Урок № 5 Загальні принципи надання домедичної допомоги у разі невідкладних станів. Визначення, усунення та запобігання головних факторів, які загрожують життю постраждалого та оточуючих.
Наближаючись до місця випадку, його слід оцінити з точки зору:
1) власної безпеки, безпеки інших рятувальників та потерпілих — напр., дорожній рух, пожежа, загроза вибуху або ураження струмом, несприятливі погодні умови, агресія, задимлення, небезпека інгаляційного отруєння; при потребі, викликати технічні служби, пожежників або міліцію;
2) характеру випадку, а при травмі — її механізм (напр., безпосередня травма, травма при раптовому гальмуванні, падіння з висоти), тому що це може полегшити діагностику невидимих внутрішніх пошкоджень;
3) кількості потерпілих;
4) ризику інфікування через контакт з кров’ю (напр., вірус гепатиту В, гепатиту С, ВІЛ);
5) потреби у додатковій допомозі або додатковому обладнанні.
При раптовій, серйозній хворобі або нещасному випадку слід негайно викликати карету невідкладної допомоги або попросити про це іншу особу, поки самі надаєте першу допомогу. Телефонуйте на номер 103 або 999. Спокійно повідомте диспетчеру швидкої допомоги наступну інформацію:
1) місце події та найзручніша дорога доїзду (особливо важливо в міських районах, у сільській місцевості та у нежитлових районах);
2) хто викликає;
3) характер події (випадок, масовий випадок, несподіване захворювання);
4) кількість потерпілих (навіть приблизна) та їх стан (чи пересуваються самостійно);
5) чи є якась небезпека і чи потрібна допомога інших служб.
Не припиняйте розмови, поки диспетчер не попросить про це.
1. Початкова оцінка — коротке обстеження, що визначить, чи є безпосередня загроза для життя, за схемою:
A (airway) — дихальні шляхи (непрохідність);
B (breathing) — дихання (дихальна недостатність);
C (circulation) — кровообіг (кровотеча, шок, серцева недостатність);
D (disability) — зниження рівня свідомості (при зниженні тонусу м’язів може виникнути непрохідність дихальних шляхів внаслідок западання надгортанника, м’якого піднебіння та язика).
Алгоритм дій:
1) наближаючись до хворого, слід оцінити:
а) загальний вигляд;
б) колір шкіри (блідість, ціаноз);
в) можливість самостійного пересування;
г) мову (якщо говорить, то дихальні шляхи є прохідними);
д) дихання (якщо дихає — з якою частотою та чи дихання утруднене);
є) чи є ознаки зовнішньої кровотечі;
2) якщо виникли сумніви, чи хворий дихає, нахиліться над ним, наближаючи вухо та щоку до його рота, дивіться при цьому на грудну клітку. Оцініть, чи:
а) піднімається грудна клітка;
б) чути шум повітря при видиху;
в) чути рух повітря на вашій щоці. Тільки дихання, котре бачите, чуєте та відчуваєте, забезпечує газообмін. Якщо хворий не дихає, відновіть прохідність дихальних шляхів →розд. 2.1. Якщо далі не дихає, розпочніть серцево-легеневу реанімацію.
3) оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою:
A (alert) — при свідомості (зорієнтований щодо власної особи, місця та часу)
V (verbal response) — реагує на голос;
P (response for pain) — реагує на біль;
U (unresponsive) — зовсім не реагує.
Шкала Глазго (→табл. 1.39-2) використовується для пізнішої, більш точної оцінки.
4) хворому в свідомості, потрібно представитись та запропонувати допомогу, а якщо це потерпілий при нещасному випадку — скажіть: «Прошу не рухатися, поки я Вас не обстежу» (це може запобігти додатковим ушкодженням, напр., при травмах тазу чи хребта);
5) оцініть пульс на променевій артерії (наповнення, частота, регулярність) — якщо пульс визначається, артеріальний тиск ймовірно >60 мм рт. ст.
Припиніть швидку оцінку, тільки при необхідності відновлення прохідності дихальних шляхів або проведення серцево-легеневої реанімації.
2. Локальна оцінка та накладання пов’язок при ізольованих травмах (напр., зупинка кровотеч →розд. 23.4), якщо ніщо не вказує на можливість множинних уражень.
3. Швидка оцінка при травмі — якщо механізм травми вказує на можливість множинних уражень:
1) голови — рани, крововиливи (навколо очей, за вухами), витікання крові або рідини з носа та вух;
2) шиї — рани, наповнення шийних вен, положення трахеї;
3) грудної клітки — поранення, біль при натисканні, симетрія дихальних шумів;
4) живота — поранення, напруження черевної стінки, біль при натисканні;
5) тазу та кінцівок — поранення, неправильне положення, деформація контурів, біль при натисканні і при рухах.
4. Анамнез за схемою SAMPLE:
S (signs/symptoms) — симптоми, описані пацієнтом або помічені порушення, про які можна запитати;
A (allergies) — алергія (на ліки, інші хімічні речовини, отрути комах);
M (medication) — медикаменти, що приймає пацієнт (напр., інсулін);
P (past and present illnesses of significance) — перенесені та наявні хвороби;
L (last food and drink) — останній прийом їжі та напоїв (важливо, при необхідності проведення загального знечулення);
E (events leading up to the patient’s presentation) — події, що призвели до випадку.
Перед збором анамнезу, проводьте заходи, що рятують життя, однак не зволікайте занадто довго, оскільки невідомо, як довго утримається стан свідомості, що дозволяє отримати інформацію від потерпілої особи. Зберіть також інформацію від близьких осіб (та свідків випадку), які пізніше можуть бути недоступними.
1. Відновіть прохідність дихальних шляхів →розд. 2.1.
2. Підтримуйте дихання або розпочніть серцево-легеневу реанімацію →розд. 2.1.
3. Зупиніть кровотечі з ран →розд. 23.4.
4. Відповідно вкладіть пацієнта (безпечна позиція непритомного пацієнта без підозри травм →рис. 2.1-6) або не дозволяйте його рухати (особливо при підозрі травми тазу та хребта).
5. Захистіть від впливу екстремальних температур (низьких →розд. 23.16, високих →розд. 23.18).
6. Іммобілізуйте травмовані кінцівки →розд. 23.6 або хребет, якщо механізм травми вказує на можливість його пошкодження (завжди у непритомних осіб після дорожньо-транспортних пригод та падіння з висоти).
7. Викличте допомогу та залишайтесь біля хворого.