Морські та прісноводні екосистеми мають ключове значення для життя на планеті: вони регулюють клімат, постачають кисень, забезпечують продовольчу безпеку та економіку. Проте антропогенний вплив (забруднення, надмірний вилов, зміна клімату, викиди пластику) суттєво загрожує їхньому існуванню.

Навіть у регіонах, віддалених районів від морів, як Полтавщина, збереження морських ресурсів починається на локальному рівні — із відповідального ставлення до річок Полтавщини, водопостачання, поводження з відходами. Освітні технологічні спеціальності відіграють тут ключову роль, оскільки формують у здобувачів вищої освіти практичне мислення, спрямоване на створення рішень для реальних екологічних викликів.

1. Освітній рівень: інтеграція цілей сталого розвитку   у навчальні програми кафедра:

кафедра інтегрує тему збереження морських ресурсів у навчальний процес системно:

·         «Технології матеріалів» — модулі про вплив мікропластику на воду, біорозкладні матеріали;

·        «Методика технологічної освіти у профільній середній школі» — розробка конспектів уроків і позакласних занять на тему збереження водойм;

·        «Екологічні аспекти технологічної освіти» — аналіз водного використання у виробництві.

Практичні заняття

·        Дослідження якості води (pH, прозорість, наявність домішок при вивченні дисциплін хімічного спрямування);

·        Тестування прототипів фільтрів із доступних матеріалів;

·        Порівняння традиційних і біорозкладних матеріалів.

·        Оцінюються екологічність, інноваційність, практичного застосування, співпраця в команді.

2. Громадянський рівень: просвітництво та партнерство.

Реалізація ЦСР 14 не може обмежуватись аудиторією — важливо формувати спільноти дії:

·        Проведення акцій «Чиста ріка — чисте море» із залученням студентів, учнів, громад.

·        Організація інтерактивних уроків у школах Полтавщини про зв’язок між локальними водоймами й станом Чорного та Азовського морів.

·        Партнерство з НГО («Еколтава»), комунальними підприємствами водопостачання та громадами.

·        Освітні фестивалі («Вода і технології, чиста вода»).

·        Висвітлення кафедрою у соціальних мережах, студентських відеороликах.

3. Науково-дослідна складова

Кафедра ТМТО може посилити свій внесок у ЦСР 14 через:

·        Участь у міждисциплінарних дослідженнях (вода ↔ матеріали ↔ екологія ↔ освіта).

·        Розробку наукових статей і методичних рекомендацій для вищих навчальних заладів,шкіл.

Висновок:

Реалізація ЦСР 14 у діяльності кафедри — це не лише екологічна ініціатива, а платформа для інтеграції технологій, освіти, інновацій та громадянської активності. Вона формує у студентів:

·        системне бачення взаємозв’язку локальних дій та глобальних наслідків;

·        практичні навички створення рішень для реальних екологічних проблем;

·        мотивацію як діяти  педагогам у своїх громадах проводячи зміни.