Як показує досвід, людині з ІТ-освітою реально знайти роботу в короткостроковий термін, а попит на ринку неймовірний. За 3-7 місяців можна розвити в собі базові навички програмування і в паралель навчання, вже підробляти за спеціальністю.

В IT швидко можна підвищувати свою кваліфікацію. Ти точно знаєш, чого ти хочеш досягти через певну кількість років в розробці, і практично немає зовнішніх чинників, які тебе можуть загальмувати. Все залежить від твоїх вмінь, бажання та наполегливості.

Як показує досвід, людині з ІТ-освітою реально знайти роботу в короткостроковий термін, а попит на ринку неймовірний. За 3-7 місяців можна розвити в собі базові навички програмування і в паралель навчання, вже підробляти за спеціальністю.

В IT швидко можна підвищувати свою кваліфікацію. Ти точно знаєш, чого ти хочеш досягти через певну кількість років в розробці, і практично немає зовнішніх чинників, які тебе можуть загальмувати. Все залежить від твоїх вмінь, бажання та наполегливості.

Це цікаво, навіть коли ти не плануєш пов’язати своє життя з конкретною країною. Деякі розробники взагалі подорожують світом, набуваючи таким чином нового досвіду та крутих ідей, і працюють дистанційно.

Ком’юніті розробників – це щось особливе. Програмісти з усього світу – це велика родина енергійних спеціалістів, в якій допомагають один одному. Локально, в офісі, завжди є до кого звернутися по допомогу. І в Інтернеті є багато ресурсів, де всі діляться досвідом та підказками.

Сфера ІТ стрімко розвивається і попит на спеціалістів росте. Ми це бачимо своїми очима: на додачу до закордонних компаній, що все більше співпрацюють з українськими розробниками, в Україні поширюють діджиталізацію на державному рівні.

Є можливість кожен день розвиватися та вивчати нові для себе сучасні технології. Тут не може бути періоду, коли буде нудно або все знайомо – нові виклики і невідомі проблеми будуть з’являтися завжди.

Програмування викликає щастя, коли будуєш проєкт з маленьких незалежних один від одного фрагментів і одразу ж бачиш результат на екрані. Іноді трапляються ситуації, які не мають єдиного правильного рішення, тому що варіантів виконання може бути тисяча. У такому випадку ти обираєш щось більш ефективне.

Праця задля високої мети дуже надихає: ти не просто пишеш твір, який нікого, крім вчительки, не цікавить, а робиш те, чим будуть користуватися тисячі юзерів. Уявляєте різницю? Це класно усвідомлювати. Ти думаєш, якби можна було покращити досвід взаємодії клієнтів із сайтом або додатком. З часом з’являється увага до дрібниць і думки, які фішки треба додати, щоб навіть люди з обмеженими можливостями могли повноцінно використовувати сервіс.

В багатьох компаніях можна вибрати як працювати тобі комфортніше – дистанційно або в офісі. До працівників дуже добре ставляться та цінують їх, а в офісах є усілякі «плюшки»: обладнання, обіди, зони відпочинку. Це, звісно, не найголовніше, але дуже круто, коли немає зайвої офіційності, а від комфортної праці нічого не відволікає.

Середні зарплати в ІТ дійсно великі – орієнтуючись тільки на статистику від DOU, в середньому, залежно від посади та міста, в Україні розробники заробляють від $700 до $5000, і багато кого приваблює лише це.

Не завжди. Окрім комерційних курсів, існує також безкоштовне навчання для студентів та тих, хто хоче змінити професію. Їх створюють великі IT-компанії, щоб поетапно набирати та готувати до сучасних вимог персонал.

Зазвичай старшокласники не розуміють, як багато професій у сфері ІТ-технологій. Верстальник, дизайнер, сисадмін, розробник ігор, архітектор баз даних, бізнес-аналітик – загалом понад 50 назв. Тому кожен зможе знайти себе в ІТ.

Не варто опиратися на це, обираючи професію. ІТ нині у тренді, тож чимало школярів готові обрати професію, яка приносить гроші, гарний соціальний пакет, є модною та перспективною. У підлітків завищені очікування. Насправді стартова зарплатня у джуніора (молодшого розробника) не настільки велика, як вони уявляють. Треба добряче «проапгрейдити» себе та чимало працювати, щоб робити кар’єру в цій сфері. Тож окрім зарплати, задоволення має приносити ще й робота, повсякденна діяльність, а молодь не завжди про це думає, обираючи професію.

Стереотип зі старого кіно: мовчазний, відлюдькуватий програміст. Тож багато старшокласників переконані: навички комунікації не потрібні для цієї галузі. Якраз навпаки! Важливо вміти спілкуватися з замовниками та командою, розуміти потреби, доступно пояснювати. У багатьох випадках замовники знають лише, який кінцевий результат їм потрібен. Тому, щоб з’ясувати деталі, шукати компроміси між «занадто дорого» чи «занадто довго», без «прокачаних» навичок комунікації не обійтися. А без добре налагодженої комунікації всередині команди успішно реалізувати проєкт неможливо.

Таке трапляється, адже гарному програмісту легше працевлаштуватися будь-де.

Варто отримати перші знання і навички ще до завершення школи. Проте основні знання дають спеціалізовані заклади вищої школи.

Відео у youtube, в яких обіцяють роз’яснити усе про якусь із мов програмування за три години, або навчити програмувати за тиждень – просто рекламний трюк. Досвідчені програмісти стверджують: вчитися треба усе життя. Навіть у знайомій мові програмування можна знайти нові нюанси через роки користування. Підхід «опаную теорію – і все зможу» взагалі хибний. У ІТ-сфері надзвичайно важливе вміння розв’язувати проблеми, практика – не як демонстрація знань, а як гармонійна частина навчання, набуття майстерності.

До «м’яких навичок», окрім комунікації, належить і вміння працювати в команді, лідерство, емоційний інтелект. Сьогодні це, можливо, найголовніші критерії успішності професіонала. Важливо співпрацювати, допомагати одне одному, вислухати думку іншого та донести свої ідеї до колег. Найкращі рішення приходять під час обговорення, «мозкового штурму».

Для різних IT-професій потрібен різний рівень знань з цієї науки. Тому математиком ви точно не будете.

Не кожен зможе працювати в IT. А ось знати основи програмування корисно всім, завдяки програмуванню в школярів розвивається логіка, цілеспрямованість, зваженість.