Вперше у світі комп'ютерну програму зареєстрували як об'єкт авторського права у листопаді 1961 р. в США. Але американці продовжували дослідження щодо доцільності застосування моделі авторського права до комп'ютерних програм, і лише у 1980 р. внесли відповідне доповнення до свого закону про авторське право. На сьогоднішній день практично в усьому світі прийнята авторсько-правова модель охорони комп'ютерних програм.
В Україні комп'ютерна програма стала користуватись охороною з набранням чинності Законом України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII (далі – Закон про авторські права). Причому ст. 5 цього закону визначала комп'ютерну програму як один з видів літературних письмових творів.
На сьогодні Закон про авторське право встановлює досить довгий строк охорони авторських прав – 70 років з моменту смерті автора або останнього із співавторів.
Ліцензія на програмне забезпечення – угода, яка надає право використовувати програмне забезпечення. Така ліцензія визначає умови використання комп'ютерного програмного забезпечення. Ліцензія може надавати дозвіл робити з ним речі, які були б інакше заборонені законом про авторське право. Наприклад, ліцензія на використання програмного забезпечення може дати дозвіл робити копії програмного забезпечення.
Ліцензія може містити умови. Якщо Ви не дотримуєтесь умов ліцензії, то підпадаєте під дію закону про авторське право.
Ліцензія передбачає ряд обмежень для користувачів програмного продукту: обмеження користування, копіювання, модифікації та розповсюдження, охороняючи, таким чином, авторські права розробника. Проте ліцензування – це не тільки захист авторських прав, а й гарантії для клієнтів. Ліцензування програмного забезпечення дозволяє користувачам отримувати технічну підтримку з боку розробника або офіційних розповсюджувачів програмного продукту, модернізувати програмне забезпечення.
Основним документом, що визначає права та обов'язки користувача програмного забезпечення, є ліцензійна угода.
Види ліцензій на програмне забезпечення:
Freeware – безкоштовні програми. Програми без обмеження на (некомерційне) використання. Охороняються авторським правом. Слід пам'ятати, що відсутність ціни ще не означає, що виробник дозволяє її вільно поширювати, він може це і забороняти. І буває, що якась програма безкоштовна тільки для домашнього, некомерційного використання, а при використанні її в організаціях потрібно заплатити.
Shareware – умовно-безкоштовні програми. Клас комерційних програм з безкоштовним періодом використання. Вимагають оплати для повнофункціонального використання. Термін запропонований вперше у 1983 р. Бобом Уоллесом, одним з перших співробітників Microsoft. При такій моделі розповсюдження пропонується спочатку випробувати програму в дії, а потім оплатити її. Щоправда, "умовність" може лежати в дуже широких межах, від простого нагадування про необхідність заплатити за програму при кожному запуску до обмеженого терміну роботи і навіть блокування в неоплаченій версії найважливіших функцій, що робить неможливим використання програми за прямим призначенням.
Trial, trialware – пробне програмне забезпечення. Обмежено часом використання або кількісними характеристиками, а іноді й функціоналом. Як бачите, термін перетинається з Shareware.
Demo, demoware – демонстраційні програми. Мають велику кількість обмежень. Основна мета – не пробне використання, а демонстрація можливостей. Помітно більш обмежене порівняно з trialware.
Adware – рекламно-орієнтовані програми. Без обмежень функціональності, але з примусовим показом реклами, яка може підвантажуватися через Інтернет без відома користувача. Зазвичай включають модуль фонового завантаження реклами, що містить у собі небезпеку несанкціонованого дистанційного контролю комп'ютера. Антивірусні програми часто класифікують даний механізм як "троянського коня".
Nagware, begware – основним обмеженням використання є примусове вікно діалогу, де повідомляється про те, що версія незареєстрована. Після оплати дане обмеження знімається. Ускладнює використання програми в пакетному режимі при автоматичній обробці інформації. Вперше даний різновид застосовано у 1983 р. Бобом Уоллесом.
Public domain – вільні програми. Без обмежень на модифікацію та використання. Не охороняються авторським правом.
Donateware, donationware – авторські програми. Для необов'язкової реєстрації програми потрібно сплатити пожертвування автору. Цей різновид вперше застосовано Ендрю Флюгельманом.
Open source – відкриті програми з вихідними текстами. Можуть накладатися обмеження на модифікацію та використання в комерційних цілях.
Linkware – автор програми просить вказувати посилання на сайті користувача на свій сайт.
Registerware – для отримання та/або використання програми потрібно надати інформацію про себе (заповнити анкету).
Guiltware – різновид nagware. У програмі міститься явна згадка, що автор не отримав за неї грошей. Може й не передбачати реєстрації.
Crippleware – ключові можливості програми видалені. Немає обмежень на час використання. Після оплати надається повнофункціональна версія.
Abandonware – позаринкові програми. Як правило, це колишні комерційні програми, які з ряду причин перестають постачати на ринок. Їх поширює зазвичай власник авторських прав на безкоштовній основі, але з жорстким зобов'язанням заборони продавати і навіть без права подальшого безкоштовного тиражування.
Orphanware – різновид abandonware, коли автора не можна розшукати.
Cardware, postcardware – як компенсацію за надання програми автор просить надіслати йому листівку або електронний лист зі словами подяки. Ці листи використовуються авторами для реклами своїх робіт.
Liteware – "полегшений" варіант відповідної комерційної версії. Не обмежена часом використання, але обмежена функціоналом.
Hostageware – програми з функціональними, тимчасовими і кількісними обмеженнями. Розблоковуються після оплати.
Careware, charityware – стягується збір на благодійні цілі, або безпосередньо автору, або за вказаною адресою.
Requestware – автор просить користувача щось зробити в обмін на використання програми (надіслати листівку або електронного листа з подякою, внести пожертви на благодійні цілі тощо). Різновиди: postcardware, careware.
Betaware – попередня (тестова) бета-версія комерційного або некомерційного ПЗ. Можна використовувати безкоштовно, але часто обмежується періодом тестування.
Commercial – комерційне програмне забезпечення, яке продається за гроші й захищено різними законами.
CDware – ПЗ на компакт-дисках, яке розповсюджується в рекламних цілях.
Spyware – програми-шпигуни. Несанкціоновано збирають інформацію про комп'ютер користувача і його дії. Нерідко маскуються під adware. Крім використання антивірусних програм найбільш ефективний спосіб боротьби – установка брандмауерів.
Розглянемо програмне забезпечення із урахуванням факту наявності різних видів ліцензій на нього, які кардинально змінюють підходи до специфікації і захисту авторських прав, і як наслідок – його використання – закрите і відкрите (вільне) ПЗ. Ці два типи ліцензій на ПЗ визначають модель використання, організаційну модель розробки (якість і технічні параметри програм), структуру витрат на різних етапах життєвого циклу програм. Існує дві моделі відкритості ПЗ:
Закрите ПЗ (Proprietary software) – автор (або інший власник) утримує за собою низку прав, а користувач – лише обмежене право використання ПЗ. Зокрема, заборонено або закрито доступ до коду, заборонено внесення будь-яких змін, використання більш ніж на одному комп'ютері, тиражування та розповсюдження, перепродаж, копіювання тощо.
Відкрите (вільне) ПЗ (Free/Open Source Software) – базовий набір майнових прав передається власникові кожного екземпляра програми. Користувач ПЗ отримує право та можливість використання програми для різних цілей, доступ до програмного коду, можливість копіювання (тиражування) і публічного поширення копій програми, а також можливість зміни і вільного поширення як оригінальної програми, так і зміненої; дозволено будь-які дослідження механізмів функціонування програми та можливість використання механізмів (принципів) функціонування і будь-яких довільних частин коду програми для створення інших програм та/або адаптації до потреб користувача без додаткової згоди автора (або іншого власника), обов'язкових грошових відрахувань тощо.
Питання для перевірки:
1. Що ви розумієте під поняттям "ліцензія"?
2. Які види поширення програмного забезпечення ви знаєте?
3. Чим відрізняється вільне та відкрите програмне забезпечення?
4. Що таке "програма з відкритим кодом"?
5. Що можна робити з програмним забезпеченням Freeware?
6. Яке програмне забезпечення можна вільно поширювати?
7. Що таке "демо-версія" програми?
Баглай Р.Є. Обчислювальна техніка та програмування [фондові лекції] / Баглай Р.Є. (електронний підручник у форматі pdf).
Маценко В.Г. Обчислювальна техніка та програмування [навчальний посібник] / Маценко В.Г. – Чернівці:ЧНУ, 2010. – 112 с. (електронний варіант, формат djv)
Співаковський О.В. Інформаційні технології в юридичній діяльності: базовий курс: [навчальний посібник]. / О.В.Співаковський, М.І. Шерман, В.М. Стратонов, В.В. Лапінський – Херсон: ХДУ, 2012. – 220 с.