‼️ЗАРАЗ ВІДБУВАЄТЬСЯ КОНКУРС Бобри України 🦫
Бобри — це великі напівводні гризуни, відомі своєю здатністю змінювати довкілля. Вони мешкають біля річок, озер і боліт, де будують греблі та хатинки з гілок і мулу. Бобри створюють водно-болотні угіддя та підтримують біорізноманіття. Дослідження бобрів — це важлива частина природоохоронної роботи. Йдеться передусім про вид європейський бобер (Castor fiber), який колись майже зник, але зараз активно відновлюється в Європі, зокрема й в Україні.
Приєднатися до біобліцу на iNaturalist можна тут 👉 "Бобри України 2026" (умови участі дивіться нижче).
Основу раціону бобрів складають кора та гілки дерев і кущів, а також водні рослини. Міцні різці бобрів ростуть усе життя. Їхній незвичний помаранчевий колір зумовлений сполуками заліза, які підвищують міцність й стійкість зубів до стирання.
Хутро бобра не пропускає воду завдяки дуже густому підшерстку, що утримує шар повітря, та жирному секрету шкірних залоз, яким бобер змащує шерсть під час вичісування.
Бобри живуть сімейними групами, що складаються з пари дорослих тварин і їхнього потомства за 1–2 роки. Через те, що бобри активні переважно у сутінках та вночі, спостерігати взаємини у групі краще за допомогою фотопасток.
Восени бобри заготовляють корм, притоплюючи гілки на дні водойм, і зміцнюють свої житла. А взимку вони живуть у хатинках або норах та пірнають під льодом до запасів, щоб менше виходити назовні.
Бобри будують греблі, щоб підняти рівень води й створити глибоку, спокійну водойму. Це захищає від хижаків, забезпечує безпечний вхід до хатинки під водою і доступ до корму навіть узимку. Крім того, такі водойми допомагають їм легше пересуватися та зберігати запаси їжі.
Європейського бобра у середньовіччі інколи вважали «рибою» тому, що він багато часу проводить у воді й має пристосування для плавання — широкий плаский хвіст та перетинки між пальцями на задніх лапах. Через це в деяких християнських традиціях його дозволяли їсти під час посту, коли м’ясо наземних тварин було заборонене.
Основною причиною різкого зменшення кількості європейського бобра стало інтенсивне полювання на нього заради хутра, м’яса та бобрового «струменя». Бобровий "струмінь" — це густий секрет парних залоз біля основи хвоста, яким тварини мітять території, а люди колись використовували в медицині та парфюмерії. Тому до початку ХХ століття у багатьох регіонах Європи бобер майже зник. Зараз популяції цих тварин відновлюються, а регулярні обліки мають на меті дізнатися більше про цей процес.
Бобер вже став звичайним видом у багатьох областях нашої країни. Оцінка чисельності, особливостей розселення та змін у його популяціях допомагає своєчасно планувати природоохоронні заходи, перевіряти їхню ефективність, а також виявляти й запобігати можливим конфліктам із людиною.
Інтерес до вивчення бобрів зростає ще й тому, що вони сприяють утриманню води, зменшують наслідки посух і допомагають відновлювати болота, які є важливими природними резервуарами води, оселищами для багатьох видів тварин і рослин та природними поглиначами вуглецю. Саме тому бобри набувають важливого значення для програм природоорієнтованого відновлення України.
Картування бобрів у певній місцевості зазвичай проводять за непрямими ознаками їхньої присутності — греблями, хатинками та погризеними деревами. Безпосередньо спостерігати цих тварин складно, тому для цього дедалі частіше використовують фотопастки.
Погризи
Характерні конусоподібні обгризання стовбура чи гілок із слідами різців дозволяють не лише впевнитися у присутності бобрів, але й з'ясувати вікову структуру родини та кормові уподобання.
Гребля та хатинка
Бобри будують штучні загати з гілок, колод, мулу й трави поперек струмка чи каналу. Виглядають ці споруди як щільний вал, що затримує воду й створює ставок вище за течією. Біля водойм, які мають круті береги, бобри переважно живуть у норах. Але на болотах вони будують собі з гілок та мулу особливу оселю, яку науковці називають хатинкою. Такі споруди можуть сягати понад 2 метрів у висоту.
Cпочатку 👉 зареєструйтеся на iNaturalist, якщо цього ще не зробили раніше. Для участі вам потрібен смартфон із безкоштовним додатком iNaturalist або фотоапарат, щоб зробити знімки і пізніше завантажити їх на 👉 сайт (більше про те, як користуватися iNaturalist - дивись 👉 тут.).
Головною метою проєкту є картування якомога більшої кількості знахідок бобрів в Україні. Спостереження можуть бути зроблені будь-коли. Важливо, щоб вони були завантажені до проєкту 👉 "Бобри України 2026" на платформі iNaturalist у проміжок від 1 по 31 травня 2026 року й містили якомога точнішу інформацію про знахідку — передусім дату і локацію.
УВАГА! Участь у цьому змаганні потребує обов'язкової попередньої реєстрації у проєкті, для цього:
Увійдіть до свого профілю на iNaturalist через браузер і приєднайтеся за цим 👉 посиланням; або у застосуноку на смартфоні знайдіть проєкт, натиснувши на меню (три горизонтальні риски), оберіть вкладку "Проєкти" та знайдіть проєкт "Бобри України 2026", використовуючи рядок пошуку.
Приєднайтеся до проєкту "Бобри України 2026" за посиланням 👉 https://www.inaturalist.org/projects/bobry-ukrainy-2026.
Зробіть спостереження слідів життєдіяльності бобрів з 1 по 31 травня 2026 року, включно, або завантажте зроблені раніше фотографії, максимально точно вказавши дату та локацію знахідки (ВАЖЛИВО! Відстань між окремими спостереженнями погризів має бути не менше за 200 м)
Завантажити спостереження треба до 15 червня 2026 року, включно.
Результати будуть опубліковані 1 серпня 2026 року на цій сторінці та на 👉 сторінці проєкту на iNat.
Якщо у вас є питання, його можна поставити на платформі iNaturalist організаторці конкурсу 👉 Наталії Брусенцовій (@n_brusentsova), надіславши особисте повідомлення.
Переможці будуть відібрані за кількома категоріями:
Найбільша загальна кількість підтверджених спостережень від одного спостерігача.
Найбільша кількість підтверджених спостережень за травень 2026 року.
Найбільша кількість підтверджених спостержень в Богодухівському районі Харьківської області (Чому саме тут? - Тому що цей район добре досліджений і нові дані важливі для вивчення змін у популяції бобрів у часі.)
Спеціальний приз від організаторки біобліцу за особливо цінні спостереження.
Захід реалізується у рамках проєкту “Бобер та локальні громади України: співіснування в умовах критичних змін ”, яке підтримує Німецький федеральний екологічний фонд (Deutsche Bundesstiftung Umwelt — DBU).
Інформаційні партнери біобліцу "Бобри України 2026"
Сторінку підготовлено спільно Наталією Брусенцовою та Наталією Матушкіною.
© Natalia Brusentsova, Natalia Matushkina, 2026