Лицемірство не змає меж у Верховній Зраді. Депутати КПУ дорікають комусь за гоніння Церкви. Мабуть їх електорат абсолютно живе своїм утопічним світом, де червоні "несли тільки добро і світло".

Пояснення таких слів простіше простого: пята колона захищає все що звязано з Москвою. Яворівський стурбувавшись за гарний вид дбайливого премєра і бажаючи вирішити питання з агрозою вилучення Лаври з переліку памятників ЮНЕСКО вніс закончик. Гарно змовчуючи про хазяїв-Московський Патріархат, хотіли папірчиком збути з себе відповідальність. Не сваритись ж з Москвою. Потім можна сказати, що бач хтось не виконав і заважав, а вони усе зробили.

Застряли. Перехитрувати "дружбу з московою" і вседозволеність діячів під опікою Кремля не вдалось. Верховна Зрада учуяла підвох і перед словами:

-Мы помним ка вы выганяли священников з нашей православной церкви(КПУ)

було:

-Ви что думаєте мы не понимаем подтекст внесенного законопроета?

Результативне неголосування понятливих засвідчило, що Огризка можуть запросто зняти щераз.

І на що має піти комуніст для вірної служби Москві. Церкву-"опіум для народа" назвати своєю. Відкинути усі "залуги" борців з "церковним мракобіссям". Серед яких Герої Труда, Герої Радянського Союзу. Не жаліючи сил, превселюдно на телебаченні взривали і скидали звони з дзвіниць, розстрілювали священників, розпинали їх на хрестах та знущались з їх дітей, висалили дорогами холодної смерті в Сибіра. Підло забули сьогоднішні КПУ-шники біля олігархів про тих, які їх вскормили і дали майбутнє та право називатись партією.

Паразитичне лицемірство і корисливість поєдання з щонайнаглішою брехнею та служінням проти народу, від імені якого якось пролізли у недоторкану владу-залишилось кістю КПУ. Міцна вона і не подасться без зусиль.

Проросійська і російська направлена на Україну пропаганда в приклад "предателей" весь час намагається поставити бандерівців, галичан. Незважаючи на те, що громадянами СССР не були жителі Західної України-це не зупиняє звинувачення у предательстві, що в такому разі не діє. Однозначним злом і прикладом як не тераба робити обявляють повстанський рух Бандери-ОУН-УПА. Для доведення поганості використовують "звірства" і інші недоведені та просто наклепи. Примітно що всі так звані памтники жертвам ОУН-УПА розташовані позам межами Західної України, де воювали  повстанці, і під ними пусто.

Щойно заходить мова про "Дивізію СС Галичина"-впевненість у своїй Великоотечественний правоті не знає меж. Це не політика правди і обєктивності. В Дивізію Галичина виявило бажання записатись близько 80 тисяч чоловік з яких узяли близько 10 тисяч. Творилась вона на приблизно таких самих умовах що й інші подібні формування в німецькій армії.

Значно поступається Галицька Дивізія Козацькій і за розмахом і участю в бойових діях. 250 тисяч козаків, надія на Донську Державу та регулярна участь козачих частин у боях безсумнівно виглядає більш зручною для прикладу "пособникив". Проте як сказано і очевидно помітно основна пропаганда направлена проти галичан, а з ними за задумом і проти всього непокірного Москві українського.

Немного фактов о Второй мировой войне (власовцы, казаки, РОНА, остлегионы)

//В июне 1944 1-я казачья дивизия фон Панвица получила статус корпуса — 15-й казачий корпус в составе примерно 50 000 бойцов. В июле 1944 корпус был формально введен в состав Ваффен СС (то есть получил статус, аналогичный гвардейскому в советской армии). К тому времени казаки добились ношения формы, более похожую на казачью, и ни казаки, ни немецкие офицеры корпуса не носили эсэсовских знаков различий.
26 декабря 1944 в районе хорватско-венгерской границы бойцы 15-го казачьего кавалерийского корпуса СС впервые с 1943 вступили в бой с советскими войсками, уничтожив их плацдарм и взяв большое количество пленных.
Всего на стороне немцев воевало около 250 000 казаков.//

Формуватись і воювати почали нічуть не пізніше Нахтігаля та Роланд, та на відміну від останніх не арештовувались їх командири. Дивізія "СС Галичина", що так само як козаки не носила ознак ессівських офіцерів створювалась в 1943 і в бій вступила тільки раз під Бродами у кінці 1944.

//Летом 1943 германское верховное командование сформировало 1-ю казачью дивизию под командованием полковника фон Панвица. Она состояла из 7 полков — 2 полка донских казаков, 2 кубанских, 1 терекских, 1 сибирских и 1 смешанный резервный. Оснащены и обмундированы они были по-немецки, единственное отличие — нарукавная нашивка. В сентябре 1943 дивизия была размещена во Франции, для защиты Атлантического Вала. Однако казаки стали требовать отправки на фронт и верховное командование послало дивизию в Югославию на борьбу с партизанами. Там, кстати, уже сражался против югославских партизан-коммунистов Русский Охранный Корпус численностью 15 000 бойцов, сформированный белоэмигрантами и их сыновьями.//

Почали створюватись козачі частини у складі німецької армії ще раніше:

//В конце 1942 Павлов возглавил казачий Круг из примерно 200 представителей и попросил немцев разрешить ему сформировать казачью армию для борьбы против большевиков, однако получил отрицательный ответ.
Однако еще 22 августа 1941 в восточной Белоруссии на сторону немцев перешел майор Кононов, вместе со всем своим полком (436-й стрелковый полк 155-й стрелковой дивизии). Кононов был ветераном финской войны, кавалером ордена Красного Знамени, выпускником Академии имени Фрунзе и членом партии большевиков с 1927. Фронтовое командование немцев разрешило ему сформировать казачий эскадрон из перебежчиков и добровольцев-пленных, для использования в диверсионных и разведывательных целях. Получив разрешение генерала Шенкендорфа, Кононов на восьмой день своего перехода к немцам посетил лагерь пленных в Могилеве. Там на его призыв к борьбе со сталинизмом положительно откликнулись более 4.000 пленных. Однако в часть было зачислено только 500 из них (80% казаки), а остальным было сказано ждать.//

Не бажання бути советською, декілька разові спроби масового розкозачування з особливою жорстокістю, вбивствами їх козачих дітей та жінок, застосування газу витравлення козачих сіл, голодомор, який їх не минув безумовно надали козакам право повстати проти Сталіна і Советов. Не хочуть говорити про це політики, зсуджуючі галичан. Порівняння дає відповіді зовсім інші, ніж хочеться щодо "Великой Отечественной" і "Визвольної". 
 

Усі ідеї "партій" в Україні є змішуванням різного в програмах з певним більшим нахилом кудись. Заце голосує елеторат. Хто голосував за змішання ідей ПР і БЮТ? Ніхто-Узурпація.

Звісно, криза "несподівано" загострилась і вимагає нових підходів, зміни застарівших планів. В інших країнах для цього відбуваються відставки Урядів і переобрання влади. В Україні відбулось звірення з народом планів виходу з кризи якимось виборами? Ні, боротись взялись старі з відкиданням усього обіцяного раніше-Узурація.

Перед створенням олігархократичної коаліції-оформлення її в Верховній Зраді, щоб всі знали хто хазяїн, піполітиканські ЗМІ нам говорили: "якщо для людей, боротьби з кризою, то добре". Нема "якщо". Два вовка догоряться тільки про спільне розшматування ягняти, щоб як раніше не битись поки воно тікає, і не буває "якщо для того щоб накормити з пляшечки", бо вони "вовки".

Олігархи втратили страх перед осудом Європи. Свавілля почнеться дуже швидко після подолання цього психологічного рубежу. Де ви бачили демократію без опозиції до влади? Правильно в Росії тепер в Україні-Узурпація.

Незадоволенні олігархи, які поза бортом домомовленостей поспішать приєднатись до легітимізованої змови, не сумнівайтесь.

Про занепад українського і цінічне його знищення з насмішками нагялачів ГУЛАГІВ і оцеплень територій "чорних дошок" й говорити нічого. Неодмінно згодиться така служба для спільних справ з Кремлем і сплатою йому дані за політичне покривання.

Слабка надія на Президента, який розвів цей шабаш і дозволив йому періодично влатовувати гулянки в Україні. Всі знають, що він як Гарант Конституції і Президент має робити. Всі знають, що він піддьоргуватиме коаліціантів, як недоторканий журналіст, і пропонуватиме меморандуми, інші смішні папірчики.

Від часу створення коаліції ворожих сил і самоназва їх як влада в Україні більше Немає Закону. Люди-ви залишаєтесь один на один в нейтральному полі, де зникла по суті законодавча гілка української держави. У законників її більше не має. За невиконанн вас ніхто не осудуть, а за вбивство олігархократа чи його прислужника отримаєте славу Сірка чи Гайдамаки. Є тільки укази Президента, хай якого та ще некоаліціянутого, СБУ та Армії.

Слава Україні!
Хай допоможе нам Бог вижити в Руїні.

//Євроньюз "Битва при Галлиполи: никто не забыт"

Союзники, в том числе англичане, канадцы и французы понесли меньшие потери, однако битву проиграли. А для австралийцев и новозеландцев Гапллиполи стал боевым крещением: впервые армии этих стран участвовалои в сражении.

В Австралии и Новой Зеландии 25 апреля – День защитника родины “АНЗАК дэй”. “АНЗАК” означает “австралийский и новозеландский армейский корпус”.

25 апреля в этих странах проходят торжественные церемонии памяти и благодарности, посвященные всем, погибшим в войнах. Проходят и марши ветеранов минувших войн и сегодняшних солдат, которые проводятся во всех городах без исключения.

В Сиднее после поминальной службы на рассвете, десятки тысяч человек вышли на улицы. Марш ветеранов отправился от памятника на площади Мартин плэйс к военному Мемориалу в Гайд Парке, где состоялась служба в память о погибших воинах.

Тысячи австралийцев в этот день отправляются почтить память погибших при Галлиполи в Турцию.//

Карта місця знаходження Галліполі(Турція)

 

//Первая мировая война "Галлиполи (Дарданелльская операция)"

Дарданелльская операция 1915-1916 годов, Галлипольская операция, операция вооружённых сил Англии и Франции в 1-й мировой войне, проведённая с 19.2.1915 по 9.1.1916. Целью операции было овладеть проливами Дарданеллы и Босфор, взять столицу Турции Константинополь (Стамбул) и принудить Турцию выйти из войны на стороне Германии.

Англия и Франция стремились упредить Россию в овладении стратегически важными проливами. Инициатором Дарданелльской операции выступил морской министр Великобритании У. Черчилль. Первоначальный план предусматривал последовательное уничтожение турецких береговых батарей и фортов огнём корабельной артиллерии, очищение пролива от мин и прорыв англо-французского флота в Мраморное море для захвата Константинополя. Узнав о подготовке Дарданелльской операции, германо-турецкое командование передислоцировало части 1-й и 2-й турецких армий из района Босфор к Дарданеллам и усилило береговую оборону проливов, доведя численность артиллерии фортов и батарей до 199 орудий (в том числе 175 орудий 150-355-мм калибра), минные заграждения до 10 линий (375 мин). У входа в Дарданеллы на обоих берегах находились внешние батареи (26 opудий), далее промежуточные (85 орудий) и в районе Чанаккале - внутренние (88 opудий).

На укрепленных позициях северного побережья Дарданелл располагались войска 3-го корпуса, южнее - 15-го корпуса 1-й армии (командующий германский генерал Лиман фон Сандерс). К середине февраля 1915 англо-французский флот (командующий английский адмирал Карден) сосредоточился в бухте Мудрое острова Лемнос (11 линкоров, 1 линейный крейсер, 4 лёгких крейсера, 16 эсминцев, 7 ПЛ, 1 авиатранспорт). Флот, имея большое превосходство над турецкой береговой обороной в артиллерии крупного калибра (92 орудий 234- 380-мм калибра и 190 орудий 102-191-мм калибра), 19 февраля начал бомбардировать внешние батареи. Из-за сильного огневого противодействия турок и ведения огня по площадям результаты 6-часовой стрельбы оказались ничтожными. Безуспешными были и последующие артиллерийские удары. Чтобы достичь поставленной цели, союзники привлекли к участию в операции все силы флота, сосредоточенные в районе Дарданелл (17 линкоров, 1 линейный крейсер, 16 эсминцев, 1 авиатранспорт). 18 марта союзный флот под командованием адмирала де Робека (сменил адмирал Кардена) предпринял новую попытку прорваться в Дарданеллы. Но и она не удалась.//

Єврейсько-американське поняття "расизму" обурилось ірансько-ООНівському. Тиск потужних країн на ООН виключив з тексту резолюції згадку про Ізраїль. Сіонізм за ООНівським замовчуванням продовжує бути культурною розбіжністю між сіоністами і гоями.

Сміливі і правильні наміри ООН осудити останні прояви національного гноблення самі попали під осуд Ізраїлю та його союзників. В спільному бойкоті залу конференції ООН з питань расизму покидали також і просто країни-друзі єврейської держави. Серйозність розгляду питань вони замінили відстоюванням гарного світського вигляду.

Навмисна або свідома помилка ООН "виправдала" Ізраїль і допомогла йому знайти більше союзників по своїй позиції, ніж очікувалось. Резолюція мала об'єднати засудження расизму, сіонізму і нещодавній геноцид Ізраїлем палестинського народу у Секторі Газа. Нейтральний і загальний текст осуду отримав посилання на конкретну державу і вид нацизму.

Ізраїль та його союзники не програв війни, як і СССР. Прирівняти сіонізм і військовий геноцид палестинського народу у січні 2009 до німецького нацизму ООН не вдалося. Міжнародна спільнота Організації Об'єднаних Націй показала нездатність засудити і вплинути на сучасні прояви геноциду державами-переможцями війн.

У Севастополі завершився відкритий чемпіонат гарнізону зі швидкісних шахів, який проходив у міському шаховому клубі. Турнір був присвячений 91-й річниці підняття українських прапорів на бойових кораблях Чорноморського флоту та переходу його під юрисдикцію Української Народної Республіки.

Метою нинішнього турніру стало пропагування героїчного минулого держави та популяризація шахів серед військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України. У змаганнях також взяли участь цивільні любителі цієї популярної гри.

В особистому заліку серед військовослужбовців перше місце зайняв матрос строкової служби комендатури обслуговування та забезпечення штабу Військово-Морських Сил ЗС України Дмитро Побегун, друге місце посів ад’юнкт кафедри ракетно-артилерійського озброєння Севастопольського військово-морського інституту імені П.С. Нахімова капітан 3 рангу Павло Берлада, а третє місце – курсант 5 курсу Севастопольського військово-морського інституту імені П.С. Нахімова Віталій Дорофєєв, що виступав за одну з бригад надводних кораблів українського флоту.

Серед команд перше місце вибороли шахісти Севастопольського військово-морського інституту імені П.С. Нахімова, друге місце посіли спортсмени комендатури обслуговування та забезпечення штабу Військово-Морських Сил ЗС України, третє місце завоювали представники бригади надводних кораблів українського флоту.

Призові місця були розіграні і серед цивільних мешканців міста. Всі учасники турніру буди нагороджені кубками та грамотами.

Планується, що наступного року у Севастополі відбудеться аналогічний чемпіонат, у якому візьмуть участь кращі шахісти міста.//

Українці повинні знати, що вони не перші такі з'явились в 1991 році. Незалежність упала Незалежністю тільки через те, що до того за неї боролись. Піднятий прапор в 1918 роках засвідчив українську присутність у Криму. Хай невелику. Претензія на територію своєї держави український народ виказав. Комуністична облуда і соціалістична дурість перемоли замалі державницькі сили. Росія знову полонила Україну. Надовго, та не назавжди. Сьогодні Український Чорноморський Флот святкує підняття державного прапора Незалежної України.

Незважаючи на монопольний транзит російського газу у розміри близько 80% всього та найбільшу протяжність транзитних ГТС більше 3000 км завдяки контрибуційним газовим угодам Україна перестала рахуватись партнером. Основне наповнення бюджету Російської Федерації з продажу газу транзитом через Україну мало без питань хоч не хоч тримати за нами статус найбільшого торговельного партнера. Сталось інакше.

//Председатель Правительства Российской Федерации В.В.Путин провел рабочую встречу с Министром экономического развития России Э.С.Набиуллиной

Э.С.Набиуллина: С Белоруссией у нас достаточно тесные отношения. Надо сказать, что по статистике за январь-февраль Белоруссия даже вышла на первое место как наш торговый партнер среди стран СНГ - раньше она была на втором месте после Украины. Теперь среди всех торговых партнеров она переместилась с шестого на пятое место. Хотя в целом товарооборот, к сожалению, падает, это затрагивает практически все страны.  

В соответствии с Вашим поручением мы реализуем план совместных действий, направленный на то, чтобы мы могли поддержать взаимную торговлю и предпринимать совместные действия по реагированию на кризис. Этот план также затрагивает системные вопросы, которые направлены на более интенсивную интеграцию наших рынков, взаимодействие наших компаний, взаимопроникновение наших капиталов. Первый существенный шаг здесь был сделан - нашим Министерством принят Приказ, который устанавливает ценовые преференции при госзакупках для российских товаров по определенному перечню. Мы установили такие преференции в размере 15%. Сейчас мы вносим изменения в Приказ и распространяем такие преференции на продукцию ряда белорусских компаний, прежде всего, тех, которые работают в кооперации с российскими компаниями - большая доля комплектующих закупается у российских предприятий. Этой мерой мы будем помогать одновременно бизнесу и в России, и в Белоруссии.  

Кроме того, мы согласовали с белорусской стороной перечень компаний, которые мы также можем рассматривать как претендентов на распространение мер господдержки. Это те компании, которые находятся в тесной кооперационной связи. Сейчас идет работа по тому, как нам выстраивать отношения в сфере развития лизинга. Для наших стран, для наших рынков очень важен лизинг, в том числе, сельхозтехники - здесь у нас переплетение рынков.  

Мы договорились с белорусской стороной о том, что будем делать это на паритетных началах. То есть мы будем одновременно поддерживать лизингом наших и белорусских производителей. Сейчас идут соответствующие переговоры с участием, в том числе, нашего Министерства, «Росагролизинга» и Министерства сельского хозяйства Белоруссии. Так что мы план выполняем и движемся в этом направлении.//

Беззаперечне і примусове обставинами лідерство України по торгівельному парнерству з Росією серед країн СНД зникло через абсолютно мінусові для нашої країни газові контракти. Обсяги торгівельного партнерства і те, що можна порівняти, визначаються сумою проданого і купленого. Росія, отримавши безкоштовний транзит, не купує цих послуг в Україні і вся доля балансу лягає на продані Москвою енергоносії. Звернуті решта проектів співпраці в обкладеній газовою даниною на рівні Уряду Україні зменшило цифру торгового обігу до білоруської.

Метання у різний спосіб знайти легкий вихід з поширення кризової ситуації в Україні завело Уряд до бавлянки у ціни. Кризова економіка відзначається спадом виробництва і зменшенням обігу коштів а також і неконтрольованістю. Встановлення цін-назначення температури повітря не вирішить питання з напрямком вітру.

//Уряд визначив середньозважені ціни на вугілля |15.04.2009|   

Уряд на своєму засіданні 14 квітня ухвалив розпорядження «Про деякі питання вугільної галузі».

Своїм рішенням Уряд визначив середньозважену річну ціну за 1 тонну вугілля енергетичного призначення у розмірі 487 гривні та коксівного призначення – у розмірі 849,2 гривні. Встановлення таких цін дасть можливість залучити до кінця року у галузь додатковий ресурс у обсязі близько 2,6 млрд. грн.

Реалізація цього розпорядження дасть можливість оптимізувати видатки державного бюджету для підприємств вугільної галузі, збалансувати доходи та витрати із собівартості готової товарної продукції шляхом встановлення рівня цін, який відповідатиме середньозваженій річній ціні без урахування податку на додану вартість та витрат на його транспортування.//

Неповнота заходів з подолання економічної кризи в чергове проявляється у зовнішньому маскуванні. Вникання у причини замінено українськими політиками на голослівні заходи без впевненості у результаті. Урядове назначення цін зацікавлені сторони добавками і дотаціями перетворять  у потрібний розмір прибутку. Ринок у кризу не відрегулювати об'явленням ціни. Прості методи дотування вугільної галузі себе вичерпали. Прогнозовані 2,6 мільярда для цієї галузі мають ще бути у споживачів вугілля.