Спорт - запорука здоров'я

Стан імунної системи людини при фізичних навантаженнях різного типу  

• Вперше в 1902 були  представлені  докази  того,  що  зміни в  кількості  лейкоцитів  у  бостонських  марафонців  аналогічні  змінам,  що  спостерігаються  при  певних  хворобливих  станах

• Через  80  років  були  опубліковані  основні статті  з  доказами  того,  що  важке  фізичне навантаження пов'язане з тимчасовою імун-ною  дисфункцією,  підвищенням  запальних біомаркерів  та  підвищеним  ризиком  інфекцій верхніх дихальних шляхів.

• При вивченні стану імунної системи при фізичних  навантаженнях  стало  відомо,  що реакція  імунітету  залежить  від  інтенсивності та тривалості фізичних вправ. Так під час вправ середньої та високої інтенсивності тривалістю менше 60 хвилин активність тканинних макрофагів підвищується паралельно з  посиленням  рециркуляції  імуноглобулинів,  протизапальних  цитокінів,  нейтрофілів, NK-клітин, цитотоксичних Т-клітин та незрілих  В-клітин.  Всі  ці  елементи  грають  вирішальну роль активності імунного захисту

• Крім того, під час коротких, помірних вправ, гормони  стресу,  що  виробляються,  не  досягають високого рівня, а тому не можуть пригнічувати функцію імунних клітин, що спостерігається  при  тривалому  і  інтенсивному фізичному  навантаженні

• Зовсім інша реакція імунної системи відбувається  при  тривалому  та  інтенсивному фізичному  навантаженні.  Автори  показують, що високі тренувальні навантаження та змагання  ведуть  до  психологічних  стресів, фізіологічних  та  метаболічних  порушень, дисфункції імунної системи, що супроводжу-ється окислювальним стресом, запаленням та пошкодженням м'язів

• Зниження імунного захисту у спортсменів після  інтенсивного  фізичного  навантаження може призвести до підвищення сприйнятливості організму до гострих вірусних захворювань

• Найчастіше спортсмени схильні до захворювань  верхніх  дихальних  шляхів,  а  також страждає  травний  тракт,  шкірні  покриви  та сечостатевий тракт. До факторів ризику розвитку  гострих  вірусних  захворювань автори  відносять  наступне:  жіноча  стать, високий  рівень  депресії  або  тривожності, участь  у  незвичайно  інтенсивних  тренувальних періодах, міжнародні поїздки через кілька  часових  поясів,  участь  у  змаганнях, особливо взимку, нестача сну та низьке споживання енергії через дотримання дієти 

• Фізичні вправи мають імуномоделюючий ефект, який може змінити взаємодію між імун-ною  системою  та  онкогенезом

• Метаболізм та імунітет нерозривно переплетені,  що  дає  нове  уявлення  про  те,  як інтенсивні та тривалі фізичні вправи можуть викликати  минущу  імунну  дисфункцію  за рахунок  зниження  метаболічної  здатності імунних клітин.

Як заняття спортом впливають на імунітет людини

Євген Суборов, лікар, к.м.н, — про імунну систему, відновлення після хвороби і, головне, про те, як спорт (і тривалий біг зокрема) впливає на опірність вірусам.

• Визначення інтенсивних занять спортом відрізняються у вченому середовищі, однак більшість характеризує такі заняття як ті, що тривають годину або більше (сюди ж потрапляють і старти, не тільки тренування), і під час яких частота серцевих скорочень і дихання зростає. 

• Досі не зрозуміло, чому заняття спортом підвищують ризик захворіти. Однією з основних версій є те, що інтенсивні тренування і старти пригнічують імунну відповідь організму на період часу, що припадає відразу після фінішу або припинення тренування. Крім того, тривалість цього періоду пригніченого імунітету тим довша, чим довшим чи інтенсивнішим було саме тренування. Такий період зниженого імунітету може тривати від кількох годин до кількох днів. 

• Спрощений механізм дії імунної системи полягає у виробленні імунних клітин, які називаються T1-хелпери, після потрапляння вірусу в організм. Ці T1-хелпери викликають запалення та інші зміни в організмі, що становлять першу лінію оборони проти вірусу.

• Проте, якщо запальна реакція, спочатку «корисна», триває досить довго, вона перестає бути керованою, і стає джерелом проблем для організму. В цьому випадку імунній системі необхідно дещо зменшити кількість Т1-хелперів і викликаної цими клітинами запальної реакції. Знижувати кількість клітин Т1 імунна система буде за допомогою інших імунних клітин, які називаються Т2-хелпери, дія яких призводить до формування протизапальної відповіді.  По суті, Т2-хелпери є водою, що гасить пожежу, зумовлену появою Т1-хелперів в організмі. Однак, для того, щоб це відбулося, організм повинен чітко налаштувати і підтримувати баланс між Т2 і Т1-хелперами.

• Тому помірні тренування, такі як спокійний біг або прогулянка, можуть підвищити імунітет і знизити тривалість і вираженість симптомів вірусної інфекції.

• Чи впливає марафонський біг на імунну систему? Впливає. В ході безлічі досліджень було встановлено, що тривалі й інтенсивні тренування призводять до низки порушень роботи імунної системи, а при комбінації з іншими стресовими факторами викликають підвищений ризик розвитку інфекцій верхніх дихальних шляхів (ІВДП). Всі зміни в імунній системі (див. список), які відбуваються під час підготовки спортсмена до марафону, так чи інакше відображають стрес, який відчуває його організм

• Існує теорія так званого «відкритого вікна», після інтенсивних тренувань або марафону, коли імунітет значно знижений, а віруси й бактерії значно легше проникають в організм, призводячи найчастіше до важчого перебігу захворювання. Подібне «вікно» може тривати від 3 до 72 годин, залежно від інтенсивності навантаження, вихідного стану і реакції імунної системи.

• Однією з можливих стратегій підтримки активності та нормального функціонування імунної системи є комбінування збалансованого харчування і додаткових загально-зміцнювальних заходів — уникнення надмірного психологічного стресу і перетренованості, достатній сон, особиста гігієна, а також уникнення надмірно швидкої втрати ваги, що може викликати порушення імунітету.