Згідно з ЮНЕСКО інклюзивне навчання – це «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі». Метою інклюзивного навчання є покращання навчального середовища, в якому вчитель і учні відкриті до різноманіття, де гарантується забезпечення потреб учнів і повага до їх здібностей та можливостей бути успішними.
1. Закон України «Про освіту». Зокрема, статті 19 («Освіта осіб з особливими потребами»), та 20 («Інклюзивне навчання»). У статті 20 йде мова про те, що ««при зверненні особи з особливими освітніми потребами або її батьків такі групи та класи створюються в !!!обов’язковому порядку.
2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту», щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» (№ 6437).
3. Постанова Кабміну про внесення змін щодо організації інклюзивного навчання.
4. Розпорядження Кабміну від 9 серпня 2017 року «Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки та план заходів з реалізації її І етапу»
5. Постанова Кабміну від 12 липня 2017 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр».
Як усе має бути згідно з законом?
Підставою для організації класу з інклюзивним навчанням є заява батьків або законних представників дитини з особливими освітніми потребами, яка підкріплена висновком психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК).
Заяву щодо інклюзивного навчання слід подавати за рік до бажаного року навчання, щоб школа встигла підготуватися для цього необхідні умови.
Для кожної дитині з особливими потребами у школі має розроблятися індивідуальний план розвитку, а розклад уроків складатися з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності тощо.
Серед дітей, які мають право навчатися в інклюзивному класі, є діти з дислексією. Наявність хоча б одної такої дитини є підставою для створення інклюзивного класу.
Для забезпечення освітніх та соціальних потреб дитини дозволено залучати соціальних працівників, батьків чи осіб, уповноважених ними. Раніше для цієї мети у школі був присутній лише асистент вчителя, зазначили в МОН.
Для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу у класі з інклюзивним навчанням кількість учнів з особливими освітніми потребами становить: одна - три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо. Обмеження щодо заповнювності класів знято.
Хто фінансує?
Про це йде мова у Постанові «Про затвердження субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами від 14 лютого 2017 року»
1. Субвенція спрямовується на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів (крім шкіл-інтернатів та навчально-реабілітаційних центрів).
2. Субвенція виділяється на навчання дітей сліпих та із зниженим зором, глухих та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням розумового розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектру).
Які видатки оплачуються коштом держсубвенції?
1. Надання додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг), що визначені індивідуальною програмою розвитку дитини, яка розробляється групою фахівців у складі заступника директора з навчально-виховної роботи, вчителів, асистента вчителя, практичного психолога, корекційного педагога та інших з обов’язковим залученням батьків або осіб, які їх замінюють, та затверджується директором загальноосвітнього навчального закладу;
2. Придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, обладнання, дидактичного матеріалу та особливих наочних засобів, які дають змогу виконувати дитиною індивідуальну програму її розвитку. На придбання зазначених засобів використовуються кошти в обсязі не більш як 20 відсотків загального обсягу видатків на кожну дитину певного загальноосвітнього навчального закладу, яка потребує державної підтримки.
Якщо виникли проблеми з фінансуванням.
Якщо виникають запитання щодо фінансування, варто звертатися до фахівців, у компетенції яких вирішувати ці питання і надавати офіційні роз’яснення. А саме: фінансові управління, департамент економіки і фінансування МОН Украіни. Це пришвидшить процес надання адресної допомоги дітям з особливими освітніми потребами.
Якщо вам відмовили.
Звертайтеся до департаменту чи районного управління освіти.
Також можна звернутися просто в МОН, до Відділу освіти дітей з особливими потребами. Начальник відділу – Симоненко Тетяна Василівна (044)481-47-65, каб. 126. Адреса: Київ, пр. Перемоги, 10.