Системи підготовки таблиць Microsoft Office Excel

1. Поняття про електронні таблиці

Багато обчислень, пов’язаних з повсякденною діяльністю людини, зручно виконувати в табличному вигляді. До таких обчислень відносяться, наприклад, бухгалтерські розрахунки, обчислення обороту матеріалів та продукції на заводі, товарів на складі, різноманітні інженерні та статистичні обрахунки та т.д. У вигляді таблиць можна оформлювати ділові документи: рахунки, накладні, відомості та інше. Взагалі представлення даних у вигляді прямокутних таблиць є надзвичайно зручним та звичним.

Для оперування з табличними даними призначенні сучасні програми, що називаються електронні таблиці.

Електронні таблиці – клас програм для роботи з даними, які сформовані у вигляді таблиці. Спочатку електронні таблиці дозволяли обробляти виключно двомірні таблиці, передусім з числовими даними, але потім з’явилися продукти, що крім цього мали можливістю з’єднувати кілька таблиць для спільної роботи і обробки, включати текстові, графічні і інші мультимедійні елементи. Інструментарій електронних таблиць включає потужні математичні функції, що дозволяють вести складні статистичні, фінансові та інші розрахунки.

Загальновизнаним родоначальником електронних таблиць як окремого класу програмного забезпечення є Ден Бриклін, який спільно з Бобом Френкстоном розробив легендарну програму VisiCalc в 1979 р. Цей табличний редактор для комп’ютера Apple II перетворив персональний комп’ютер з екзотичної іграшки в масовий інструмент для бізнесу.

Пізніше на ринку з’явилися численні продукти цього класу – SuperCalc, Microsoft MultiPlan, Quattro Pro, Lotus 1-2-3, Microsoft Excel, OpenOffice.org Calc, таблиці AppleWorks і Gnumeric.

Найбільш поширеною програмою цього класу є табличний процесор Microsoft Office Excel, що входить до складу пакета Microsoft Office.

Табличний процесор Microsoft Office Excel – це прикладна програма, орієнована на опрацювання даних, поданих у табличній формі.

Окрім опрацювання та аналізу табличних даних, за допомогою Excel можна:

• подавати дані в наочній графічній формі у вигляді графіків, гістограм і діаграм;

• працювати зі списками (базами даних) – створювати, форматувати та сортувати списки, шукати і вибирати їх елементи за заданими критеріями;

• оперативно аналізувати економічну діяльність будь-яких об'єктів (організацій, підприємств, бірж, банків тощо), що сприяє прийняттю правильних рішень;

• сортувати табличні дані за алфавітом, за зростанням (спаданням), за датами, місяцями і т. ін.;

• використовувати опрацьовані дані у інших програмах;

• формувати зведені таблиці, звіти і навіть карти з географічною прив'язкою даних;

• створювати макроси, тобто макрокоманди, які використовуються для автоматизації процедур розв'язання задач.

Excel дає змогу користувачу розв'язувати різноманітні задачі і здатний задовольнити потреби соціальних працівників, фахівців з економіки, банківської справи, менеджменту, маркетингу та інших галузей знань.

2. Інтерфейс користувача Microsoft Office Excel

Excel еволюціонувала від базового інструмента по роботі з електронними таблицями до повномасштабного бізнес-додатка, що дозволяє користувачам створювати, аналізувати, поєднувати і поширювати важливу інформацію.

Головний елемент призначеного для користувача інтерфейсу Microsoft Excel представляє собою стрічку (рис.1), яка йде уздовж верхньої частини вікна кожного додатку.

За допомогою стрічки можна швидко знаходити необхідні команди (елементи управління: кнопки, випадні списки, лічильники, прапорці і т.п.). Команди впорядковані в логічні групи та зібрані на вкладках.

Замінити стрічку панелями інструментів або меню попередніх версій додатку Microsoft Excel не можна.

Видалити стрічку також не можна. Проте щоб збільшити робочу область, стрічку можна приховати (скрутити).

Розглянемо командні вкладки Microsoft Office Excel:

• Вкладка Головна містить команди, необхідні для роботи з буфером обміну, вибору й зміни шрифтів, керування вирівнюванням вмісту клітин, вибору числових форматів, а також виправлення, сортування й пошуку.

• Вкладка Вставка містить команди для додавання в робочі аркуші таблиць, діаграм, ілюстрацій, посилань і різних текстових елементів, наприклад, назв стовпців або рядків.

• Вкладка Розмітка сторінки містить все необхідне для налаштування робочого аркуша, включаючи вибір тем, параметрів структури сторінки, управлінням розмірами окремих об’єктів, вибір параметрів робочого аркуша й опції упорядкування елементів аркуша.

• Вкладка Формули містить майстра функцій, бібліотеку функцій, команди, необхідні для створення й обробки іменованих клітин, команди аудиту формул і параметри обчислення.

• Вкладка Дані містить команди для одержання зовнішніх даних, сортування й фільтрації даних, усунення дублікатів, перевірки й консолідації даних, а також групування й розгруповування клітин.

• Вкладка Рецензування містить все необхідне для рецензування, коментування, поширення й захисту аркуша.

• Вкладка Вид містить команди для вибору різних представлень робочої книги, приховування й відображення елементів робочого аркуша (сітки, лінійки, рядка формул і т.д.), збільшення або зменшення зображення, а також роботи з вікном робочого аркуша.

Крім того, можна відобразити ще одну вкладку: Розробник, на якій зібрані засоби створення макросів і форм, а також функції для роботи з XML:

1. клацніть по кнопці Microsoft Office;

2. оберіть команду Параметри Excel;

3. у вкладці Основні діалогового вікна Параметри Excel встановіть відповідний прапорець.

Крім постійних, існує цілий ряд контекстних вкладок, наприклад, для роботи з таблицями, малюнками, діаграмами і т.п., які з'являються автоматично при переході у відповідний режим або при виділенні об'єкту або встановленні на ньому курсору. Наприклад, при створенні колонтитулів з'являється відповідна вкладка (рис.2).

У деяких випадках з'являється відразу декілька вкладок, наприклад, при роботі з діаграмами з'являються три вкладки (рис.3): Конструктор, Макет і Формат. При знятті виділення або переміщенні курсору контекстна вкладка автоматично ховається.

Для кожного елементу управління можна відобразити спливаючу підказку про призначення цього елементу. Для її виклику потрібно навести курсор на певний елемент і на деякий час зафіксувати покажчик миші (рис.4).

У деяких випадках в підказці відображається текст Для отримання додаткових відомостей натисніть клавішу F1. У цьому випадку при натисненні клавіші F1 з'являється вікно довідкової системи з довідкою, що відноситься безпосередньо до вибраного елементу.

2.1 Кнопка Office

Кнопка Office розташована в лівому верхньому кутку вікна (рис.5). При натисненні кнопки відображається меню основних команд для роботи з файлами, список останніх документів, друку документу, а також команда для налаштування параметрів додатку.

2.2 Панель швидкого доступу

Панель швидкого доступу за замовчуванням розташована у верхній частині вікна Excel (рис.6) і призначена для швидкого доступу до функцій, що використовуються найчастіше.

За замовчуванням панель містить всього три кнопки: Зберегти, Відмінити, Повернути (Повторити). Панель швидкого доступу можна налаштувати, додаючи в неї нові елементи або видаляючи існуючі.

1. Натисніть кнопку Налаштування панелі швидкого доступу.

2. В меню виберіть найменування необхідного елементу. Відмічені елементи вже присутні на панелі.

3. Для додавання елементу, відсутнього в списку, виберіть команду Інші команди.

Для видалення елементу з панелі досить клацнути по ньому правою кнопкою миші і в контекстному меню вибрати команду Видалити з панелі швидкого доступу.

2.3 Міні-панель інструментів

Міні-панель інструментів містить команди, що найбільш часто використовуються для даного елементу (рис.7). На відміну від інших додатків Office (Word, PowerPoint і ін.) в Excel міні-панель не відображається автоматично при виділенні фрагмента листа. Для відображення панелі потрібно клацнути правою кнопкою по виділеній області.

2.4 Рядок формул

В Excel зручно організована робота з формулами. У рядку формул розміщені такі елементи (рис.8):

• поле імені (вікно імен блоків);

• кнопка підтвердження дії;

• кнопка відміни дії;

• кнопка вставки функції.

Вільне місце рядка формул використовується для введення і редагування формул, тексту, цифр.

Для перегляду і редагування вмісту виділеного осередку можна збільшити висоту рядка формул. Для цього клацніть по кнопці Розвернути рядок формул.

Якщо і в цьому випадку відображається не весь вміст осередку, можна скористатися смугою прокрутки.

3. Структура робочої книги

В основі будь-якого табличного процесора є електронна таблиця і в середовищі Excel вона називається робочим аркушем.

Сукупність аркушів, розміщених в одному файлі, прийнято називати робочою книгою.

Усі книги-файли Excel мають розширення .xls, .xlsm, .xlsb, .xlsx.

Робоче поле Excel – це пуста таблиця, яка складається з 16384 стовпчиків і 1 048 576 рядків. Новому файлу Excel автоматично присвоюється ім’я Книга1 з розширенням .xlsх. Книга складається з листів, яких може бути до 255.

Внизу робочого поля розташована стрічка закладок або ярличків (Лист 1, Лист 2 …). За допомогою ярличків, можна переміщуватися по листам книги. Ці операції можна виконувати за допомогою миші або комбінацій клавіш Ctrl+PgUp, Ctrl+PgDown.

Стрічки таблиці нумеруються цифрами, а стовпчики позначаються літерами латинського алфавіту. Кожна клітина Excel має ім’я, яке складається з імені стовпчика і номера стрічки, наприклад перша клітина має ім’я А1. Якщо потрібно звернутися до клітини А1 на листі 2, то записують Лист 2!А1. Одна з множини клітин є активною, вона виділяється рамкою – табличним курсором

4. Створення, відкриття та збереження файлів книг

Збереження книги. Здійснюється за командою Зберегти чи Зберегти як… з меню Файл. Перша команда зберігає файл під новим ім’ям, а друга – під його первинним ім’ям.

Відкриття робочої книги. Відкриття збереженої раніше книги здійснюється за командою Файл – Відкрити або комбінації клавіш Ctrl+O. При цьому активізується діалогове вікно Відкриття документу, де вибирається потрібна папка та переглядається її вміст.

Закриття книги. Виконується за командою Файл – Закрити, за допомогою комбінації клавіш Ctrl+F4, або за допомогою червоної кнопки з хрестиком у верхньому правому куті вікна.

Перейменування робочої книги. Виконується за командою Перейменувати з контекстного меню або за допомогою подвійного натискання лівої клавіші миші на назві листка.

Передача книги в об’єкти Windows. Ця операція виконується за командою Відправити. У підменю вікна вибирається пункт призначення.

Вилучення робочих книг виконується за допомогою команди Видалити.

5. Введення та редагування даних за допомогою Microsoft Office Excel

Табличний процесор Excel дає змогу користувачу оперувати з такими об'єктами: робочі книги, аркуші, клітинки, діапазони клітинок, стовпці, рядки. Робота з будь-яким об'єктом завжди починається з його виділення. При цьому задається місцеположення даних, які стають доступними для введення, виведення й опрацювання.

5.1 Виділення об'єктів Excel

Виділення даних. Виділення в Excel використовується перед виконанням таких операцій, як копіювання, переміщення, видалення, форматування. Можна виділити один або кілька діапазонів, рядків, стовпців, листів книги. Для виділення можна використовувати мишу, команди меню або клавіатуру.

Виділення відміняється при клацанні миші за межами виділення або при натисканні на клавіші управління курсором.

Виділення діапазону клітин. Діапазон клітин – це дві або більше клітин листа. Клітини діапазону можуть бути як суміжними, так і несуміжними.

Прямокутний діапазон суміжних клітин визначається адресами лівої верхньої та правої нижньої клітин, між якими як роздільник ставлять двокрапку (наприклад А1:Е1).

Діапазон суміжних клітин можна виділити такими способами:

• ввести в поле Ім’я стрічки формул адресу лівої верхньої клітини (її називають клітиною прив’язки) і через двокрапку адресу правої нижньої клітини, і натиснути клавішу Enter;

• мишею з натиснутою кнопкою, переміщаючи покажчик від лівої верхньої клітини до правої нижньої. У процесі виділення в полі Ім’я буде відображатися кількість рядків (R) і стовпців (С). Після відпускання кнопки миші відобразиться адреса клітини прив’язки;

• мишею, указавши першу клітину і, після натискання клавіші Shift, на останню;

• з клавіатури, утримуючи натиснутою клавішу Shift і розширюючи клавішами управління курсором зону виділення.

Для виділення несуміжних клітин або несуміжного діапазону клітин необхідно виділити першу клітину або перший діапазон клітин, потім, утримуючи натиснутою клавішу Ctrl, виділити інші клітини діапазону.

Адреса несуміжного діапазону клітин визначається як послідовність адрес його прямокутних піддіапазонів, відділених один від одного крапкою з комою, наприклад (Е8; С10:Е12).

Виділення рядків або стовпців. Для виділення всього рядка потрібно клацнути його заголовок, аналогічно виділяють стовпці таблиці (клацанням його заголовка). Для виділення групи рядків або стовпців клацають на першому і переміщують вказівку миші по їх заголовках, утримуючи натиснутою кнопку.

Виділення аркуша. Для виділення аркуша цілком натисніть кнопку на перетині імен стовпців і номерів стрічок, що розташована у лівому верхньому куті аркуша. З клавіатури аркуш можна виділити, натиснувши комбінацію клавіш Ctrl+A.

5.2 Налаштовування розмірів стовпців і рядків

Розміри клітинок стовпців і рядків завжди потрібно узгодити з розмірами тих даних, які в них будуть розміщуватись. Для цього потрібно покажчик миші встановити на межі стовпців або рядків, натиснути ліву клавішу і, не відпускаючи її, збільшити або зменшити ширину стовпця чи висоту рядка.

У тих випадках, коли необхідно відрегулювати ширину стовпців і висоту рядків одночасно, потрібно скористатися командою Головна – Клітинки – Формат. Таким чином ширина і висота клітинок встановлюється автоматично.

Можливе також приховування (відображення) вмісту клітинок. Для цього потрібно скористатися командою Формат – Видимість – Приховати або відобразити (рис.9).

5.3 Вставка і видалення стовпців, рядків і клітинок

Для вставки порожнього стовпця треба виділити стовпець таблиці і активізувати команду Головна – Клітинки – Вставити (рис.10). Вставка стовпців (рядків) супроводжується автоматичним налаштуванням формул таблиці за місцем їх нового розміщення.

Вилучення об'єктів робочого аркуша здійснюється через команду Головна – Клітинки – Видалити, яка активізує вікно різних варіантів видалення. За структурою воно аналогічне вікну Вставити клітинки.

5.4 Введення тексту і його форматування

Якщо введений в клітинку текст займає місця більше, ніж ширина стовпця, то він відображається в сусідніх праворуч порожніх клітинах. Якщо розташована праворуч клітина містить які-небудь дані, то буде видна тільки та частина тексту, що розмішена в межах ширини стовпця.

Більшість електронних таблиць починаються з текстових даних, які під час введення автоматично вирівнюються системою по лівому краю клітинок і набираються тим шрифтом, який задається користувачем кнопками Шрифт і Розмір шрифту на панелі інструментів.

Текст вводиться до робочої клітинки з клавіатури, а в пам'ять комп'ютера – при натисненні клавіші Enter або подвійним натисканням на ліву кнопку миші. Текст можна редагувати, вирівнювати по лівому краю, по центру або по правому краю за допомогою піктограм-кнопок в панелі інструментів, так само як і у MS Word.

Для розміщення в одній клітинці довгих заголовків таблиці або довгих фраз текст розділяють на кілька рядків за допомогою клавіш Alt+Enter. Можна також об'єднати кілька клітинок в одну. Для цього їх треба виділити і скористатись піктограмою групи Вирівнювання – Об'єднати та розташувати в центрі. Або виділити клітинки, натиснути правою кнопкою миші на них та скористатись командою спадного меню Формат клітинок – Відображення – Об'єднання клітинок. Вікно Формат клітинок має шість вкладок: Число, Вирівнювання, Шрифт, Межі, Заливка, Захист (рис.11).

Вкладка Число містить перелік числових форматів:

• числовий – регулювання кількості десяткових значень, розмежування розрядів числа;

• грошовий – число з значенням грошової одиниці та кількості десяткових значень;

• фінансовий – відображає грошові одиниці з розмежуванням цілої і дробової частини числа;

• дата – дозволяє вибрати один із стандартних форматів відображення дати;

• дробовий – відображає значення дробів;

• відсотковий – відображає значення відсотків;

• експоненціальний – відображає експоненти, наприклад, 0.5=5,00Е-0,1 або 500=5,00Е+02;

• текстові – відображає текст;

• додатковий – знайти формат з переліку запропонованих або створити свій.

Вкладка Вирівнювання (рис.12) призначена для використання таких дій:

• вибір горизонтального вирівнювання;

• вибір вертикального вирівнювання;

• визначення величини відступу;

• визначення напрямку тексту;

• визначення розміщення тексту в комірці в декілька рядків;

• автоматичне визначення ширини комірки відповідно до її вмісту;

• об’єднання комірок.

Вкладка Шрифт дозволяє задати налаштування шрифту.

Вкладка Границя дозволяє задати границі комірок.

Вкладка Вид дозволяє задати колір та узор фону комірок. Здійснити кольорове оформлення листка можна також з використанням фонового рисунку за допомогою меню Формат – Лист – Підкладка.

Вкладка Захист дозволяє захистити комірку від редагування та захистити формули. Перш ніж виконувати форматування, необхідно виділити всі комірки, для яких буде встановлено той чи інший формат.

5.5 Введення чисел

Будь-яке число вводять до робочої клітинки за допомогою клавіатури, до пам'яті комп'ютера – натисненням клавіші Enter або ліво кнопкою миші. Видалення числа при введенні здійснюється звичайними засобами.

Автоматично числа вирівнюються вздовж правої межі клітинки. Проте спосіб їх вирівнювання можна замінити за допомогою кнопок стрічки Вирівнювання.

Числа при введенні подаються, як правило, у природній формі. Відображення великих чисел можливе через мантису і порядок числа. Точність подання чисел з фіксованою комою задається кнопками-піктограмами ←,0 →,0. Перша збільшує кількість знаків після десяткової коми, а друга зменшує її. Гранично допустима точність – 30 знаків після коми.

Завдання грошового та відсоткового форматів і формату з роздільником чисел на тріади виконується за допомогою відповідних кнопок на панелі інструментів.

Важливе значення при введенні має формат числа. Для його введення необхідно:

• виділити клітинку з числом або діапазон клітинок з числами;

• натиснути праву кнопку миші;

• вибрати в спадному меню Формат клітинок;

• вибрати закладку Число і вказати потрібний формат числа;

• натиснути кнопку ОК.

Формат Загальний використовується для відображення як текстових, так і числових даних довільного типу. Кращим для подання дійсних чисел із заданою точністю є формат Числовий. Формат Текстовий відображає дані як текст, навіть якщо вони задані у вигляді чисел.

5.6 Введення дати й часу

Дата й час можуть бути представлені в різних форматах. Щоб увести час із використанням 12-годинного формату, потрібно ввести після значення часу відділені пробілом букви AM або РМ, у випадку відсутності вказівок на 12-годинний формат час сприймається в 24 годинному форматі. Щоб увести дату й час доби в ту саму клітину, як роздільник дати й часу слід використати пробіл. З даними типу дата й час можна виконувати різні арифметичні й логічні операції.

5.7 Автозаповнення клітинок

Автозаповнення – гнучкий і зручний інструмент автоматичного введення числових і текстових даних, що змінюються в межах заданого інтервалу. До таких даних належать порядкові номери, послідовність цілих чисел, дати, дні тижня, місяці року та ін.

Автозаповнювнення виконується користувачем таким чином:

• до вибраного елемента таблиці вводять перше значення початкового інтервалу, наприклад, "Понеділок";

• покажчик миші поєднується з маркером заповнення і перетворюється на чорний хрестик;

• "буксуванням" нового покажчика виділяють діапазон клітинок стовпця або рядка, який за розміром відповідає заданому інтервалу даних.

Перехід до режиму автозаповнювання здійснюється послугою Основне – Редагування – Заповнити – далі за вибором самого користувача.

6. Друк документу Excel

Якщо документ (книга) в Excel готова до друку і не вимагає додаткових налаштувань виводу, можна викликати засіб швидкого друку (Кнопка Office – Друк – Швидкий друк або комбінацію клавіш Ctrl + P).

Опція Друк в меню кнопки Office дозволяє провести більш точні налаштування перед друком документа (рис.13).

У діалоговому вікні Печать можна задати:

• ім'я принтера – якщо до вашого комп'ютера підключено кілька принтерів або ж комп'ютер підключений до мережі, що містить кілька принтерів. Тоді з випадного списку необхідно вибрати той принтер, на який буде виводитися документ;

• друкувати – вибір конкретних сторінок книги, які треба вивести на друк;

• вивести на друк – вибір для друку діапазону книги, листів, всієї книги;

• копії – вказати кількість друкованих копій документа і порядок їх виведення.

Для налаштування параметрів принтера служить кнопка Властивості (слід мати на увазі, що для різних моделей принтерів вікно буде виглядати по-різному).

Після застосування команди Попередній перегляд, книга переходить в режим попереднього перегляду з відкриттям відповідної вкладки.

Друк робочих аркушів потребує узгодження полів сторінок і включення всіх необхідних елементів. В Excel є функція Розмітка сторінки, яка дозволяє бачити, як виглядає робочий аркуш, у будь-який момент роботи над ним. Щоб відобразити робочий аркуш у цьому вигляді потрібно скористатись командою Розмітка сторінки командної вкладки Вид.

Вид Розмітка сторінки дозволяє уникнути роботи «навмання». Лінійки угорі й ліворуч від робочої області дозволяють розподіляти області вмісту на сторінці, також є всі можливості редагування, можна вносити зміни в дані, вибирати нові опції форматування, а також зберігати й виводити документ на друк.

Існують 3 основні режими роботи з документами в Excel:

• звичайний – режим, який використовується за замовчуванням, з відображенням роздільників друкованих сторінок;

• розмітка сторінки – режим, в якому відображається одна друкована сторінка;

• сторінковий – відображення декількох сторінок на екрані з можливістю вручну керувати роздільниками сторінок, тобто змінювати розбиття книги на сторінки в потрібних місцях.

Перемикання між режимами здійснюється по команді Вид – Режими перегляду книги.

Інші параметри книги і аркушів перед друком можна задати, використовуючи в основному інструменти панелі Параметри сторінки вкладки Розмітка сторінки (рис14):

• поля – установка значень полів (порожнього простору до країв сторінки). Якщо із запропонованих стандартних варіантів жоден не підходить, необхідно скористатися пунктом меню Налаштування поля і вказати точні значення полів;

• орієнтація – розташування даних на аркуші: Книжкова, Альбомна;

• розмір – розмір паперу при виводі на друк. Для вибору нестандартного розміру служить опція Інші розміри сторінок ...;

• область друку – завдання діапазону комірок аркуша для виводу на друк;

• розриви – примусова вставка розривів сторінки в потрібних місцях;

• підкладка – завдання фону для листа (не виводиться при друці документа);

• друкувати заголовки – повторний друк заголовків таблиці при розриві таблиці при друці.

На панелі Вписати вкладки Розмітка сторінки можна задати масштаб виводу на друк, а також кількість сторінок по висоті і по ширині, яке має бути дотримано при друці книги з відповідним зменшенням/ збільшенням масштабу відображення даних.

На панелі Параметри сторінки вкладки Розмітка сторінки можна визначити вивід на друк сітки і заголовків робочого аркуша.

При виведенні книги на друк може знадобитися розмістити на її аркушах колонтитули – текст, що розташовується в спеціально відведеній області зверху і знизу сторінки. Колонтитул зазвичай включає додаткову інформацію про документ (або який-небудь графічний елемент) і повторюється на кожній сторінці. Для вставки колонтитулів потрібно застосувати команду Вставка – Текст – Колонтитули. Вкладка Конструктор інструменту Робота с колонтитулами надає можливість вставки і налаштування відповідних колонтитулів для книги.

Питання для перевірки:

1. Що таке електронна таблиця?

2. Охарактеризуйте будову аркушу Microsoft Excel.

3. Назвіть основні функціональні можливості редакторів електронних таблиць.

4. З яких елементів складається вікно редактора Microsoft Excel?

5. Для чого призначена стрічка формул Excel?

6. Охарактеризуйте командні вкладки Microsoft Excel.

7. Які дії можна виконати за допомогою меню Файл?

8. Чому файли Excel називають книгами?

9. Які данні може містити клітина Excel?

10. За яким принципом підписуються комірки в Excel?

1. Волков В.Б. Понятный самоучитель Excel 2010 / Волков В.Б. – СПб.: Питер, 2010. – 256 с. (електронний варіант, формат pdf)

2. Нужний Є.М. Інструментальні засоби електронного офісу [навіч. посіб.] / Є. М. Нужний, І.В. Клименко, І.В. Клименко, О.О. Акімов. – К.: «Центр учбової літератури», 2016. – 296 с.

3. Співаковський О.В. Інформаційні технології в юридичній діяльності: базовий курс: [навчальний посібник]. / О.В.Співаковський, М.І. Шерман, В.М. Стратонов, В.В. Лапінський – Херсон: ХДУ, 2012. – 220 с.

4. Microsoft Office 2010. Офіційний довідник користувача. (електронний варіант, формат pdf)