Враховуючи вимоги часу та з метою забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на освіту у пункті 13 статті 1 Закону України «Про освіту» зазначено, що «інклюзивне середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей» [1]. Відповідно до пункту 2 статті 25 Закону України «Про освіту», «засновник закладу освіти або уповноважена ним особа забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування» [1].

Отже, це має бути комфортне середовище, у якому всі діти разом навчаються, а школа готова у будь-який час прийняти кожну дитину, і створити максимально сприятливі умови для розвитку її потенціалу.

Отже, необхідними умовами створення інклюзивного освітнього середовища у закладах освіти є:

- створення відповідної матеріально-технічної та навчально-методичної бази, у тому числі забезпечення необхідними навчально-методичними та навчально-наочними посібниками, навчально-дидактичним та ігровим обладнанням [7];

- визначення командою супроводу способів адаптації (у разі необхідності – модифікації) освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини. У разі потреби розроблення індивідуального навчального плану в закладі загальної середньої освіти та індивідуального освітнього плану в закладі дошкільної освіти [4];

- облаштування ресурсних кімнат на базі закладів освіти для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять, сенсорних кімнат (сенсорних кутків) – для адаптації дітей до умов навколишнього середовища та розвитку [7];

- впровадження педагогіки партнерства, яка передбачає спілкування всіх учасників освітнього процесу, їх командну взаємодію на досягнення результату, що веде до встановлення сприятливого соціального та емоційного клімату в класному колективі;

- дотримання вимог архітектурної доступності закладів освіти з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування, що дозволить створити безбар’єрне і безпечне для всіх учасників освітнього процесу середовище, забезпечуючи право дітей з особливими освітніми потребами на навчання та гармонійний розвиток в освітньому просторі [4].

Сьогодні перед нами стоїть надзвичайно важливе і відповідальне завдання – виховати нове покоління українців, для якого інклюзія стане частиною світогляду, інклюзія як новий погляд на місце «особливої» дитини в суспільстві.

Практика доводить, що усі діти можуть успішно навчатися, перебуваючи в інклюзивному середовищі. Перш за все слід відзначити, що діти з особливими освітніми потребами залучені до інклюзивного середовища повніше реалізують свій потенціал у навчанні, аніж їхні однолітки, котрі перебувають в не інклюзивному середовищі.

Інклюзивне середовище вимагає присутності на уроці вчителя та асистента вчителя. Останній, може надавати допомогу в навчанні всім учням [6].

Діти з особливими освітніми потребами інтегруються в соціум, стають більш комунікативними, вони мають можливість навчатись за більш складною програмою ніж ті діти, що перебувають у спеціальних закладах та можуть продовжити навчання, отримавши документ про закінчення закладу загальної середньої освіти.

Діти, які надають допомогу дітям з особливими освітніми потребами мають змогу навчатися та виховуватися за принципом «рівний-рівному» [6].

Діти без обмежених можливостей, будучи партнерами у виконанні навчальних завдань, виконуючи роль лідера чи наставника в групі, підвищують самооцінку, поглиблюють і закріплюють знання. Всі діти, перебуваючи в інклюзивному середовищі, вчаться толерантності у відносинах з однолітками, навчаються бачити передусім людину, а не її ваду чи обдарованість, поважати людей з відмінностями.

Таким чином, інклюзивне освітнє середовище – це середовище, де всі учні незалежно від своїх освітніх потреб здатні навчатися ефективніше, підвищувати свою соціальну компетентність, вдосконалювати комунікативні навички, а також відчувати себе частиною спільноти.

Література

1. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3oYJD7V

2. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3fmTt0j

3. Концепція розвитку інклюзивної освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bit.ly/3p1bPaj

4. Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019/2020 н.р. (додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 05.08.2019 №1/9-498) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/2QXYzXu

5. Новий освітній простір: Рекомендації. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3hXZAKi

6. Перепелюк І.Р., Микитейчук Х.І., Олійник Р.В. Організація інклюзивного освітнього середовища як проблема психолого-педагогічних досліджень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3vuvsKc

7. Рекомендації щодо створення інклюзивного освітнього середовища, зокрема універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій в закладах дошкільної освіти (додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 25.06.2020 №1/9-348) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3i0dxHs