Інтерфейс користувача Microsoft Office Access

Системи управління базами даних (СУБД) – це програмні засоби, за допомогою яких можна створювати бази даних, наповнювати їх і працювати з ними. Іншими словами, СУБД є інтерфейсом між базою даних і прикладними завданнями.

У світі існує чимало різноманітних систем управління базами даних. Багато хто з них насправді не є закінченими продуктами, а спеціалізованими мовами програмування. До подібних мов відносяться Clipper, Paradox, FoxPro та інші.

Необхідність програмувати завжди стримувала широке впровадження баз даних в малому бізнесі. Великі підприємства могли дозволити собі зробити замовлення на програмування спеціалізовані системи «під себе». Малим підприємствам часто не по силам було не тільки вирішити, але навіть і правильно сформулювати цю задачу.

Положення змінилося з появою у складі пакету Microsoft Office системи управління базами даних Access. За допомогою Access звичайні користувачі отримали зручний засіб для створення та експлуатації досить потужних баз даних без необхідності що-небудь програмувати. У той же час робота з Access не виключає можливості програмування. При бажанні систему можна розвивати і налаштовувати власними силами. Для цього треба володіти основами програмування мовою Visual Basic.

Ще однією перевагою Access є інтегрованість цієї програми з Excel, Word і іншими програмами пакету Office. Дані, створені в різних додатках, що входять в цей пакет, легко імпортуються та експортуються з однієї програми до іншої.

Основна особливість СУБД – це наявність процедур для введення і зберігання не тільки самих даних, але і описів їх структури.

Файли, забезпечені описом даних, що зберігаються в них, і що знаходяться під управлінням СУБД, почали називати банки даних, а потім бази даних (БД).

База даних (БД) – це засіб накопичення і організації великих масивів інформації про об’єкти певної предметної області.

База даних має відображати поточні дані про предметну область, накопичувати, зберігати інформацію і надавати різним категоріям користувачів швидкий доступ до даних.

Для цього дані в базі мають бути структуровані відповідно до певної моделі, що відображає основні об’єкти предметної області, їх властивості і зв’язки між ними.

Система управління базами даних – це комплекс програмних засобів, призначений для інтегрованого зберігання та обробки даних.

Прикладом бази даних є бібліотечний каталог, записна книжка, класні журнали, журнал обліку товарів на підприємствах та ін.

Характеристики БД:

1. повнота – чим повніша база даних, тим ймовірніше, що вона містить потрібну інформацію (але надмірна інформація має бути виключена);

2. правильна організація – чим краще структурована база даних, тим легше в ній знайти необхідні відомості;

3. актуальність – будь-яка база даних має бути точною і повною, тому вона повинна постійно оновлюватися (у кожен момент часу повністю відповідала стану об’єкту);

4. зручність для використання – база даних має бути простою і зручною у використанні і мати розвинені методи доступу до будь-якої частини.

Основні функції СУБД:

1. Визначення даних (яка саме інформація зберігатиметься в базі даних, властивості даних, їх тип, як ці дані зв’язані між собою).

2. Обробка даних (це вибір полів, фільтрація і сортування даних).

3. Управління даними (кому дозволено працювати з даними, корегувати їх або додавати нову інформацію; визначати правила колективного доступу).

Сучасні СУБД виконують такі функції:

опис даних, їх структури;
первинне введення, поповнення інформації в базі даних;
видалення застарілої інформації з бази даних;
корегування даних для підтримки їх актуальності;
впорядкування (сортування) даних за деякими ознаками;
пошук інформації за деякими ознаками (запити);
підготовка і генерація звітів;
захист інформації і розмежування доступу користувачів до неї;
резервне збереження і відновлення бази даних;
підтримка інтерфейсу з користувачами, який забезпечується засобами ведення діалогу;
наявність декількох варіантів виконання одних і тих же дій.

2. Типи СУБД

Типами баз даних є шаблони і структури, які використовуються для організації даних в системі управління базами даних (СУБД). Вибір типу вплине на те, які операції зможе виконувати додаток та як будуть представлені дані.

ієрархічна;
мережна;
реляційна.

2.1 Ієрархічна модель даних

Ієрархічна модель – це модель даних, у якій зв’язки між даними мають вигляд ієрархій.

В ієрархічній базі файли пов’язані між собою фізичними покажчиками або полями даних, доданих до окремих записів. Ієрархічна БД складається з упорядкованого набору даних одного типу. Дані представляються у вигляді дерева з одним кореневим вузлом і з умовами, що кожен вузол нижче кореневого може бути пов’язаний з одним вищестоячим вузлом і з декількома нижчестоячими вузлами.

Приклад типу дерева ієрархічного зв’язку:

Тип запису Відділ є батьківським для типів запису Керівник і Службовці, а Керівник і Службовці – нащадки (підпорядковані) типу запису Відділ.

2.2 Мережна модель даних

Мережна модель – це модель, коли кожний запис може бути підпорядкований записам більше, ніж з одного файлу. Для зв’язування даних використовують фізичні покажчики.

Мережний підхід до організації даних є розширенням ієрархічного підходу. В ієрархічних структурах запис-нащадок повинен мати в точності одного батька; у мережній структурі даних у нащадка може бути будь-яке число батьків.

Приклад схеми мережної бази даних:

3 типи запису: Відділ, Службовці і Керівник та 3 типи зв’язку: Складається зі службовців, Має керівника і Є службовцем.

2.3 Реляційна модель даних

Реляційна база даних – це набір простих таблиць, між якими встановлені зв’язки (відношення) за допомогою числових кодів. Кожен запис у таблиці містить інформацію, що відноситься тільки до одного конкретного об’єкту. Відношення подається у вигляді двовимірних таблиць по колонках і рядках. Дані пов’язані відповідно до їх внутрішніх логічних взаємовідносин.

Логічний підхід до даних зробив можливим створення мов запитів, наприклад, мова запитів SQL.

У реляційних системах баз даних цілі файли даних може обробляти одна команда.

Для кожного елемента даних необхідно вказувати його величину (довжину), тому що кількість символів у полі і записі має скінчений розмір.

Ключ або можливий ключ – це мінімальний набір атрибутів, за значеннями яких можна однозначно знайти необхідний екземпляр сутності.

Кожна сутність володіє хоча б одним можливим ключем.

Один з них береться за первинний ключ.

Під час вибору первинного ключа слід віддавати перевагу нескладним ключам або ключам, складеним з мінімального числа атрибутів.

Правила побудови реляційних баз даних:

Кожна таблиця складається з однотипних рядків і має унікальне ім’я.
Рядки мають фіксоване число полів (стовпців) і значень (множинні поля і групи, що повторюються, недопустимі). Тобто, в кожній позиції таблиці на перетині рядка і стовпця завжди є в точності одне значення або нічого.
Рядки таблиці обов’язково відрізняються один від одного хоча б єдиним значенням, що дозволяє однозначно ідентифікувати будь-який рядок такої таблиці.
Стовпцям таблиці однозначно привласнюються імена і в кожному з них розміщуються однорідні значення даних.
Повний інформаційний зміст бази даних представляється у вигляді значень даних і такий метод є єдиним. Зокрема, не існує яких-небудь спеціальних «зв’язків» або покажчиків, що сполучають одну таблицю з іншою.
Під час виконання операцій з таблицею її рядки і стовпці можна обробляти у будь-якому порядку безвідносно до їх інформаційного змісту. Цьому сприяє наявність імен таблиць і їх стовпців, а також можливість виділення будь-якого її рядка або будь-якого набору рядків за вказаними ознаками (наприклад, рейсів з пунктом призначення «Париж» і часом прибуття до 12 годин).

3. Поняття відношення, атрибута, ключа, зв’язку

Сутність – будь-який об’єкт, інформацію про який необхідно зберігати в базі даних. Розрізняють:

тип сутності – відноситься до набору однорідних осіб, предметів, подій або ідей, як ціле;
екземпляр сутності – відноситься до конкретної речі в наборі.

Наприклад, типом сутності може бути МІСТО, а екземпляром – Харків, Київ і т. д.

Атрибут – поіменована характеристика сутності.

Атрибути використовуються для визначення того, яка інформація має бути зібрана про сутність.

Приклади атрибутів для сутності АВТОМОБІЛЬ є: ТИП, МАРКА, НОМЕРНИЙ ЗНАК, КОЛІР і т.д.

Існує також відмінність між типом і екземпляром.

Тип атрибуту КОЛІР має багато екземплярів (або значень): червоний, синій і т.д.

Ключ – мінімальний набір атрибутів, за значеннями яких можна однозначно знайти необхідний екземпляр сутності.

Наприклад, для сутності «Розклад літаків» ключем є атрибут: «Номер рейсу», він містить: «Пункт відправлення», «Час вильоту» і «Пункт призначення».

Зв’язок – асоціювання двох або більше сутностей.

Одна з основних вимог до організації бази даних – це забезпечення можливості пошуку однієї сутності за значенням інших, для чого необхідно встановити між ними певні зв’язки.

Можливі наступні види зв’язків:

один-до-одного (1:1): у кожен момент часу кожному представникові (екземпляру) сутності А відповідає 1 або 0 представників сутності В:

Наприклад: студент може не мати стипендії, отримати звичайну або одну з підвищених стипендій.

один-до-багатьох (1:М): одному представникові сутності А відповідають 0, 1 або декілька представників сутності В:

Наприклад: квартира може бути порожньою, в ній може жити один або декілька мешканців.

багато-до-одного (М:1);

Наприклад: в однієї фірми може бути багато власників.

багато-до-багатьох (М:N).

Зв'язки "багато-до-багатьох" – це найпоширеніші зв'язки між таблицями. Вони надають важливу інформацію, зокрема про клієнтів, з якими звернулись ваші продавці, а також продукти, замовлених клієнтами.

Зв'язок "багато-до-багатьох" існує, якщо один або кілька елементів в одній таблиці можуть мати зв'язок з одним або кліпом одного або кількох елементів в іншій таблиці.

безліч зв’язків між однією і тією ж сутністю:

Наприклад: пацієнт, маючи одного лікаря, може мати також декілька лікарів-консультантів; лікар може бути лікарем декількох пацієнтів, лікар може одночасно консультувати інших пацієнтів.

тренарні зв’язки:

Наприклад: лікар може призначити декілька пацієнтів на декілька аналізів, аналіз може бути призначений декількома лікарями декільком пацієнтам і пацієнт може бути призначений на декілька аналізів декількома лікарями.

4. Операції над базами даних

Операцію об’єднання виконують над двома таблицями з ідентичними структурами, в разі чого отримуємо нову об’єднану таблицю, яка має такий склад атрибутів, що і первинні таблиці, в яку не вносять дублікатів.
Перетин – це операція, яка виконується над двома суміжними таблицями, і в результаті одержуємо таблицю, яка містить однакові елементи.
Різниця – операція над двома суміжними таблицями з ідентичною структурою, в результаті одержуємо таблицю з такою самою структурою, яка містить тільки ті елементи першої таблиці, які не повторюються в другій.
Декартів добуток – це операція, що виконується на двома таблицями з різним складом атрибутів, у результаті чого одержуємо нову таблицю, яка вміщує всі атрибути первинних таблиць.
Вибір – це операція, що виконують над однією таблицею, в результаті чого здійснюється вибір підмножини атрибутів, у результаті одержуємо таку саму таблицю з меншою або такою самою кількістю атрибутів.
Проекція – це операція, що виконується над однією таблицею, коли є повторення інформації, в результаті таблиця містить частину інформації початкової, на яких виконується проекція.
З’єднання – це операція з’єднання над двома логічно зв’язаними таблицями, певні таблиці мають різні структури, в яких є однакові атрибути – зовнішні ключі.
Ділення – це операція, що виконується над двома таблицями з різними структурами та деякими однаковими атрибутами, в результаті одержується нова таблиця, структуру якої одержують вилученням з множини атрибутів першої таблиці множини атрибутів другої.

5. Microsoft Access

5.1 Об’єкти БД Access

Початкове вікно Access відрізняється простотою і лаконічністю. Шість вкладок цього вікна представляють шість видів об'єктів, з якими працює програма.

Таблиці призначені для зберігання інформації бази даних, а також дають можливість виконувати введення, перегляд, користування інформацією. Таблиці є головним об’єктом БД.
Форми застосовують для введення, перегляду та коригування даних. Це не обов’язковий елемент, але він додає зручності і спрощує ці операції.
Запити – це похідна таблиця, в якій збираються дані з інших таблиць і проводяться над ними різні операції. Запити дають можливість проводити групові операції, тобто операції над групами записів, об’єднаних певною загальною ознакою. За допомогою запитів можна також складати вибірки з таблиць за певною умовою.
Звіти призначені для формування вихідного документа та виведення його на друк. Звіти можна створювати на основі таблиць та запитів за допомогою майстрів або конструктора.
Макрос – це набір спеціальних макрокоманд, який забезпечує об’єднання розрізнених операцій обробки даних у програму. Макроси автоматизують виконання певної послідовності команд.
Модуль – це програма мовою VBA, яку використовують для реалізації нестандартних процедур під час створення програм. Програмування в Access базується на об’єктах, які містять дані та код (програму), що зберігаються у спеціальних модулях.
Сторінки доступу до даних – веб-сторінка, призначена для додавання, редагування, перегляду або маніпулювання поточними даними в БД Access.

5.2 Режими роботи з Access

З організаційної точки зору в роботі з будь-якою базою даних є два різних режиму:

1. проектувальний

2. експлуатаційний (користувацький).

Автор бази має право створювати в ній нові об'єкти (наприклад, таблиці), задавати їх структуру, властивості полів, встановлювати необхідні зв'язки. Він працює зі структурою бази і має повний доступ до бази. В однієї бази може бути один, два або кілька розробників.

Користувач бази – це особа, яка наповнює її інформацією за допомогою форм, обробляє дані за допомогою запитів і отримує результат у вигляді результуючих таблиць або звітів. В однієї бази можуть бути мільйони користувачів, і, звичайно, доступ до структури бази для них закритий.

5.3 Властивості полів БД Access

Поля – це основні елементи структури бази даних. Вони володіють властивостями. Від властивостей полів залежить, які типи даних можна вносити в поле та дії, що можна робити з ними.

Наприклад, дані, що містяться в полі Ціна, можна додати, щоб визначити підсумковий результат. Підсумувати дані, що містяться в полі Номер телефону, абсолютно безглуздо, навіть якщо номери телефонів записані цифрами. Очевидно, що ці поля мають різні властивості і відносяться до різних типів.

м’я поля – визначає, як потрібно звертатися до даних цього поля під час автоматичних операцій з БД і використовуються як заголовок відповідного стовпця таблиці. Одна база даних не може мати двох полів з однаковим ім'ям. Але крім імені у поля є ще властивість Підпис. Підпис – це та інформація, яка відображається в заголовку стовпця. Її не треба плутати з ім'ям поля, хоча якщо підпис не заданий, то в заголовку відображається ім'я поля. У різних полях, наприклад, можна задати однакові підписи. Це не завадить роботі, оскільки поля при цьому як і раніше будуть мати різні імена.
Тип поля – визначає тип даних для даного поля.
Розмір поля – визначає граничну довжину для даних, які будуть розміщуватися в полі. Довжина поля виражається в символах. Від довжини поля залежить, скільки інформації в ньому може поміститися.
Формат поля – визначає спосіб форматування даних у комірках, які належать до поля.
Маска введення – засіб для автоматизації введення даних, визначає форму, за якою вводитимуться дані в поле.
Підпис – визначення заголовка стовпця таблиці для даного поля (якщо підпис не вказаний, то як заголовок використовується ім’я поля).
Значення за замовчуванням – значення, яке вводиться до комірок поля автоматично.
Умова на значення – обмеження, що використовується для перевірки правильності введення даних.
Повідомлення про помилку – текстове повідомлення, яке видається автоматично під час спроби введення в поле помилкових даних.
Обов’язкове поле – властивість, що визначає, чи потрібно обов’язково заповнювати дане поле при заповненні БД.
Порожні рядки – властивість, яка дозволяє введення до комірки порожніх рядків.
Індексоване поле – таке поле, в якому всі записи та операції пов’язані з пошуком або сортуванням.

Створення бази даних завжди починається з розробки структури її таблиць. Структура повинна бути такою, щоб при роботі з базою потрібно було вводити в неї якнайменше даних. Якщо введення якихось даних доводиться повторювати неодноразово, базу роблять з декількох зв'язаних таблиць. Структуру кожної таблиці розробляють окремо.

Для того щоб зв'язки між таблицями працювали надійно, і за записом з однієї таблиці можна було однозначно знайти записи в іншій таблиці, треба передбачити в таблиці унікальні поля.

Унікальне поле – це поле, значення в якому не можуть повторюватися.

Якщо з таблиці Прокат відомо, що клієнт Новіков прострочив повернення взятого диска, то він повинен сплатити штраф. Але в таблиці Клієнти фірми може бути декілька різних Новікових, і комп'ютер не розбереться, хто ж з них повинен платити штраф. Це означає, що поле Прізвище не є унікальним і тому його не можна використовувати для зв'язку між таблицями. Поле номера телефону – більш вдалий кандидат на звання унікального поля, але і одним телефоном можуть користуватися кілька різних людей.

Якщо жодне поле таблиці не прийнятне в якості унікального, його можна створити штучно. Наприклад, поле Шифр можна використовувати для зв'язку між таблицями.

Швидше за все, поле Шифр виявиться унікальним, і проблем зі зв'язками між таблицями не виникне, але було б непогано, якби комп'ютер міг просигналізувати в тому випадку, якщо раптом записи в цьому полі повторяться. Для цього існує поняття ключове поле.

При створенні структури таблиць одне поле (або одну комбінацію полів) можна призначити ключовим. З ключовими полями комп'ютер працює особливо. Він перевіряє їх унікальність і швидше виконує сортування по таким полях. Ключове поле – це поле, що використовується для створення зв'язків. Іноді ключове поле називають первинним ключем.

Якщо при створенні таблиці автор не задав ключове поле, система управління базою даних нагадає про те, що потрібно створити поле первинного ключа.

В якості первинного ключа в таблицях часто використовують поле, що має тип Лічильник. Ввести два однакових значення в таке поле не можна за визначенням, оскільки приріст значення поля виробляється автоматично.

Структура зв'язків між таблицями називається схемою даних.

5.4 Типи даних Access

Текстові – звичайний неформатований текст обмеженої довжини (до 255 символів).

У текстового поля є недолік, пов'язаний з тим, що воно має обмежений розмір (не більше 256 символів). Якщо потрібно вставити в поле довгий текст, для цього служить поле типу MEMO. У ньому можна зберігати до 65 535 символів. Особливість поля MEMO полягає в тому, що реально ці дані зберігаються не в полі, а в іншому місці, а в полі зберігається тільки покажчик на те, де розташований текст.

Числові – типи даних для збереження дійсних чисел.
Грошові – типи даних для збереження грошових сум.
Дата/час – тип даних для збереження календарних дат та поточного часу.
Лічильник – тип даних для натуральних чисел з автоматичним накопиченням, що застосовується для нумерації записів.
Логічний тип – тип даних, для збереження логічних даних, що набувають значення «так» або «ні».
Гіперпосилання – це поле для збереження адрес URL Web-сторінок.
Майстер підстановок – об’єкт, за допомогою якого можна автоматизувати введення даних в поле.
Поле об’єкта OLE – спеціальний тип даних, призначений для зберігання об’єктів OLE, наприклад мультимедійних.

6. Таблиці в Access

6.1 Створення таблиць бази даних

Таблиці – основні об'єкти бази даних. Без запитів, форм, звітів і іншого можна обійтися, але якщо немає таблиць, то дані нікуди записувати, а значить, немає і бази.

Створення таблиці полягає в завданні її полів і призначення їх властивостей. Воно починається із кнопки Створити у вікні База даних.

Є кілька способів створення нової таблиці, відрізняються рівнем автоматизації:

імпорт таблиць з іншої бази. Якщо щось імпортується не зовсім так, як треба, необхідні правки (наприклад, в властивості полів) вносять вручну.
У тих випадках, коли мова йде про таблиці, які знаходяться на віддаленому сервері і яку не можна імпортувати, користуються режимом Зв'язок з таблицями. Це нагадує підключення до таблиці для спільного використання її даних.
Використання Майстра таблиць. Майстер задає ряд питань і, керуючись отриманими відповідями, створює структуру таблиці автоматично. Незважаючи на те, що цей режим служить для спрощення роботи, початківцям їм не рекомендується, оскільки, не володіючи всією термінологію, легко заплутатися в питаннях і відповідях.
Пункт Режим таблиці відкриває заготовку, в якій всі поля мають формальні імена: Поле1, Поле2 ... і т. Д. І один стандартний текстовий тип. Таку таблицю можна відразу наповнювати інформацією.
Найбільш універсальний ручний метод надає пункт Конструктор. У цьому режимі можна самостійно задати імена полів, вибрати їх тип і налаштувати властивості.

Зазвичай з документом в програмах можна робити все що завгодно, поки не настала пора його зберігати. Зіпсувавши неакуратними діями вихідний документ, можна відмовитися від збереження і повернутися до роботи з колишньою копією. У базах даних це не так.

Таблиці баз даних не є самостійними документами. Сама база – це документ. Їй відповідає файл на диску, і можна зробити його копію. Структура таблиць – теж документ. У деяких системах вона має окремий файл, а в деяких (наприклад, в Access) такого файлу немає, але структура таблиць входить до складу загального файлу бази даних поряд із запитами, формами, звітами та іншими об'єктами. При зміні структури таблиці система управління базою даних завжди видає запит на збереження змін.

Але зміст таблиць – це зовсім інша справа. Його не можна зберегти примусової командою або, навпаки, відмовитися від його збереження. Всі зміни в таблицях зберігаються автоматично в режимі реального часу. Як тільки закінчується введення даних в одне поле і відбувається перехід до наступного поля, дані зразу записуються.

Професіонали високо цінують цю особливість систем управління базами даних, а початківців вона іноді вводить в оману. Експериментуючи з таблицями, треба знати, що всі зміни, які вносяться в їх зміст, мають незворотний характер. Не можна щось змінити, видалити, а потім відмовитися від збереження і повернутися до початкового варіанту.

Ця особливість систем управління базами даних вимагає акуратного ставлення до роботи з таблицями. Для експериментів треба створювати окремі копії бази або таблиць і працювати з ними.

6.2 Створення зв'язків між таблицями

Основні переваги систем управління базами даних реалізуються при роботі не з окремими таблицями, а з групами взаємопов'язаних таблиць. Для створення зв'язків між таблицями СУБД Access має спеціальне діалогове вікно, яке називається Схема даних.

Вікно Схема даних відкривають клацанням на однойменній кнопці панелі інструментів або командою Сервіс – Схема даних.

Якщо раніше ніяких зв'язків між таблицями бази не було, то при відкритті вікна Схема даних одночасно відкривається вікно Додавання таблиці, в якому можна вибрати потрібні таблиці для включення в структуру міжтабличних зв'язків.

Якщо зв'язки між таблицями вже були задані, то для введення в схему даних нової таблиці треба клацнути правою кнопкою миші на схемі даних і в контекстному меню вибрати пункт Додати таблицю.

Ввівши в схему даних усі таблиці, які треба зв'язати, можна приступати до створення зв'язків між полями таблиць.

Зв'язок між полями встановлюють шляхом перетягування імені поля з однієї в таблиці в іншу на відповідне йому зв'язане поле.

Після перетягування відкривається діалогове вікно Зв'язок, в якому можна задати властивості зв'язку.

Включення прапорця Забезпечення умови цілісності даних дозволяє захиститися від випадків видалення записів з однієї таблиці, при яких пов'язані з ними дані інших таблиць залишаться без зв'язку.

Щоб умова цілісності могла існувати, поле основної таблиці повинне обов'язково бути ключовим і обидва поля повинні мати однаковий тип.

Прапорці Каскадне відновлення зв'язаних полів і Каскадне видалення пов'язаних записів забезпечують одночасне оновлення або видалення даних у всіх підлеглих таблицях при їхній зміні в головній таблиці. Якщо клієнт Соколова вийде заміж і змінить прізвище на Воронову, то доведеться внести зміну тільки в полі Прізвище таблиці Клієнти. В інших таблицях зміни відбудуться автоматично.

Діалогове вікно Схема даних наочно відображає зв'язки між таблицями. Щоб видалити зв'язок, потрібно клацнути на лінії зв'язку правою кнопкою миші і скористатися командою Видалити контекстного меню.

Рис.1 Схема даних в Access

Питання для перевірки:

Що таке база даних? Де використовуються бази даних?
Поясніть, що таке сутність. Що таке екземпляр сутності? Приклади.
Назвіть типи зв’язків між сутностями предметної області.
Опишіть особливості зв’язку «один до одного» між сутностями предметної області.
Опишіть особливості зв’язку «один до багатьох», наведіть приклади.
Опишіть особливості зв’язку «багато до багатьох».
Що таке модель «сутність-зв’язок»? Що вона описує?
Як називається набір умовних позначень під час графічного подання моделі «сутність-зв’язок»?
Опишіть позначення, що використовуються під час графічного подання моделі «сутність-зв’язок».
Поясніть, що таке модель даних. Для чого створюється модель даних?
Поясніть, що визначає структура даних у моделі даних.
Які типи даних можуть використовуватись у базах даних?
Що таке обмеження цілісності в моделі даних?
Назвіть найпоширеніші види моделей даних.
Опишіть ієрархічну модель даних, вимоги до її структури, засоби опрацювання даних та обмеження цілісності.
Опишіть мережну модель даних, вимоги до її структури даних, засоби опрацювання даних та обмеження цілісності.
Опишіть реляційну модель даних, вимоги до її структури даних, засоби опрацювання даних та обмеження цілісності.
За значенням якої властивості визначаються типи баз даних? Які ви знаєте типи баз даних?
Що є основним об’єктом реляційної бази даних?
Опишіть складові таблиці реляційної бази даних.
Що таке ключове поле? Які вимоги до ключового поля?
Назвіть етапи створення бази даних.
Який основний формат файлів використовується для зберігання баз даних в Access?
Поясніть, чим відрізняється тип даних Текст від типу даних Примітка. Поясніть потребу в кожному із цих типів.
Поясніть, чим відрізняється розмір числового типу даних Ціле число від розміру числового типу даних Одинарне значення. Поясніть потребу в кожному з цих типів.
Для чого використовується в базах даних тип даних OLE? Які дані можна помістити в поле з цим типом даних?
Чому в базах даних використовуються різні типи даних? Чи не можна всі типи даних звести до одного, якогось універсального?
Яке поле створюється автоматично під час створення таблиці, який тип даних цього поля?
Які існують обмеження на використання символів в іменах полів?
Як змінити вид подання для таблиці? Опишіть послідовність відкриття таблиці в поданні Конструктор.
Поясніть призначення об’єктів таблиці в поданні Конструктор.
Як створити нове поле таблиці та як установити тип поля таблиці в поданні Конструктор?
Що означає встановлення значення Так властивості поля Обов’язково? Для чого воно використовується?
Як встановити ключове поле таблиці?
Що таке Майстер підстановок? Для чого він використовується?
Опишіть основні операції редагування таблиць бази даних.

Мультимедійний супровід

ЛЦ 7.1 Інтерфейс користувача Microsoft Office Access.ppsx