і територіальних відмінностей.
У наш час у кожному з міст Ірану ̶ Кум, Наїн, Tебриз, Ісфахан, Габе ̶ свої традиції килимарства, свої самобутні килими з особливим почерком. Перські килими завжди були і залишаються невід'ємною частиною іранської культури і повсякденного життя народу. Іранці були одним з перших народів, які почали виготовляти килими. Предмет розкоші, з якою перський килим асоціюється сьогодні. У палацах правителів, багатих будинках і музеях усього світу перський килим є однією з найдорожчих речей.
Килим на Сході грає практичну та символічну ролі. Центральний медальйон перського килима символізує сонце, божественне; дерево — дерево життя, що підтримує зв'язок між землею і божественним. Перські килими, як правило, виготовлені з довгої, м'якої і шовковистої вовни «куш», яку стрижуть навесні у овець і кіз. Фарбують шерсть килимів традиційним способом, натуральними пігментами з рослин, кори, корисних копалин і комах.
Домашнє завдання: опрацьовуємо матеріал, конспектуємо.
відео - працює!
Особливий колорит музики Арабо-мусульманського культурного регіону настільки незвичайний, що його не сплутаєш ні з яким іншим. Мелодії з барвистою орнаментикою, ритмами та специфічною манерою виконання заворожують слухачів своєю чарівністю і своєрідністю.
Музика регіону сформувалася в результаті злиття власне арабського мистецтва з мистецтвом країн, що колись входили до Арабського халіфату. Провідне місце належало вокальній музиці, де мелодія і поезія представляли єдине ціле, а найбільш поширеним складом виконавців були вокально-інструментальні ансамблі, де головна роль відводилася співаку.
повна лекція тут:
https://uahistory.co/pidruchniki/gajdamaka-art-10-class-2018-standard-profile-level/13.php
відео - працює!
Домашнє завдання: опрацьовуємо матеріал, конспектуємо.
Арабська каліграфія, також ісламська каліграфія, або мистецтво зображення слова, є ключовим елементом ісламської культури, такою ж невід'ємною її частиною, як мусульманство або арабська мова. В арабських країнах це мистецтво було доведено до абсолютного ступеня довершеності. На відміну від Європи, де каліграфія вже давно є другорядним мистецтвом, в країнах, що використовують арабський алфавіт, вона довгий час продовжувала успішно розвиватись не тільки в спеціальних документах, а й в художніх цілях. Одна з причин цього — рукописна природа арабського письма, яка дуже складно пристосовувалась до друкованої форми, для чого в арабському світі знадобилось на декілька століть більше, ніж Гутенбергу в Європі, тому в той час, як на заході поширювалось друкарство, в арабському світі продовжувався розвиток рукопису.
відео - працює!
Домашнє завдання: опрацьовуємо матеріал, конспектуємо.
Ми розпочинаємо досліджувати такий розділ історії, як «Антична цивілізація», а саме «Становлення античної грецької цивілізації».
Так, це саме та Греція, що подарувала нам поняття демократії, такі науки, як математика, географія, фізика, філософія, астрономія, історія та багато інших. У Давній Греції з’явилися Олімпійські ігри, абетка, театр, мистецтво, вогнемет і роботи.
Територія Греції була заселена ще з давніх часів. Поселення виникали переважно на родючих землях долин та островах Егейського моря. У ІІІ тис. до н.е. Балкани захопили племена ахейців, а в ІІ тис. до н.е. їх витіснили з родючих земель племена дорійців. Згодом давні народи – ахейці і дорійці – утворили єдиний народ. Цей народ не називав себе греками, таку назву їм дали римляни. Самі ж вони називали себе еллінами, а країну Елладою.
повна лекція:
Домашнє завдання: опрацьовуємо матеріал, конспектуємо.
Найбільш яскраво античний стиль визначився в архітектури, основу якої складають естетичні поняття міра, гармонія та краса. Гармонія кожної споруди виражалася в певних пропорціях її окремих частин. Саме тоді були розроблені ордер, храм прямокутної форми, оточений з усіх боків колонами; застосовані в будівництві склепінні конструкції, арки; використаний бетон; сформувалися основні типи християнського храму — базиліка і центрально-купольна будова та інше.
Зодчі Стародавнього Риму залишили нащадкам грандіозний амфітеатр Колізей і будівлю храму всіх богів — Пантеон, конструкція яких стала прикладом не одному поколінню архітекторів у всьому світі.
https://uahistory.co/pidruchniki/nazarenko-art-10(11)-class-2019-standard-profile-level/35.php
Домашнє завдання: опрацьовуємо матеріал, конспектуємо.
Проходимо тестове завдання:
https://naurok.com.ua/test/start/1068760
Образотворче мистецтво (живопис, графіка, скульптура) Європейського культурного регіону базується щонайперше на досягненнях мистецтва Давньої Греції, прийнятого і трансформованого Римом та розповсюдженого по всій імперії, яка включала значну частину Європи. І далі впродовж наступних 2000 років воно проявлялося в різні періоди по-різному: то органічно синтезувалося у храмовій архітектурі Середньовіччя, то небувало розквітло в епоху Відродження; розкрило різні свої грані в епохи бароко, класицизму, романтизму, реалізму і просто вибухнуло різними модерністичними течіями та напрямами XX століття.
повна лекція:
https://uahistory.co/pidruchniki/gajdamaka-art-10-class-2018-standard-profile-level/16.php
Домашнє завдання: опрацьовуємо матеріал, конспектуємо.
Про властивості музики, як могутньої сили, було відомо людям з давніх-давен, саме про це йдеться, наприклад, у багатьох міфах європейських народів. І тому в усіх народів світу, зокрема і Європейського регіону, музиці надавалося великого значення.
Професійні музиканти з давніх часів служили при храмах, монастирях, дворах знаті, брали участь у масових обрядах тощо. Ще в епоху Античності проводилися змагання музикантів, виникли перші музично-естетичні вчення (у Давній Греції - Піфагор, Платон, Арістотель, у Римі - Лукрецій). І сьогодні в музичному лексиконі вживаються терміни, що прийшли з Античності. А давньогрецький музичний інструмент - ліра, на якій грав легендарний Орфей, - став символом мистецтва.
повна лекція:
https://uahistory.co/pidruchniki/gajdamaka-art-10-class-2018-standard-profile-level/17.php
Домашнє завдання: опрацьовуємо матеріал, конспектуємо.
Контроль знань