Роль освіти в житті селян важко переоцінити. Першою школою в селі Артасів була школа - дяківня. Виникла вона у 1764 році. Було організоване повторювальне навчання дітей, які закінчили школу,у святкові та недільні дні у післяобідній час, щоб діти не забували вивченого матеріалу.

Влітку 1820 року краєва влада наказувала, щоб вчителі не примушували учнів ходити до школи в час жнив.

Перед 1830 роком громада з невідомих причин розібрала шкільний будинок і навчання дітей відбувалось у найнятій хаті. У 1862 році громада збудувала школу, а через 3 роки в ній розпочалось навчання. В ті часи праця вчителя вимагала великого героїзму та самопосвяти. Маючи мізерну зарплатню, вчителі хронічно недоїдали, а працюючи в переповнених класах з дітьми, що часто вже з дитинства були вражені туберкульозом, вчителі й самі схоплювали цю страшну хворобу.

Після захоплення Галичини Польщею у 1919 році було прийнято рішення про перехід на двомовне навчання. Але у 1932 році мешканці Артасова зібрали 48 декларацій про прохання ввести українську мову навчання для 70 дітей. Після війни навчання велося українською мовою, тривало 7 років, освіта була неповною середньою.

Нове приміщення школи було збудовано в 1957 році. У 1996 році школу було газифіковано. Протягом весни та літа 2011 року старі вікна замінено новими.