Якою буде зона вільної торгівлі (ГВЗВТ)



Положення щодо глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ГВЗВТ) виписані у 15 главах, 25 додатках та 2 протоколах Угоди про Асоціацію. Ознайомитись та скачати актуальний текст усіх розділів Угоди, а також її додатки та протоколи можна за посиланням.

Угоду про асоціацію Україна-ЄС називають однією з найамбітніших угод, які будь-коли укладав Євросоюз. Передусім через створення «глибокої та всеохоплюючою зони вільної торгівлі» (скорочено ГВЗВТ). Що це дасть Україні?

В загальному розумінні зона вільної торгівлі – це тип міжнародної інтеграції, за якої в країнах-учасниках скасовуються митні збори і кількісні обмеження у взаємній торгівлі. Тож Угода між Україною та ЄС також передбачає, в першу чергу, скасування (в окремих випадках — суттєве зменшення) експортних та імпортних мит.

Переважну більшість митних зборів буде скасовано відразу після набуття Угодою чинності. Загалом, Україна та ЄС скасують імпортні мита на близько 97% та 96,3% товарів відповідно. Ввізні мита будуть негайно скасовані на більшість промислових товарів (82,6% – Україна та 91,8% – ЄС). Для решти товарів встановлено перехідні періоди, а для легкових автомобілів та одягу, який був у використанні, передбачено застосування спеціальних захисних механізмів. Вони спрямовані на захист вітчизняної автомобільної та легкої промисловості.

Для сільськогосподарської продукції з моменту тимчасового застосування Угоди з боку ЄС та її ратифікації Україною, мита буде скасовано на 35,2% тарифних ліній в Україні та на 83,1% – в Євросоюзі. Що стосується решти товарів, то для 52% тарифних ліній Україна запроваджує перехідні періоди тривалістю від 1 до 7 років, для 9,8% – часткову лібералізацію та для 3% – безмитні тарифні квоти. Це означає, що для особливо чутливих секторів ГВЗВТ дає українським виробникам більше часу для адаптації до конкурентнішого середовища.
Внаслідок скасування мит українські експортери заощаджуватимуть 487 млн. євро щороку. Економія експортерів ЄС складе 391 млн. євро щороку.

Друга важлива складова зони вільної торгівлі – скасування технічних бар’єрів. Україна бере на себе зобов’язання привести свої стандарти у відповідність з технічними регламентами та системами стандартизації ЄС. Це дасть змогу українським компаніям торгувати з європейцями на таких же умовах, як і бізнесу всередині ЄС.
Гармонізація технічних стандартів сторін мінімізує нетарифні бар’єри, підвищить якість продукції на внутрішньому ринку України, а також сприятиме формуванню позитивного іміджу України на світових ринках як виробника якісних товарів.

Одна з основних умов участі в зоні вільної торгівлі – чесна конкуренція і рівні умови доступу до ринків. З одного боку, мова йде про боротьбу з такими антиконкурентними практиками як картелі, зловживання панівним становищем на ринку та антиконкурентні злиття, що каратимуться суворими санкціями. Для цього Україні необхідно наблизити своє законодавство у сфері конкуренції до норм ЄС.
З іншого боку, мова також йде про мінімізацію застосування державних захисних заходів (дотації експортним галузям, компенсаційні механізми для внутрішніх виробників тощо). Це не означає повну відмову від державної підтримки окремих галузей чи виробників. Однак це унеможливить деякі види допомоги із використанням державних ресурсів, що спотворюють конкуренцію через надання переваг окремим підприємствам або виробництво окремих товарів. Сторони щорічно інформуватимуть одна одну про загальний обсяг, види та галузевий розподіл державної допомоги, яка може вплинути на торгівлю між ними.
Передбачається, що це підвищить прозорість надання державної допомоги та гарантуватиме більш чесне конкурентне середовище в Україні.

На відміну від класичних зон вільної торгівлі, глибока та всеохоплююча ЗВТ передбачає свободу заснування підприємницької діяльності. Поки що перелік галузей, представники яких з України зможуть відкривати свій бізнес в ЄС, досить обмежений – поштова та кур’єрська служби, надання фінансових та телекомунікаційних послуг. Однак з часом він буде розширюватися. В тих галузях, де Україна приведе законодавство у відповідність до європейського, вітчизняні компанії отримуватимуть доступ до ринку ЄС, що є безпрецедентним рівнем інтеграції. Для європейської сторони процес наближення законодавства означатиме також, що інвестори з країн Євросоюзу матимуть в цих секторах таке ж законодавче поле для роботи в Україні, як і в ЄС.
З одного боку, це дає можливість українським компаніям перейти зі статусу місцевих до міжнародних, з іншого – збільшить притік іноземних інвестицій до України.

Ще одна «ексклюзивна пропозиція» – взаємний доступ до державних закупівель. Україна – єдина з країн, що не є членами ЄС, матиме таку можливість. За винятком закупівель для армії, українські постачальники та надавачі послуг отримають повний доступ до ринків державних закупівель Євросоюзу. Для цього Україна протягом кількох років має адаптувати своє законодавство про закупівлі до норм ЄС. Постачальники та надавачі послуг з ЄС матимуть такий же доступ до українського ринку закупівель.
Українські компанії зможуть на загальних засадах брати участь у держзакупівлях країн ЄС. Це ринок із щорічним обігом в 400 млрд. євро.

Для того, аби всі ці положення діяли, а зобов’язання виконувались, в тексті Угоди прописана багаторівнева система координації зусиль:

Саміт – найвищий політичний рівень діалогу сторін, проходитиме раз на рік.
Рада асоціації – діалог на міністерському рівні, збиратиметься на засідання не рідше, ніж раз на рік.
Комітет асоціації – допоміжний орган Ради асоціації, збиратиметься у спеціальній торгівельній конфігурації (Комітет з питань торгівлі).
Парламентський комітет асоціації – форум для обміну думками, який складатиметься із членів Європейського Парламенту та Верховної Ради України. Парламентський комітет зможе надавати рекомендації Раді асоціації.
Платформа громадянського суспільства – складатиметься з членів Європейського економічного та соціального комітету і представників громадянського суспільства України.

Джерело: Брошура «ЄС-Україна: поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі» Міністерства закордонних справ України, Представництва Європейського Союзу в Україні та Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Ознайомитись та скачати можна за посиланням.


Comments