Стецик Юрій Орестович

ПРОГРАМИ СТАЖУВАННЯ (ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ)

Освіта. У 1993 р. закінчив Уличненську ЗОШ. 1995 р. – випускник гуманітарного класу Дрогобицької обласної профільної спеціалізованої школи (сьогодні – педагогічний ліцей) при Дрогобицькому педагогічному інституті імені Івана Франка. Впродовж 1995 – 2000 рр. навчався на історичному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. У 2002 р. вступив до аспірантури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, яку закінчив у 2005 р. У цьому ж році  успішно захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. У 2010 році присвоєне вчене звання доцента кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін. Із вересня 2015 р. до вересня 2018 р. був докторантом кафедри історії середніх віків та візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2019 р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. У листопаді 2021 року присвоєно вчене звання професора кафедри історії України.

Стажування: 

1) Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa im Witelona w Legnicy (13.01.2020 – 21.02.2020). Тема стажування: “Погляди на діяльність Чину Святого Василія Великого у польській історіографії”. Обсяг – 180 год. (6 кредитів ЄКТС).

2) Здобуття наукового ступеня доктора історичних наук (рішення Атестаційної колегії МОН України від 16 грудня 2019 р.) визнано як підвищення кваліфікації в обсязі 40 кредитів ЄКТС (наказ ректора № 85 від 28.02.2020 р.).

3) Підвищення кваліфікації: ТОВ “Академія цифрового розвитку”. Курс “Цифрові інструменти Google для освіти” (03–15.01.2023). Свідоцтво № GDTfE-06-Б-03011. Обсяг – 30 год. (1 кредит ЄКТС).

4) Наукове стажування: Південно-Східний Науковий Інститут (м. Перемишль, Республіка Польща). Тема «Релігійно-моральний стан парафіяльної людності Перемишльської греко-католицької єпархії (30-ті роки XX ст.)» (06.01 – 14.02.2025). Сертифакат L.dz. 248/5/25.  Обсяг – 180 год. (6 кредитів ЄКТС).

ОРГАНІЗАЦІЙНА РОБОТА У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Трудова діяльність. 2000 – 2001 рр. – вчитель історії Станківської ЗОШ (Стрийський район) та викладач (за сумісництвом) кафедри всесвітньої історії Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2001 – 2002 рр. – старший лаборант, а через рік провідний спеціаліст Науково-дослідної лабораторії та археології історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Впродовж 2004 – 2006 рр. – викладач кафедри всесвітньої історії, 2006 – 2007 рр. – доцент кафедри методики історії та спеціальних історичних дисциплін, з 2007 р. – доцент кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін ДДПУ імені Івана Франка. З 2017 р. – доцент, а із жовтня 2020 р. – професор кафедри історії України ДДПУ імені Івана Франка. З вересня 2022 р. – професор кафедри історії України та правознавства Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 

У 2007–2023 рр. –  брав участь у підготовці навчальних програм з історії рідного краю, історичного краєзнавства, історії християнства в Україні, історії української державності. З 2018 р. – член робочих груп із розроблення освітньо-професійних програм першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Історія). З 2023 р. − член вченої ради факультету історії, педагогіки, психології. Викладає навчальні дисципліни: «Історія української державності», «Історія християнства в Україні», «Історичне краєзнавство», «Василіянські монастирі Речі Посполитої».

ДОСВІД ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 

Наукова діяльність 

З 2000 р., після захисту дипломної роботи та публікації її результатів, розпочав наукове дослідження василіанських монастирів, спочатку Дрогобиччини, а надалі розширено географічні межі від церковної адміністративно-територіальної одиниці Перемишльської унійної єпархії до  всієї Святопокровської провінції Чину Святого Василія Великого, яка охоплювала окрім згаданої Перемишльської, також Львівську, Луцьку та частково Холмську, Володимирську, Київську єпархії.

Таким чином, у науковій діяльності можна виокремити наступні етапи:

1997 – 2000 рр. – вивчав історії монастирів Дрогобицького району (XIV – поч. XIX ст.);

2000 – 2005 рр. – досліджував василіанські монастирі Перемишльської єпархії (XVIII ст.);

2005 – 2013 рр. – опрацьовував джерела до історії церков Перемишльської унійної єпархії (XVIII – XIX ст.);

з 2014 р. – проводиться дослідження історії церков та монастирів Дрогобицько-Самбірського Підгір’я в контексті розвитку Перемишльської унійної єпархії та Святопокровської провінції ЧСВВ (XVІІ – поч. XX ст.).

Громадська діяльність 

2013 – 2016 рр. був членом науково-методичної ради та вченої ради історичного факультету ДДПУ імені Івана Франка. Із вересня 2020 р. головний редактор наукового видання «Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького  державного  педагогічного  університету  імені  Івана  Франка. Серія Історія» та член редакційних колегій «Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка», «Світ Кліо», «Краєзнавство», «Садиба». Із вересня 2021 р. член Національної спілки краєзнавців України.

Член ГО «Центр східноєвропейських наукових студій» (з 2022 р.).

Відзнаки та нагороди: грамота Департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації (2015 р.), щорічні грамоти ректора університету за високі показники у науковій роботі.