Бондар Віталій Іванович
доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, професор кафедри спеціальної педагогіки ХНПУ ім.Г.С.Сковороди,
заслужений працівник народної освіти України.
Embedded Files
Бондар Віталій Іванович
Бондар Віталій Іванович
доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член Національної академії педагогічних наук України,
професор кафедри спеціальної педагогіки ХНПУ ім.Г.С.Сковороди,
заслужений працівник народної освіти України
ОСВІТА ТА НАУКОВА ПІДГОТОВКА
ОСВІТА ТА НАУКОВА ПІДГОТОВКА
У 1965 році закінчив дефектологічне відділення педагогічного факультету Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького за спеціальністю «Учитель початкових класів загальноосвітньої школи, учитель початкових класів допоміжної школи».
Навчався в аспірантурі Науково-дослідного інституту дефектології АПН СРСР у Москві (1968-1971рр.), після закінчення якої успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Формированиедвигательныхтрудовыхнавыковучащихсямладшихклассов во вспомогательнойшколе в разныхусловияхобучения» та отримав диплом кандидата психологічних наук (НПС №000162, 18.11.1971, протокол №17).
У 1972-1974 р.р. Міністерством освіти України був відряджений на Кубу, де працював радником Міністра освіти з питань дефектології.Повернувшись з Куби, до 1987 року працював на дефектологічному факультеті Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького доцентом кафедри олігофренопедагогіки, заступником декана та деканом факультету.
У 1978 році – завідувач лабораторії олігофренопедагогіки Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР.
За ініціативи В.І. Бондаря та його активної участі в розробці психолого-педагогічних засад професійно-трудового навчання, розпорядженням Міністерства освіти України у допоміжних школах організовуються 10-ті класи з виробничим навчанням. Експериментальне і теоретичне підґрунтя потреби посилення загально технічної і спеціальної підготовки учнів до певного виду виробничої праці представлено у монографії «Підготовка учнів допоміжної школи до самостійної трудової діяльності»(1988).
У 1992 р. підготовлено і захищено докторську дисертацію «Розвиток теорії і практики професійно-трудового навчання учнів допоміжних шкіл України (1917-1990 рр.). Учений вперше виявив тенденції розвитку теорії та практики професійно-трудового навчання розумово відсталих дітей в Україні і досвід їхньої соціально-трудової адаптації до суспільного виробництва; розробив нові концептуальні положення, які дозволили ефективно вирішувати завдання підготовки і включення випускників допоміжних шкіл у самостійне життя і трудову діяльність; створив модель системи професійно-трудового навчання, науково-підтвердив здійснення диференційованого навчання з урахуванням трудових можливостей учнів і перспектив соціально-економічного розвитку України.
Після створення в Україні Академії педагогічних наук В.І. Бондаря призначено першим директором Інституту дефектології АПН України (1993-2009 рр.), де він підготував плеяду талановитих українських вчених-дефектологів, які продовжують наукові дослідження теорії та історії корекційної педагогіки, спеціальної психології, методик викладання навчальних дисциплін в закладах для дітей з особливостями психофізичного розвитку. Упродовж п’ятнадцяти років під його керівництвом інститут досяг значних успіхів і одержав визнання провідного в Україні та за її межами наукового центру з проблем психолого-педагогічної діагностики, корекційного навчання, виховання учнів. Зміцнився його кадровий потенціал, відкрито нові наукові підрозділи, встановлено та розвинуто міжнародні зв’язки і наукове партнерство з вченими-дефектологами Росії, Білорусії, Казахстану, Канади, Голландії, Польщі та інших країн.
Серйозним науковим доробком В.І.Бондаря і творчого колективу Інституту спеціальної педагогіки НАПН України став науковий пошук та розробка нової методології корекційної освіти, на засадах якої створено «Концепцію спеціальної освіти осіб з особливостями психофізичного розвитку в Україні на найближчі роки та перспективу», «Державний стандарт спеціальної освіти» та «Концепцію реабілітації дітей-інвалідів та дітей з обмеженими фізичними та розумовими можливостями».
У 1995 р. В.І. Бондар був ініціатором, засновником і головним редактором науково-методичного журналу «Дефектологія» та збірника науково-методичних праць «Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі», яким ДАК України надано статус фахових видань. Актуальні питання в галузі спеціальної педагогіки та психології, результати фундаментальних і прикладних досліджень, засоби реформування й модернізації спеціальної освіти щорічного обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях у Запоріжжі, Дніпропетровську, Києві, Львові, Одесі, Печеніжині Івано-Франківської області, Ужгороді та інших містах України.
У 1998 році Віталію Івановичу присвоєно почесне звання заслужений працівник народної освіти України.
У 1999 році В.І. Бондаря обрано дійсним членом (академіком) АПН України.
З 2002 р. – член міжвідомчої координаційної ради Кабінету Міністрів України з питань ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
Перейшовши у лютому 2009 року на посаду професора кафедри психокорекційної педагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології до Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, В.І. Бондар продовжує активну експериментально-пошукову діяльність в якості директора Науково-дослідного центру інклюзивної освіти ІКПП та професора кафедри психокорекційної педагогіки, з 2010 року - ортопедагогіки.
З 2017 року Віталій Іванович працює на посаді професора кафедри спеціальної, інклюзивної і здоров’язбережувальної освіти, з 2019 року – професора кафедри спеціальної педагогіки.
Сфера наукових інтересів: дослідження психолого-педагогічних проблем професійно-трудового навчання учнів із розумовою відсталістю та поєднання їх навчання з продуктивною працею, підготовкою учнів до самостійного життя; теорія та історія олігофренопедагогіки; перспективи розвитку системи спеціальної освіти в Україні.
Здобутки ученого становлять понад 260 наукових праць, присвячених різноманітним аспектам навчання і виховання дітей із особливостями психофізичного розвитку. Це монографії, підручники, посібники, наукові статті, опубліковані у вітчизняній і зарубіжній пресі, серед них:
«Психология формирования трудовых умений учащихся» (1980);
«Трудовое обучение во вспомогательной школе» (1981);
«Трудове виховання учнів допоміжної школи» (1984);
«Підготовка учнів допоміжної школи до самостійної трудової діяльності» (1988);
«Фізика: Підручник для 7 класу допоміжної школи» (1996);
«Фізика: Підручник для 8 класу допоміжної школи» (2002);
«Фізика та побутова хімія: Підручник для 9 класу допоміжної школи» (2003);
«Проблеми корекційного навчання у спеціальній педагогіці» (2005);
«Історія олігофренопедагогіки» (2007);
«Фізика: Підручник для 7 класу допоміжної школи» (2008).
«Психолого-педагогічні основи розвитку дітей в системі М.Монтессорі» (2009);
«Особливості формування трудової компетентності розумово відсталих учнів» (2010);
«Дефектологічний словник» (2011);
«Освітня інтеграція учнів з інтелектуальними порушеннями» (2015);
«Історія олігофренопедагогіки» (2020);
«Українська спеціальна педагогіка в персоналіях» (2021).
ПРОФЕСІЙНА КАРʼЄРА ТА ДОСВІД УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПРОФЕСІЙНА КАРʼЄРА ТА ДОСВІД УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОБОТА
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОБОТА
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК
ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК
НАГОРОДИ І ВІДЗНАКИ
НАГОРОДИ І ВІДЗНАКИ
НАУКОМЕТРИЧНІ ПРОФІЛІ
НАУКОМЕТРИЧНІ ПРОФІЛІ
Page updated
Report abuse