Було колись...

Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя.

Характерники-це важалось, що вони не бояться ні вогню, ні води, ні шаблі, ні кулі (хіба що срібної та освяченої, але про це потім); можуть відкрити будь-які двері без ключів, плисти у човні по підлозі, немов на хвилях, перейти річку, навіть ноги не намочивши, перетворюватись у різних тварин, читати думки, ставати невидимим, спілкуватись з тваринами і ще знали цілу купу різних чарівних фокусів.

Мінос (цар Криту) підозрював афінського царя Егея у вбивстві одного із своїх синів і, аби помститися, благав Юпітера наслати на Афіни чуму. Афіняни звернулися за порадою до оракула, який сказав їм, що епідемія припиниться лише у тому випадку, якщо вони щороку посилатимуть на Крит на поживу Мінотаврові сім хлопців і сім дівчат.

Царевич Тесей вирішив врятувати афінян від страшного жертвоприношення і знищити Мінотавра. Він замінив собою одного із молодих людей, що вирушали на Крит. Там Героєві допомогла закохана у нього Аріадна, доньку Міноса. Вона дала Тесею нить, яка повинна була допомогти знайти вихід із лабіринту. Тесей увійшов до лабіринту і переміг Мінотавра. .

У грецькі часи головним озброєнням трієри був таран, а головним тактичним прийомом — таранний удар. Римляни хоч і не відмовилися від тарану, але більше покладалися на абордаж та перестрілку, в той час як в класичну епоху для греків це були суто допоміжні види бою. Відповідно на ранніших грецьких трієрах військові залоги були невеликі і рідко перевищували 20-30 воїнів. Наприклад під час Саламінської битви на борту кожної трієри було лише по 8 гоплітів та 4 лучників^[2]. В римські ж часи навпаки до екіпажу триреми входило 80 морських піхотинців, а веслярів було дещо менше — близько 150. В разі ж якщо трирема перевозила війська, то римляни розмішували на ній до 200—250 солдатів.