Мельників Ростислав Володимирович
кандидат філологічних наук, доцент,
завідувач кафедри української літератури
та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова
кандидат філологічних наук, доцент,
завідувач кафедри української літератури
та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова
(літературний псевдонім: Ростислав Мельників)
кандидат філологічних наук, доцент,
професор кафедри,
завідувач кафедри української літератури та журналістики
імені професора Леоніда Ушкалова
У 2022-2024 – стажування в Університеті Торонто (Канада)
У 2022-2023 – стажування в Університеті Індіани (Блумінгтон, США)
У 2022-2023 – стипендіат Надзвичайного фонду Наукового товариства імені Шевченка в США
У 2021 – стажування у відділі дубляжу групи адаптації телевізійного продукту іноземного підприємства «1+1 Продакшин» (сертифікат №053/21, 01.11.–24.12.2021 р., 180 годин, 6 кредитів ECTS).
У 2017 році стажувався в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (відділ української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу, науковий консультант академік М. Г. Жулинський).
У 2010 році стажувався в Гарвардському університеті (США).
У 2005 році проходив стажування в Торонтському та Альбертському університетах (Канада).
У 2004 році – стипендіат Германа Кестена при муніципалітеті міста Нюрнберг (ФРН).
2001‑2004 – навчався в докторантурі при кафедрі української і світової літератури Харківського національного педагогічного університету Г. С. Сковороди.
1995‑1998 – навчався в аспірантурі при кафедрі української літератури Харківського національного педагогічного університету Г. С. Сковороди. 22 жовтня 1998 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Майк Йогансен: проблема художньої моделі “людина і світ”» у спеціалізованій ученій раді К 64.051.07 ХДУ (нині ХНУ імені В. Н. Каразіна; затверджено ВАК України 10 березня 1999 року).
У 1995 році закінчив з відзнакою історико-філологічне відділення Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
З 2021 – заступник голови Харківської обласної організації НСПУ (на громадських засадах).
3 29.03.2021 – завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова.
3 04.12.2020 – в. о. завідувача кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова.
З 04.09.2020 року – професор кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова.
З 2019 – керівник теми кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова ХНПУ ім. Г. С. Cковороди «Закономірності розвитку української літератури від давнини до сучасності» (0119U002298, УкрНТЕІ).
З 03.12. 2015–03.12.2020 – завідувач кафедри української і світової літератури (з 2019 р. кафедра української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова).
26.04.2012–10.03.2015 – літературний консультант і відповідальний секретар Харківської обласної організації НСПУ (за сумісництвом).
01.10.2004–16.12.2015 – доцент кафедри української і світової літератури ХНПУ імені Г. С. Cковороди.
З 2002 року співпрацює як редактор-фрилансер з різними видавництвами, а з 2013 – також зі студією озвучки й дубляжу.
01.12.2002–30.05.2005 ‑ заступник головного редактора журналу «Книжковий клуб +» (Київ, за угодою)
2002–2004 – науковий редактор серії «Програма з літератури» (видавництво «Ранок», за угодою).
2002–2004 – редактор серії «Бібліотека слобідської класики» (видавництво «Майдан», на громадських засадах).
2000–2001 – неодмінний редактор серії «Ars Poetica» (видавництво «Акта», на громадських засадах).
01.10 1998–30.09.2001 – доцент кафедри української літератури ХНПУ імені Г. С. Cковороди.
З 1998 року – член Національної спілки письменників України.
З 1996 року – член Національної спілки журналістів України.
02.01.1995–31.12.1999 ‑ редактор радіомовлення в Харківській державній обласній телерадіокомпанії (за контрактом).
01.09.1994–25.05.1995 ‑ учитель історії в Харківській спеціалізованій музичній школі-інтернаті (за сумісництвом).
01.09.1994–30.09.1995 ‑ молодший науковий співробітник у Харківському літературному музеї.
01.09.1993–31.08.1994 ‑ молодший науковий співробітник у Харківському літературному музеї (за контрактом).
Мельников Р. В. викладає такі курси
Освітній рівень «Бакалавр»: Історія української літератури І пн. ХХ ст.; Основи журналістики; Основи медіатворчості; Теорія і практика журналістської роботи.
Третій освітньо-науковий рівень: Актуальні напрямки філологічних досліджень (літературознавство).
Ростислав Мельників ‑ автор поетичних збірок «Полювання на Оленя» (К.: Смолоскип, 1996), «Подорож Рівноденням» (Х.: Акта, 2000), «Апокрифи степу» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2016). Поезія перекладалася англійською, німецькою, італійською, російською, польською, чеською, боснійською, словенською мовами.
Один із засновників літературного угруповання «Червона фіра», учасник низки антологій сучасної української літератури, зокрема: Молоде вино. Антологія поезії. — К.: Смолоскип, 1994; Іменник. Антологія дев'яностих. — К.: Смолоскип, 1997; Дев'ятдесятники. Антологія нової української поезії. — Тернопіль, 1998; Протизначення. Двомовна антологія молодої української поезії. — Львів: Кальварія, 2001; Антологія альтернативної української поезії 80-х — 90-х років. — Х.: Майдан, 2001), Kerben der Zeit. Ukrainische Lyrik der Gegenwart (Brodina, 2003), а також реґіональних і міжнародних проектів (Два міста. Zwei Städte. Антологія харківської та нюрнберзької поезії. — Х.: Майдан, 2000; Слобожанська муза. Антологія любовної лірики Слобожанщини XVIII — ХХ ст. — Х.: Майдан, 2000; Время «Ч». Стихи о Чечне и не только. — М.: Новое литературное обозрение, 2001; Сьоме око. Антологія поезії та прози вихованців Сковородинського університету. — Х.: Майдан, 2003; Ветер с Украины. Украинская поэзия XVIII—XX столетий. — Х.: Майдан, Слобожанщина, 2004; 10 EUROpäer. Deutsch-ukrainische Gedichteanthologie // http://www.netzbibliothek.org/ [Архівовано 18 березня 2010 у Wayback Machine.] (2004); Über Zeit und Raum. Понад час і простір. Антологія сучасної української і німецької поезії. — Х.: Майдан, 2006; Слобожанська яса. Антологія громадянської лірики кінця XVII — початку XXI століть. — Х. Майдан, 2006; Готелі Харкова. Антологія нової харківської літератури. — Х.: Фоліо, 2008; «Літургія кохання. Антологія української любовної лірики кінця XIX — XXI століття» — Тернопіль: Богдан, 2008; Pasoš. Savremena ukrajinska poezija. — Sarajevske sveske, 2008; Вертроград. Українське поетичне тисячоліття. — Тернопіль: Богдан, 2009; Українські літературні школи та групи 60-90-х рр. ХХ ст. — Львів: Піраміда, 2009; Made in Ukraine. 9 poeti ucraini d'oggi. — Pesaro: Thauma Edizioni, 2013; Антологія української поезії ХХ століття — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016; Ломикамінь. Антологія українського верлібру — Львів: Піраміда, 2018 .
Його перу належить монографія «Майк Йогансен: ландшафти трансформацій» (К.: Смолоскип, 2000) та книжка есеїв «Літературні 1920-ті. Постаті (Нариси, образки, етюди)» (Х.: Майдан, 2013, додрук на замовлення Харківської міської ради – 2014; друге видання доповн. і переробл.: Х.: Прометей, 2023), а також більше сотні статей, присвячених перебігу сучасного літературного процесу та історії літератури ХХ ст.
Окремо слід назвати підготовлені Р. Мельниковим видання в серії «Розстріляне Відродження» Майка Йогансена (2001, друге, доповн. вид. 2009), Сергія Пилипенка (2007, друге переробл. 2018), Миколи Хвильового (видавництво «Смолоскип», 2011) та Повне зібрання творів Миколи Хвильового в п'яти томах (видавництво «Смолоскип», 2018-2023).
Під керівництвом Р. В. Мельникова були написані й захищені кандидатські дисертації Ушкалова О. Л. «Творчість Михайла Ялового (Юліана Шпола) в українському літературному процесі 1920-х років» (2010), Должанської Ю. В. «Творчість Сергія Мушника в контексті української літератури 1940–80-х років» (2014), Оздемір О. В. «Українська жіноча проза кінця ХХ – початку ХХІ ст.: проблеми генезису та поетика» (2015), Бондарєвої Т. П. «Структура художнього світу М. Хвильового: інтертекстуальний аспект» (2017), Муслієнко О. В. «Абсурд у семіосфері художньої прози Миколи Хвильового» (2017), Карач А. В. “Неоміфологічні мотиви в українській поезії 1990-х років: трансформація і художні функції” (2021) та дисертація доктора філософії Вакуленко К. Р. «Олекса Мишанич – дослідник давньої української літератури» (2021).
Сферою наукових інтересів є історія української літератури ХХ століття, сучасна українська література.
З 2023 – член Експертної ради за пріоритетним тематичним напрямом: художні та науково-популярні твори для різних вікових категорій читачів з історії України різних періодів у контексті боротьби за розбудову державності, її суверенітету і незалежності, боротьби проти імперіалізму, зокрема з біографіями видатних діячів нашої держави Українського інституту книги (Міністерство культури та інформаційної політики України).
З 2022 – член Експертної ради з оцінювання художньої та іншої (нехудожньої) літератури для дорослих Українського інституту книги (Міністерство культури та інформаційної політики України).
З 2022 – заступник голови наукового відділення літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства МАН (Харків).
У 2021 – експерт проєкту "30 знакових книжок Незалежності" (Міністерство культури України).
З 2020 – експерт книжкової премії «Еспресо. Вибір читачів» (Київ).
З 2019 року – експерт Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» (Київ).
у 2018 – заступник голови Експертної ради з відбору книжок для здійснення державної бюджетної програми закупівель для поповнення фондів публічних бібліотек Українського інституту книги (Міністерство культури та інформаційної політики України)
З 2017 року – голова Харківського журі та член Великого журі Форуму видавців у Львові (від 2019 – BookForum Best Book Award).
З 2016 року – член журі Обласного конкурсу ім. О. С. Масельського на кращий літературний твір (Харківська обласна рада), з 2020 року – голова журі конкурсу.
З 2005 року по 2015 рік був членом редакційної колегії збірника праць кафедри української і світової літератури ХНПУ імені Г. С. Сковороди «Від бароко до постмодерну».
З 2004 року співпрацює з Харківською державною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка як науковий редактор і автор передмов окремих видань у серії «Повернені імена».
З 2000 року – голова журі секції «Літературна творчість» обласного етапу Малої академії наук (Харків).
Ростислав Мельників – лауреат видавництва «Смолоскип» (Київ, 1995), стипендіат Hermann Kesten Stipendium (Нюрнберг, 2004). За літературними підсумками 2016 року «Апокрифи степу» Р. Мельникова були відзначені як найкраща книжка року в номінації «Поезія» (версія Інституту літератури НАН України, Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Національного музею літератури).
З-поміж наукових відзнак:
Почесна відзнака Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (2023)
Petro Jacyk Non-Residential Fellowship (Університет Торонто, Канада, 2023-2024)
IU-Ukraine Nonresidential Scholar at Indiana University (Університет Індіани, Блумінгтон, США, 2022-2023)
SEF Fellowships of the Shevchenko Scientific Society in the USA (Наукове товариство імені Шевченка в США, 2022-2023)
The Dr. Jaroslaw and Nadia Mihaychuk Fellow (Гарвардський університет, 2010, США).
John Kolasky Fellow (Альбертський університет, 2005, Канада);
Petro Jacyk Visiting Scholar (Торонтський ніверситет, 2005, Канада);
стипендіат Кабінету Міністрів України (2006-2008);
Short-term Grant of the American Council of Learned Societies (2000, США);
Окремо слід назвати відзнаки, які отримали видання, підготовлені Р. В. Мельниковим:
муніципальна премія Харкова за найкращий видавничий проект (серія «Програма з літератури», видавництво «Ранок», науковий редактор серії – Р. Мельників), 2003;
диплом І ступеня в номінації «Проза» Національного конкурсу «Найкраща книга України» Державного комітету телебачення і радіомовлення України, 2008 (Пилипенко С. Вибрані твори. – Упор., передм. і прим. Р. Мельникова. – К.: Смолоскип, 2007);
диплом І ступеня та кришталева книга в номінації «Проза» Національного конкурсу «Найкраща книга України» Державного комітету телебачення і радіомовлення України, 2009 (Йогансен М. Вибрані твори. – Упор., передм. і прим. Р. Мельникова. – К.: Смолоскип, 2009).