Науково-практична конференція «Актуальні питання внутрішньої медицини»

9 квітня 2014 року в приміщенні Палацу «Академічний» кафедрами сімейної медицини та пропедевтики внутрішньої медицини Буковинського державного медичного університету сумісно з Департаментом охорони здоров’я та цивільного захисту населення Чернівецької ОДА проведено сумісне засідання Асоціації сімейних лікарів Чернівецької області та Асоціації терапевтів ім. академіка В.Х.Василенка й науково-практичну конференцію «Актуальні питання внутрішньої медицини». Велике зацікавлення у слухачів викликала доповідь д.мед.н., професора, завідувача кафедри фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб Івано-Франківського НМУ Миколи Миколайовича Островського «Новітні досягнення Европейської пульмонологічної асоціації за 2013 рік в діагностиці і лікуванні захворювань органів дихання та особливості їх впровадження в Україні (в контексті Наказу МОЗУ № 555 від 5 листопада 2013 р.)». «Головне для лікаря в проблемі ХОЗЛ – фокус уваги на уникнення фази загострення або ж максимально швидку її ліквідацію. На сьогодні симптоматично орієнтований підхід до ведення пацієнтів з ХОЗЛ трансформувався у систему «4 П»: Персоналізований, Прогностичний, Профілактичний, Передбачаючий активну участь пацієнта», – наголошує Микола Миколайович. Доповідь д.мед.н., професора, професора кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Олександра Івановича Волошина Буковинського державного медичного університету була присвячена вертеброгенним аспектам діагностики і лікування гіпертонічної хвороби та ІХС. «Необхідно створення «вертебрологічних центрів» у складі: кардіолога, невролога, мануального терапевта для здійснення спеціального мануального лікування. Необхідно підвищення рівня підготовки спеціалістів терапевтичного профілю, особливо первинної ланки медичної допомоги, на циклах ТУ за тематикою «Вертеброгенні механізми патології внутрішніх органів та особливості їх виявлення, лікування таких хворих», – підкреслює професор О.І.Волошин.

Хронічна серцева недостатність (ХСН) залишається актуальною медико-соціальною проблемою у всьому світі, в тому числі в Україні. Доповідь д.мед.н., професора, завідувача кафедри сімейної медицини Семена Віссаріоновича Білецького була присвячена питанням діагностики та лікування ХСН у світлі нової редакції Національних рекомендацій, відповідно до яких основними завданнями сімейного лікаря при спостереженні пацієнта з ХСН на амбулаторному етапі є якнайдовше підтримання досягнутого у стаціонарі ефекту стабілізації клініко-гемодинамічного стану, попередження подальших госпіталізацій з приводу декомпенсації кровообігу та інших серцево-судинних причин, сприяння досягненню пацієнтом максимально можливої тривалості життя. «Мета даної доповіді – допомогти сімейному лікарю у прийнятті оптимального рішення щодо діагностичних методів та лікувальних підходів у пацієнтів з ХСН, оскільки її поширеність постійно зростає – як внаслідок збільшення частки людей похилого і старечого віку у загальній популяції, так і за рахунок зростання середньої тривалості життя хворих з ХСН» – зазначає Семен Віссаріонович. У зв’язку з подіями, що відбуваються впродовж останніх місяців в Україні зростає потреба у психологічній та психотерапевтичній допомозі населенню. Загальний рівень стресу, тривоги, травматичні події, свідками та учасниками яких була велика частина населення, прогнозовано призводить до зростання кількості посттравматичних стресових розладів, загострення невротичних станів, зривів адаптації тощо. Тому дуже актуальною була доповідь к.мед.н., доцента, доцента кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини, керівника медико-психологічного центру БДМУ Олександра Юрійовича Поліщука «Реакція на сучасні психотравмуючі ситуації. Постравматичний стресовий розлад, особливості реабілітації в сучасних умовах». 

На конференції заслухано доповідь керівника регіонального відділення Державного експертного центру МОЗ України, д.мед.н., професора Раїси Борисівни Косуби «Фармаконагляд в Україні та світі: побічні реакції лікарських засобів». Здійснення нагляду за безпекою лікарських засобів при їх медичному застосуванні є одним з основних напрямків у реалізації національної політики щодо ліків в усіх країнах світу. Міжнародний і національний регуляторний механізм нагляду за безпекою лікарських засобів отримав назву – фармаконагляд. «Щороку до Управління Державного експертного центру МОЗ України надходять тисячі карт-повідомлень про побічні реакції лікарських засобів, що зумовлені фармакологічними властивостями препаратів чи особливостями відповіді організму на введення ліків. Після набуття чинності наказу МОЗ України № 1005 від 02.04.2012 року про випадки побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських засобів повинні подавати інформацію не лише лікарі, а й медичні сестри, фельдшери, акушери, провізори та фармацевти. До цього процесу також залучатимуться пацієнти, їх представники та організації, що захищають права пацієнтів», – зазначає Раїса Борисівна.

Жвавий інтерес у практичних лікарів викликала доповідь Олександра Степановича Земляка (м. Тернопіль) «Юлайзерна терапія хворих на ХОЗЛ: новітні досягнення в амбулаторній практиці». Серед переваг небулайзерної терапії: створення високої концентрації ліків у легенях, зменшення загальної дози препарату і, як наслідок – зниження системної дії препарату; відсутність біотрансформації лікарського препарату до початку його дії; простота та точність дозування; нескладна техніка проведення інгаляцій навіть в домашніх умовах; можливість використання у будь-якій віковій групі та незалежно від тяжкості стану хворого та ін. «Золотим стандартом» інгаляційної терапії вважають компресорну небулізацію.

Загалом в роботі науково-практичної конференції взяли участь 235 лікарів Чернівецької області.