11 вересня 2025 року студенти та викладачі ВСП «Бобринецький АФК ім. В. Порика Білоцерківського НАУ» стали учасниками Міжнародного дня поля на базі Інституту сільського господарства Степу НААН. Захід став для майбутніх аграріїв справжнім заняттям просто неба. 

Студенти коледжу мали унікальну можливість побачити на власні очі, як проводять наукові дослідження. Вони ознайомилися з новітніми селекційними досягненнями — посухостійкими гібридами, соняшнику та кукурудзи, які є ключовими для регіону.

Реформування аграрного сектору економіки України та інтеграція у світовий економічний простір висувають високі вимоги до якості підготовки фахівців середньої ланки. Сучасний агроном — це не лише технолог, а й аналітик, здатний оперативно приймати рішення в умовах мінливого клімату, появи нових патогенів та стрімкого розвитку агротехнологій.

Одним із пріоритетних завдань закладу фахової передвищої освіти є пошук та впровадження активних методів навчання, які сприяють формуванню професійних компетентностей. Проведення позааудиторного заходу у формі професійного конкурсу між гуртківцями  (агрономічного батлу) «Я — ПРОФЕСІОНАЛ!» є дієвим інструментом гейміфікації освітнього процесу.

У межах тижня циклової комісії  спеціальності Н1 Агрономія відбулася екологічна акція гуртка «Твій стиль — твої традиції: оберіг 2025», проведена на базі Комунального закладу «Будинок дитячої творчості» Кетрисанівської сільської ради.Метою заходу було відродження українських традицій, розвиток екологічного мислення та творчого підходу до збереження культурної спадщини.

 Участь в акції взяли представники гуртка разом викладачем Музикою В.В.

Тепло зустріли учасників заступник директора, керівник гуртка «Виготовлення сувенірів» Тетяна Шишко та керівник гуртка «Іграшковий світ» Людмила Шкварко, які поділилися досвідом і провели захопливий майстер-клас із виготовлення оберегів. Щира подяка за гостинність, тепле прийняття та результативну співпрацю!

Разом зберігаємо традиції та творимо екологічне майбутнє України 🌸💚

Проведення дослідження на визначення зараженості  зерна шкідниками рідними методами.

https://docs.google.com/document/d/1HoX6_CKh2i_t4r6wGBte1JAdjBIhn4Y5/edit

Кейси

Інструменти для обрізки та формування

Призначені для догляду за деревами, кущами та квітами:

Секатори: Основний інструмент для обрізки тонких гілок та квітів.

Сучкорізи та телескопічні ножиці: Мають довгі ручки для роботи з товстими гілками або пагонами на висоті.

Садові ножівки та пилки: Використовуються для видалення великих гілок, де секатор не справляється.

Ножиці для живоплоту та газону: Дозволяють надавати форму кущам або підстригати траву у важкодоступних місцях. 

Використання інструментів під час догляду за плодовими деревами є критично важливим аспектом сучасного садівництва, оскільки напряму впливає на здоров’я рослин, їхню врожайність та якість плодів.

Основними аспектами цієї проблеми є:

Агротехнічна доцільність: Неправильний вибір інструменту (наприклад, використання пилки замість секатора для тонких гілок) призводить до розщеплення деревини, що створює осередки для розвитку грибкових захворювань.

Якість зрізу: Гострота та чистота лез визначають швидкість регенерації тканин(калюсоутворення). Рваний зріз заживає в рази довше, виснажуючи дерево.

Санітарна безпека: Інструменти можуть ставати переносниками патогенів (бактеріального опіку, раку плодових) між деревами, якщо не дотримуватися протоколів дезінфекції під час роботи.

Ергономіка та безпека праці: Можливість використання висотних інструментів (висотних сучкорізів, телескопічних штанг) мінімізує ризики травматизму для садівника та дозволяє якісно обробляти важкодоступні частини крони.

Механізація процесів: Перехід від ручних інструментів до акумуляторних аналогів підвищує продуктивність праці, але потребує додаткових навичок для запобігання пошкодженню кори через надмірну потужність техніки.

Підготовчі роботи до виготовлення кейсів.

Виготовлення кейсів.

Завершальні роботи і обговорення виконаної роботи.

Дослідницька робота.

Тема: Вплив органічної частини ґрунту на ріст і розвиток рослин (на прикладі гібриду кукурудзи)

Виконавці: Студенти гуртківці Керівник: Музика В.В.

Засідання 1: Теоретичне обґрунтування та Лабораторний етап (Пророщування)

1. Актуальність та постановка проблеми

Гібрид ДКС 3811. Протруйник інсектицидної дії Круїзер 350 FS. Схожість 95%.  Проблема зниження енергії проростання рослин унаслідок застосування хімічних протруйників насіння перед посівом особливої актуальності  набуває в зоні недостатнього та нестійкого зволоження, зокрема в роки з дефіцитом грунтової вологи на час сівби. Фактично, за висіву протруєного насіння у напівсухий грунт його енергія проростання та схожість знижуються, порівняно з варіантами, де застосовують сівбу непротруєним насінням. Натомість у протруєного насіння є і свої переваги: за тривалого перебування у грунті й дефіциту вологи воно здатне довше залишатися неушкодженим збудниками хвороб та шкідниками порівняно з непротруєним. На першому етапі ми розглянули проблему деградації орних земель. Через інтенсивне використання лише мінеральних добрив у господарствах відбувається  — накопичення мінеральної частини при критичному зменшенні гумусу. Чи можуть мінеральні добрива (NPK) забезпечити повноцінний розвиток рослини на ґрунті, позбавленому органіки?

Методика Етапу I: Робота в лабораторних умовах

Для того, щоб результати експерименту в ґрунті залежали виключно від субстрату, а не від якості насіння, ми провели попередню підготовку:

Технологія пророщування: Використання чашок Петрі. Насіння було закладене на  фільтрувальний папір, зволожений  водою.

Контроль параметрів: Підтримка температури +22 - +240С та регулярне аерування.

Відбір посівмату: Через кілька днів студенти провели калібрування проростків. Для висадки відбиралися лише ті насінини, що мали ідентичні за розміром та життєздатністю «наклюнуті» ростки. Це забезпечило рівний старт для всіх 9 варіантів досліду.

Проведення індивідуального добіру у пшениці

Кращі рослини відбирають у полі на посівах колективного розсадника або на ділянці гібридів другого покоління, спеціально висіяних з цією метою./Під час індивідуального добору використовують значно менше рослин, ніж при масовому, але старанніше, при цьому враховують в основному ті ж ознакцущо й у жита. Рослини, дібрані з кожної ділянки, зв’язують в окремий снопик і старанно оберігають від пошкоджень мишами, горобцями і механізмами. Оцінку рослин провадять за багатьма показниками, записуючи результати аналізу окремо на кожну рослину в зошит за формою, наведеною нижче. Всі дібрані в полі рослини оцінюють індивідуально.

Кожна рослина дістає свій номер. Дають оцінку всій рослині, кращому її колосу і загальній якості зерна. Записують назву ботанічного різновиду рослини. Визначають продуктивну кущистість, тобто кількість колосся, яке має зерно. Вирівняність стебел встановлюють візуально: добра, середня або погана. Добра вирівняність характеризується розташуванням усього колосся в одному ярусі, погана — в кількох ярусах.

Висоту рослин визначають вимірюванням в сантиметрах найдовшого стебла від його основи до верхівки колосу (без остюків),  якщо немає ураження хворобами або пошкодження шкідниками, пишуть «ні», якщо є — зазначають, чим пошкоджена або уражена рослина, наприклад: іржа стеблова, ріжки, фузаріоз тощо. Довжину колосового стрижня вимірюють у сантиметрах від початку уступу нижнього колоска до кінця уступу верхнього. Кількість члеників колосового стрижня визначають способом підрахунку усіх колосків, в тому числі й недорозвинених біля основи колоса, зменшуючи його на одиницю. Щільність колоса обчислюють діленням кількості члеників колосового стрижня на його довжину і виражають цілим або дробовим числом. Вагу зерна в колосі і рослини визначають на технічних вагах, вагу 1000 зернин — розрахунком. Виповненість і вирівняність зерна встановлюють візуально, супроводжуючи оцінками: добра, середня, погана. За консистенцією зерно поділяється на склувате, напівсклувате, борошнисте. За сукупністю всіх даних індивідуальної оцінки рослин виводять загальну оцінку. Якщо рослину вибраковують — в ній пишуть «брак», коли залишають — роблять позначку «у добір». Зерно всіх вибракуваних рослин знеособлюють. Урожай кожної з дібраних рослин зсипають в окремий пакетик, на якому ставлять присвоєний їй номер. За цими номерами насіння дібраних рослин висівають у селекційному розсаднику для оцінювання їх за потомством.

Дослідницька робота.

Тема: Вплив органічної частини ґрунту на ріст і розвиток рослин (на прикладі гібриду кукурудзи)

Виконавці: Студенти гуртківці Керівник: Музика В.В.

Засідання 2: Висів пророщеного насіння кукурудзи

Другий етап дослідження почався після того, як кукурудза дала рівномірні проростки.

Підготовка посудин і субстратів

Перед висівом студенти підготували 9 посудин однакового об'єму, щоб виключити вплив різниці в бактеріальний субстрат на розвиток рослин. Кожну посудину було пронумеровано та підписано відповідно до варіанту підстави. Субстрати готувалися окремо: з чорнозему механічно видалялися рослинні залишки та органічні склади для отримання «знеорганічного» варіанту, пісок і глина також розподілялися на дві частини — з органікою і без неї. Для варіантів із мінеральними добривами (N, NP, NPK) студенти вносили відповідні препарати у визначених дозах, рівномірно перемішуючи їх із субстратом.

Для досліду використано 9 посудин, наповнених різними варіантами ґрунтів:

• Чорнозем звичайний, позбавлений органіки.

• Чорнозем звичайний (з органічною частиною).

• Піщаний ґрунт без органіки.

• Піщаний ґрунт з природною органікою.

• Глина без органіки.

• Глина звичайна (з органічною частиною).

• Ґрунт без органіки, але з добавкою азоту (N).

• Ґрунт без органіки, але з азотом і фосфором (NP).

• Ґрунт без органіки, але з повним комплексом мінеральних добрив (NPK).

Процес висіву

Пророщені зерна кукурудзи з однаковими наклюнутими ростками відбиралися студентами вручну — це був важливий момент, хоча від рівномірності початкового розвитку залежала об'єктивність порівняння варіантів. У кожну посудину висівалось по одному пророщеному зерну. Насіння загортали на глибину 3–4 см, що відповідає агрономічним нормам для кукурудзи в закритому грунті. Викладання зерна проводилося обережно, щоб не пошкодити нижній проросток — росток орієнтували вгору, а корінець — донизу, відповідно до природного положення при проростанні.

Полив і початок спостережень

Після висіву шкірної посудини студенти полили однаковою кількість води, щоб забезпечити рівні умови зволоження на стартовому дослідженні. Посудини розмістили в кімнатних умовах при стабільній температурі та однаковому освітленні, що включало вплив зовнішніх кліматичних факторів на результати. Починаючи з 13 квітня 2026 року студенти почали щоденні спостереження. Полив проводився регулярно рівними дозами для всіх варіантів одночасно.

Значення практичної роботи для студентів

Самостійне проведення дослідження мало важливе навчальне значення: студенти на практиці застосовували знання з агрохімії та ґрунтознавства, вчилися спостерігати, фіксувати результати та робити висновки.

           Яка ж бульба придатна для виготовлення крохмалю?  Коли ми закладаємо на зберігання бульби, ми їх сортуємо, відбираючи тільки великі і середні бульби. А куди  подіти дрібні, пошкоджені, вони не придатні не тільки для зберігання, але і для вживання в їжу, тому їх можна використати на переробку. Отже, картопляний крохмаль можна виготовити з будь – якої бульби: великої, дрібної, пошкодженої, підгнилої,підмороженої, старої, молодої. З неї можна отримати хороший якісний крохмаль.

Для приготування крохмалю нам знадобиться картопля, терка або м’ясорубка або соковижималка, відро з водою, миска, ніж, сито, ложка.

Ретельно миємо бульби у холодній воді, щоб видалити землю, пісок. Мити можна ганчіркою або щіткою. Вирізаємо підгнилі і пошкоджені місця, так як навіть незначне потрапляння домішок може зіпсувати кінцевий продукт. Потім ще раз промиваємо.

       Картоплю можна переробляти разом з шкіркою або без. Якщо не очищати картоплю від шкірки, то крохмаль буде темний.  Очищаємо бульбу від шкірки. Після того як очищені бульби трохи просохнуть, їх потрібно подрібнити. Для цього використовують дрібну терку, можна використовувати м’ясорубку або соковижималку як я уже говорила. Звичайно, існують і нюанси, наприклад, терку в процесі варто змочувати водою, м’ясорубку слід використовувати з самим дрібним ножем, а при використанні соковижималки в готову кашку варто додати чисту воду в пропорції (1:1).

           Отже, ми отримали кашку з картоплі – це суміш, яка складається з залишків клітинного соку, мезги і крохмалю. Отриману суміш заливаємо холодною водою, добре перемішуємо.   Щоб вийшов крохмаль, суміш необхідно профільтрувати. Фільтруємо через дрібне сито або складену удвічі марлю. Залишену в ситі гущу знову заливаємо водою, розмішуємо і відфільтровуємо. Повторюємо цю процедуру кілька разів. Вода вимиває з картоплі крохмаль.. Отримане молочко залишаємо на 3 – 4 години, щоб воно відстоялося. Поступово картопляний крохмаль осяде на дно ємності, а зайві частинки спливуть на поверхню. Тепер настояний розчин потрібно звільнити  від верхнього шару рідини, для цього  потрібно обережно, намагаючись не збовтати суміш, злити її до тих пір, поки в ємкості не залишиться тільки густота. Її знову розбавляємо чистою водою і знову залишаємо настоюватися. Таку процедуру слід повторити кілька разів, не менше 3 рази. Ознака готовності крохмалю – безбарвність відстояної води. Як тільки залита в ємкість вода перестане темніти, значить треба злити рідину, виявити на дні сірий порошок. Це і буде крохмаль. Треба підсушити його.           Для цього викладаємо мокрий порошок на поліетиленову плівку,піднос, листи духовочні, сито або на чисту тканину, папір, фанеру тонким шаром в теплому місці, подалі від прямих сонячних променів і  протягів. Кожний раз, коли підсихає  його верхній шар, необхідно перемішувати порошок, щоб крохмаль повністю висох, інакше він буде згортатися в грудочки. Сушити крохмаль потрібно до тих пір, поки він не стане сипучим. Зазвичай, на це йде близько тижня. Сухість крохмалю визначається на дотик. Досить потерти його між пальцями. Коли крохмаль висохне, його потрібно розтерти качалкою, щоб він був розсипчастим. Остаточно можна підсушити  продукт в духовці при температурі не вище 400С, а якщо  температура вища, то крохмаль клейстеризується. Отриманий в домашніх умовах крохмаль має жовтуватий відтінок. Готовий продукт перекладаємо в скляний посуд і щільно закриваємо кришкою.

(студентка демонструє майстер – клас по приготуванню картопляного крохмалю в домашніх умовах. Під час демонстрування студентка розповідає технологію виготовлення крохмалю)

Викладач:  Ви  ознайомилися з технологією виготовлення крохмалю в домашніх умовах.