Операційна система Windows

Наприкінці 90-х років XX ст. стандартом ОС для 32-розрядних ПК стала система Windows 98. Наступними версіями цієї операційної системи стали: Windows 2000, Windows NT, Windows XP, Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 10 та Windows 11.

ОС Windows ряд особливостей:

Зручний для користувача графічний інтерфейс. Він дає змогу легко керувати роботою комп'ютера, використовуючи такі поняття, як «Мій комп'ютер», «Мережне оточення», «Кнопка Пуск», «Панель задач», «Контекстне меню», «Вікно», «Ярлик», технології «Вкажи і вибери» (Point and Click), «Перенеси і відпусти» (Drag and Drop) і т. д.
Вона є об'єктно-орієнтованою ОС для обробки документів. В ній використовують такі офісні аналогії, як «робочий стіл», «папка», «документ», «кошик» і т. д.
Наявне підключення до локальних і глобальних комп'ютерних мереж.
Містить довгі імена файлів (до 255 символів).
Допускає роботу з програмами, розробленими в інших ОС та їх виконання.
Працює в багатозадачному режимі. Використовує процесну форму (паралельно виконується кілька програм) та потокову форму (паралельно виконуються різні частини однієї програми). При одному процесорі багатозадачний режим реалізується так: попрацювавши якийсь час, задача автоматично розвантажується і керування передається наступній задачі. При перебоях під час розв'язування задачі її можна зняти без розвантаження всієї системи.
Підтримує обмін даними між додатками за допомогою OLE-технології (Object Linking and Embedding — зв'язування та вбудовування об'єктів). Наприклад, таблиці, а також діаграми, побудовані в табличному процесорі можуть використовуватися в документі, створеному в текстовому редакторі.
Містить ряд стандартних програм (Блокнот, Раіnt, Калькулятор і т.д.).

2. Інтерфейс ОС Windows

Основними елементами графічного інтерфейсу Windows є:

робочий стіл з піктограмами;
панель завдань, на якій розміщуються програмні кнопки, індикатори, Панель швидкого запуску;
головне меню (кнопка Пуск);
контекстне меню (відображується при клацанні правою кнопкою миші по вибраному об'єкту);
довідкову систему Windows.

Вікно є областю екрану, обмеженою прямокутною рамкою. У ньому відображується вміст теки, працююча програма або документ.

Розрізняють три варіанти відображення вікна на екрані:

вікно стандартного розміру займає частину площі екрану. За бажання можна перемістити його або будь-яку його межу в інше місце екрану;
вікно, розгорнуте на увесь екран, має максимальний розмір;
згорнуте вікно присутнє у вигляді кнопки на панелі завдань.

У згорнутому вікні програма продовжує виконуватися.

Операції над вікнами:

відкрити і закрити вікно програми;
перемістити;
змінити розміри вікон
здійснити пошук;
упорядкувати вікна на екрані.

Елементи вікна програми:

рядок заголовка (ліворуч – системне меню, справа – кнопки перемикання режимів відображення на екрані);
рядок меню;
панель інструментів;
робоча область;
смуги прокруток;
рядок стану.

2.1 Діалогові вікна

Діалогові вікна в Windows використовується для завдання параметрів і налаштувань ОС, устаткування і програм.

Основні елементи вікна діалогу:

вкладка;
кнопка;
перемикач;
текстове поле;
список;
кнопка розкриття списку;
прапорець;
індикатор;
повзунок.

2.2 Меню в Windows

У ОС Windows застосовуються чотири типи меню (меню – це список команд, що виводяться на екран і пропонованих користувачеві для вибору):

головне меню (відкривається кнопкою Пуск);
рядок меню у вікнах додатка (усі програми, що входять в стандартний пакет постачання Windows, мають рядок меню);
системне меню у вікнах додатка (для зміни розмірів вікна і його положення);
контекстне меню.

2.3 Робота з файлами

Усі файли, документи і програми в Windows зберігаються в теках. Windows надає засоби для управління файлами і теками. До таких засобів відносяться програма Провідник і вікно Мій комп'ютер. Додаток Провідник є головним інструментом Windows для перегляду файлів і тек, що зберігаються на носіях інформації.

Провідник відображує ієрархічну структуру файлів, тек і дисків на ПК.

Мій комп'ютер – програма, що використовується для роботи з файлами і теками, що зберігаються на дисках комп'ютера.

Мережеве оточення – програма для роботи з мережевими ресурсами в робочій групі.

Маніпулювання файлами і теками:

створення нового файлу і теки;
привласнення імені;
перейменування;
переміщення і копіювання;
видалення;
відновлення;
пошук;
перегляд і зміна властивостей файлів і тек;
створення ярлика на робочому столі.

2.4 Налаштування операційної системи Windows

Налаштування ОС здійснюється з метою створення умов для ефективної роботи на ПК. Засоби налаштувань можна розділити на п'ять груп:

засоби введення – виводу (клавіатура, миша, принтер);
налаштування елементів управління (панель завдань, головне меню, кошик);
налаштування елементів оформлення (тема, робочий стіл, заставка, оформлення, параметри);
налаштування засобів автоматизації (автоматичний запуск додатків при включенні ПК, запуск додатків за розкладом);
налаштування шрифтів.

3. Стандартні програми операційної системи Windows

Стандартні програми за умовчанням встановлюються разом з операційною системою. Про більшість програм користувач навіть не здогадується, на них немає ніяких ярликів, про них не згадується ні в яких джерелах, окрім рад фахівців і стандартної довідки Windows.

Стандартні програми Windows розташовуються за адресою: диск С:/ Windows/system32.

Усі програми знаходяться в системній теці та запускаються через меню Пуск. Потім вибираємо Виконати, і вводимо необхідне ім'я програми і натискаємо ОК. Другий спосіб – через командний рядок. Натискаємо меню Пуск, вибираємо Виконати, набираємо cmd.exe, тиснемо ок, а потім вводимо ім'я програми.

Стандартні програми поміщаються в групу Всі програми – Стандартні.

Рис.1 Стандартні програми ОС Windows

Крім стандартних програм в програмній групі Всі програми – Стандартні містяться чотири програмних групи:

Windows PowerShell містить команди запуску оболонки Windows PowerShell, яка являє собою сучасну стандартизовану оболонку командного рядка, що забезпечує більшу гнучкість управління комп'ютером на базі операційної системи Windows. По суті, PowerShell – це той же командний рядок, але більш функціональний.
Планшетний ПК – містить програми для роботи з планшетним ПК.
Службові – тут знаходяться службові програми.
Спеціальні можливості – програмна група буде корисна користувачам з обмеженими можливостями (розпізнавання мови, екранна клавіатура та ін.).

3.1 Paint

Графічний пакет у складі операційної системи Windows, який обробляє растрову графіку. Програма розрахована для початківців. У ній зібрані наступні інструменти: еліпс, кисть, гумка, прямокутник, крива, олівець, багатокутник, заливка, кисть, прямокутник, що округляє, розпилювач, напис. Але немає фільтрів. Є можливість мінімальних технічних дій – масштабування, інвертування кольору, віддзеркалення, розтягування. У масштабах більше 400 відсотків, відображається піксельна сітка. Є можливість накладання написів, правда без особливих ефектів. Для професійної обробки графіки зазвичай використовують інші програми.

3.2 WordPad

Текстовий редактор з мінімумом можливостей у складі операційної системи Windows. І на відміну від програми блокнот, здатний мінімально обробляти текст. Приміром, текст можна зробити напівжирним або курсивом. Можна створити списки, зробити вирівнювання. Можна вставити об'єкти за допомогою інших програм (відеозаписи, малюнки і інше). Основним істотним мінусом цієї програми є відсутність таблиць. Якщо є офісний пакет Word, то ця програма рідко використовується.

Рис.2 Інтерфейс стандартної програми WordPad

3.3 Блокнот

Ця програма має обмежену кількість функцій. Завантажується навіть на найслабкіших комп'ютерах майже відразу, не потребує установки.

3.4 Калькулятор

Калькулятор може бути двох видів – звичайного і інженерного. Перший вид – найпростіший калькулятор з мінімумом математичних функцій. У інженерного калькулятора вже є значний набір математичних функцій і додаткові можливості. Калькулятор працює з двійковій, вісімковій, десятковій та шістнадцятковій системі. Причому в десятковій калькулятор працює з радіанами, градусами і градієнтами. Калькулятор обчислює натуральні і десяткові логарифми, факторіали, будь-які міри, тригонометричні функції. Є статистика обчислень (Sta). Присутня звичайна пам'ять (МR і М+). Є вбудовані засоби підвищеної точності. Приміром, якщо розділити один три, а потім помножити це число три те вийде саме одиниця, а не наближене число. Плюсом є те, що можна вводити 32-значнные числа, а не 10-18 як в звичайних.

Рис.3 Інтерфейс стандартної програми Калькулятор

3.5 Записки

Електронна версія жовтих стікерів, які використовуються для нагадування. Використовувати програму дуже просто – після запуску, введіть текст. Щоб додати ще одну замітку, клацніть на кнопці із зображенням знаку "плюс" (+), а якщо потрібно видалити замітку, тоді клацніть на кнопці із зображенням хрестика. Якщо клацнути правою кнопкою миші на замітці, то можна змінити колір нотатки.

Рис.4 Інтерфейс стандартної програми Записки

3.6 Звукозапис

При наявності мікрофона дозволяє записати голос (у ноутбуках мікрофон вбудований). Можна використовувати у якості диктофона або для створення голосових заміток

Рис.5 Інтерфейс стандартної програми Звукозапис

3.7 Ножиці

Програма дозволяє виділити будь-яку ділянку екрану і зберегти його в графічний файл. Якщо потрібно зробити скріншот якої-небудь програми, то можна використовувати клавішу <PrintScreen>.

Рис.6 Інтерфейс стандартної програми Ножиці

3.8 Панель математичного вводу

Використовується для введення і розпізнавання математичних виразів з планшета або за допомогою миші. Програма буде корисна математикам і студентам.

Рис.7 Інтерфейс панелі математичного вводу

3.9 Підключення до проектору

Рис.8 Інтерфейс стандартної програми підключення до проектору

3.10 Провідник

Запускає файловий менеджер Windows – Провідник. Також можна запустити Провідник за допомогою команди Пуск – Комп'ютер або комбінацією клавіш Win + E.

Рис.9 Провідник проектів

3.11 Центр синхронізації

Дозволяє синхронізувати дані комп'ютера з іншими комп'ютерами мережі.

Рис.10 Центр синхронізації

3.12 Підключення до віддаленого робочого столу

Віддалений доступ – це знахідка для адміністратора. Один раз налаштувавши віддалений доступ, можна керувати і віддаленим комп'ютером і локальним.

Щоб дозволити віддаленому комп'ютерові підключатися до вашого комп'ютера, потрібно виконати наступні дії:

виберіть команду Пуск – Комп'ютер;
клацніть на кнопці Властивості системи;
клацніть на кнопці Налаштування віддаленого доступу;
увімкніть параметр Дозволити підключатися тільки з комп'ютерів, на яких працює віддалений робочий стіл з перевіркою достовірності на рівні мережі;
клацніть на кнопці Вибрати користувачів;
виберіть користувачів, яким можна підключатися до системи;
можна вимкнути параметр Дозволити підключення віддаленого помічника до цього комп'ютера – віддалений помічник у більшості випадків не потрібен.

Рис.11 Налаштування підключення до віддаленого робочого столу

Для підключення до віддаленого комп'ютера (за умови, що до нього дозволений віддалений доступ) використовується клієнт віддаленого доступу, запустити який можна командою меню Пуск – Всі програми – Стандартні – Підключення до віддаленого робочого столу. Можна ввести ім'я комп'ютера, ім'я користувача і клацнути на кнопці Підключити. А можна клацнути на кнопці Параметри і встановити деякі параметри клієнта. Наприклад, на вкладці Додатково можна встановити швидкість з'єднання, а на вкладці Екран – роздільну здатність екрана.

Рис.12 Підключення до віддаленого робочого столу

3.13 Виконати

Дозволяє запускати інші програми (або команди). Цю програму можна викликати натисканням клавіш <Win + R>.

Команди для запуску:

appwiz.cpl – видалення програм;
calc – калькулятор;
charmap – таблиця символів;
chkdsk – утиліта для перевірки дисків;
cleanmgr – утиліта для очистки дисків;
cmd – командний рядок;
compmgmt.msc – управління комп’ютером;
control – панель управління;
control admintools – адміністрування;
control desktop – налаштування екрану /персоналізація;
control folders – властивості папок;
control fonts – шрифти;
control keyboard – властивості клавіатури;
control mouse – властивості миші;
control printers – пристрої та принтери;
control schedtasks – планування завдань;
desk.cpl – роздільна здатність екрану;
devmgmt.msc – диспетчер пристроїв;
dfrgui – дефрагментація дисків;
diskmgmt.msc – управління дисками;
dxdiag – засіб діагностики DirectX;
eventvwr.msc – перегляд подій;
explorer – провідник Windows;
firewall.cpl – брандмауер Windows;
iexplore – браузер Internet Explorer;
inetcpl.cpl – властивості браузера Internet Explorer;
logoff – вийти із облікового запису користувача Windows;
magnify – лупа;
main.cpl – властивості миші;
migwiz – засіб перенесення даних Windows;
mmsys.cpl – налаштування звуку;
mrt – засіб видалення шкідливих програм;
msconfig – конфігурація системи;
mspaint – графічний редактор Paint;
ncpa.cpl – мережеві підключення;
notepad – блокнот;
osk – екранна клавіатура;
perfmon – системний монітор;
powercfg.cpl – енергоживлення;
prs – засіб запису дій по діагностиці збоїв;
regedit – редактор реєстру;
rrr – швидкий запуск Reg Organizer;
shutdown – завершення роботи Windows;
sysdm.cpl – властивості системи;
syskey – захист баз даних облікових записів Windows;
taskmgr – диспетчер задач;
timedate.cpl – налаштування часу та дати;
utilman – центр спеціальних можливостей;
verifier – диспетчер перевірки драйверів;
wab – адресна книга Windows;
winver – версія Windows;
wmplayer – програвач Windows Media Player;
write – редактор Wordpad;
wscui.cpl – центр підтримки.

3.14 Командний рядок

Інтерфейс командного рядка (англ. command-line interface, CLI) – різновид текстового інтерфейсу користувача й комп'ютера, в якому інструкції комп'ютеру можна дати тільки введенням із клавіатури текстових рядків (команд). Також відомий під назвою консоль. Формат виводу інформації в інтерфейсі командного рядка не регламентується; звичайно це простий текстовий вивід, але може бути й графічним, звуковим виводом тощо.

Щоб запустити командний рядок, натисніть поєднання клавіш Win+R і у вікні, що з'явилося – Выполнить – cmd.

Рис.13 Запуск командного рядка

Рис.14 Інтерфейс командного рядка

Для налаштування більш привабливого виду, клацніть правою кнопкою миші по заголовку вікна і виберіть пункт Властивості, вкладка Колір, на якій можна вибрати колір шрифту і фону.

Рис.15 Налаштування відображення командного рядка

На початку вікна відображається традиційний знак копірайта, а трохи нижче рядок з поточним каталогом і миготливий курсор, що запрошує почати роботу.

У командному рядку є гарячі клавіші, які можуть допомогти в роботі:

F1 – при кожному натисненні на клавішу по буквах вводить останню команду;
F3 – виводить останню команду;
F5 – при кожному натисненні виводить попередню команду;
F7 – виводить пронумерований список команд (за умовчанням зберігаються 50 останніх команд).

Розглянемо деякі командами детальніше:

dir - відображає вміст поточного каталогу. Якщо потрібно переглянути вміст іншого каталогу, потрібно вказати консолі шлях, наприклад:

dir (пропуск) C:\, і натиснути Enter.

cd - зміна поточного каталогу. Щоб змінити поточний каталог наберіть: cd (пропуск) C:\Ім'я теки і натисніть Enter.

Для того, щоб за допомогою команди cd перейти на інший диск, необхідно додати ось такий параметр (іноді його називають прапором) /D, тобто команда для переходу на інший диск виглядатиме так: cd D/ :D\

mkdir Створення нової теки з потрібною назвою. За умовчанням команда mkdir створює теки в поточному каталозі. Якщо ж треба створити теку в іншому каталозі, пропишіть це, наприклад:

rmdir. Служить для видалення каталогів. За умовчанням команда rmdir видаляє тільки порожні каталоги. Якщо потрібно видалити теку з вмістом, то до команди rmdir треба додати параметр /S.

shutdown (пропуск) -s. В цьому випадку комп'ютер просто вимкнеться.

shutdown (пропуск) -s (пропуск) -t (пропуск) час в секундах, через який повинен вимкнутися комп'ютер:

systeminfo. Видає детальну інформацію про конфігурацію системи, відомості про версію, тип, процесор, версію BIOS, об'єм пам'яті і так далі.

driverquery - виводить список усіх встановлених драйверів пристроїв і їх властивості. Якщо додати до команди параметр /V, окрім списку драйверів буде виведений і їх статус.

cls. Очистити екран.

msconfig. Викликає службу "Конфігурація системи Windows".

ipconfig. Якщо набрати команду без додаткових параметрів, то будуть виведені відомості про IP- адресу, маску підмережі та основному шлюзу для кожного мережевого адаптера.

regedit. Відкриває утиліту, за допомогою якої можна редагувати системний реєстр Windows.

chkdsk. Призначається для запуску перевірки логічних дисків на наявність помилок. Якщо команда використовується без додаткових параметрів, то на екран виводиться звіт про стан поточного диска.

/f – задає виправлення помилок на диску. Щоб перевірка почалася, диск має бути заблокований. Якщо диск незаблокований, з'явиться запит на перевірку диска при наступному перезавантаженні комп'ютера.

/v – дозволяє вивести на екран імена файлів, що перевіряються, і каталогів;

/r – дозволяє виявити пошкоджені сектори диска і відновлює ту частину даних, яка ще може бути прочитана.

pathping. Утиліта, яка запускається цією командою, надає інформацію про втрату даних на проміжних вузлах між початковим і кінцевим пунктом. Команда впродовж певного часу відправляє сполучення з ехо-запитом кожному маршрутизатору, що знаходиться на шляху, а потім на підставі отриманих відповідей обчислює коефіцієнт втрати для кожного маршрутизатора. Таким чином можна визначити маршрутизатори, що мають проблеми доступу до мережі.

netstat. Відображає активні підключення TCP, порти, що прослуховуються комп'ютером, статистика Ethernet, таблиці маршрутизації IP, статистика IPv4 (для протоколів IP, ICMP, TCP і UDP) і IPv6 (для протоколів IPv6, ICMPv6, TCP через IPv6 і UDP через IPv6). Якщо запустити команду без параметрів, то відобразяться тільки підключення TCP.

tasklist. Запускає утиліту командного рядка, який виводить список усіх запущених системою процесів з PID-кодом і розміром займаній оперативній пам'яті. Якщо команду запустити без додаткових параметрів, виводиться список процесів поточного комп'ютера.

taskkill. Команда для зупинки процесу в локальній або віддаленій системі. Процес можна зупинити за його ідентифікатором. Для цього використайте параметр /pid: taskkill (пропуск) /pid (пропуск) 3148 Enter

Окрім цього, процес можна зупинити за іменем образу за допомогою додавання параметра /im: taskkill (пропуск) /im (пропуск) AnVir.exe Enter

sfc. Утиліта, яка призначена для відновлення пошкоджених системних файлів. Ось деякі параметри, з якими вона працює:

/scannow – негайна перевірка усіх захищених системних файлів;

/scanonce – перевірка захищених системних файлів при наступному завантаженні системи;

/scanboot – перевірка усіх захищених системних файлів при кожному завантаженні системи.

4. Службові програми

Розділ Службові містить засоби стиснення даних, програми обслуговування диска та засоби спостереження за продуктивністю системи.

Рис.15 Перелік службових програм

1. Internet Explorer – буде запущений браузер без надбудов, що корисно, якщо деякі надбудови погано працюють.

2. Відновлення системи – дозволяє відновити систему після збою, наприклад, після некоректної установки драйвера або програми.

Перед установкою нової програми або драйвера створюється контрольна точка. Контрольна точка – це резервна копія всіх важливих системних файлів, у тому числі файлів реєстру. Контрольна точка може бути створена за розкладом, наприклад, раз на тиждень, або ж вручну. Контрольні точки створюються в каталозі System Volume Information, який знаходиться в кореневому каталозі кожного диска.

Для роботи системи відновлення необхідно як мінімум 300 Мбайт вільного місця на кожному розділі. Windows резервує приблизно 5% від розміру диска для системи відновлення. Зарезервоване місце використовується не тільки для зберігання контрольних точок, але і для роботи механізму тіньових копій. Можна регулювати обсяг зарезервованого простору.

Зверніть увагу: існує три типи точок відновлення – Вручну, Установка та Система.

Для створення контрольної точки відкрийте вікно Комп'ютер, клацніть на кнопці Властивості системи. У вікні властивостей системи клацніть на кнопці Захист системи. У вікні клацніть на кнопці Створити.

У вікні введіть опис точки відновлення і клацніть на кнопці Створити. Після чого ви побачите повідомлення, що точка відновлення успішно створена.

Рис.16 Налаштування відновлення системи

На вкладці Захист системи вікна Властивості системи знаходяться ще дві корисні кнопки: Відновлення та Налаштувати. За допомогою параметрів Налаштувати можна встановити параметри системи відновлення.

Якщо вибрати команду Відключити захист системи, система відновлення буде відключена (не рекомендується цього робити!). А трохи нижче можна вибрати відсоток використовуваного дискового простору. За замовчуванням використовується 5%. Якщо вам потрібно звільнити місце на диску, тоді клацніть на кнопці Видалити.

Кнопка Відновлення викликає вікно вибору точки відновлення системи.

3. Дефрагментація диску – програма, призначена для підвищення ефективності роботи жорсткого диску, завдяки впорядкуванню файлової структури жорсткого диску.

Для дефрагментації диска необхідно виконати команду Пуск – Програми – Стандартні – Службові – Дефрагментація диска, після чого відкриється вікно діалогу. У вікні необхідно вибрати том для здійснення дефрагментації і клацнути на піктограмі Аналіз.

За результатами аналізу стану диска операційна система видасть оцінку використання диска до дефрагментації і рекомендації про доцільність проведення дефрагментації.

Рис.17 Утиліта дефрагментації диску

Для продовження виконання дефрагментації необхідно клацнути на кнопці Дефрагментація. Після закінчення дефрагментації буде виведений звіт на екран.

4. Комп’ютер – викликає вікно Провідника. Це ж вікно відкривається при виборі команди Пуск – Комп'ютер.

5. Монітор ресурсів – інформаційна програма, що надає інформацію про системні ресурси. Системний монітор дозволяє переглянути дані про продуктивність системи або в режимі реального часу, або у файлі журналу. За замовчуванням виводиться графік завантаження процесора. Адміністрування – Системний монітор.

Можливо вибрати інший лічильник для побудови графіка. Для цього натисніть кнопку із зеленим знаком "плюс" (+) і виберіть інший лічильник, наприклад Фізичний диск. Потім клацніть на кнопці Додати.

Після виведеться графік завантаження диска і процесора. Можна відключати показники – для цього просто зніміть прапорець в стовпці Показати.

Рис.18 Утиліта моніторингу ресурсів

6. Звіти засобів переносу даних Windows – перегляд звітів про виконані переноси даних у Windows.

7. Очистка диску – застосовується для звільнення простору на жорсткому диску шляхом видалення компонентів ОС і програм, які вже не використовуються, тимчасових файлів і очищення кошику.

Для запуску цієї програми необхідно виконати: Пуск – Програми – Стандартні – Службові – Очищення диска, з'явиться вікно вибір диска, після вибору диска натисніть ОК. В результаті з'явиться вікно діалогу Очищення диска з переліком файлів, доступних для видалення.

Рис.19 Утиліта очистки диску

8. Панель управління – використовується для налаштування комп'ютера: від зміни часу до підключення до Інтернету. Панель управління за замовчуванням виводить категорії утиліт, які використовуються для налаштування того чи іншого аспекту системи (додавання користувачів, видалення програм і т.д.) і найчастіше використовувані утиліти. Наприклад, в категорії Програми найпопулярнішою утилітою є Видалення програми.

9. Планування завдань – зазвичай планувальник використовується для запуску певних програм за розкладом. Крім запуску програм планувальник уміє відправляти повідомлення електронної пошти і відображати повідомлення на робочому столі.

Взагалі планувальник завдань більше потрібен самій операційній системі, ніж звичайному користувачеві. Запустіть його і перегляньте список завдань. За замовчуванням визначено 34 завдання.

Рис.20 Планувальник завдань

Якщо натиснути Створити просту задачу, то буде відкритий майстер створення завдання. Після чого потрібно ввести ім'я та опис завдання. Потім потрібно визначити тригер, тобто задати, коли буде спрацьовувати завдання: щодня, щотижня і т.д. Наступний крок – визначення часу початку виконання завдання. Потім потрібно визначити необхідну дію, власне, задати саму задачу. Планувальник може запустити програму, відправити повідомлення електронної пошти або просто відобразити повідомлення на робочому столі.

10. Редактор особистих знаків – за допомогою цього редактора можна створити і зберегти власні символи, які потім можна буде використовувати у документах.

11. Відомості про систему – інформаційна програма, що дозволяє отримати інформацію про апаратні засоби комп’ютера.

12. Засіб перенесення даних Windows – запуск майстра, який допоможе перенести дані з одного комп’ютера на інший.

13. Таблиця символів – програма призначена для копіювання будь-якого символу з будь-якого шрифту, в буфер обміну. Так можна відобразити будь-який символ, якого немає на клавіатурі. Після вибору символу, в рядку стану знизу програми показаний його клавіатурний варіант. Приміром, якщо ви виберете значок ®, то знизу буде показано ALT+0174. Примітка – ці цифри треба набирати на правій частині клавіатури.

Але це ще не всі службові програми. Частина програм прихована в програмній групі Всі програми – Обслуговування, а саме там знаходяться програми копіювання та відновлення, Створити диск, Відновлення системи, Довідка та підтримка і Віддалений помічник.

5. Системні служби ОС Windows

Служби ОС Windows – додатки, що автоматично запускаються системою при запуску Windows і виконуються незалежно від статусу користувача.

У більшості випадків службам заборонена взаємодія з консоллю або робочим столом користувачів, але для деяких служб можливе виключення (наприклад, при запуску служби mstsc з ключем /console).

Існує декілька режимів для служб:

заборонений до запуску;
ручний запуск (за запитом);
автоматичний запуск при завантаженні комп'ютера;
автоматичний (відкладений) запуск (введений в Windows Vista і Windows Server 2008);
обов'язкова служба/драйвер (автоматичний запуск і неможливість (для користувача) зупинити службу).

Windows пропонує диспетчер управління службами (Service Control Manager – SCM), за допомогою якого можна управляти створенням, видаленням, запуском і зупинкою служб. Додаток, що має статус служби, має бути написаний так, щоб воно могло приймати повідомлення від SCM. Потім ім'я служби і її інші атрибути, наприклад, опис служби, реєструються в диспетчерові управління за допомогою одного або декількох викликів.

Проте в Windows за умовчанням встановлюється велике число не критичних служб, які можна відключати для збільшення продуктивності системи без серйозних побічних ефектів.

Для початку роботи із службами запустіть з командного рядка services.msc.

Рис.21 Системні служби

Для перегляду встановлених служб, пройдіть наступний шлях: Пуск(Start) – Панель управління (Control Panel) – Адміністрування (Administrative Tools) – Служби(Services).

Багато служб, які можуть на перший погляд здатися не дуже важливими, бувають пов'язані з іншими службами, які від них залежать, і їх відключення може привести до неправильної роботи залежних від них служб. Тому перш ніж відключити яку-небудь службу, необхідно упізнати усі пов'язані з нею залежності.

Щоб мати можливість відключення/включення служби і дізнатися, з якими службами вона пов'язана, натисніть правою кнопкою миші по необхідній службі і виберіть пункт Властивості. Відключити і включити службу можна на вкладці Загальні, а дізнатися про залежності цієї служби з іншими на вкладці Залежності.

Перш ніж експериментувати із службами бажано зробити резервну копію розділу реєстру, який відповідає за запуск системних служб. Для цього виконайте наступні дії: Пуск - Виконати (Run) - в текстовому полі набрати regedit і натиснути Ok, а далі в редакторові реєстру пройти наступний шлях:

HKEY_LOCAL_MACHINESYSTEMCurrentControlSetServices. На теці Services клацнути правою кнопкою миші і вибрати пункт Експортувати, тим самим, зберігши запис потрібного розділу реєстру.

Тепер давайте перейдемо безпосередньо до списку необхідних служб.

DHCP-кліент. Управляє конфігурацією мережі за допомогою реєстрації і оновлення IP адрес та DNS імен.
Plug and Play. Дозволяє комп'ютеру розпізнавати зміни у встановленому устаткуванні і підлаштовуватися під них, або, не вимагаючи втручання користувача, або зводячи його до мінімуму. Зупинка або відключення цієї служби може привести до нестабільної роботи системи.
Windows Audio. Управління звуковими пристроями. Якщо ця служба зупинена, звукові пристрої і ефекти не працюватимуть належним чином.
Windows Installer. Встановлює, видаляє або відновлює програмне забезпечення.
Автоматичне оновлення. Включає завантаження і установку оновлень Windows.
Безпровідне налаштування. Надає автоматичне налаштування 802.11 адаптерів.
Брандмауер Windows /Загальний доступ до Інтернету (ICS). Забезпечує підтримку служб трансляції адрес, адресації і дозволу імен, запобігає вторгненню служб в мережі.
Веб-клієнт. Дозволяє програмам створювати, діставати доступ і змінювати файли, що зберігаються в Інтернеті.
Вторинний вхід в систему. Дозволяє запускати процеси від імені іншого користувача.
Диспетчер логічних дисків. Виявлення і спостереження за новими жорсткими дисками. Якщо ця служба зупинена, стан дисків і інформація про конфігурацію не оновлюється.
Диспетчер черги друку. Завантажує в пам'ять файли для наступного друку.
Диспетчер облікових записів безпеки. Зберігає інформацію про безпеку облікового запису локального користувача.
Доступ до HID–пристроїв. Забезпечує універсальний доступ до HID-пристроїв (Human Interface Devices), який активізує і підтримує використання заздалегідь визначених клавіш швидкого виклику на клавіатурі, пристроях управління або інших пристроях мультимедіа.
Журнал подій. Забезпечує підтримку повідомлень журналів подій і перегляд цих повідомлень.
Інструментарій управління Windows. Після зупинки цієї служби багато Windows додатків можуть працювати некоректно.
Визначення устаткування оболонки. Надає повідомлення для подій автоматичного відтворення або виконання "Автозапуск".
Планувальник завдань. Дозволяє налаштовувати розклад автоматичного виконання завдань на цьому комп'ютері.
Робоча станція. Забезпечує підтримку мережевих підключень і зв'язок. Якщо немає мережі, можна відключити.
Розширення драйверів WMI (Windows Management Instrumentation). Забезпечує обмін інформацією з управляючими пристроями.
Сервер. Забезпечує підтримку загального доступу до файлів, принтерів і іменованих каналів для локального комп'ютера через мережеве підключення.
Мережеві підключення. Управляє об'єктами теки Мережа і віддалений доступ до мережі, що відображує властивості локальної мережі і підключень віддаленого доступу.
Служба адміністрування диспетчера логічних дисків. Виконує налаштування жорстких дисків і томів.
Служба відновлення системи. Виконує функції відновлення системи.
Служба часу Windows. Управляє синхронізацією дати і часу на усіх клієнтах і серверах в мережі.
Служба завантаження зображень (WIA). Забезпечує служби отримання зображень із сканерів і цифрових камер.
Служби IPSEC. Сервіс безпеки протоколу TCP/IP.
Служби криптографії. Служба безпечного обміну ключами і шифрування даних в локальній мережі.
Смарт-карти. Управляє доступом до пристроїв читання смарт-карт.
Довідка і підтримка. Забезпечує можливість роботи центру довідки і підтримки на локальному комп'ютері.
Теми. Управління темами оформлення.
Тіньове копіювання тому. Управляє створенням тіньових копій (контрольних точок стану) дискових томів, які використовуються для архівації і відновлення або для іншої мети. Якщо цю службу зупинити, тіньові копії томів для відновлення не будуть доступні, архівація і відновлення можуть не працювати.
Повідомлення про системні події. Протоколює системні події, такі як реєстрація в Windows, в мережі і зміни в подачі електроживлення.
Управління додатками. Забезпечує служби установки програмного забезпечення, такі, наприклад, як призначення, публікація і видалення.

6. Редактор реєстру ОС Windows

Щоб зрозуміти, що таке реєстр, давайте повернемося в часи операційної системи MS DOS (Microsoft Disk Operation System). DOS використовувала всього два конфігураційних файли: config.sys (містять команди завантаження драйверів і резидентних програм) і autoexec.bat (командний файл, що містить команди, які виконувалися при запуску операційної системи).

Файли config.sys і autoexec.bat були текстовими. Для їх редагування не був потрібен ніякий спеціальний редактор, можна було використовувати будь-який текстовий редактор.

Комп'ютери розвивалися і DOS перестала задовольняти потребам користувачів. Інтерфейс DOS був незручний, та й, по суті, ніякого інтерфейсу щось не було: була лише командний рядок, де користувач міг вводити команди. Різні розробники намагалися створити програми-оболонки для DOS: Norton Commander, DOS Navigator, Volkov Commander. Але всі ці оболонки лише були файловими менеджерами і особливо не розширювали можливості DOS як операційної системи.

Починаючи з п'ятої версії DOS, з'явилася можливість завантаження резидентних програм, тобто програм, які виконувались у фоновому режимі. Це стало передумовою для створення багатозадачної операційної системи. Microsoft працювала над створенням своєї оболонки для DOS – Windows. Перші версії Windows були вкрай невдалими і не запам'яталися користувачам, але третя версія Windows (Windows 3.0), яка з'явилася в 1992 році, значно розширювала можливості DOS. Пo-перше, з'явилася можливість одночасного запуску програм і перемикання між ними. Користувач міг запустити, наприклад, текстовий редактор і електронну таблицю і перемикатися між ними. По-друге, графічний інтерфейс операційної системи був значно поліпшений: активно використовувалася миша, а окремі додатки виконувалися у "вікнах" (звідси й назва оболонки), що дозволяло легко перемикатися між ними.

У Windows 3.x для зберігання налаштувань операційної системи та програм використовувалися INI-файли. Це текстові файли певного формату. Але знову-таки у кожного додатка був свій конфігураційний INI-файл. Можна було, використовуючи функції API (Application Program Interface), прочитати будь INI-файл, що спрощувало завдання розробника.

У 1995 році з'явилася Windows 95. Це вже була операційна система в прямому сенсі цього слова. Так, в її основі лежала та ж DOS, але на відміну від Windows 3.x, Windows 95 була 32-розрядної, у неї був зовсім інший інтерфейс користувача (який ліг в основу сучасних версій Windows ), і в ній з'явився реєстр.

Реєстр – це база даних налаштувань операційної системи і Windows-додатків. Кожен додаток міг зберігати налаштування не в INI-файлі, а в реєстрі Windows. У сучасних версіях Windows структура реєстру була змінена, але суть залишилася тією ж.

Реєстр прихований від очей користувача. Але це тільки підкреслює важливість реєстру: починаючим користувачам дійсно краще навіть не знати про його існування, бо невмілими діями можна легко пошкодити систему. Кожна дія супроводжується зверненням до реєстру, наприклад, коли йде запуск програми, то вона звертається до реєстру, щоб зчитати свої налаштування, а коли змінюєте параметри програми (аж до розміру її вікна) або закриваєте її, то вона записує зміни параметрів до реєстру.

Всі налаштування операційної системи, які можна виконати за допомогою графічного інтерфейсу (через вікно налаштувань програми, через панель управління), можна виконати й через реєстр, знаючи, де зберігаються ті чи інші параметри.

Для редагування та перегляду реєстру використовується команда regedit.exe.

Рис.22 Редактор реєстру

Ліва частина вікна редактора реєстру – це панель розділів реєстру (вони ще називаються ключами). Права панель – це панель параметрів (або значень реєстру). У кожному розділі є як мінімум один параметр – це параметр за замовчуванням.

Існує п'ять кореневих розділів реєстру:

HKEY_CLASSES_ROOT (скорочена назва HKCR) – містить опис кореневих класів;
HKEY_CURRENT_USER (або HKCU) – містить установки (поточного користувача);
HKEY_LOCAL_MACHINE (або HKLM) – містить глобальні параметри;
HKEY_USERS (або HKU) – містить установки всіх користувачів;
HKEY_CURRENT_CONFIG (або НКСС) – посилання на розділ НКLМ / SYSTEM / CurrentControl / SetHardware / ProfilesCurrent, містить параметри профілю обладнання.

Кожен розділ реєстру може містити підрозділи і параметри. Структура розділу ієрархічна, тобто кожний підрозділ може містити додаткові підрозділи і т.д. Якщо порівнювати реєстр з файловою системою, то розділи – це папки, а параметри – це файли.

Як і у випадку з файловою системою, де є обмеження на довжину імені папки, є обмеження і на довжину імені розділу реєстру. Максимальна довжина імені розділу реєстру – 512 звичайних ANSI-символів або 256 Unicode-символів. Ім'я розділу може містити будь-які символи, крім "?", "*" І "". Також не можна створювати реєстр, ім'я якого починається з крапкии – такі розділи може створювати тільки сама система.

Один розділ може бути посиланням на інший розділ. Наприклад, весь кореневий розділ HKEY_CURRENT_USER – це посилання на розділ HKEY_USERS <ідeнтифікaтop користувача>. Редактор реєстру працює з такими посиланнями як з окремим розділом.

У кожного параметра є три атрибути: ім'я, тип і значення. До імен параметрів застосовуються ті ж обмеження, що і до імен розділів.

Тип параметра характеризує тип даних, який може приймати параметр. Наприклад, REG_BINARY – параметр може містити двійкові дані – редагування такого параметра здійснюється в шістнадцятковому вигляді.

Значення – це безпосередньо значення, яке містить параметр. Значення параметра обмежена діапазоном допустимих значень, заданим типом параметра.

Для створення нового розділу використовується команда Правка – Створити – Розділ редактора реєстру. Щоб створити параметр, потрібно вибрати команду Правка – Створити – <тип параметра>.

Питання для перевірки:

Розкажіть історію версій програми Windows?
Назвіть переваги ОС Windows.
Що є об'єктом у Windows?
Що таке папка?
Що таке ярлик?
Дайте пояснення меню Windows.
Для чого призначена панель задач? Опишіть що на ній розміщено.
Для чого призначено Головне меню Windows?
Які вікна є у Windows?
Для чого призначений рядок стану?
Для чого призначена панель інструментів?
Які дії можна виконувати над вікнами у Windows?
Які елементи є у вікнах Windows і поясніть їх призначення?
Що таке Кошик?
Які додатки є вбудованими в ОС Windows?
Яке призначення різних видів калькулятора?
Які дії можна виконувати в Paint?
Як викликати командний рядок?
Як можна працювати в консолі Windows?
Назвіть команди консольного режиму.
Опишіть функції системних служб. Як викликати меню роботи з системними службами.
Назвіть режими запуску служб.
Що ви розумієте під поняттям «редактор реєстру»?
Охарактеризуйте структуру редактора реєстру.

Мультимедійний супровід

ЛЦ 2.3 ОС Windows.ppsx