Патентно-інформаційний відділ


Патентно-інформаційний відділ
          Патентна робота університету має курс на створення принципово нових технічних рішень шляхом об’єднання зусиль науковців на стику наукових дисциплін, методичних можливостей, традицій, творчого і технічного потенціалів.

Винахідницький потенціал науковців університету спрямовано на розроблення і впровадження нових перспективних способів діагностики і лікування, створення високоефективних лікарських засобів моделювання патологічних процесів, макетування оригінальних лікувально-діагностичних апаратів, приладів.
 
Колектив патентно-інформаційного відділу:

Керівник відділу:
Павлишин Андрій Володимирович

Павлишин Андрій Володимирович закінчив Тернопільську державну медичну академію ім. І.Я. Горбачевського в 2001 році.

У 2008 р. присвоєно почесне звання «Кращий винахідник тернопільської області».

У 2009 р. присвоєно звання «Лауреат обласної премії імені І. Пулюя».

З 1 грудня 2008 р. по 30 листопада 2012 р. навчався в аспірантурі на кафедрі загальної та оперативної хірургії Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського.

В 2013 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю хірургія. 

Автор понад 120 патентів на винахід в галузі «медицина», має 50 актів впровадження винаходів в лікувально-профілактичних закладах.

Провідний спеціаліст з питань науково-медичної інформації:
Наталія Богданівна Хандрала
Для забезпечення якості НДР працівниками підрозділу науково-медичної інформації патентно-інформаційного відділу надається консультативна допомога пошуковцям в опануванні технологій інформаційного пошуку в різноманітних джерелах інформації.
На етапі планування дисертаційних робіт працівники підрозділу проводять попередній літературний пошук по запланованих дисертаційних роботах . При цьому приділяється велика увага сучасним системам інформаційного пошуку.
 
Провідний спеціаліст з питань науково-медичної інформації
та авторського права:
Надія Степанівна Устімова

Головне завдання – сприяння реалізації науково-технічної політики університету, перш за все шляхом активного пошуку і впровадження ефективних форм і методів організації винахідницької та раціоналізаторської роботи.
Кріобіологія і наномедицина, комп’ютерні та інші сучасні наукові технології – визначний напрям наукових досліджень в університеті, орієнтовані на отримання конкурентоспроможних технічних рішень та їх інноваційне втілення.



Вагомий внесок у розвиток винахідницько-раціоналізаторської діяльності університету внесли заслужені винахідники України: доцент, к.мед.н., автор понад 130 винаходів Дем’яненко В.В., автор понад 55 винаходів та рац. пропозицій, доцент, к.мед.н., Луцук О.С., д. мед.н., проф. Єдинак О.М. 

Одним із прикладів успішної інноваційної реалізації є винайдена д. мед. наук проф. Бігуняком В. В., заслуженим діячем науки і техніки України, лауреатом Державної премії в галузі науки і техніки технологія виготовлення і застосування ксенодермоімплантатів для лікування обпечених хворих. 

Куратором напрямку розробок нових способів і пристроїв для діагностики та методів лікування злоякісної меланоми шкіри є Заслужений винахідник України, д.мед.наук, проф. Галайчук І. Й. 

Винахідницьку роботу у галузі експериментальної медицини та моделювання патологічних процесів веде д. мед.н., проф. Гнатюк М. С. – автор та співавтор понад 75 патентів, більше ніж 842 наукових праць, 5 монографій, кращий винахідник Тернопільської області (2014 р.), лауреат премії імені І. Пулюя.



Завдання та напрямки діяльності патентно-інформаційного відділу:
  1. підготовка та подання документів об’єктів інтелектуальної власності у визначені законодавством органи в Україні та в іноземних державах, а також контроль за їх подальшим просуванням;
  2. патентно-інформаційне супроводження основних етапів виконання науково-дослідних робіт з проблем медицини;
  3. аналіз науково-дослідних робіт, що виконуються, прогнозування їх результатів для визначення патентноздатності об’єктів інтелектуальної власності, доцільності їх правової охорони як в Україні, так і в іноземних держава
  4.          підготовка тематичних інформаційних матеріалів для кафедр університету;
  5.         консультативна допомога співробітникам університету в підборі і ознайомленні з медичною літературою;
  6.        підготовка документів для отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на курс лекцій;
  7.       оформлення реєстраційних карт для державної реєстрації запланованих науково-дослідних робіт та інформаційних карт на завершені НДР і подання їх в Український інститут науково-технічної і економічної інформації;
  8.       проведення днів науково - медичної інформації;
  9.       створення власної бази даних періодичних видань.
  10.      надання допомоги в оцінці технічного рівня розробок, захисту національного пріоритету на науково-дослідні, конструкторські, проектні та інші роботи, що виконані на винаходів, проведення їх попередньої експертизи на новизну;
  11.  організація роботи з перевірки патентної “чистоти” об’єктів інтелектуальної власності;
  12.       здійснення звітності у сфері правової охорони об’єктів інтелектуальної власності;
  13.       проведення роботи з розвитку активності винахідників університету.


 http://base.ukrpatent.org/searchINV/

 Головна увага спеціалістів підрозділу науково-медичної інформації патентно-інформаційного відділу приділяється інформаційному забезпеченню науково-дослідних робіт університету на всіх етапах, починаючи з етапу планування.

 

Детальніше про роботу та послуги підрозділу науково-медичної інформації патентно-інформаційного відділу

На нашій сторінці Ви можете отримати вичерпну інформацію про порядок виконання інформаційного пошуку для дисертаційних робіт, оформлення реєстраційних та облікових карт по кафедральним науковим роботам, ознайомитись зі списком періодичної літератури, яка є в бібліотеці університету, провести інформаційний пошук у каталозі періодичної науково-медичної літератури, скористатись програмним забезпеченням для медико-статистичної обробки баз даних, переглянути тематичні підбірки інтернет-видань.


З нашої сторінки Ви можете відвідати популярні тематичні науково-медичні сторінки, бібліотеки країн світу, пошукові сайти, популярні медичні ресурси.








Нормативно-правова база патентно-ліцензійної роботи:
  1. Положення про підрозділ патентно-ліцензійної роботи, що затверджений Міністерством охорони здоров’я України, 1992 р.;
  2. Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.1993 р. № 3687-ХІІ;
  3. Постанова Верховної Ради України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 7.06.2000 р. № 1771-ІІІ;
  4. Методичні рекомендації Українського центру науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи Міністерства охорони здоров’я України від 7.03.2006 р. “Науково-інформаційні і патентні дослідження на етапах планування та виконання науково-дослідних робіт з проблем медицини”;
  5. Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Державного департаменту інтелектуальної власності та інших відомств;
  6. Положення про відділ комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.
Патентування винаходу в Україні:
         Винахід - це створення того, що не існувало раніше; а відкриття - це те, що існувало раніше, але не було відомо.  Прикладом може послужити закон Ньютона - це закон всесвітнього тяжіння. Якщо гіпотетично припустити, що відкриття Ньютона (закон всесвітнього тяжіння), можна було запатентувати, то виникла б абсурдна ситуація. Оскільки і до відкриття Ньютоном людство вміло користуватися силою всесвітнього тяжіння. А для Ньютона патентування відкриття (отримання патенту на закон всесвітнього тяжіння) надало б йому необгрунтовану (неправомірну) монополію. 
             Винахід - це створення та виготовлення об'єкта інтелектуальної власності, який не існував у минулому (наприклад, велосипед). У даному прикладі патентування винаходу - велосипеда, правомірно і розумно, оскільки людство набуває - велосипед, якого не мала раніше. З метою зацікавити винахідників патентувати свой винахід, на державному рівні, їм після проходження процедури «патентування винаходу» та отримання патенту на винахід, надаються монопольні права, як правило, на період - 20 років. 
     Слово "винахід" походить від французького "invenire", що означає знаходити (створювати). 
           В Україні на національному рівні патентування винаходу регулюється: Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.93 р. № 3687-ХII. Патентування винаходів здійснюється Патентним відомством України, ісцерозташування якого в Києві. 
     Для того, щоб можна було запатентувати винахід в Україні, то винахід повинен бути патентоспроможним, тобто новим, мати винахідницький рівень, а також промислову придатність. Подібні вимоги висуваються як в Україні, так і в інших країнах. 
     Для патентування винаходу необхідно і достатньо, коли:
        1. Винахід визнається новим. Винахід визнається новим лише в тому випадку, коли не є частиною існуючого рівня техніки.
         2. Винахід є промислово придатним. Винахід визнається промислово придатним лише в тому випадку, коли можна відтворити промисловим способом.
         3. Винахід має винахідницький рівень. Винахід має винахідницький рівень лише в тому випадку, коли відповідає критерію «неочевидності». Неочевидність винаходу означає, що для фахівця конкретної галузі даний винахід не випливає з існуючого рівня техніки. 
     Слід звернути увагу, що для бажаючих пройти процедуру "патентування винаходу" на міжнародному рівні (за кордоном) можна тільки після того як розпочате  "патентування винаходу" на національному рівні (зокрема, в Україні (у Києві). На винахід, що відповідає всім перерахованим критеріям та який пройшов в Патентному відомстві офіційну процедуру патентування винаходу, можна отримати патент (звертаємо увагу на те, що отримання патенту здійснюється виключно в Києві - оскільки місце розташування Патентного відомства України одне і знаходиться в Києві). 
     Патент - охоронний документ на винахід, який посвідчує отриманий пріоритет, авторство автора, а також права власності власника цього патенту. При цьому автор може бути власником патенту, а може і не бути. 
     Патент використовується в обумовленому законодавством періоді рівному 20 років. Після закінчення терміну дії патенту на винахід, воно стає загальнодоступним. Іншими словами кожен бажаючий користувач може використовувати винахід на свій розсуд.  Але для власника, під час володіння ним патентом, тільки він і ніхто інший не має право на використання винаходу на свій розсуд. 
     Власнику на підставі патенту надається ряд виключних майнових прав:
 виключне право забороняти * неправомірне використання третім особам його винаходу;
 виключне право дозволяти * третім особам використання його винаходу (наприклад, на підставі ліцензійного договору).
* Якщо патентування було в Україні, то дана дія можна здійснювати лише в Україні. 
     Патентування винаходу та отримання патенту в Україні відбувається по заявочній системі. 
     У багатьох країнах на законодавчому рівні передбачається "непряма охорона (захист)" на діючий патент. Суть цієї охорони (захисту) полягає в тому, що без дозволу власника запатентованого винаходу не дозволяється ввозити в країну вироби, виготовлені згідно способу вказаному у формулі патенту. 
     Не слід плутати  патент, який видається згідно Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і засвідчує право власності на даний винахід або корисну модель, від патенту (більш правильна назва торговий патент), який видається згідно Закону України «Про патентування певних видів підприємницької діяльності» і засвідчує дозвіл на заняття певними видами підприємницької діяльності (зокрема, роздрібної або оптової торгівлі). Іншими словами, торговий патент (виданий в Україні (у Києві) не засвідчує володіння фізичної чи юридичної особи конкретним об'єктом інтелектуальної власності. 
     Винахідник перш ніж приступити до процедури патентування в Україні, повинен зважити: патентувати свій винахід або не патентувати. Патентувати винахід варто в тому випадку, якщо вигоди від отриманої правової охорони (захисту) перевищують понесені затрати.   Бувають випадку, коли патентування винаходу не є доцільним. Наприклад, фірма "Coca-cola" вже більше 100 років тримає монополію на ринках по виробництву свого напою, а це досягається шляхом збереження в секреті його виготовлення (ноу-хау). Навіть укладаючи ліцензійні договори з третіми особами, вона не вказує його склад. А лише ропорції концентрації, до яких необхідно розчинити нею порошок, що поставляється згідно ліцензійного договору . У такий спосіб фірма "Coca-cola" захищає своє ноу-хау і утримує по сьогоднішній день монопольні права на ринку не тільки в Україні, а й у всьому світі.

     Одночасно можна навести протилежний приклад, коли доцільно патентувати винахід. Свого часу, фірма "Microsoft" звинувачувалася в порушенні прав іншої фірми "Digital Equipment Corporation". У свою чергу фірма "Digital Equipment Corporation" подала до суду судовий позов про захист її порушених патентних прав. Для того, щоб закрити судовий розгляд, фірмою "Microsoft" було сплачено штраф у великому розмірі. Після подібного випадку, Білл Гейтсом була вироблена стратегія патентувати все, що тільки можна. Саме завдяки інноваційній стратегії фірми, на сьогоднішній день "Microsoft" є однією з провідних фірм світу. 
     Так, що вибір про доцільність патентування винаходу або навпаки не патентування безперечно за Вами.
 

   
 

Comments